ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 грудня 2020 року
м. Київ
Справа № 923/952/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Багай Н. О. - головуючого, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,
секретар судового засідання - Мартинюк М. О.,
за участю представників:
позивача - Іванова О. В. (адвоката),
відповідача - не з`явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області
на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 05.08.2020 (колегія суддів: Головей В. М. - головуючий, Колоколов С. І., Разюк Г. П.) і рішення Господарського суду Херсонської області від 13.01.2020 (суддя Пінтеліна Т. Г.) у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма імені Шевченка"
до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області
про визнання поновленим договору оренди земельної ділянки та визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. У листопаді 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма імені Шевченка" (далі - ТОВ "Агрофірма імені Шевченка") звернулося до Господарського суду Херсонської області із позовом до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області (далі - ГУ Держгеокадастру у Херсонській області) (з урахуванням заяви про зміну предмета позову) про:
- визнання поновленим Договору оренди земельної ділянки площею 782,25 га (земельна ділянка № 1 - площею 98,52 га, в тому числі 98,52 га рілля, земельна ділянка № 2 - площею 284, 96 га, в тому числі 284,96 га рілля, земельна ділянка № 3 - площею 166,72 га, в тому числі 166, 72 га рілля, земельна ділянка № 4 - площею 232,05 га, в тому числі 232,05 га рілля) на території Плавської сільської ради Генічеського району, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, зареєстрованого у Генічеському реєстраційному відділі Херсонської регіональної філії ДП "Центру ДЗК" від 25.11.2009 за № 4АА002151-040972000065;
- визнання укладеною з моменту набрання законної сили рішення суду Додаткової угоди до Договору оренди земельної ділянки, укладеного між позивачем та відповідачем у редакції, запропонованій ТОВ "Агрофірма імені Шевченка".
1.2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 19.10.2009 між ТОВ "Агрофірма імені Шевченка" та Генічеською райдержадміністрацією було укладено Договір оренди земельної ділянки строком на 10 років, до 25.11.2019. В грудні 2018 року та у вересні 2019 року позивач звертався до відповідача із заявою про поновлення зазначеного договору оренди, проте листом від 25.10.2019 відповідач повідомив позивача про заперечення у поновленні договору оренди землі. Позивач вважав, що спір між ТОВ "Агрофірма імені Шевченка" та ГУ Держгеокадастру у Херсонській області виник у зв`язку з ігноруванням права орендаря на реалізацію переважного права оренди. При цьому, на думку позивача, відповідач порушує права ТОВ "Агрофірма імені Шевченка", передбачені статтею 33 Закону України "Про оренду землі", а також може перешкодити у здійсненні господарської діяльності позивача.
2. Короткий зміст рішень суду першої та апеляційної інстанцій
2.1. Рішенням Господарського суду Херсонської області від 13.01.2020, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 05.08.2020 у справі № 923/952/19, позовні вимоги ТОВ "Агрофірма імені Шевченка" до ГУ Держгеокадастру у Херсонській області задоволено у повному обсязі.
Визнано поновленим Договір оренди земельної ділянки площею 782,25 га (земельна ділянка № 1 - площею 98,52 га, в тому числі 98,52 га рілля, земельна ділянка № 2 - площею 284,96 га, в тому числі 284,96 га рілля, земельна ділянка № 3 - площею 166,72 га, в тому числі 166, 72 га рілля, земельна ділянка № 4- площею 232, 05 га, в тому числі 232, 05 га рілля) на території Плавської сільської ради Генічеського району, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, зареєстрований у Генічеському реєстраційному відділі Херсонської регіональної філії ДП "Центру ДЗК" від 25.11.2009 № 4АА002151-040972000065.
Визнано укладеною з моменту набрання законної сили рішенням суду у цій справі Додаткову угоду до Договору оренди земельної ділянки, укладеного між ТОВ "Агрофірма імені Шевченка" та ГУ Держгеокадастру в Херсонській області щодо земельної ділянки площею 782, 25 га (земельна ділянка № 1 - площею 98,52 га, в тому числі 98,52 га (рілля), земельна ділянка № 2 - площею 284, 96 га, в тому числі 284, 96 га (рілля), земельна ділянка № 3 - площею 166, 72 га, в тому числі 166,72 га (рілля), земельна ділянка № 4 - площею 232,05 га, в тому числі 232, 05 га (рілля))на території Плавської сільської ради Генічеського району, у редакції, викладеній в резолютивній частині рішення.
2.2. Задовольняючи позовні вимоги, господарські суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивач є добросовісним орендарем, належно виконував свої обов`язки за договором оренди в період дії договору та після його закінчення, у встановлений законом строк звертався до орендодавця із заявою про поновлення договору оренди та додавав до нього примірник додаткової угоди, а з моменту закінчення договору оренди землі від орендодавця у встановлений законом строк не надходило письмового повідомлення про відмову у поновленні договору, тому суди дійшли висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог та поновлення договору оренди землі на 10 років. При цьому господарськими судами зазначено, що відсутність належним чином оформленого наказу ГУ Держгеокадастру в Херсонській області про відмову у продовженні дії (поновленні на новий строк) договору оренди свідчить про те, що орган не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен ухвалити за законом, а тому, за висновком судів, у цьому випадку наявна протиправна бездіяльність цього органу.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та заперечень на неї
3.1. Не погоджуючись із постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 05.08.2020 і рішенням Господарського суду Херсонської області від 13.01.2020 у справі № 923/952/19, до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду звернулося ГУ Держгеокадастру у Херсонській області із касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
3.2. Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження ГУ Держгеокадастру у Херсонській області зазначає, що судові рішення господарських судів попередніх інстанцій ухвалені з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Скаржник зазначає, що господарські суди попередніх інстанцій, при вирішенні цього спору не взяли до уваги та не дослідили обставини, які мають вагоме значення для справи. Крім того, скаржник наголошує, що господарські суди попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 16.09.2019 у справі № 908/2314/18, від 18.04.2019 у справі № 625/166/18, від 04.12.2019 у справі 689/150/18, від 22.05.2019 у справі № 709/1899/17, від 31.10.2019 у справі № 903/734/18, від 06.12.2019 у справі № 912/734/18, від 09.06.2020 у справі № 912/1860/19.
3.3. У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Агрофірма імені Шевченка" просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін. Зокрема, ТОВ "Агрофірма імені Шевченка" зазначає, що відсутність належним чином оформленого наказу ГУ Держгеокадастру в Херсонській області про відмову у продовженні дії (поновленні на новий строк) договору оренди свідчить про те, що орган не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен ухвалити за законом. Отже, має місце протиправна бездіяльність. Листи відповідача у відповідь на заяви позивача про продовження дії (поновленні на новий строк) договору оренди за змістом та формою не можуть вважатися відмовою у розумінні норм законодавства.
4. Розгляд касаційної скарги та встановлені судами обставини справи
4.1. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 04.09.2020 визначено колегію суддів у складі: Багай Н. О. - головуючий, Дроботова Т. Б., Зуєв В. А.
Ухвалою Верховного Суду від 23.09.2020 касаційну скаргу ГУ Держгеокадастру у Херсонській області на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 05.08.2020 і рішення Господарського суду Херсонської області від 13.01.2020 у справі № 923/952/19 залишено без руху до 19.10.2020, але строк виконання цієї ухвали не повинен був перевищувати десяти днів із дня вручення її скаржникові.
Ухвалою Верховного Суду від 12.10.2020 поновлено ГУ Держгеокадастру у Херсонській області поновлено пропущений процесуальний строк для подання касаційної скарги на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 05.08.2020 і рішення Господарського суду Херсонської області від 13.01.2020 у справі № 923/952/19 та відкрито касаційне провадження.
Розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 07.12.2020 № 29.3-02/3256 призначено проведення повторного автоматизованого розподілу справи № 923/952/19 у зв`язку із перебуванням суддів Зуєва В. А. на лікарняному.
Згідно з витягом із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 07.12.2020 визначено колегію суддів у складі: Багай Н. О. - головуючий, Дроботова Т. Б., Чумак Ю. Я.
4.2. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що 19.10.2009 між ТОВ "Агрофірма імені Шевченка" та Генічеською райдержадміністрацією було укладено Договір оренди земельної ділянки площею 782,25 га (земельна ділянка № 1 - площею 98,52 га, в тому числі 98,52га рілля, земельна ділянка № 2 - площею 284,96 га, в тому числі 284,96 га рілля, земельна ділянка № 3 - площею 166,72 га, в тому числі 166,72 га рілля, земельна ділянка № 4 - площею 232,05 га, в тому числі 232,05 га рілля) на території Плавської сільської ради Генічеського району, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, зареєстрований у Генічеському реєстраційному відділі Херсонської регіональної філії ДП "Центру ДЗК" від 25.11.2009 за № 4АА002151 -040972000065.
4.3. Сторони погодили, що договір укладено строком на 10 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне прав поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 15 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (пункт 8 Договору). Орендна плата вноситься у грошовій формі та складає 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки (пункт 9 Договору).
4.4. Відповідно до пункту 12 Договору, розмір орендної плати переглядається щороку у разі зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом.
4.5. 14.12.2018 Виконавчий комітет Плавської сільської ради Генічеського району Херсонської області повідомив ГУ Держгеокадастру у Херсонській області про те, що не заперечує проти продовження дії Договору оренди землі від 19.10.2009, зареєстрованого у Генічеському реєстраційному відділі Херсонської регіональної філії ДП "Центру ДЗК" від 25.11.2009 за № 4АА002151-040972000065.
4.7. Суди установили, що 20.12.2018 ТОВ "Агрофірма імені Шевченка" направила заяву про поновлення договору оренди. Листом від 23.01.2019 № 9901/0-155/0/95-19 ГУ Держгеокадастру у Херсонській області запропонувало переглянути орендну плату із встановленням розміру орендної плати на рівні 12% (дванадцять відсотків) від нормативної грошової оцінки.
4.8. 15.03.2019 Фермерське господарство "СК Нива плюс" звернулося до відповідача із клопотанням щодо проведення земельних торгів, у зв`язку з тим, що 25.11.2019 у ТОВ "Агрофірма імені Шевченка" спливає строк оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності.
4.9. 03.04.2019 Виконавчий комітет Плавської сільської ради також звернувся до відповідача з клопотанням про проведення земельних торгів у формі аукціону з продажу права оренди земельних ділянок після закінчення дії договору оренди ТОВ "Агрофірма імені Шевченка". При цьому 02.05.2019 Плавська сільська рада рішенням погодила ТОВ "Агрофірма імені Шевченка" можливість укладення (поновлення) договору оренди землі від 19.10.2009.
4.10. 26.09.2019 позивач направив заяву до ГУ Держгеокадастру у Херсонській області, в якій просив поновити договір оренди земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, зареєстрованого у Генічеському реєстраційному відділі Херсонської регіональної філії ДП "Центру ДЗК" від 25.11.2009 за № 4АА002151 -040972000065. Цим же листом ТОВ "Агрофірма імені Шевченка" погодилась із пропозицією ГУ Держгеокадастру у Херсонській області про встановлення розміру орендної плати на рівні 12 % від нормативної грошової оцінки.
4.11. Господарські суди попередніх інстанцій також установили, що 25.10.2019 ГУ Держгеокадастру у Херсонській області повідомило ТОВ "Агрофірма імені Шевченка", що орендна плата за договором оренди на теперішній час становить 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Листом від 26.09.2019 № 71 позивач надав згоду на перегляд орендної плати та встановлення її на рівні 12% від нормативної грошової оцінки. За висновком судів, сторони досягли домовленості щодо істотної умови договору оренди - розміру оренди земельної ділянки на рівні 12% замість 3%.
4.12. 29.10.2019 ТОВ "Агрофірма імені Шевченка" направила до ГУ Держгеокадастру заяву № 80, в якій просило долучити до матеріалів заяву від 29.10.2019 № 97 ФГ "СК Нива плюс" про те, що ФГ "СК Нива плюс" не має намірів брати в оренду спірні земельні ділянки та відмовляється від раніше поданих заяв із пропозицією виставлення земельних ділянок на земельні торги.
4.13. Судами констатовано, що відповідно до наявного в матеріалах справи листа Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі від 25.09.2019, станом на 23.09.2019 у ТОВ "Агрофірма імені Шевченка" заборгованість по орендній платі за землю площею 782,25 га на території Плавської сільської ради Генічеського району відсутня.
4.14 . Суд апеляційної інстанції оцінюючи доводи заявника про те, що в заявах про поновлення позивач просив поновити договір строком на 7 років, в той час як судом визнано укладеною додаткову угоду на 10 років, також зазначив, що ГУ Держгеокадастру у Херсонській області у жодному своєму листі-відповіді на пропозиції позивача не надавало обґрунтованих заперечень проти цього строку та не пропонувало іншого строку дії договору.
5. Позиція Верховного Суду
5.1. Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі та відзиві на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга повинна бути частково задоволена з огляду на таке.
5.2. Касаційну скаргу із посиланням на положення частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України мотивовано тим, що господарські суди попередніх інстанцій при вирішенні цього спору не взяли до уваги та не дослідили обставини, які мають вагоме значення для справи. Крім того, на думку скаржника, господарські суди попередніх інстанцій, ухвалили оскаржувані судові рішення без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду, перелік яких наведено у касаційній скарзі ГУ Держгеокадастру у Херсонській області та пункті 3.2 цієї постанови.
5.3. Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
5.4. Верховний Суд відповідно до вимог частини 1 статті 300 Господарського процесуального кодексу України переглядає у касаційному порядку судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
5.5. Верховний Суд, вивчивши та проаналізувавши висновки, викладені у постановах Верховного Суду, на які посилається скаржник, дійшов висновку про те, що господарські суди попередніх інстанцій, ухвалили оскаржувані судові рішення без урахування таких висновків, а тому доводи ГУ Держгеокадастру у Херсонській області про неврахування цих висновків є обґрунтованими.
5.6. Верховний Суд установив, що у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 16.09.2019 у справі № 908/2314/18 (за позовом про визнання незаконною відмови у поновленні договору оренди землі та укладення додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки) викладено висновок, на який посилається скаржник, про те, що: "задовольняючи позовні вимоги у частині визнання укладеною додаткової угоди про поновлення строку дії спірного договору, суди попередніх інстанцій не врахували, що відповідно до частин 1 - 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі" умови договору оренди землі можуть бути змінені лише за згодою сторін, а у разі недосягнення такої домовленості щодо істотних умов переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється; недосягнення сторонами домовленостей щодо істотних умов договору при їх зміні виключає поновлення договору оренди землі з підстав переважного права (частина 4 статті 33 Закону України "Про оренду землі")".
5.7. У постанові Верховного Суду від 18.04.2019 у справі № 625/166/18 (за позовом про визнання недійсними договорів користування чужими земельними ділянками для сільськогосподарських потреб, скасування їх державної реєстрації, визнання поновленими договори оренди землі шляхом визнання укладеними додаткових угод) викладено висновок, на який посилається скаржник, про те, що: "наявність заперечень зі сторони орендодавця щодо поновлення договору з попереднім орендарем дають підстави для висновку, що переважне право орендаря, яке підлягає захисту відповідно до статті 3 ЦПК України, не порушено. Крім того, запропоновані позивачем зміни істотних умов договору, а саме, розмір орендної плати та строк дії цього договору потребують згоди сторін (частина 4 статті 33 Закону України "Про оренду землі"). Проте між сторонами такої згоди досягнуто не було".
5.8. Також у постанові Верховного Суду від 06.12.2019 у справі № 454/2313/17 (за позовом про продовження договору оренди землі) викладено висновок, на який посилається скаржник, про те, що: "для продовження договірних відносин необхідно волевиявлення на це сторін договору, досягнення ними згоди щодо продовження договору із застосуванням переважного права орендаря на продовження договору оренди, у тому числі на змінених умовах (частина 1 - 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі") або мовчазна згода сторін договору стосовно поновлення договору на тих самих умовах на той самий строк (частина 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі"). У розумінні наведених положень законодавства основними відмінностями у застосуванні положень частин 1 - 5 та частини 6 Закону України "Про оренду землі" є умови додаткової угоди (відмінні від попередніх, або ті самі чи тотожні (частини 1 - 5 статті 33 Закону) та наявність погодження обох сторін щодо істотних умов договору, або ті самі (частина 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі"), та строк, в який орендодавець повинен повідомити орендаря про відсутність наміру продовжувати або поновлювати договір оренди (у місячний строк після повідомлення орендаря про намір продовжувати договір оренди земельної ділянки (частини 1 - 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі") чи у місячний строк після закінчення строку дії договору (частина 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі"). При цьому слід врахувати, що відповідно до частин 1 - 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі" умови договору оренди землі можуть бути змінені лише за згодою сторін, а у разі недосягнення такої домовленості щодо істотних умов переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється; недосягнення сторонами домовленостей щодо істотних умов договору при їх зміні виключає поновлення договору оренди землі з підстав переважного права (частина 4 статті 33 Закону України "Про оренду землі")".
5.9. У постанові Верховного Суду від 22.05.2019 у справі № 709/1899/17 (за позовом про визнання договору оренди землі недійсним, скасування рішення про державну реєстрацію договору, визнання договору оренди землі поновленим), на яку посилається скаржник, зазначено, що при наявності вираженого волевиявлення орендодавця про відмову від продовження строку оренди та заявленої вимоги власника про повернення земельної ділянки, направлення СТОВ Канівці пропозиції про продовження відносин оренди не може виступати підставою для поновлення орендних відносин між сторонами .
5.10 . У постанові Верховного Суду від 04.12.2019 у справі № 689/150/18 (за позовом про визнання договорів оренди земельних ділянок поновленими та визнання договорів оренди земельних ділянок недійсними) наведено таке: за встановлених судом обставин, а саме наявність завчасного письмового повідомлення орендодавцями орендаря про небажання продовжувати договірні відносини щодо оренди землі, закінчення строку договорів оренди землі з ТОВ Герром інвест-Ярмолинці , виникнення у останнього обов`язку відповідно до умов договорів оренди повернути землю у зв`язку з закінченням строку договірних відносин, що давало орендодавцям можливість укладення нових договір оренди землі з іншим орендарем, колегія суддів вважає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України касаційна скарга заявника підлягає залишенню без задоволення, а судові рішення у справі - без змін .
5.11 . У постанові Верховного Суду від 09.06.2020 у справі № 912/1860/19 (за позовом визнання поновленим договору землі, визнання укладеною додаткової угоди, скасування наказу) сформульовано висновок, на який посилається скаржник, про те, що належним і ефективним способом захисту порушеного права у цьому випадку є позов про визнання укладеною додаткової угоди із викладенням її змісту, оскільки сама по собі вимога про визнання договору оренди землі поновленим за своєю суттю є встановленням факту, який має юридичне значення, і не може забезпечити захисту порушеного права позивача в силу імперативного припису закону про обов`язковість оформлення поновлення договору оренди саме шляхом укладення додаткової угоди, що, власне, і може бути предметом розгляду в суді .
5.12. З урахуванням наведених висновків Верховного Суду та доводів скаржника, колегія суддів зазначає, що оскільки ТОВ "Агрофірма імені Шевченка" звернулося із заявою про поновлення договору оренди на підставі частин 1 - 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі", то господарським судам попередніх інстанцій для правильного вирішення цього спору слід було достеменно установити, чи дійшли згоди сторони договору щодо істотних умов цього договору, зокрема, щодо строку дії договору, адже недосягнення сторонами домовленостей щодо істотних умов договору при їх зміні виключає поновлення договору оренди землі з підстав переважного права.
5.13. Скаржник у касаційній скарзі зазначає, що листом від 25.10.2019 № 69280-2032/0/95--15 ГУ Держгеокадастру у Херсонській області повідомило ТОВ "Агрофірма імені Шевченка" про заперечення у поновленні договору, зокрема, не погоджуючись з істотною умовою договору - розміром орендної плати. Крім того, скаржник зазначає, що у заявах про поновлення договору позивач просив поновити договір на 7 років, що також є істотною умовою договору, в той час як судами визнано укладеною додаткову угоду на 10 років. Однак Верховний Суд, з огляду на положення статті 300 Господарського процесуального кодексу України, позбавлений можливості перевірити ці доводи, а з установлених обставин цієї справи не вбачається, що господарськими судами попередніх інстанцій надана оцінка змісту наведеного документа.
5.14. Загальними вимогами процесуального законодавства, передбаченими у статтях 73, 74, 76, 77, 86, 236-238 Господарського процесуального кодексу України визначено обов`язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні позову. Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне й обґрунтоване рішення у справі неможливо.
5.15. Поряд із цим, розглядаючи цей спір по суті та задовольняючи позовні вимоги, господарські суди попередніх інстанцій, всупереч вимогам статті 86 Господарського процесуального кодексу України, не дослідили та не установили наявності / відсутності погодження обох сторін щодо істотних умов договору, зокрема щодо строку дії договору. З огляду на викладене, Верховний Суд вважає обґрунтованими доводи касаційної скарги про те, що господарські суди попередніх інстанцій при вирішенні цього спору не взяли до уваги та не дослідили обставини, які мають вагоме значення для справи. Також є обґрунтованими доводи касаційної скарги про те, господарські суди ухвалили оскаржувані судові рішення без урахування висновків щодо застосування норм права у наведених постановах.
5.16. Частиною 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України установлено, що суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
5.17. Порушення попередніми судовими інстанціями норм процесуального права унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення цієї справи, та які не можуть бути усунуті Верховним Судом, ураховуючи межі повноваження касаційного суду, визначені статтею 300 Господарського процесуального кодексу України.
5.18. Тому, під час нового розгляду справи № 923/952/19, місцевому господарському суду слід врахувати викладене в цій постанові, установити наявність / відсутність погодження обох сторін щодо істотних умов договору, зокрема, щодо строку дії договору, дослідити та об`єктивно оцінити аргументи учасників справи і всі зібрані у справі докази в їх сукупності, всебічно і повно з`ясувати фактичні обставини справи та залежно від установленого ухвалити обґрунтоване і законне судове рішення.
6. Висновки Верховного Суду
6.1. Відповідно до частин 1-5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
6.2. Згідно з статтею 300 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
6.3. Пунктами 1, 4 частини 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України установлено, що підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу, чи встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.
6.4. Ураховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що оскаржувані судові рішення у цій справі слід скасувати, оскільки вони ухвалені з порушенням норм права, а справу № 923/952/19 передати на новий розгляд до місцевого господарського суду для ухвалення обґрунтованого і законного судового рішення, з врахуванням викладеного в цій постанові.
7. Розподіл судових витрат
7.1. Оскільки у цьому випадку суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).
Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
П О С Т А Н О В И В :
1. Касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області задовольнити частково.
2. Постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 05.08.2020 і рішення Господарського суду Херсонської області від 13.01.2020 у справі № 923/952/19 скасувати, справу передати на новий розгляд до Господарського суду Херсонської області.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Н. О. Багай
Судді Т. Б. Дроботова
Ю. Я. Чумак
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 10.12.2020 |
Оприлюднено | 22.12.2020 |
Номер документу | 93661741 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Багай Н.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні