Рішення

від 18.12.2020 по справі 140/14908/20

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2020 року ЛуцькСправа № 140/14908/20

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ксензюка А.Я.,

розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю 777 ІНТЕРНЕШЕНЕЛ ГРУП до Волинської митниці Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю 777 ІНТЕРНЕШЕНЕЛ ГРУП звернулося в суд із позовом до Волинської митниці Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 04.08.2020 №UA205050/2020/000074/1 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 04.08.2020 № UA205050/2020/01111.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що підприємством у липні 2020 року придбано у BUSLIGA DE.JAFAL TUTAKHIEL (Німеччина) згідно контракту №14/07/20 від 14.07.2020 автобус BOVA вартістю 12 000 євро.

04.08.2020 декларантом позивача до Волинської митниці ДМС було подано митну декларацію № UА205050/2020/034978 в якій заявлена митна вартість була визначена за основним методом за ціною контракту в сумі 410 514,80 грн. На підтвердження обґрунтованості заявленої в МД вартості товару та обраного методу її визначення було подано всі необхідні документи.

Проте, відповідач не погодився із визначеною декларантом митною вартістю та 04.08.2020 виніс рішення про коригування митної вартості товарів № UA2050501/2020/00074/1.

Коригування митної вартості стало підставою для видання картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205050/2020/01111.

Проте, позивач зазначає, що ним подано усі документи, які не містять розбіжностей, а в оскаржуваному рішенні відповідачем не зазначено наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності заявлених відомостей, а також належного мотивування при витребуванні додаткових документів під час контролю визначення митної вартості щодо вичерпного роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість оформлення товарів.

З наведених підстав вважає, що рішення про коригування митної вартості товарів від 04.08.2020 № UA205050/2020/000074/1 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 04.08.2020 № UA205050/2020/01111 є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Ухвалою судді від 19.10.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та встановлено учасникам справи строк для подання заяв по суті справи.

У відзиві від 13.11.2020 представник відповідача пред`явленні позовні вимоги заперечив, мотивуючи тим, що митною вартістю товарів є ціна, яку декларант дійсно сплатив за придбаний товар, щодо якого здійснюється митне оформлення. Така ціна має бути підтверджена належними та достовірними документами. У свою чергу митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення декларантом митної вартості має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості. Обов`язок доведення митної вартості товару покладений на позивача.

Під час опрацювання документів та здійснення перевірки числового значення заявленої декларантом митної вартості товару було виявлено розбіжності, а саме відповідно до пункту 1 контракту від 14.07.2020 №14/07/20 продавець гарантує, що є власником товару, а у технічному паспорті №2014АВ86249 в графі С1, С3 вказаний інший власник та даний транспортний засіб був зареєстрований у Франції. Також у фактурі №18 від 16.07.2020 зазначено, що вартість транспортного засобу становить 12 000 Євро, а в декларації країни відправлення вартість становить 53 104 польських злотих, що по курсу Нацбанку Польщі станом на 31.07.2020 становить 12 049 Євро.

У зв`язку з тим, що документи подані для підтвердження митної вартості товарів не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості за методом, обраним декларантом, відповідно до статті 53 МКУ декларанту було запропоновано в 10-ти денний термін надати: висновки про вартісні та якісні характеристики оцінюваного товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); інші додаткові документи відповідно до пункту 6 статі 53 МК України.

Декларантом було подано заяву №1 від 04.08.2020, що додаткових документів надаватись не буде.

У зв`язку з вищевикладеним та керуючись положеннями Угоди про застосування статті VII ГАТТ 1994 року, Митного кодексу України, а також вимогами частини шостої статті 54 МК України, якими передбачено, що у зв`язку з неподанням повного переліку документів та у відповідності до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МК України, митниця може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

Відтак, митну вартість товару визначено за резервним методом згідно з статтею 64 МК України на підставі цінової інформації ЄАІС відповідно до МД №UA204010/2019/234331 від 23.09.2019. Рівень митної вартості товару становить 21 523 Євро.

Звертає увагу на те, що відповідно до цінової інформації ЄАІС, а саме митної декларацій №UA204010/2019/234331 від 23.09.2019, митне оформлення автобуса марки BOVA моделі FUTURA FLD 127, було здійснено за 1 методом визначення митної вартості товару за ціною договору заявленої на рівні 21 523 Євро.

З огляду на наведене, митницею 04.08.2020 прийнято рішення про коригування митної вартості № UA205050/2020/000074/1, яке і слугувало підставою для видання оскаржуваної і картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

В оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів зазначено причини відмови в митному оформленні та наведені роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів.

Крім того, товар було випущено у вільний обіг з наданням гарантій, передбачених частиною сьомою статті 55 МК України, про що свідчить МД №UA205050/2020/035067 від 05.08.2020.

З наведених підстав, вважає оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів від 04.08.2020 №№ UA205050/2020/000074/1 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 04.08.2020 № UA205050/2020/01111 такими, що прийняті у повній відповідності до вимог чинного законодавства, а тому є законними та обґрунтованими. У задоволенні позову просив відмовити.

Позивач у відповіді на відзив не погодився з аргументами відповідача, наведеними у відзиві Також позивач посилається на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 05.09.2019 у справі № 819/1020/17, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення, не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості, не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості. Просив позов задовольнити.

Інших заяв по суті справи на адресу суду від учасників справи не надходило.

Дослідивши письмові докази, письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення, з наступних мотивів та підстав.

Судом встановлено, що між ТзОВ 777 ІНТЕРНЕШЕНЛ ГРУП (Покупець) та компанією BUSLIGA DE.JAFAL TUTAKHIEL (Німеччина) (Продавець) укладено контракт купівлі-продажу №14/07/20 від 14.7.2020, відповідно до умов якого продавець зобов`язується поставити товар,- автобус BOVA, номер НОМЕР_1 , а покупець прийняти та оплатити його на умовах, визначених у цьому контракті. Валютою платежу за цим контрактом є Євро. Загальна сума контракту становить 12 000 Євро. Оплата здійснюється безготівковим розрахунком на валютний рахунок продавця шляхом оплати з розрахункового рахунку покупця. Форма оплати - передплата - 100% вартості однієї одиниці, або всієї суми контракту, не пізніше 30 календарних днів з дати підписання угоди двома сторонами.

На виконання умов контракту, здійснено поставку автобуса BOVA, ідентифікаційний номер: XL9AA39R834003140, за ціною 12 000 Євро.

16.07.2020 позивачем на рахунок неризедента BUSLIGA DE.JAFAL TUTAKHIEL (Німеччина) згідно контракту № 14/07/20 від 14.07.2020 перерараховано 12 000 Євро за міський автобус BOVA, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , що підтверджується платіжним дорученням №30 від 16.07.2020, рахунком-фактурою (інфойсом) від 16.07.2020 №18.

04.08.2020 декларантом позивача з метою митного оформлення придбаного автобуса BOVA, модель FUTURE, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , загальна кількість сидячих місць з урахуванням водія -51, для людей з обмеженими властивостями - 1 місце, призначення для перевезення пасажирів по дорогах загального користування, тип палива - дизель, робочий об`єм циліндрів 9186 куб.см., номер двигуна - Р-2622.07.01, потужність - 266 kw, колісна формула - 4*2, календарний рік виготовлення - 2008, модельний рік виготовлення - 2008, було подано до Волинської митниці ДМС митну декларацію №UA205050/2020/034978 у якій митну вартість товару визначено за основним методом (першим), а саме за ціною договору (контракту) (графа 42, 43 МД) в сумі 12 000 Євро (по курсу НБУ - 410 514,80 грн).

Для підтвердження митної вартості декларантом до митної декларації додано такі документи: рахунок-фактуру (інвойс) №18 від 16.07.2020; сертифікат з перевезення (походження) товару EUR.1 №PL/MF/AR0273452 від 31.07.2020; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 08.01.2014; платіжне доручення №30 від 16.07.2020; калькуляція транспортних витрат від 03.08.2020; висновок експертного дослідження №499 від 03.08.2020; витяг з мережі інтернет, контракт №14/07/20 від 14.07.2020; довідку органу сертифікації від 03.08.2020 №08с/2413/4-20; експортну декларацію MRN20PL341010E0166157 від 31.07.2020.

04.08.2020 посадовою особою митниці направлено електронне повідомлення декларанту наступного змісту: В пункті 1 контракту вказано, що продавець гарантує, що є власником товару. В технічному паспорті №2014АВ86249 в гр. С1, С3 вказаний інший власник, транспортний засіб був зареєстрований у Франції. В фактурі №18 від 16.07.2020 вартість 12 000 Євро, в декларації країни відправлення 53 104 злотих, що по курсу Нацбанку Польщі на 31.07.2020 становить 12 049 Євро. У зв`язку з перевіркою відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а також у зв`язку з наявністю розбіжностей в поданих документах згідно з статтею 53 МК України пропонуємо в 10-ти денний термін надати: висновки про вартісні та якісні характеристики оцінюваного товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом) та інші наявні додаткові документи відповідно до пункту 6 статті 53 МК України .

Як встановлено судом та не заперечується сторонами, у відповідь декларантом було подано заяву №1 від 04.08.2020 наступного змісту На ваш запит, щодо підтвердження митної вартості повідомляю, що додаткових документів надавались не буде .

04.08.2020 відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA205050/2020/000074/1.

Підставою для прийняття рішення зазначено: У зв`язку з неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме: методу 2а (стаття 59 МК України) та методу 2б (стаття 60 МК України) з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (стаття 62 МК України) та методу 2г (стаття 63 МК України) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта митну вартість визначено за резервним методом згідно з статтею 64 МК України. Відповідно цінової інформації ЄАІС митна вартість 21 523 Євро/шт (МД №UA204010/2019/234331 від 23.09.2019) .

Митницею відповідно до положень статей 55 та 57 МК України з проведена письмова консультація щодо вибору методу визначення митної вартості товару. Рівень митної вартості товару становить 21 523 Євро.

Також декларанта було повідомлено про можливість випуску задекларованого товару у вільний обіг у разі його незгоди з прийнятим рішенням за умови надання гарантій відповідно до розділу X та ст. 55 МК України.

Коригування митної вартості слугувало підставою для видання картки відмови у прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205050/2020/01111

У цій же картці відмови митний орган роз`яснив можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення після приведення рівня митної вартості в графах 12, 45 МД, у відповідність до рішення про визначення митної вартості від 04.08.2020 №UA205050/2020/000074/1.

05.08.2020 декларантом позивача подано нову митну декларацію № UA205050/2020/035067 за якою товар випущено у вільний обіг шляхом наданням гарантій відповідно до розділу Х МК України.

Позивач, не погоджуючись із рішенням Волинської митниці ДФС від 04.08.2020 №UA205050/2020/000074/1 про коригування митної вартості товарів та карткою відмови у прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA205050/2020/01111, оскаржив їх до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади державної митної справи, в тому числі процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України (далі - МК України) від 13.03.2012 року № 4495-VІ.

Розділ ІІІ МК України регулює питання митної вартості товарів та методи її визначення.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із частиною першою статті 51 МК України митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина друга статті 52 МК України).

Відповідно до статті 53 МК України У випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Як уже зазначалося, декларант позивача надав згідно із частиною другою статті 53 МК України наявні у нього документи, що підтверджують митну вартість товару і обраний ним метод її визначення: рахунок-фактуру (інвойс) №18 від 16.07.2020; сертифікат з перевезення (походження) товару EUR.1 №PL/MF/AR0273452 від 31.07.2020; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 08.01.2014; платіжне доручення №30 від 16.07.2020; калькуляція транспортних витрат від 03.08.2020; висновок експертного дослідження №499 від 03.08.2020; витяг з мережі інтернет, контракт №14/07/20 від 14.07.2020; довідку органу сертифікації від 03.08.2020 №08с/2413/4-20; експортну декларацію MRN20PL341010E0166157 від 31.07.2020.

Як визначено частинами першою, другою статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У частині третій статті 53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Із наведених положень випливає, що митний орган досліджує документи стосовно усіх товарів, які переміщуються через митний кордон, на предмет перевірки правильності визначення митної вартості. Виключно висновки, що ґрунтуються на дослідженні документів, доданих до митної декларації, можуть бути підставою для витребування додаткових документів. При цьому, лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України, є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі.

Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за основним методом визначення митної вартості та ненадання відповідачу необхідних документів для підтвердження заявленої митної вартості товару.

При цьому позиція відповідача полягає у тому, що у поданих документах встановлено розбіжності, а саме: відповідно до пункту 1 контракту, продавець гарантує, що є власником товару. В технічному паспорті №2014АВ86249 в гр. С1, С3 вказаний інший власник, транспортний засіб був зареєстрований у Франції. В фактурі №18 від 16.07.2020 зазначено вартість 12 000 Євро, а в декларації країни відправлення 53 104 злотих, що по курсу Нацбанку Польщі на 31.07.2020 становить 12 049 Євро.

Цими обставинами відповідач обґрунтовував необхідність подання декларантом додаткових документів.

Оскільки декларантом не було надано всіх витребуваних документів, необхідних для підтвердження заявленої митної вартості, тому митну вартість на товар визначено згідно з ціновою інформацією ЄАІС за МД митне оформлення яких здійснено раніше, а саме: товар за МД №UA204010/2019/234331 від 23.09.2019.

Проте суд із такими доводами відповідача не погоджується із таких підстав.

З наявних в матеріалах справи документів вбачається, що позивачем придбано товар відповідно до контракту купівлі-продажу №14/07/20 від 17.07.2020. Відповідно до умов контракту, оплата здійснюється безготівковим розрахунком на валютний рахунок продавця шляхом оплати з розрахункового рахунку покупця. Форма оплати - передплата - 100% вартості однієї одиниці, або всієї суми контракту, не пізніше 30 календарних днів з дати підписання угоди двома сторонами

На виконання умов контракту, здійснено поставку автобуса BOVA, ідентифікаційний номер: XL9 AA3 9R8 340 031 40, за ціною 12 000 Євро. Позивачем 16.07.2020 на рахунок BUSLIGA DE.JAFAL TUTAKHIEL (Німеччина) перерараховано 12 000 Євро, що підтверджується платіжним дорученням №30 від 16.07.2020, рахунком-фактурою (інфойсом) від 16.07.2020 №18.

Отже, вказаними документами підтверджується факт сплати позивачем коштів в зазначеній сумі в безготівковій формі на рахунок продавця за придбаний товар.

Зазначені документи не містять в собі будь-яких розбіжностей в числових значеннях, вартості товару.

На думку суду позивачем у відповідності до вимог статей 52, 53 МК України подано всі необхідні документи для митного оформлення придбаного товару за ціною договору, які не містили в собі будь-яких розбіжностей зазначених в частині третій статті 53 МК України і в митного органу, враховуючи вищевикладені обставини, не було підстав вимагати у декларанта додаткові документи для підтвердження митної вартості.

Суд не заперечує права митного органу упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів (частина п`ята статті 54 МК України), проте вважає, що при цьому він має довести підстави застосування норм частини третьої статті 53 МК України: наявність розбіжностей у поданих декларантом документах, ознаки підробки або відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини п`ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Частиною десятою статті 58 МК України визначено перелік витрат, понесених покупцем, які додаються при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари (складові митної вартості, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

Відтак, відповідно до статті 55 МК України митний орган має право здійснювати коригування митної вартості товару, заявленої декларантом, за відповідних умов, зокрема, якщо ним у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Разом з тим, ні в запиті про надання додаткових документів, ні в спірному рішенні про коригування митної вартості відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у митній декларації (хоча ціна, зазначена у документах, відповідає ціні, зазначеній у митній декларації); не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах.

Наведене дає підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях. Разом з тим, ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатньою підставою для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

На підставі досліджених письмових доказів суд вважає, що використані декларантом відомості підтверджені документально та визначені кількісно; їх достовірність не спростована відомостями від компетентних органів інших країн щодо не підтвердження обставин відчуження позивачу продавцем нерезидентом товару, або що видані позивачу документи є фіктивними, недійсними.

Суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.

Згідно з пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України, на підставі якого відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу. За правилами частини третьої, восьмої згаданої статті кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частина четверта статті 57 МК України).

На підставі системного аналізу вказаних законодавчих положень суд дійшов висновку, що, виходячи з принципу послідовності, передбаченого статтею 57 МК України, відповідач при виборі методу визначення митної вартості повинен проводити консультації з декларантом, обмінюючись наявною у кожного з них інформацією. При цьому застосування резервного методу відповідно до вимог, встановлених статтею 64 МК України можливе лише за наявності обґрунтованих підстав незастосування попередніх п`яти.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваного товару, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд в постанові від 08.02.2019 в справі № 825/648/17 (№ К/9901/16592/18).

Згідно з пунктом 2 параграфу (а) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості. Відповідно до пункту 2 параграфу (b) статті VII цієї угоди під "дійсною вартістю" слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи аналогічний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Згідно з пунктом 2 параграфу (с) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року якщо дійсна вартість не може бути визначена відповідно до параграфу (b) цього параграфа, оцінка для митних цілей повинна базуватися на найближчому еквіваленті такої вартості, який можна визначити.

Між тим, як вбачається з рішення про коригування митної вартості товарів від 04.08.2020 №UA205050/2020/000074/1, у ньому зазначено лише про неможливість застосування другого-п`ятого методів визначення митної вартості у зв`язку з відсутністю вартісної основи для розрахунку митної вартості в митному органу та митну вартість на товар визначено згідно з ціновою інформацією ЄАІС за МД митне оформлення яких здійснено раніше, а саме: МД №204010/2019/234331 від 23.09.2019.

Проте, суд зазначає, що відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.

В свою чергу позивачем були надані Волинській митниці ДМС всі необхідні документи, які згідно частини другої та частини третьої статті 53 Митного кодексу України підтверджують митну вартість.

Отже, підстави вважати, що рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 04.08.2020 №UA205050/2020/000074/1 є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України відсутні.

В адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення митний орган повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення; відповідно рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Суд також зазначає, що неподання декларантом усіх запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування митним органом резервного методу визначення митної вартості.

На думку суду, позивач надав усі наявні та достатні документи, передбачені Митним кодексом України, необхідні для визначення митної вартості, та які містять повну інформацію про митну вартість. Натомість митний орган не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, як не довів і правових підстав для застосування резервного методу.

Суд вважає, що відповідачем не обґрунтовано ціну, яка визначена ним відносно задекларованого товару внаслідок проведеного коригування митної вартості за резервним методом. Виявлені митним органом у поданих позивачем до митного оформлення документах розбіжності жодним чином не вливають на числові значення складових митної вартості товарів.

Оскільки, відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, суд дійшов висновку, що рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 04.08.2020 №UA205050/2020/000074/1 та як наслідок картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205050/2020/01111 є необґрунтованими та безпідставними.

Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач, як суб`єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування правомірності прийнятого рішення про коригування митної вартості товару від 04.08.2020 №UA205050/2020/000074/1 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205050/2020/01111, а тому, виходячи із наданих статтею 245 КАС України повноважень, їх необхідно визнати протиправними та скасувати.

Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Як визначено частинами першою статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки суд задовольняє позов повністю, то на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у сумі 4 204 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 02.09.2020 №148.

Керуючись статтями 73-77, 134, 139, 241-246, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Митного кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів від 04 серпня 2020 року №UA205050/2020/000074/1.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Волинську митницю Держмитслужби від 04 серпня 2020 року №UA205050/2020/01111.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю 777 ІНТЕРНЕШЕНЕЛ ГРУП (43000, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Ковельська, будинок 124, ідентифікаційний код юридичної особи 41355989) за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці Держмитслужби (44350, Волинська область, Любомльський район, село Римачі, вулиця Призалізнична, будинок 13, ідентифікаційний код юридичної особи 43350888) 4 204 (чотири тисячі двісті чотири) гривні понесених витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя А.Я. Ксензюк