Рішення

від 08.12.2020 по справі 160/13151/20

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2020 року Справа № 160/13151/20 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіСліпець Н.Є. при секретарі судового засіданняЛогвиненко В.М. за участі: представника позивача представника відповідача Волошина А.А. Потапової О.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельний дім "ВАЛЕ" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

15.10.2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю Торгівельний дім ВАЛЕ (далі - позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 17.06.2020р. №0065375130 та №0065265130.

В обґрунтування позовних вимог в позові зазначено наступне. Податкові повідомлення-рішення від 17.06.2020 р. №0065375130 та №0065265130 є безпідставними та необґрунтованими, оскільки занижень податкових зобов`язань за грудень 2019 року, про які йдеться в акті перевірки, з боку товариства допущено не було. На виконання договору поставки №01/10 від 01.10.2019 р. платіжним дорученням №9000862776 від 10.12.2019 р. ТОВ Вента. ЛТД перерахувало позивачу передоплату за поставку товару на загальну суму 375 000,00грн., в тому числі 62 500,00грн. ПДВ. За наслідками цієї операції позивачем було складено податкову накладну №1 на суму 62 500,00грн. ПДВ, яка була направлена на реєстрацію до ЄРПН. Проте, реєстрацію податкової накладної №1 від 10.12.2019 зупинено. Наведена податкова накладна №1 від 10.12.2019 є помилковою, тому що номенклатура товарів не співпадала із номенклатурою рахунку на оплату №1 від 02.12.2019 р. З цього приводу контролюючому органу надавались пояснення. В подальшому, на реєстрацію до ЄРПН була направлена податкова накладна №2 від 10.12.2019 на суму 62 500,00грн. ПДВ, яка підтверджується первинними бухгалтерськими документами. Податкова накладна №2 зареєстрована у Єдиному реєстрі податкових накладних. В податковій декларації з ПДВ за грудень 2019 р. задекларовані дані на підставі податкової накладної №2 від 10.12.2019 р. У зв`язку з чим, порушень податкового законодавства не було. Окрім цього, позивач зауважив, що відповідачем безпідставно проведено саме камеральну перевірку, оскільки на переконання позивача, відповідно до абз. 22 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг. Також, в акті відсутні висновки про завищення від`ємного значення ПДВ. Зважаючи на викладене, позивач просить скасувати податкові повідомлення-рішення від 17.06.2020р. №0065375130 та №0065265130 як протиправні.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.10.2020 року відкрито провадження у адміністративній справі; розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи на 10.11.2020 року на 14:40 год.

Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали, разом із документами, що підтверджують заперечення проти позову.

10.11.2020 р. від відповідача надійшло клопотання на продовження терміну для надання відзиву та відкладення розгляду справи у зв`язку з необхідністю надання доказів на спростування доводів позивача та інших доказів, які мають суттєве значення для вирішення справи.

У судовому засіданні 10.11.2020 року оголошено про відкладення розгляду справи до 08.12.2020 року до 09:30 год.

23.11.2020 року відповідач надав відзив на адміністративний позов, в якому позовні вимоги не визнав. В обґрунтування своєї позиції зазначив наступне. Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в ЄРПН не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період. За результатами аналізу податкових зобов`язань, задекларованих в податковій декларації з ПДВ за грудень 2019 р., виписаних і зареєстрованих податкових накладних в ЄДПН, було встановлено ТОВ ТД ВАЛЕ в податковій декларації зменшено податкові зобов`язання згідно із податкових накладних за грудень 2019 року по контрагенту ТОВ Вента.ЛТД (іпн. 219472004024) на суму ПДВ у розмірі 62500грн., а саме: згідно із даними перевірки обсяг постання на 125000грн. ПДВ, проте задекларовано 62500грн., тобто різниця 62500грн. Таким чином, ТОВ ТД ВАЛЕ в порушення п. 185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України не включено до складу податкових зобов`язань грудня 2019 року суму ПДВ 62500 грн., в результаті чого занижено податкові зобов`язання грудня 2019 року на 58331 грн. Щодо помилкової реєстрації податкової накладної від 10.12.2019 р. №1 відповідача зауважив, що в таких випадках складається розрахунок коригування до податкової накладної. Проте, розрахунок коригування товариством не подано, тому доводи позивача про те, що ним виявлено помилку та направлено на реєстрацію виправлену податкову накладну №2 від 10.12.2019 р., безпідставні. З огляду на викладене, податкові повідомлення-рішення від 17.06.2020р. №0065375130 та №0065265130 прийняті на підставі, у межах та у спосіб, що визначені законодавством, тому відповідач вважає, що підстави для задоволення позову відсутні, просить відмовити у задоволенні позовної заяви.

27.11.2020 р. позивачем подано відповідь на відзив, в якому позивач зазначив про непогодження з доводами відповідача щодо не складення позивачем розрахунку коригування. Позивач зауважив, що подання розрахунку коригування на помилково виписану податкову накладну не передбачено ані Податковим кодексом України, ані Порядком від 11.12.2019 р. №1165. Окрім того, Державна фіскальна служба в індивідуальній податковій консультації від 25.07.2018 р. №3260/99-99-15-03-02-15/ІПН зазначила, що платник податків може зменшити податкові зобов`язання на суму ПДВ, зазначену у розрахунку коригування до податкової накладної, реєстрацію якої у ЄРПН зупинено, лише після припинення процедури такого зупинення.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити у повному обсязі із викладених у позові підстав.

Представник відповідача підтримала доводи, викладені у відзиві, та просила відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представника позивача, доводи представника відповідача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, Товариство з обмеженою відповідальністю Торгівельний дім ВАЛЕ зареєстроване 18.04.2018 р., про що вчинено запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 12241020000085102 про включення відомостей про державну реєстрацію юридичної особи за кодом 42077285.

Позивач перебуває на податковому обліку з 19.04.2018 р., зареєстрований платником податку на додану вартість з 01.04.2019 р.

Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основний вид діяльності ТОВ ТД ВАЛЕ за КВЕД є: 10.82 Виробництво какао, шоколаду та цукрових кондитерських виробів (основний).

01.10.2019 року між позивачем (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Вента. ЛТД (покупець) було укладено Договір поставки № 01/10 від 01.10.2019 р., згідно з пунктом 1.1. якого постачальник зобов`язується поставляти та передавати покупцеві товари, а покупець зобов`язується приймати та своєчасно оплачувати товар на умовах, визначених цим договором.

Найменування, одиниця виміру, загальна вартість товару, що підлягає поставці за цим Договором, ціна за одиницю товару, його часткове співвідношення (асортимент), а також інші істотні умови кожної окремої поставки визначаються в специфікації, яка є невід`ємною частиною цього договору (п.1.2 Договору).

Оплата замовленого товару проводиться по кожній замовленій партії на умовах зазначених у Специфікаціях до цього договору (п. 2.3 Договору).

06.11.2019 р. між сторонами укладено Додаткову угоду №1 до Договору поставки № 01/10 від 01.10.2019 р.

Пунктом 1 Додаткової угоди №1 до Договору поставки № 01/10 від 01.10.2019 р. від 06.11.2019 р. сторони домовились доповнити п. 3.2.1 договору поставки та викласти у наступній редакції: Покупець зобов`язується за 30 календарних днів до запланованої дати початку поставок сплатити на розрахунковий рахунок постачальника депозит у розмірі 375 000,00грн. у якості забезпечення гарантії придбання продукції, що виготовлена постачальником під власною торгівельною маркою покупця та залишків пакувального матеріалу, придбаного постачальником для виробництва товарів під власною маркою покупця. Постачальник зобов`язаний зареєструвати податкову накладну на суму даної переплати у встановлені законодавством строки… .

Згідно з рахунком на оплату №1 від 02.12.2019 р. ТОВ Вента. ЛТД визначено до сплати 375 000,00грн., в тому числі 62500,00грн. ПДВ. за товар:

1. батончик-мюслі з чорносливом глазурований кондитерською глазур`ю Roko Choko на суму 65 318,40грн. без ПДВ,

2. батончик-мюслі з курагою частково глазурований кондитерською глазур`ю Roko Choko на суму 65 318,40грн. без ПДВ,

3. батончик на основі кокосової стружки глазурований кондитерською глазур`ю Roko Choko на суму 181 863,20грн. без ПДВ.

10.12.2019 р. на виконання Договору платіжним дорученням №9000862776 від 10.12.2019 р. ТОВ Вента. ЛТД перерахувало позивачу за товар 375 000,00грн., у тому числі 62 500,00грн. ПДВ.

10.12.2019 р. позивачем виписано податкову накладну №1 від 10.12.2019 р. на суму ПДВ 62500,00грн. та 27.12.2019 р. подано на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних.

Проте, реєстрацію податкової накладної №1 від 10.12.2019 р. зупинено.

У зв`язку з невірним зазначенням опису товару в податковій накладній №1 від 10.12.2019 р., позивачем складено на направлено до Єдиного реєстру податкових накладних нову податкову накладну №2 від 10.12.2019 на суму ПДВ 62500,00грн.

Згідно із квитанцією №1 податкову накладну №2 від 10.12.2019 р. прийнято 27.12.2019 р. о 16:46 та зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних.

20.01.2020 р. позивачем подано податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2019 р., де у розділі І Податкові зобовязання у колонці Б зазначено ПДВ у розмірі 62500,00грн., у розділі ІІІ Розрахунки за звітний період в рядку 19 задекларовано 4169грн. - від`ємне значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 17 - рядок 9 декларації) .

Згідно з квитанцією №2 декларація з податку на додану вартість за грудень 2019 р. разом з додатками доставлено до районного рівня ГУ ДПС у Дніпропетровській області.

13.02.2020 року співробітником Соборного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області на підставі пп.19-1.1. п.19-1 ст.19-1, пп.20.1.4 п.20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, у порядку пп.75.1.1 п. 75.1 ст. 75 та ст. 76 Податкового кодексу України було проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за грудень 2019 року ТОВ Торгівельний дім ВАЛЕ (код ЄДРПОУ 42077285).

За результатами перевірки складено акт №7309/04-36-51-30/42077285 від 13.02.2020 року.

За висновком акту №7309/04-36-51-30/42077285 від 13.02.2020 року ТОВ Торгівельний дім ВАЛЕ в порушення п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України не включено до складу податкових зобов`язань грудня 2019 року суму ПДВ 62500,00грн., в результаті чого занижено податкові зобов`язання грудня 2019 року на 58331грн.

Висновки акту обґрунтовані наступним.

За результатами аналізу податкових зобов`язань, задекларованих в податковій декларації з ПДВ за грудень 2019 р., виписаних і зареєстрованих податкових накладних в ЄДПН, встановлено, що ТОВ ТД ВАЛЕ в податковій декларації з ПДВ за грудень 2019 року зменшено податкові зобов`язання згідно із податкових накладних за грудень 2019 року по контрагенту ТОВ Вента. ЛТД (іпн. 219472004024) на суму ПДВ у розмірі 62500грн. За результатами перевірки обсяг постання на 125000грн. ПДВ (р.1.1Б та 1.2Б), задекларовано 62500грн., тобто різниця 62500грн. Таким чином, ТОВ Торгівельний Дім ВАЛЕ в порушення п. 185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України не включено до складу податкових зобов`язань грудня 2019 року суму ПДВ 62500 грн., в результаті чого занижено податкові зобов`язання грудня 2019 року на 58331 грн.

17.06.2020 р. на підставі акту №7309/04-36-51-30/42077285 від 13.02.2020 року відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення:

- форми Р № 0065375130 від 17.06.2020 р., згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 72 913,75,00грн., з яких: 58331грн. - за податковим зобов`язанням, та 14 582,75грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями;

- форми В4 №0065265130 від 17.06.2020 р., згідно з яким позивачу зменшено розмір від`ємного значення суми ПДВ у розмірі 4169 за період грудень 2019 р.

Не погодившись з податковими повідомленням-рішенням від 17.06.2020 р. №0065375130 та №0065265130, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Податковим кодексом України, (далі - ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України визначено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Отже, камеральна перевірка за своєю правовою сутністю є формою поточного документального контролю за дотриманням платником вимог податкового законодавства, предмет якої передбачає проведення контролюючим органом арифметичного та логічного контролю правильності оформлення документів податкової звітності (повноти заповнення усіх необхідних реквізитів, чіткості їх заповнення тощо), перевірку правильності складення розрахунків за податковими платежами (арифметичний підрахунок остаточних сум податків; правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування; логічний зв`язок та узгодженість відповідних показників поточного періоду та їх зіставлення з показниками попередніх періодів).

Також, під час камеральної перевірки може бути перевірена своєчасність:

- подання податкових декларацій (розрахунків);

- реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до них у ЄРПН, акцизних накладних та/або розрахунків до них у Єдиному реєстрі акцизних накладних;

- виправлення помилок у податкових накладних;

- сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання.

Порядок складання податкової накладної, порядок її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних регламентовано статтею 201 ПК України.

При цьому абзац сьомий пункту 201.10 статті 201 ПК України передбачає, що виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

В ході судового розгляду справи встановлено та письмовими доказами, наявними в матеріалах справи підтверджено, що підставою для прийняття оспорюваних податкових повідомлень-рішень стали висновки акту камеральної перевірки №7309/04-36-51-30/42077285 від 13.02.2020 року, яким встановлено заниження податкових зобов`язань з ПДВ за грудень 2019 року через виявлену в ході перевірки розбіжність даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних, а саме: за результатами перевірки обсяг постачання становить 125000грн. ПДВ (р.1.1Б та 1.2Б), задекларовано 62500грн., тобто різниця 62500грн., у зв`язку з чим контролюючим органом зроблено висновок про те, що позивачем порушено п. 185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податкові зобов`язання грудня 2019 року на 58331 грн.

Суд зазначає, що виявлення розбіжностей даних, що містяться у податкових деклараціях платника податків та даних Єдиного реєстру податкових накладних не доводять склад податкового правопорушення, яке за своєю суттю може бути встановлене на підставі дослідження первинних документів податкового та бухгалтерського обліку. Достовірність, повнота нарахування та сплата, зокрема податку на додану вартість є предметом дослідження документальної перевірки відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України.

Аналогічне правозастосування викладене в постановах Верховного Суду від 15 травня 2018 року (справа №804/6286/17), від 1 жовтня 2018 року (справа №821/1648/17), від 29 серпня 2019 року (справа 808/818/15).

Відтак, встановивши наявність розбіжностей, які зазначені в акті перевірки та які, на думку відповідача, свідчать про заниження позивачем податкових зобов`язань, контролюючий орган мав повноваження на проведення документальної перевірки до предмету якого, як зазначено вище, віднесено своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів.

Таким чином, контролюючий орган, проводячи камеральну перевірку позивача, за результатами якої зроблено висновок про заниження податкових зобов`язань, діяв не у спосіб, передбачений Податковим кодексом України.

Слушними суд вважає доводи позивача про безпідставність зняття від`ємного значення з ПДВ на 4169грн. з урахуванням відсутності в акті перевірки обґрунтувань відповідного податкового порушення та висновку щодо завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на 4169грн.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що при збільшенні позивачу суми грошового зобов`язання спірним податковим повідомленням-рішенням № 0065375130 від 17.06.2020 р. та зняття від`ємного значення ПДВ на 4169грн. спірним податковим повідомленням-рішенням №0065265130 від 17.06.2020 р. відповідачем порушено спосіб реалізації владних управлінських функцій.

Щодо суті встановленого порушення та не включення до податкових зобов`язань ПДВ по податкової накладної №1 від 10.12.2019, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, встановленими абзацом першим п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України.

Згідно п. 1 розділу III Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджено Наказом Міністерства фінансів України 28.01.2016 року № 21 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 січня 2016 року за № 159/28289 (далі - Порядок № 21) до податкової декларації з ПДВ вносяться дані податкового обліку платника окремо за кожний звітний (податковий) період без наростаючого підсумку.

Дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника (п. 6 розділу III Порядку № 21).

Отже, в податковій декларації з ПДВ платником податку зазначаються дані, вказані в складених на підставі первинних документів податкових накладних.

Згідно із п.187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно з п. 201.1. ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до п.201.10 ст.201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Отже, законодавець чітко визначив заборону платникам податків на формування показників податкової звітності на підставі даних, не підтверджених первинними документами (абз. другий пункту 44.1 статті 44 ПК України). Водночас визначив, що відсутність факту реєстрації платником податку-продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період (пункт 201.10 статті 201 ПК України).

При вирішенні вказаного спору суд враховує, що відповідно до пп. 4.1.4 п.4.1 ст. 4 Податкового кодексу України податкове законодавство України ґрунтується на принципі презумпції правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Згідно із п.56.21 ст. 56 Податкового кодексу України у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Відповідачем в обґрунтування доводів про заниження позивачем податкових зобов`язань з ПДВ за грудень 2019 р. на 62500,00грн. зазначено про те, що згідно з даними Єдиного реєстру податкових накладних за грудень 2019 зареєстровано обсяг постачання позивача спірного періоду на суму ПДВ у розмірі 12 5000,00грн., проте згідно з даними податкової звітності за грудень 2019 р. зобов`язань задекларовано на суму 62500,00грн. ПДВ. А доводи позивача про те, що податкова накладна №1 від 10.12.2019 р. помилкова, не можуть бути враховані, оскільки розрахунок коригування на таку податкову накладну позивачем не складено.

Суд критично оцінює таку позицію відповідача, оскільки податковим законом забороняється формування показників податкової звітності на підставі даних, не підтверджених первинними документами.

Матеріали справи не місять доказів реєстрації податкової накладної №1 від 10.12.2019 р. на 62500,00грн. ПДВ. в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Під час розгляду справи судом встановлено, що податкова накладна №1 від 10.12.2019 р. за грудень 2019 року не була зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних, через зупинення реєстрації, що не заперечувалось і представником відповідача в ході судового розгляду.

В квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначено наступні підстави для зупинення реєстрації податкової накладних №1 від 10.12.2019 р.: Відповідно до п. 201.16 ст.201 Податкового кодексу України реєстрація ПН/РК від 10.12.2019 р. №1 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Обсяг постачання товару/послуги 2106 перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає вимогам пп. 2.1 п. 2 Критерії ризиковості здійснення операцій . Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних .

Згідно з довідкою ТОВ Торгівельний дім ВАЛЕ від 15.10.2020 р. №15/10 пояснення та документи на розблокування податкової накладної №1 від 10.12.2019 р. не подавались у зв`язку з помилковістю останньої та реєстрацією в ЄРПН податкової накладної №2 від 10.12.2019 р., яка в повній мірі була відображена у податковій декларації з ПДВ за грудень 2019 р.

Разом з цим, матеріалами справи підтверджено, що сума ПДВ у розмірі 62500,00грн. по податковій накладній №2 від 10.12.2019 р., складеної по господарській операції з ТОВ Вента. ЛТД (податковий номер 219472004024) за цей період, включена до складу податкових зобов`язань (р.1.1) в декларації з ПДВ від 20.01.2020 з відповідним відображенням у Розшифровці податкових зобов`язань в розрізі контрагентів (Д5) додатку 5 до податкової декларації з ПДВ за грудень 2019 року, що не заперечувалось представником відповідача у судовому засіданні.

Також, обсяг постачання на суму 62500,00грн. ПДВ у грудні 2019 р. та відображення в повному обсязі в податковій звітності за грудень 2019 р. господарської операції позивача з ТОВ Вента. ЛТД підтверджується платіжним дорученням №9000862776 від 10.12.2019 про проведення перерахування останнім на адресу ТОВ ТД ВАЛЕ грошових коштів на суму 375 000,00грн., в тому числі 62500,00грн. ПДВ., та оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 361 за грудень 2019 р. ТОВ ТД ВАЛЕ .

З урахуванням викладеного, відповідачем не доведено заниження позивачем податкового зобов`язання з ПДВ звітного періоду на 62500,00грн. ПДВ.

При цьому, безпідставними суд вважає посилання відповідача на відсутність розрахунку коригування на податкову накладну №1 від 10.12.2019 р.

Розрахунок коригування до податкової накладної може бути зареєстрований в ЄРПН лише у разі, якщо податкова накладна, до якої його складено, зареєстрована в ЄРПН.

З огляду на викладене, суд вважає, що висновки відповідача, що викладені в акті перевірки, про заниження позивачем податкового зобов`язання з ПДВ за період грудень 2019 р., що покладені в основу оскаржуваних у даній справі рішень, безпідставні та необґрунтовані, спростовуються вищенаведеними доказами та прийняті без врахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

За таких обставин, податкові повідомлення-рішення від 17.06.2020 р. №0065375130 та №0065265130 прийняті відповідачем не на підставі, не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, та необґрунтовано, тобто без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, тобто не відповідають критеріям, визначених ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, тому підлягають скасуванню як протиправні.

Згідно із частинами 1, 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частиною 1статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (частина 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Суд вважає, що відповідачем у порушення приписів частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України не надано належних, у розумінні статей 73-76 Кодексу адміністративного судочинства України, доказів, які б підтверджували правомірність прийняття ним оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Натомість, позивачем надано достатньо доказів в підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги.

Оцінуючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельний дім ВАЛЕ є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на викладене, сплачений позивачем судовий збір за подачу даної позовної заяви до суду в сумі 2102,00 грн. підлягає стягненню з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 255, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельний дім "ВАЛЕ" (49057, м. Дніпро, проспект Богдана Хмельницького, буд. 162, код ЄДРПОУ 42077285) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17-А, код ЄДРПОУ 43145015) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 17.06.2020р. №0065375130 та №0065265130.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17-А, код ЄДРПОУ 43145015) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельний дім "ВАЛЕ" (49057, м. Дніпро, проспект Богдана Хмельницького, буд. 162, код ЄДРПОУ 42077285) в рахунок відшкодування сплаченого судового збору у сумі 2102,00 грн. (дві тисячі сто дві гривні).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 14 грудня 2020 року.

Суддя Н.Є. Сліпець