Рішення

від 21.12.2020 по справі 160/13961/20

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2020 року Справа № 160/13961/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді: Ніколайчук С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОМОСТ" (код ЄДРПОУ 39018832 51200, Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, вул. Паланкова, 2) до Дніпровської митниці Державної митної служби України (49038, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги,22, код ЄДРПОУ 43350935) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів,-

ВСТАНОВИВ :

29 жовтня 2020 року товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОМОСТ" звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Дніпровської митниці Державної митної служби України, у якій просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської регіональної митниці ДМС України про коригування митної вартості товарів № UA110000/2020/000306/2 від 01.09.2020 року.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що до митного органу були надані документи, необхідні для митного оформлення товарів з визначенням його митної вартості за першим методом (за ціною контракту), що надійшли на митну територію України на підставі зовнішньоекономічного контракту. Митниця витребувала у підприємства додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості, однак, отримавши їх, відмовила позивачу у здійсненні митного оформлення товарів за заявленою митною вартістю та прийняла рішення про коригування митної вартості товарів за відсутності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів.

На думку позивача, дії відповідача стосовно винесення рішення про коригування митної вартості товару є протиправним, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом та просить позовні вимоги задоволити в повному обсязі.

Відповідно до ч.6 ст.12, ч.1,2 ст.257, ч.1 ст.260 Кодексу адміністративного судочинства України зазначена справа є справою незначної складності та розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження.

Згідно з ч.ч. 3, 4 ст.262 КАС України підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2020 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами. Цією ж ухвалою запропоновано відповідачу надати відзив на позов у п`ятнадцяти денний строк з дня вручення ухвали.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.11.2020 року відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Копія ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.11.2020 року направлена сторонам у справі та отримана представником відповідача 30.11.2020 року, що підтверджується матеріалами справи.

В силу ч. 4 ст. 124, ч. 8 ст.126 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає відповідача належним чином повідомленим про можливість подання відзиву у зазначені строки та належним чином повідомленим про судовий розгляд справи.

Відповідачем, на виконання ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України, не було надіслано до суду письмового відзиву на адміністративний позов та не було повідомлено про поважність причин ненадання відзиву.

Відповідно до ч. 6 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Відповідач правом на надання відзиву не скористався.

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення позову по суті, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, встановив наступне.

08.06.2020 року між TOB ТЕХНОМОСТ (надалі за текстом - позивач) та LEVOSOLAR TECHNOLOGY CO.,LTD було укладено зовнішньоекономічний контракт №.

Відповідно до умов вказаного контракту ТОВ ТЕХНОМОСТ (за контрактом - покупець) погодилося прийняти і оплатити, а LEVOSOLAR TECHNOLOGY CO., LTD (за контрактом - продавець) погодилося поставити на умовах поставки CIF Одеса, CIF Південний UKRAINE (Інкотермс 2010) продукцію, далі товар , кількість та вартість якого вказана в комерційних інвойсах, що є невід`ємною частиною контракту. Загальна вартість контракту складає 750 000,00 доларів США, ціна за партію і одиницю міститься в комерційних інвойсах.

Відповідно до комерційного інвойсу № NCS-2020052 від 08.06.2020р. продавець зобов`язався поставити покупцю сонячні панелі (модулі), найменування, кількість, ціна одиниці та загальна вартість яких наведено у вказаному інвойсі.

З метою митного оформлення вищезазначеного товару 01.09.2020 року декларантом до митного посту Кам`янське , Дніпровської митниці ДМС України (надалі - відповідач), було подано електронну митну декларацію, якій присвоєно № UA110020/2020/006959.

Митну вартість товару було визначено та заявлено декларантом за ціною договору (контракту), щодо товарів які імпортуються, оскільки відповідно до положень Митного кодексу України (надалі за текстом - МК України).Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Разом з електронною митною декларацією декларантом надано документи: сертифікат якості (Certificate of quality) б/н від 08.06.2020; пакувальний лист (Packing list) NCS-2020052 від 08.06.2020; Рахунок-фактуpa (інвойс) (Commercial invoice) NCS-2020052 від 08.06.2020; Коносамент (Billoflading) 4351-0177-006.019 від 22.06.2020; автотранспортна накладна (Road consignment note) 040264 від 19.08.2020; декларація про походження товару (Declaration of origin) NCS-2020052 від 08.06.2020; некласифікований комерційний документ комерційна пропозиція NCS-2020052 від 08.06.2020; прейскурант (прайс-лист) виробника товару прайс лист б/н від 08.06.2020; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларується NCS-2020052001 від 08.06.2020; договір про надання послуг митного брокера S-23/04-164; некласифікований документ лист щодо страхування від 08.06.2020; копія митної декларації країни відправлення 223120200001598557 від 18.06.2020.

За результатами перевірки митної декларації, а також інших документів, наданих декларантом, відповідач відмовив позивачу у митному оформленні (випуску) товарів, що зафіксовано у картці відмови № UA110020/2020/00024, з причини прийняття рішення про коригування митної вартості товарів № UA110000/2020/000306/2 від 01.09.2020р.

Підстави для прийняття митницею оскаржуваного рішення, відповідно до самого рішення, полягають у наступному: ...Наданий до митного оформлення інвойс від 08.06.2020 №NCS-2020052 не містить умов здійснення розрахунків за поставку оцінюваної партії товару. Інвойс від 08.06.2020 №NCS-2020052 та комерційна пропозиція від 08.06.2020 №NCS-2020052 містять посилання на замовлення №00-00020067, яке до митного контролю не надано. Наданий до митного контролю прайс-лист від 08.06.2020 б/н має адресний характер та суб`єктивну спрямованість. Відомості прайс-листа містять неузгодженості щодо технічних характеристик товару. Заповнення копії митної декларації країни відправлення не відповідає вимогам Закону КНР. У митній декларації країни відправлення від 18.06.2020 №223120200001598557 міститься посилання на коносамент №598105480, який до митного контролю не надано. Страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування до митного контролю не надано. Враховуючи наявність перевантаження, можлива наявність інших коносаментів, які не були надані.

01.09.2020 позивачем, на відповідну вимогу відповідача, надано лист №01/09 про неможливість надати додаткові документи у підтвердження митної вартості у десятиденний термін.

Відповідно до оскаржуваного рішення відповідача про коригування митної вартості товарів № UA110000/2020/000306/2 від 01.09.2020р. митна вартість товару, що була розрахована декларантом у розмірі 245 066,30 грн., була скорегована відповідачем на 102 025,60 грн., тобто до 347 091,90 грн. із застосуванням до товарів другорядного методу визначення митної вартості товару 2-г (резервний метод).

У зв`язку з незгодою декларанта з рішенням відповідача зазначений товар, на підставі митної декларації № UA110020/2020/006961 від 01.09.2020р., був випущений у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною Відповідачем, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X Митного кодексу України

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи при вирішенні справи по суті суд виходив з таких міркувань та правових підстав.

Засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулювання економічних, організаційних, правових, кадрових та соціальних аспектів діяльності митної служби України визначає Митний кодекс України.

Відповідно до статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 51 Митного кодексу України відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом (пункт 1 частини 2 статті 52 Кодексу).

Відповідно до частин 2-4 статті 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; проводити в порядку, визначеному статтями 345- 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частини 1, 2, 5, 6, 7 статті 54 кодексу).

Частинами 1, 2 статті 55 Митного кодексу України визначено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; інформацію про а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Частиною 1 статті 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); не впливають значною мірою на вартість товару; щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

З системного аналізу вказаних норм вбачається, що обов`язок доведення митної ціни товару лежить на позивачеві. При цьому, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, може витребувати додаткові документи.

Відносно доводів відповідача про відсутності у інвойсі від 08.06.2020 №NCS-2020052 умов здійснення розрахунків, слід врахувати, що умови здійснення розрахунків передбачені контрактом від 08.06.2020 р. №, а саме: відповідно до п. 4.1. - протягом 180 днів після отримання товару, згідно отриманого інвойсу. Також такі твердження спростовується самим же інвойсом від 08.06.2020 №NCS-2020052 у якому такі умови зазначені, і визначають оплату протягом 180 днів після отримання товару, а саме: Payment: within 180 daysafterreceivingthe "Goods" . Крім того, основним завданням відповідача було визначення митної вартості товару, та вочевидь умови здійснення розрахунку жодним чином не впливають на саме вартість товару.

Стосовно зауважень відповідача про не надання замовлення, зазначеного у інвойсі, та комерційній пропозиції, варто зауважити, що згідно ч. 5 ст. 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Так, ст. 53 чітко визначено перелік як обов`язкових до пред`явлення, так і додаткових документів, що визначають складові митної вартості товарів. Так, замовлення у вказаному переліку відсутнє, що в призмі визначеного ч. 2 ст. 19 Конституції України імперативного принципу, не дає можливості відповідачу як вимагати додаткові документи, так і посилатися на неможливість встановлення митної вартості через їх відсутність. До того ж відповідно до п. 2.2. контракту, визначено, що вартість товару визначається згідно з інвойсом, і в жодному разі не будь-яким іншим документом.

В оскаржуваному рішенні, відповідачем зазначено, що наданий прайс-лист від 08.06.2020 б/н має адресний характер та суб`єктивну спрямованість, оскільки заявлені умови поставки CІF Pivdennyi, що суперечить суті прайс-листа як комерційної пропозиції продавця необмеженій кількості потенційних покупців та наявність знижок або дисконту на оцінювані товари.

Такі твердження відповідача абсолютною мірою спростовуються самим прайс-листом, аналіз якого свідчить про відсутність таких ознак як адресний характер та суб`єктивну спрямованість, оскільки такий прайс-лист не має жодного адресата взагалі.

Відповідачу було надано прайс-лист, який містить дату складання, найменування товару, одиниці виміру, ціну із зазначенням валюти, інформацію щодо виробника, умови поставки, контактну інформацію продавця, і який адресований необмеженому колу потенційних покупців, а отже такий документ є належним підтвердженням правильності зазначеної ним митної вартості товару із застосуванням основного методу.

Обов`язкової вимоги щодо отримання від суб`єкта зовнішньоекономічної діяльності - виробника товару вказаної вище документації, чи вимог до її складання чинним законодавством, що регулює порядок виконання зовнішньоекономічних операцій, не передбачено.

Чинний Митний кодекс України не розкриває поняття та тлумачення прайс-листа, що в контексті визначеного ч. 2 ст. 19 Конституції України імперативного принципу, не дає можливості відповідачу тлумачити таке поняття на власний розсуд та на власну користь, висувати до прейскурантів (прайс-листів) власні формальні вимоги.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару визначено додатковими документами.

Згідно з загальноприйнятої світової практики прейскурант (прайс-лист) має містити відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: найменування товару, артикул, якість товару (за необхідності), одиниці виміру (штуки, упаковки тощо), ціну, з обов`язковим зазначенням валюти, передбачені системи знижок, виробника/виробників, умови поставки, дата його складання або ж число, з якого дані ціни вводяться в дію, контактна інформація про продавця та будь-які інші положення, що стосуються умов продажу товарів.

Зауваження відповідача щодо неузгодженості технічних характеристик товару у прайс-листі спростовуються тим, що відповідно до ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України прейскурант (прайс-лист) виробника товару визначено додатковим документом, при цьому серед основних для визначення вартості товару документів зазначеною нормою Митного кодексу України визначено рахунок-фактура (інвойс). Згідно з наданого позивачем рахунку-фактуpи (інвойсу) № NCS-2020052 від 08.06.2020 чітко й однозначно визначено як найменування товару, так і його ціна та кількість, що повною мірою надає можливість досягнути основної мети відповідача - визначення вартості імпортованого товару, а саме: сонячна панель (модуль) MONO (DNA72-6-440M) 440W MRKU6152112, у кількості 660 од., вартістю 67,36 доларів США за одиницю, на загальну суму 44457,60 доларів США. Найменування, кількість вартість та загальна вартість товару, а саме сонячна панель (модуль) MONO (DNA72-6-440M) 440W MRKU6152112, у кількості 660 од., вартістю 67,36 доларів США за одиницю, на загальну суму 44457,60 доларів США абсолютно кореспондується з іншими, наданими позивачем документами, а саме комерційною пропозицією, коносаментом, експортною декларацією, сертифікатом якості, пакувальним листом та самою митною декларацією. Отже, наявність неточностей у прас-листі пояснюється виключно технічною опискою, до того ж, з урахуванням відомостей наявних у ряді супутніх документів, та другорядністю прай-листа як документу, жодним чином не завадило відповідачу у визначені дійсної митної вартості імпортованого товару.

Протиправність тверджень відповідача про те, що заповнення копії митної декларації країни відправлення не відповідає вимогам Закону КНР Про порядок заповнення вантажної експортно-імпортної декларації , полягає в тому, що відповідно до ч. 1 ст. 1 Митного кодексу України, законодавство України з питань державної митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Відповідач не уповноважений застосовувати митні правила КНР з заповнення експортно-митної декларації, оскільки вони не є ратифікованими на території України та їх дотримання не є обов`язковим для декларанта.

Зауваження відповідача про зазначення постачальником у митній декларації країни відправлення іншого номеру коносаменту спростовується тим, що експортна митна декларація в контексті ч. 2 ст. 53 Митних кодексу України не є документом, який підтверджує митну вартість товару та не є обов`язковим для подання митному органу, а отже законних підстав для витребування додаткових документів в порядку ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України та прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів в зв`язку з невідповідністю або відсутністю експортної митної декларації у відповідача не було. Формою експортних митних декларацій КНР передбачено номер замовлення, а не коносаменту.

Дійсно, в експортній митній декларації № 223120200001598557 від 18.06.2020р. в графі Номер замовлення зазначено не номер коносаменту № 4351-0177-006.019 від 22.06.2020р., а номер № 598105480, що є номером замовлення, як того і вимагає сама форма експортної митної декларації.

Так, перед оформленням коносаменту постачальник або його експедитор здійснює бронювання (замовлення) всієї або частини вантажомісткості судна (так звана букіровка ). На підтвердження такого бронювання (замовлення) видається відповідна накладна з номером такого бронювання (замовлення). В даному випадку було здійснено таке бронювання.

Саме номер замовлення № 598105480, як того і вимагає форма експортної митної декларації, було вказано постачальником в графі Номер замовлення експортної митної декларації № 223120200001598557 від 18.06.2020р.

Після прийняття вантажу до перевезення 22.06.2020р. було оформлено коносамент № 4351-0177-006.019 від 22.06.2020р.

Крім того, номер контейнеру № MRKU6152112, вказаного в пакувальному листі (Packing list) NCS-2020052 від 08.06.2020, повністю співпадає з номером контейнеру, вказаного в коносаменті № 223120200001598557 від 18.06.2020р.

Відносно доводів митного органу щодо ненадання страхових документів, слід взяти до уваги, що страхувальником товару, та відповідно тримачем документів страхування, є продавець. Також слід розуміти, що страхового випадку не настало, що є очевидним через отримання товару покупцем. Листом продавця від 08.06.2020 р., який додано декларантом до митного органу, повідомлено про неможливість надати документи, що підтверджують страхування вантажу на умовах поставки CIF Південний, UKRAINE, тому що вони надаються лише в разі виникнення страхового випадку. За таких мов, декларант не є і не може бути тримачем страхових документів, а відтак і до митного оформлення такі документи надатися не можуть. При цьому покупець, отриманий товар не страхував.

Посилання митного органу на ненадання можливо наявних документів, слід розглянути в призмі приписів норм чинного законодавства, зокрема ч. 5 ст. 53 Митного кодексу України, відповідно до якої забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Так, ст. 53 Митного кодексу України чітко визначено перелік як обов`язкових до пред`явлення, так і додаткових документів, що визначають складові митної вартості товарів. Слід зазначити, що замовлення у вказаному переліку відсутнє, що в призмі визначеного ч. 2 ст. 19 Конституції України імперативного принципу, не дає можливості відповідачу як вимагати додаткові документи, так і посилатися на неможливість встановлення митної вартості через їх відсутність.

При цьому, наданий декларантом коносамент 4351-0177-006.019 від 22.06.2020 року містить відомості щодо місця відправлення та місця прибуття товару, будь-яких відомостей про перевантаження не має. Покупцем товар отримано саме у тому місці відвантаження, яке зазначено у зазначеному коносаменті. Про факт, тим більше причини перевантаження товару покупцю не відомо. Покупець не є тримачем будь-яких інших коносаментів, а відтак і до митного оформлення такі документи надатися не можуть.

Наведене доводить, що, подані декларантом документи містять всі необхідні дані для визначення митної вартості товару та її складових, а відповідачем не доведено, що документи, подані декларантом, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації та невідповідності обраного Позивачем методу визначення митної вартості товарів.

Судзвертає увагу, що у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

При здійсненні контролю за коригуванням митної вартості товару, проведеним органом доходів і зборів за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; за резервним методом), суд повинен вимагати від відповідача доведення того, що товар за певною митною вартістю дійсно був увезений до України, що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) не було оскаржене до суду та не скасоване судом, за таких обставин, відповідач повинен був, але не довів правомірність використання для порівняння і коригування за резервним методом митної вартості імпортованих позивачем товарів.

Застосована правова позиція відповідає правовому висновку, висловленому Верховним Судом у постанові від 08.02.2019 у справі №825/648/17, адміністративне провадження №К/9901/16592/18.

Посилання відповідача на те, що позивач не скористався правом надання додаткових документів у порядку ч. 8 ст.55 Митного кодексу України, то згідно з даною правовою нормою надавати додаткові документи це право, а не обов`язок підприємства.

З доказів, наявних в матеріалах справи, встановлено, що позивачем надано усі необхідні документи, що стосуються числового значення митної вартості товару або методу її визначення, документи містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Окрім того, відповідачем не підтверджено належними доводами наявність у поданих декларантом документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар, правильність визначення митної вартості позивачем за основним методом відповідачем не спростована, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.

З огляду на вищевикладене, суд зробив висновок про обґрунтованість заявленого позову та наявність підстав для його задоволення у повному обсязі.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд виходить із того, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при зверненні до суду з цією позовною заявою сплачено судовий збір у сумі 2102,00 грн., при цьому позовні вимоги останнього задоволено у повному обсязі, суд, керуючись приписами ч.1 ст.139 КАС України, зробив висновок, що сума судових витрат зі сплати судового збору, сплачена позивачем, підлягає відшкодуванню на користь останнього шляхом стягнення цих витрат з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань.

Керуючись ст. ст.242-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОМОСТ" (код ЄДРПОУ 39018832 51200, Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, вул. Паланкова, 2) до Дніпровської митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ 39421732, місцезнаходження: вул. Княгині Ольги, 22, м. Дніпро, 49038) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів - задоволити.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 01.09.2020 року № UA110000/2020/000306/2, прийняте Дніпровською митницею Держмитслужби.

Стягнути з Дніпровської митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43350935, місцезнаходження: вул. Княгині Ольги, 22, м. Дніпро, 49038) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОМОСТ" (код ЄДРПОУ 39018832 51200, Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, вул. Паланкова, 2) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 2102,00 грн. (дві тисячі сто дві гривні 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.В. Ніколайчук