Рішення

від 18.12.2020 по справі 440/1010/20

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

18 грудня 2020 року м. ПолтаваСправа №440/1010/20

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Кукоби О.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Новогалещинської селищної ради Козельщинського району Полтавської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

1. Стислий зміст позовних вимог та їх обґрунтування.

ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до суду з позовом до Новогалещинської селищної ради Козельщинського району Полтавської області (надалі також відповідач, селищна рада), у якому просила:

визнати протиправним та скасувати рішення селищної ради від 19.11.2019 про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою;

зобов`язати відповідача надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,0 га з кадастровим номером 5322480700:05:000:0460 для ведення особистого селянського господарства на території Бондарівської сільської ради (Бондарівського старостату) Кременчуцького району Полтавської області.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на протиправність спірного рішення селищної ради, прийняття якого перешкоджає в реалізації позивачем свого права на отримання у власність земельної ділянки в межах норм безоплатної приватизації, оскільки таке рішення не містить мотивів на підтвердження наявності достатніх підстав для відмови у наданні дозволу на розробку землевпорядної документації.

2. Позиція відповідача.

Відповідач позов не визнав та у наданому до суду відзиві просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю /а.с. 19-23/ Свою позицію мотивував посиланням на те, що на обрану позивачем земельну ділянку Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області на підставі наказів від 20.11.2015 №2573/0/75-15-сг та від 25.12.2015 №3625/0/75-15-сг надано дозвіл на розробку проекту землеустрою іншим громадянам, що виключає можливість надання такого позову ОСОБА_1

01.12.2020 судом одержані письмові пояснення селищної ради /а.с. 61/, у яких представник відповідача додатково звертав увагу на те, що рішенням 33 сесії 7 скликання від 20.04.2020 №№ 29, 30 затверджено та передано у власність земельні ділянки гр. ОСОБА_2 та гр. ОСОБА_3 . При цьому представник відповідача зазначив, що передані вказаним громадянам земельні ділянки утворились внаслідок поділу земельної ділянки з кадастровим номером 5322480700:05:000:0460.

3. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 02.03.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 29.04.2020 провадження у справі зупинено до набрання законної сили судовим рішенням Великої Палати Верховного Суду у справі №688/2908/16-ц (провадження №14-28 цс 20).

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 20.11.2020 провадження у справі поновлено.

Згідно з частиною п`ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

За відсутності клопотань сторін про розгляд справи у відкритому судовому засіданні чи за правилами загального позовного провадження, зважаючи на достатність наданих сторонами доказів та повідомлених обставин, суд розглянув справу у порядку письмового провадження.

Обставини справи

13.11.2019 селищною радою одержано клопотання ОСОБА_1 від 12.11.2019 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення у власність орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Бондарівської сільської ради (Бондарівського старостату) Кременчуцького району Полтавської області за рахунок земельної ділянки комунальної власності з кадастровим номером 5322480700:05:000:0460. До клопотання позивач додала графічний матеріал із зображенням бажаного місця розташування земельної ділянки, копію паспорта /а.с. 42-44/.

19.11.2019 на позачерговій 27 сесії сьомого скликання селищною радою прийняте рішення, яким позивачу відмовлено у наданні дозволу на розробку землевпорядної документації, оскільки на цю земельну ділянку наказом Держгеокадастру надано дозвіл на виготовлення проекту учаснику АТО /а.с. 39/.

Не погодившись із зазначеним рішенням суб`єкта владних повноважень, позивач оскаржила його до суду.

Норми права, якими урегульовані спірні відносини

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 14 Конституції України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

За змістом частини першої статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Відповідно до частини четвертої цієї статті, передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.

Частинами шостою, сьомою статті 118 Земельного кодексу України визначено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

За змістом пункту "б" частини першої статті 121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Згідно з частиною першою статті 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Пунктом 34 частини першої статті 26 Закону України від 21.05.97 №280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні" (надалі - Закон №280/97-ВР) передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, як вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

За змістом статті 59 Закону №280/97-ВР рішення місцевої ради приймаються у формі відповідних рішень, прийнятих на сесії місцевої ради та рішень виконавчого комітету.

Оцінка судом обставин справи

Згідно з частиною другою статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У цій справі предметом спору є правомірність рішення відповідача від 19.11.2019 про відмову у наданні позивачу дозволу на розробку землевпорядної документації щодо відведення земельної ділянки у власність в межах норм безоплатної приватизації.

Частиною другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

А відтак, виходячи з приписів частини другої статті 2 КАС України, суд перевіряє відповідність такого рішення критеріям правомірності рішення суб`єкта владних повноважень.

Суд враховує, що частиною сьомою статті 118 Земельного кодексу України встановлено два альтернативні варіанти правомірної поведінки органу у разі звернення до нього особи з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, а саме: надати дозвіл або відмову в наданні такого дозволу.

Так само, частиною сьомою статті 118 Земельного кодексу України визначений перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за результатами розгляду належним чином оформлених клопотання та додатків до нього, який є вичерпним, а саме:

- невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів;

- невідповідність місця розташування об`єкта вимогам прийнятих відповідно до цих законів нормативно-правових актів;

- невідповідність місця розташування об`єкта вимогам генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Суд зауважує, що невідповідність місця розташування земельної ділянки має бути пояснена вказівкою на конкретні невідповідності законам або прийнятим відповідно до них нормативно-правовим актам, генеральним планам населених пунктів та іншої містобудівної документації, схемам землеустрою і техніко-економічним обґрунтуванням використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, тощо.

Відповідач мотивував відмову у наданні позивачу дозволу на розробку проекту землеустрою посиланням на те, що на обрану ОСОБА_1 земельну ділянку наказами Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 20.11.2015 №2573/0/75-15-сг та від 25.12.2015 №3625/0/75-15-сг надано дозвіл на розробку проекту землеустрою іншим громадянам.

Так, до матеріалів справи залучено копію наказу Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 20.11.2015 №2573/0/75-15-сг, яким гр. ОСОБА_3 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,0 га земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства на території Бондарівської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області /а.с. 26/.

Також до матеріалів справи залучено копію наказу Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 25.12.2015 №3625/0/75-15-сг, яким гр. ОСОБА_2 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,0 га земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства на території Бондарівської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області /а.с. 27/.

Водночас суд зауважує, що у постанові від 17.10.2018 у справі №380/624/16-ц (провадження №14-301цс18) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою є стадією процесу отримання права власності чи користування на земельну ділянку. Однак, отримання такого дозволу не гарантує особі чи невизначеному колу осіб набуття такого права, оскільки сам по собі дозвіл не являється правовстановлюючим актом.

У справі №688/2908/16-ц Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29.09.2020 не знайшла підстав для відступу від цього висновку.

Отже, надання особі дозволу на розробку проекту землеустрою не виключає можливість отримання такого дозволу іншою особою.

За викладених обставин, відмова відповідача у наданні ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою, оформлена рішенням селищної ради від 19.11.2019, не ґрунтується на вимогах статті 118 Земельного кодексу України, а тому зазначене рішення належить визнати протиправним та скасувати, а позов ОСОБА_1 в цій частині - задовольнити.

Стосовно посилань відповідача на оформлення громадянами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 права власності на землю, суд звертає увагу на такі обставини.

Як слідує зі змісту клопотання від 12.11.2019, позивач мала намір отримати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки не більше 2,00 га за рахунок земельної ділянки з кадастровим номером 5322480700:05:000:0460 /а.с. 42/.

Суд враховує, що земельну ділянку з кадастровим номером 5322480700:05:000:0460 передано з державної у комунальну власність на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 27.09.2018 №6571-СГ /а.с. 33-37/.

Залученою до матеріалів справи копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 12.11.2018 №144884334 /а.с. 38/ підтверджено, що площа земельної ділянки з кадастровим номером 5322480700:05:000:0460 становила 4,6444 га.

У свою чергу, на підставі рішень селищної ради від 10.04.2020 №№ 29, 30 гр. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 передано у власність земельні ділянки площею по 1,6212 га кожна /а.с. 62, 64/. Цим земельним ділянкам присвоєно кадастрові номери 5322480700:05:000:0493 та 5322480700:05:000:0494 відповідно, внаслідок чого земельної ділянки з кадастровим номером 5322480700:05:000:0460 більше не існує.

Водночас, порівнявши відомості Публічної кадастрової карти України з доданим до клопотання від 12.11.2019 графічним зображенням місця розташування обраної ОСОБА_1 земельної ділянки, суд встановив, що обрана позивачем земельна ділянка дійсно частково поглинута земельною ділянкою з кадастровим номером 5322480700:05:000:0494, тоді як іншій частині площею 1,2163 га присвоєно кадастровий номер 5322480700:05:000:0492 та на дату ухвалення судом цього рішення вона відноситься до земель комунальної власності /а.с. 69/.

На цій підставі, суд зауважує, що навіть за умови скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 5322480700:05:000:0460 з огляду на її поділ та передачу у власність гр. ОСОБА_2 , ОСОБА_3 по 1,6212 га, можливим є розгляд питання про надання ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою на земельну ділянку з кадастровим номером 5322480700:05:000:0492 площею 1,2163 га, що утворилась внаслідок поділу земельної ділянки з кадастровим номером 5322480700:05:000:0460, перебуває у комунальній власності та відноситься до земель запасу.

Надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки є адміністративним актом, прийняттю якого повинна передувати визначена законом адміністративна процедура. Видача такого дозволу без необхідних дій суб`єкта владних повноважень в межах адміністративної процедури не гарантує забезпечення прав позивача у передбачений законом спосіб.

Завданням адміністративного суду є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень та їх відповідності правовим актам вищої юридичної сили. Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Тому завданням адміністративного суду є саме контроль за легітимністю прийняття рішень.

Такий висновок суду узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 10.09.2019 у справі №818/985/18 та від 26.12.2019 у справі №810/637/18.

На цій підставі, суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 12.11.2019 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.

Отже, зважаючи на встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовано спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 частково.

Розподіл судових витрат

Згідно з частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивач при зверненні до суду сплатила судовий збір у розмірі 840,80 грн /а.с. 13/, що зарахований до спеціального фонду Державного бюджету /а.с. 14/.

Відповідач доказів понесення судових витрат до суду не надав.

Згідно з частиною третьою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Разом з цим, як визначено частиною восьмою цієї статті, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

А відповідно до частини першої наведеної статті, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Зважаючи на те, що передумовою для виникнення спору є прийняття відповідачем протиправного рішення про відмову позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача понесені останнім судові витрати повністю.

Керуючись статтями 2, 3, 5-10, 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, Полтавський окружний адміністративний суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Новогалещинської селищної ради Козельщинського району Полтавської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення позачергової 27 сесії сьомого скликання Новогалещинської селищної ради Козельщинського району Полтавської області від 19 листопада 2019 року "Про відмову у наданні гр. ОСОБА_4 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства".

Зобов`язати Новогалещинську селищну раду Козельщинського району Полтавської області повторно розглянути на сесії клопотання ОСОБА_1 від 12 листопада 2020 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства на території Бондарівської сільської ради (Бондарівського старостату) Кременчуцького району Полтавської області, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Новогалещинської селищної ради Козельщинського району Полтавської області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 840,80 грн (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок).

Позивач (стягувач): ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ).

Відповідач (боржник): Новогалещинська селищна рада Козельщинського району Полтавської області (код ЄДРПОУ 21053101; вул. Центральна, 95, смт Нова Галещина, Полтавська область, 39140).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Другого апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів після складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя О.О. Кукоба