Рішення

від 21.12.2020 по справі 540/3102/20

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2020 р.м. ХерсонСправа № 540/3102/20 Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді: Кисильової О.Й.,

розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті, Чорноморського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про визнання протиправною та скасування постанови,

встановив:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду із адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - відповідач 1), Чорноморського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (далі - відповідач - 2), в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову від 29.09.2020 № 171679 про застосування адміністративно-господарського штрафу у сумі 1700,00 грн.

Ухвалою від 23.10.2020 позовна заява залишена без руху, позивачу наданий строк для усунення недоліків.

Ухвалою від 30.10.2020 відкрите провадження у справі, визначено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 є власником транспортного засобу DAF ХF 105.410 Т реєстраційний номер НОМЕР_1 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , та напівпричепу LANGENDORF реєстраційний номер НОМЕР_3 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 . Підставою для винесення відповідачем-2 спірної постанови є акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 14.08.2020 № 21707, яким зафіксовано, що 14.08.2020 під час вчинення порушення, водієм ОСОБА_2 на транспортному засобі DAF ХF 105.410 Т реєстраційний номер НОМЕР_1 та напівпричепу LANGENDORF реєстраційний номер НОМЕР_3 здійснювалось транспортування вантажу згідно ТТН № рІІС0010294 від 14.08.2020. Надання послуг перевезення здійснювалось без оформлення документів, перелік яких визначений ст. 48 ЗУ "Про автомобільний транспорт", а саме: без оформлення роздруківки даних роботи цифрового тахографа. Проте, позивач стверджує, що вказана ТТН є документом, який у розумінні ст. ст. 908, 909 ЦК України, ст. 50 Закону України "Про автомобільний транспорт" підтверджує факт укладення договору перевезення вантажу між перевізником та відправником (вантажовідправником). При цьому, згідно змісту вищевказаної накладної автомобільним перевізником є не позивач ОСОБА_1 (ідент. номер НОМЕР_5 ), а ПП "ІНВЕСТАВТО", який є зовсім іншою юридичною особою. Відповідно до відомостей, які містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, приватне підприємство "ІНВЕСТАВТО" (код ЄДРПОУ 43013493) зареєстроване за адресою: 73481, м. Херсон, смт. Зеленівка, вул. Богдана Хмельницького, 2-Д. Основний вид його діяльності становить КВЕД 49.41 - вантажний автомобільний транспорт. Викладені обставини підтверджуються відповідними відомостями з ЄДРПОУ, доступ до яких є вільним через мережу Інтернет. Відтак, як стверджує позивач, ОСОБА_1 у спірних правовідносинах не є перевізником у розумінні Закону України "Про автомобільний транспорт", оскільки його транспортний засіб фактично використовувався іншою особою, у той час як за ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт покладено виключно на автомобільного перевізника. Із вказаних підстав, просить суд задовольнити позов.

17.12.2020 відповідач - 1 надіслав до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти позовних вимог, зазначивши, що 14.08.2020 посадовими особами Укртрансбезпеки на підставі направлення на перевірку, проведено рейдову перевірку транспортного засобу, що належить ОСОБА_1 , на предмет дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом. За результатами перевірки складений акт від 14.08.2020 № 217071, в якому зафіксовано надання послуг з перевезення вантажу без оформлення документів, а саме: без оформлення роздруківки даних роботи цифрового тахографа. Водій від ознайомлення з актом, пояснень та підпису відмовився. Відповідач зазначає, що Закон України "Про автомобільний транспорт" зобов`язує автомобільних перевізників та водіїв мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення, до яких відносяться, зокрема, особиста картка водія до цифрового тахографа та роздруківка даних роботи цифрового тахографа. За результатами розгляду розгляду акту акт від 14.08.2020 №217071 в.о. начальника Чорноморського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки враховуючи усі обставини справи, наявні матеріали та докази, дійшла висновку про наявність вини перевізника у порушені вимог законодавства. На підставі наведеного вважає, що відповідач діяв правомірно, відтак відсутні підстави для задоволення позовних вимог. Просить відмовити у задоволенні позову.

21.12.2020 позивач подав до суду відповідь на відзив на позовну заяву, в якій заперечує проти доводів відповідача та просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Таким чином, суд розглядає справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши надані сторонами докази, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 є власником наступних транспортних засобів: 1) спеціалізований вантажний - спеціалізований сідловий тягач-Е марки DAF XF 105.460 T, реєстраційний номер НОМЕР_1 (далі - DAF), зареєстрованого за ним відповідно до Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , виданого 03.07.2018 ТСЦ № 6541; 2) спеціалізований напівпричіп-спеціалізований н/пр-самоскид-Е марки LANGENDORF реєстраційний номер НОМЕР_3 , зареєстрованого за ним відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_6 , виданого 03.07.2018 ТСЦ №6541.

14.08.2020 посадовими особами управління Укртрансбезпеки у Дніпропетровській області на 261 км а/д Н - 23 проведена перевірка додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт транспортного засобу марки DAF XF 105.460 T, реєстраційний номер НОМЕР_1 та напівпричіпу LANGENDORF реєстраційний номер НОМЕР_3 .

За результатами проведеної перевірки складений акт від 14.08.2020 № 217071, яким встановлено надання послуг із перевезення вантажу без оформлення документів, перелік яких визначено ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме: без оформлення роздруківки даних роботи цифрового тахографа.

В акті 14.08.2020 № 217071 зазначено, що перевезення здійснювалось на підставі ТТН №рІІС0010294 від 14.08.2020 водієм ОСОБА_2 та транспортний засіб обладнаний цифровим тахографом.

Водій транспортного засобу ОСОБА_2 від підпису даного акту відмовився, що зафіксовано у відповідній графі акту.

На підставі акту від 14.08.2020 № 217071 Чорноморським міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки 29.09.2020 винесена постанова № 171679 про застосування до ОСОБА_1 адністративно-господарського штрафу у сумі 1700,00 грн.

Не погодившись із зазначеною постановою, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту в Україні визначені Законом України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 № 2344-III (далі - Закон №2344-III).

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону № 2344-III законодавство про автомобільний транспорт складається із цього Закону, законів України "Про транспорт", "Про дорожній рух", чинних міжнародних договорів та інших нормативно-правових актів у сфері автомобільних перевезень.

Згідно із ч. 12 ст. 6 Закону № 2344-III державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

За змістом пункту 1 Положення про Державну інспекцію України з безпеки на наземному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року № 103 (далі - Положення № 103) Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Відповідно п. 8 Положення № 103 Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Основними завданнями Укртрансбезпеки є, зокрема, реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування ,міському електричному, залізничному транспорті (п.п. 1 п. 1 Положення № 103).

Згідно із п.п. 2. 9 п. 5 Положення № 103 Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті; у випадках, передбачених законом, складає протоколи про адміністративні правопорушення, розглядає справи про адміністративні правопорушення і накладає адміністративні стягнення.

Відповідно п. 15 Порядку здійснення контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 (далі - Порядок № 1567), під час проведення рейдової перевірки перевіряється, зокрема, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.

Статтею 34 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачено, що автомобільний перевізник повинен: виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; утримувати транспортні засоби в належному технічному і санітарному стані та забезпечувати їх зберігання відповідно до вимог статті 21 цього Закону; забезпечувати контроль технічного і санітарного стану транспортних засобів перед виїздом на маршрут; забезпечувати проведення медичного контролю стану здоров`я водіїв; організувати проведення періодичного навчання водіїв методам надання домедичної допомоги потерпілим від дорожньо-транспортних пригод; забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства; забезпечувати проведення стажування та інструктажу водіїв у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту; забезпечувати безпеку дорожнього руху; забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 48 Закону "Про автомобільний транспорт", автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

- для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

- для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно - транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Варто зазначити, що згідно із п. 6.1 наказу Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.06.2010 року № 340 "Про затвердження Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів" вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.

Відповідно до п. 3.3 Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24.06.2010 року № 385 водій транспортного засобу, обладнаного тахографом: - забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа; своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР ( 994 016), або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом; у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв); у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.

Таким чином, серед інших документів повинні бути документи, передбачені п. 3.3 наказу Міністерства транспорту та зв`язку України від 24.06.2010 року № 385 "Про затвердження Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті", які водієм ОСОБА_2 не були надані під час перевірки.

Зі змісту постанови від 29.09.2020 № 171679 вбачається, що адміністративно-господарська санкція була застосована до позивача у зв`язку з порушенням Закону України "Про автомобільний транспорт", відповідальність за яке передбачена абзацом 3 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".

За змістом абзацу 3 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Тобто, суб`єктом відповідальності за вказане правопорушення є саме автомобільний перевізник, тому спірним питанням в межах даної справи є встановлення факту чи є позивач перевізником в розумінні Закону України "Про автомобільний транспорт".

За визначеннями, наведеними у ст. 1 Закону України "Про автомобільний транспорт", автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; вантажні перевезення - це перевезення вантажів вантажними автомобілями; водій - особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка.

Автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб`єкт господарювання, який відповідно до законодавства надає послуги згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовують на законних підставах (ст. 33 вказаного Закону).

Таким чином, суб`єктом відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт, в тому числі за перевезення вантажу без відповідного дозволу, є автомобільний перевізник.

З акту 14.08.2020 № 217071 судом встановлено, що 14.08.2020 під час вчинення порушення водієм ОСОБА_2 на транспортному засобі марки DAF XF 105.460, реєстраційний номер НОМЕР_1 здійснювалось транспортування вантажу згідно товарно - транспортної накладної № рІІС0010294 від 14.08.2020.

Вказана товарно - транспортна накладна є документом, який у розумінні ст. ст. 908, 909 ЦК України, ст. 50 Закону України "Про автомобільний транспорт" підтверджує факт укладення договору перевезення вантажу між перевізником та відправником (вантажовідправником).

При цьому, згідно змісту вищевказаної товаро-транспортної накладної автомобільним перевізником є ПП "ІНВЕСТАВТО".

Відповідно до відомостей, які містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, Приватне підприємство "ІНВЕСТАВТО" (код ЄДРПОУ 43013493) зареєстроване за адресою: 73481, м. Херсон, смт. Зеленівка, вул. Богдана Хмельницького, 2-Д. Основний вид його діяльності становить КВЕД 49.41 - вантажний автомобільний транспорт.

Із наведеного слідує, що ОСОБА_1 у спірних правовідносинах не є перевізником у розумінні Закону України "Про автомобільний транспорт", оскільки його транспортний засіб фактично використовувався іншою особою, у той час як за ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт покладено виключно на автомобільного перевізника.

Суд зазначає, що згідно свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів серії НОМЕР_2 та НОМЕР_4 , транспортний засіб марки DAF XF 105.460, реєстраційний номер НОМЕР_1 та напівпричіп LANGENDORF реєстраційний номер НОМЕР_3 є приватною власністю ОСОБА_1 , а тому він мав законне право передавати керування цими транспортними засобами іншій фізичній особі, зокрема і ОСОБА_2 , що має при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії (ВТВ №049160), передавши їй реєстраційні документи на ці транспортні засоби, що в даному випадку жодним чином не зробило його учасником правовідносин з перевезення вантажу, які виникають з договору перевезення вантажу, укладеного згідно товарно - транспортної накладної №рІІС0010294 від 14.08.2020..

Варто зазначити, що вказана товарно-транспортна накладна є доказом передачі транспортного засобу в користування іншій особі, яка виконувала перевезення, який, в розумінні ст. ст. 73, 74 КАС України, є належним та допустимим.

З огляду на положення ст. 60 Закону № 2344-ІІІ, якою відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт покладено виключно на автомобільного перевізника та за вищенаведених обставин, підстави для застосування до позивач адміністративно-господарського штрафу, відсутні.

Встановлені судом обставини є самостійною підставою для визнання протиправним та скасування спірного рішення. Судом не надається юридична оцінка суті порушення визначеного в спірній постанові, оскільки позивач не має обов`язку доводити чи спростовувати суть господарського порушення, яке він не вчиняв.

Статтею 19 Конституції України передбачено те, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою ст. 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже, суд вважає протиправною оскаржувану постанову, оскільки вона прийнята на підставі матеріалів, які складені без встановлення належного суб`єкта відповідальності.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зважаючи на те, що відповідачем не доведена правомірність винесення оскаржуваної постанови, у той час, як позивачем позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову в повному обсязі.

Розподіл судових витрат суд здійнює за правилами ч. 1 ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 9, 14, 73-78, 90, 139, 242- 246, 250, 255, 262 КАС України, суд, -

вирішив:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Чорноморського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки від 29.09.2020 № 171679 про застосування до ОСОБА_1 адміністративно-господарського штрафу у сумі 1700,00 грн.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_5 , АДРЕСА_1 ) судовий збір у сумі 840 (вісімсот сорок) грн 80 коп за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) (код ЄДРПОУ 39816845; 03135, м. Київ, пр. Перемоги, 14).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя О.Й. Кисильова

кат. 113070200