Рішення

від 21.12.2020 по справі 540/3317/20

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2020 р.м. ХерсонСправа № 540/3317/20 Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді: Кисильової О.Й.,

розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної податкової служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі до товариства з обмеженою відповідальністю "Екологічна енергія" про накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків, що знаходяться у банку,

встановив:

Головне управління Державної податкової служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (далі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Екологічна енергія" (далі - відповідач), в якому просить накласти арешт на кошти та інші цінності відповідача, що знаходяться у банках, а також на кошти та інші цінності на рахунках, які будуть відкриті платником в подальшому в межах суми податкового боргу з орендної плати з юридичних осіб у сумі 916120,05 грн.

Ухвалою від 02.11.2020 у справі відкрите спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за відповідачем обліковується податковий борг по орендній платі з юридичних осіб у сумі 916120,05 грн. Вказана сума грошового зобов`язання визначена податковими повідомленнями-рішеннями, правомірність нарахування якого встановлена судовим рішенням, яке набрало законної сили. Контролюючий орган надіслав на адресу відповідача податкову вимогу від 08.04.2019 №1766-17 на суму 916120,05 грн., проте відповідач податковий борг добровільно не сплатив. Також податковим органом вчинені дії на встановлення майна боржника, однак у Товариства відсутнє майно, на яке можливе звернення стягнення. Наведене позивач вважає достатньою підставою для звернення до суду із позовом про накладення арешту на кошти платника та для реалізації такого повноваження. З огляду на викладене, позивач просить задовольнити позов у повному обсязі.

Частинами 5, 6 ст. 162 КАС України визначено, що відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дасть змогу відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив до початку першого підготовчого засідання у справі. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Ухвалою від 02.11.2020 про відкриття спрощеного позовного провадження без виклику сторін відповідачу наданий п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі. Вказана ухвала направлена відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення на адресу, вказану у витязі ЄДРПОУ та сформованому судом з метою перевірки актуальності, зазначеної позивачем адреси. Вказана повістка повернута до суду із відміткою Укрпошти "за закінченням терміну зберігання".

За приписами ч. 11 ст. 126 КАС України розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до ст.ст. 159, 162 КАС України подання заяв по суті справи, зокрема, відзиву, є правом учасників справи, а у разі його ненадання без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно із ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає відповідача належним чином повідомленим про встановлення йому строку для подання відзиву по справі, відтак здійснює розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступні обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Екологічна енергія" зареєстроване Херсонською міською радою Херсонської області 05.05.2017 за № 1499102000020431 та взяте на облік Головним управлінням ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, Херсонське управління, Херсонська ДПІ (Херсонський район) за №210317134378.

Херсонський окружний адміністративний суд рішенням від 28.02.2020 у справі №540/974/19, яке набрало законної сили 31.03.2020, стягнув з ТОВ "Екологічна енергія" кошти з рахунків у банках, що його обслуговують, та кошти за рахунок готівки в рахунок погашення податкового боргу по орендній платі з юридичних осіб в сумі 318036, 25 грн та по орендній платі з юридичних осіб в сумі 598583,80 грн.

На виконання заходів стягнення податкового боргу з відповідача, контролюючим органом вчинені дії на встановлення наявності у товариства майна.

Так, ГУ ДПС у Херсонській області складений акт опису майна № 426 від 17.04.2019, на яке Товариство набуде право власності у майбутньому.

Відповідно до довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №222947658 від 07.09.2020, об`єкти нерухомості за ТОВ "Екологічна енергія" не обліковуються.

Крім того, згідно довідки Територіального сервісного центру від 19.08.2020, наявної в матеріалах справи, автотранспортні засоби за товариством не зареєстровані.

За даними бази ІС "Податковий блок", контролюючим органом встановлено, що у ТОВ "Екологічна енергія" відкритий розрахунковий рахунок в установі банку.

У зв`язку із наявністю заборгованості та відсутності добровільної сплати відповідачем податкового боргу, позивач звернувся до суду з даним позовом, який просить задовольнити повністю.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд враховує наступні обставини та приписи законодавства.

Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно пункту 36.1 статті 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Пунктом 57.3 статті 57 ПК України встановлено, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження.

Суд встановив, що за відповідачем обліковується податковий борг у розмірі 916120,05 грн по орендній платі з юридичних осіб, який виник у зв`язку з несплатою узгоджених грошових зобов`язань, нарахованих згідно податкових повідомлень-рішень від 08.02.2019 №0007425212 на суму 284255,99 грн, № 0007485212 на суму 536174,18 грн № 0007575212 на суму 2020 грн, № 0007565212 на суму 2040 грн.

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 28.02.2020 у справі №540/2870/19, яке набрало законної сили 31.03.2020, вказаний борг стягнутий із ТОВ "Екологічна енергія".

Втім, із дня набрання рішенням законної сили до дня звернення позивача із позовом до суду, борг відповідачем не погашений, що підтверджується обліковою карткою платника податків.

Частиною 4 статті 78 КАС України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

У зв`язку з відсутністю факту погашення ТОВ "Екологічна енергія" наявного податкового боргу, встановленого рішенням суду, контролюючий орган звернувся до суду із позовом про накладення арешту на кошти платника.

Загальна процедура і підстави застосування адміністративного арешту контролюючими органами визначені статтею 94 ПК України.

Визначення адміністративного арешту, як виняткового способу забезпечення виконання обов`язків платника податків, наведене в пункті 94.1 статті 94 ПК, за своїм змістом однаково охоплює як арешт коштів, так і арешт іншого майна.

Арешт майна може бути застосовано, якщо з`ясовується одна з таких обставин: платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі;

фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон;

платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу;

відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством;

відсутня реєстрація особи як платника податків у контролюючому органі, якщо така реєстрація є обов`язковою відповідно до цього Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам;

платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі;

платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу.

Арешт коштів на рахунку платника податків відповідно до абзацу другого підпункту 94.6.2 пункту 94.6 статті 94 ПК України здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.

Відповідно до підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Втім, дане право для податкового органу не є абсолютним та обмежується правовими підставами для такого звернення.

Наведена законодавча норма встановлює одночасно як право контролюючого органу на звернення до суду з вимогою про накладення арешту на кошти платника податків, так і підстави для реалізації цього повноваження. Такими підставами є: 1) відсутність майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг; 2) недостатність такого майна для погашення суми податкового боргу через те, що балансова вартість цього майна менша за відповідну суму податкового боргу; 3) майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Отже, ПК України визначені вичерпні правові підстави для звернення податкового органу до суду із заявою про застосування адміністративного арешту коштів на рахунках платника податків.

Аналогічна позиція наведена Верховним Судом у постановах від 24.04.2020 у справі № 802/2067/15-а, від 30.04.2020 у справі № 813/3003/14, від 14.05.2020 у справі №820/5660/16.

Таким чином, підставою для накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, є сукупність таких обставин, як наявність у платника податкового боргу та відсутність (недостатність) у платника майна, достатнього для погашення такого боргу.

Необхідно зазначити, що норма підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 ПК України є імперативною і обов`язковою до виконання.

Норми підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 та пункту 94.2 статті 94 ПК України не заперечують за змістом одна одну, оскільки регулюють різні правовідносини. Норми пункту 94.2 ПК України визначають загальні підстави для застосування арешту як майна, так і коштів платника податків. Натомість, підпункт 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 ПК України регулює інше коло суспільних відносин, а саме питання накладення арешту виключно на кошти платника податків та інші цінності, що знаходяться у банках, причому в специфічній ситуації - за відсутності достатнього для погашення податкового боргу майна.

Таким чином, законодавець передбачив два види арешту майна в залежності від підстав та порядку його застосування: адміністративний арешт майна, в тому числі грошових коштів на банківському рахунку, як спосіб забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом, який в залежності від виду майна застосовується за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу або судовим рішенням; арешт коштів та інших цінностей платника податків, що знаходяться у банку, який застосовується за рішенням суду як спосіб забезпечення погашення податкового боргу, підставою для застосування якого є відсутність або недостатність у платника податків майна для погашення податкового боргу.

Разом з тим, сума коштів, на яку накладається арешт, не повинна перевищувати суму податкового боргу, право на стягнення якої наявне в органу державної податкової служби на момент прийняття судом рішення про застосування адміністративного арешту. Тобто, арешт може стосуватися лише тих коштів, які є необхідними для виконання певних зобов`язань платника податків, зокрема, щодо погашення податкового боргу.

Вказана правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 06.02.2020 у справі № 826/8691/16 та від 24.04.2020 у справі № 802/2067/15-а.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

У даному випадку позивачем надані належні докази на підтвердження наявності у відповідача податкового боргу та відсутності у останнього майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг.

Натомість, відповідачем не надано жодного доказу на спростування наведених позивачем доводів, як і не спростовані докази, надані позивачем на підтвердження своїх доводів.

Отже, вирішуючи даний спір, суд встановив, що податковим органом дотримана процедура визначення і узгодження податкового зобов`язання відповідача та повідомлення останнього про наявність податкового боргу, вчинення дій, спрямованих на погашення податкового боргу. Однак, вказані дії позивача не призвели до погашення відповідачем податкового боргу.

Таким чином, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

За правилами статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Таким чином, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень судовий збір стягненню на його користь не підлягає.

Керуючись ст.ст. 9, 14, 73-78, 90, 139, 242-246, 250, 255, 262 КАС України, суд, -

вирішив:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Накласти арешт на кошти та інші цінності товариства з обмеженою відповідальністю "Екологічна енергія" (код ЄДРПОУ 41323061; 73003, м. Херсон, Миколаївське шосе, буд.5-км), що знаходяться у банках, а також на кошти та інші цінності на рахунках, які будуть відкриті платником податків в подальшому в межах суми податкового боргу по орендній платі з юридичних осіб (код платежу 18010600) у сумі 916120 (дев`ятсот шістнадцять тисяч сто двадцять) грн 05 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя О.Й. Кисильова

кат. 111020300