ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 грудня 2020 р. м. Чернівці cправа № 600/2468/20-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маренича І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Чернівецькій області до приватного підприємства "Інформаційне агентство "Новоселиччина" про стягнення заборгованості
В С Т А Н О В И В:
Головне управління ДПС у Чернівецькій області (далі - позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом, у якому просить :
- стягнути з рахунків у банках, що обслуговують приватне підприємство "Інформаційне агентство "Новоселиччина" (далі - відповідач, ПП "ІА Новоселиччина") кошти в рахунок погашення боргу до державного бюджету в сумі 11347,00 грн;
- накласти арешт на кошти та інші цінності приватного підприємства "Інформаційне агентство "Новоселиччина", що знаходяться на рахунках в установах банку на суму податкового боргу в сумі 11347,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що у приватного підприємства "Інформаційне агентство "Новоселиччина" утворилася заборгованість в сумі 11357,00 грн внаслідок несплати в установлені законом строки узгоджених сум грошових зобов`язань Однак, відповідачем вказана заборгованість добровільно не сплачено.
Зазначає, що контролюючим органом вживалися заходи по погашенню заборгованості відповідачем у межах повноважень, а саме відповідно до вимог ст. 59 Податкового кодексу України було направлено рекомендованим листом з повідомленням про вручення податкову вимогу про сплату податкового боргу форми "Ю" №5535-52 від 23.02.2018 р.
Вказує, що у відповідача наявні рахунки, відкриті у банківських установах для здійснення господарської діяльності. Крім цього, застосовувались заходи щодо виявлення майна, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу, однак, за результатами проведення таких встановлено відсутність майна у відповідача.
З метою недопущення безпідставних втрат бюджету Головне управління ДПС у Чернівецькій області просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
24.11.2020 р. ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду відкрито провадження у даній справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач правом визначеним ст. 162 КАС України на подання відзиву на адміністративний позов не скористався.
З урахуванням вищенаведеного, суд вважає за можливе та доцільне розглянути справу на підставі наявних матеріалів та доказів у порядку спрощеного письмового провадження.
Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Приватне підприємство "Інформаційне агентство "Новоселиччина" (60300, Чернівецький область, Новоселицький район, м. Новоселиця, вул. Пірогова, буд. 18, кв. (офіс 6), ідентифікаційний код 38662504).
Судом встановлено, що за відповідачем рахується наступна заборгованість, яка нарахована згідно податкових декларацій платника єдиного податку третьої групи №17420 від 08.08.2018 р. на суму 3010,00 грн, №9245511579 від 08.11.2018 р. на суму 4635,35 грн, податкові повідомлення-рішення від 31.07.2018 р. №0032295201 на суму 36,51 грн, №0032285201 на суму 1580,08 грн, від 01.08.2019 р. №0041425305 на суму 484,50 грн, від 13.05.2019 р. №0024455305 на суму 400,00 грн, від 24.04.2019 р. на суму 400,00 грн та нараховано пені на загальну суму 800,55 грн
Доказів оскарження наявного податкового боргу в адміністративному чи в судовому порядку в матеріалах справи відсутні.
З метою погашення податкового боргу Головним управлінням ДПС у Чернівецькій області на адресу відповідача надсилалась податкова вимога форми "Ю" №5535-52 від 23.02.2018 р. про сплату податкового боргу у сумі 7584,03 грн, проте сума боргу залишилася несплаченою (а.с. 36).
Таким чином, станом на дату подання позовної заяви за відповідачем податковий борг на загальну суму 11347,00 грн (а.с. 11).
Податковий борг відповідача також підтверджується інтегрованою карткою платника податку (а.с. 33 - 35).
Надаючи оцінку вказаним правовідносинам суд зазначає наступне.
У відповідності до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до пункту 6.1 статті 6 Податкового кодексу України податком є обов`язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.
Статтею 8 Податкового кодексу України визначено, що в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори. До загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені цим Кодексом і є обов`язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом. До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних, міських рад та рад об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, у межах їх повноважень і є обов`язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.
Згідно зі статтею 9 Податкового кодексу України до загальнодержавних податків належать: податок на прибуток підприємств; податок на доходи фізичних осіб; податок на додану вартість; акцизний податок; екологічний податок; рентна плата; мито.
Статтею 15 Податкового кодексу України визначено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Згідно з підпунктом 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до підпункту 16.1.4. пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Абзацом першим пункту 58.3 Податкового кодексу України встановлено, що податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Пунктом 42.2. статті 42 Податкового кодексу України передбачено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення (абзац 6 пункту 42.4 статті 42 Податкового кодексу України).
Згідно з абзацом першим пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання (абзац перший пункту 59.3 статті 59 Податкового кодексу України).
Судом встановлено, що на виконання вимог статті 59 Податкового кодексу України, Головним управлінням ДФС у Чернівецькій області з метою погашення податкового боргу на адресу відповідача, було направлено корінець податкової вимоги форми "Ю" №5535-52 від 23.02.2018 р. на суму 7584,03 грн.
Як вбачається із матеріалів справи, вказану вимогу отримано посадовою особою відповідача.
На момент утворення заборгованості податкові повідомлення-рішення та податкова вимога відповідачем не оскаржувались в адміністративному та судовому порядку.
Разом з цим, зазначена податкова вимога не була відкликана позивачем.
Отже, зазначене грошове зобов`язання є узгодженим.
Відповідно до пунктів 95.1-95.4 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Зважаючи на наведені норми та встановлені обставини, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача податкового боргу на загальну суму 11347,00 грн за рахунок коштів з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, та за рахунок вилучення готівки, що належить такому платнику податків. Отже, позов у цій частині підлягає задоволенню.
Стосовно вимоги позивача про накладення арешту на кошти та інші цінності відповідача, що знаходяться у банку, в межах суми податкового боргу в розмірі 11347,00 грн, суд зазначає наступне.
Згідно з підпунктом 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право, зокрема, звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.
Наведена законодавча норма встановлює одночасно як право контролюючого органу на звернення до суду з вимогою про накладення арешту на кошти платника податків, так і підстави для реалізації цього повноваження. Такими підставами є: 1) відсутність майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг; 2) недостатність такого майна для погашення суми податкового боргу через те, що балансова вартість цього майна менша за відповідну суму податкового боргу; 3) майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.
Поряд з цим вказаною нормою врегульовано питання накладення арешту виключно на кошти платника податків та інші цінності, що знаходяться у банках, за відсутності достатнього для погашення податкового боргу майна.
Разом з тим, сума коштів, на яку накладається арешт, не повинна перевищувати суму податкового боргу, право на стягнення якої наявне в органу державної податкової служби на момент прийняття судом рішення про застосування адміністративного арешту. Тобто, арешт може стосуватися лише тих коштів, які є необхідними для виконання певних зобов`язань платника податків, зокрема, щодо погашення податкового боргу.
З матеріалів справи вбачається, що з метою вжиття заходів щодо погашення податкового боргу позивачем вживалися заходи щодо виявлення майна відповідача, яке можливо використати як джерело податкового боргу.
Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна №231973049 від 11.11.2020 р. відомості щодо наявності майна у відповідача відсутні.
Отже, проведеними позивачем заходами встановлено відсутність майна у відповідача.
Беручи до уваги наведене, з метою забезпечення виконання грошових зобов`язань на суму податкового боргу, суд дійшов висновку про наявність підстав для накладення арешту на кошти та інші цінності відповідача, що знаходяться на рахунках відповідача у банківських установах, в межах суми податкового боргу в розмірі 11347,00 грн.
Пунктом 3 частини першої статті 129 Конституції України визначено, що однією із основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості на день розгляду справи або ж спростовували доводи позивача відповідачем суду не подано.
З огляду на викладене та виходячи з конституційного принципу обов`язковості сплати податків і зборів, суд вважає, що позовні вимоги Головного управління ДПС у Чернівецькій області є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.
Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки під час розгляду даної справи не залучались свідки та не проводились експертизи, то відсутні підстави для стягнення з відповідача судових витрат.
Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
В И Р І Ш И В:
1. Адміністративний позов задовольнити
2. Стягнути з рахунків у банках, що обслуговують приватне підприємство "Інформаційне агентство "Новоселиччина" кошти в рахунок погашення боргу до державного бюджету в сумі 11347,00 грн.
3. Накласти арешт на кошти та інші цінності приватного підприємства "Інформаційне агентство "Новоселиччина", що знаходяться на рахунках в установах банку на суму податкового боргу в сумі 11347,00 грн.
Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне найменування учасників процесу:
Позивач - Головне управління ДПС у Чернівецькій області (вул. Героїв Майдану, 200-А, м. Чернівці, 58013, Код ЄДРПОУ 43143196)
Відповідач - Приватне підприємство "Інформаційне агентство "Новоселиччина" (вул. Пірогова, 18, офіс 6, м. Новоселиця, Чернівецька область, 60300, Код ЄДРПОУ 38662504)
Суддя І.В. Маренич
Суд | Чернівецький окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 21.12.2020 |
Оприлюднено | 23.12.2020 |
Номер документу | 93664485 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Чернівецький окружний адміністративний суд
Маренич Ігор Володимирович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні