Постанова

від 16.12.2020 по справі 520/10266/19

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2020 р.Справа № 520/10266/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Рєзнікової С.С.,

Суддів: Мельнікової Л.В. , Бегунца А.О. ,

за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.,

представника позивача: Машир В.О.

представника відповідача: Стець А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.12.2019 року, головуючий суддя І інстанції Зінченко А.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 24.12.19 року по справі № 520/10266/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю-фірма "СТРОЙКОМ, ЛТД"

до Головного управління Державної податкової служби в Харківській області

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю - фірма "СТРОЙКОМ, ЛТД", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Харківській області, в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просив суд:

- скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 24.06.2019 № 00001091412 за платежем податок на додану вартість на суму 256028,75 грн., з яких 204823,00 грн. - основний платіж та 51205,75 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем зазначено про помилковість висновків акту перевірки, на підставі яких контролюючим органом прийнято оскаржуване рішення.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 19.12.2019 позов задоволено.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 24.06.2019 № 00001091412 .

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Харківській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю - фірма "СТРОЙКОМ, ЛТД" сплачений судовий збір в сумі 3840 (три тисячі вісімсот сорок) грн. 45 коп.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, згідно з якою апелянт просить суд скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 20.01.2020 замінено відповідача у справі - Головне управління ДФС у Харківській області її правонаступником Головним управлінням ДПС у Харківській області.

Позивач не скористався своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції 16.12.2020 представники сторін підтримали свої правові позиції по справі.

Колегія суддів заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги рішення суду першої інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що Головним Управлінням ДФС у Харківській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ ФІРМА СТРОЙКОМ, ЛТД з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість щодо господарських взаємовідносин з ТОВ Евантес Компані (код - 40934089) за березень 2017 року, ТОВ Буд фін траст (код - 40759665) за жовтень 2017 року, ТОВ Джойн ЛТД (код - 40993008) за жовтень 2017 року, ТОВ Будкомпанія Інновтренд (код - 41223831) за грудень 2017 року, а також даних щодо подальшої реалізації та/або використання у власній господарській діяльності придбаних товарів (робіт, послуг), результати якої оформлені актом від 31.05.2019 № 1866/20-40-14-12-09/21233263, у висновках якого встановлено наступні порушення:

- п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198 , п.п. 201.1, 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України в результаті чого підприємством завищено податковий кредит на загальну суму 204823,00 грн., в тому числі за березень 2017 року - 10568,00 грн., за жовтень 2017 року - 168155,00 грн., за грудень 2017 року - 26100,00 грн., що призвело до заниження суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету, у розмірі 204823,00 грн. в тому числі за березень 2017 року - 10568,00 грн., за жовтень 2017 року - 168155,00 грн., за грудень 2017 року - 26100,00 грн.

На підставі вказаних вище висновків акту перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення - рішення від 24.06.2019 № 00001091412 за платежем податок на додану вартість на суму 256028,75 грн., з яких 204823,00 грн. - основний платіж та 51205,75 грн. - штрафні ( фінансові) санкції.

Не погодившись з прийнятим контролюючим органом рішенням, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.

Так, відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України.

Порядок формування податкового кредиту визначено ст. 198 Податкового кодексу України. Відповідно до п. 198.1. ст. 198 Податкового кодексу України, право платника на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів.

Згідно з п.198.2. ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення такого права на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.6. ст. 198 Податкового кодексу України, до податкового кредиту не відносяться суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту є факт придбання товарів та послуг, які відображені в податкових накладних, із метою їх використання в господарській діяльності.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно з ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, а господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам колегія суддів зазначає наступне.

ТОВ - фірма Стройком, Лтд має орендовані складські та офісні приміщення за адресами: вул. Греківська, 25 (договір суборенди нежитлового приміщення №23/16 від 01.03.2016р. з додатковою угодою №1 від 31.12.2016р.), пр. Московський, 257 (договір оренди № 519 від 03.07. 2017 р. з додатками ), а також власний вантажний автомобіль ЗІЛ-431410 самоскид, реєстраційний номер НОМЕР_1 , яким здійснюються перевезення вантажів.

Стосовно взаємовідносин позивача з ТОВ ЕВАНТЕС КОМПАНІ (код СДРПОУ 40934089), судовим розглядом встановлено, що відповідно до договору №8 від 05.02.2017 ТОВ ЕВАНТЕС КОМПАНІ виконані роботи з поточного ремонту нежитлового службового приміщення по вул. Конторський, 35Б в сумі 63406,26 грн., у т.ч. ПДВ 10567,71 грн. Розрахунки проводилися в безготівковій формі. Оплата за виконані роботи здійснена платіжним дорученням №243 від 31.03.2017 в сумі 63406,26 грн. Заборгованість за виконані роботи відсутня. Роботи, виконані субпідрядною організацією ТОВ ЕВАНТЕС КОМПАНІ , прийняті Замовником без зауважень.

Замовником виступало КП Жилкомсервіс . Роботи виконувалися згідно договору №СС7-2 від 02.03.2017. Загальна вартість виконаних робіт за договором склала 1378034,40 грн. Субпідрядна організація ТОВ ЕВАНТЕС КОМПАНІ залучена для прискорення виконання робіт і вона виконала дуже невелику частку робіт на загальну суму 63406,26 грн.

Суми податку на додану вартість за наданими до матеріалів справи податковими накладними включено до складу податкового кредиту, відображені у реєстрі отриманих податкових накладних, які відповідають даним Додатку 5 податкової декларації з податку на додану вартість. Отримані податкові накладні включені у відповідну звітність Податкова декларація по податку на додану вартість .

Стосовно взаємовідносин позивача з ТОВ ДЖОЙН ЛТД (код ЄДРГІОУ 40993008), судовим розглядом встановлено, що відповідно до договору б/н від 03.08.2017 ТОВ ДЖОЙН ЛТД поставлено на ТОВ - фірму Стройком, Лтд товар в сумі 234648,33 грн., у т.ч. ПДВ 39108,06 грн. Розрахунки проводилися в безготівковій формі. Оплата за поставлений товар здійснена платіжними дорученнями: №859 від 07.11.2017 в сумі 30504,28 грн; №13 від 03.01.2018 в сумі 104144,05 гри.; №22 від 04.01.2018р. в сумі 100000,00 грн. Заборгованість за поставлений товар відсутня.

З ТОВ ДЖОЙН ЛТД договір купівлі-продажу укладено в зв`язку з необхідністю закупівлі будівельних матеріалів для виконання робіт для ТОВ ВКФ Автоматика-Сервіс згідно договору №1 від 30.08.2017. Договір з ТОВ ДЖОЙН ЛТД укладено у зв`язку з тим, що інші постачальники відмовлялися надати необхідні товари без попередньої плати. Замовник позивача робив оплату робіт тільки після їх виконання. Тільки ТОВ ДЖОЙН ЛТД погодилося надати необхідні товари з відстрочкою оплати.

На підставі видаткових накладних отримані податкові накладні від 17.10.2017 №№ 12,11, 10,9,8,6,7,5 на загальну суду з ПДВ 234648,33 грн., з яких 39108,06 грн. - сума ПДВ.

Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включено позивачем до складу податкового кредиту, відображені у реєстрі отриманих податкових накладних, які відповідають даним Додатку 5 податкової декларації з податку на додану вартість. Отримані податкові накладні включені у відповідну звітність Податкова декларація по податку на додану вартість .

Стосовно взаємовідносин позивача з ТОВ БУДКОМПАНІЯ ІННОВТРЕНД (код ЄДРПОУ 41223831), судовим розглядом встановлено, що відповідно до договору №29/1 від 04.10.2017 ТОВ БУДКОМПАНІЯ ІННОВТРЕНД виконані електромонтажні роботи по прокладанню кабелю живлення для зовнішнього енергозабезпечення закладу громадського харчування по вул.Полтавський шлях, 58/1 в сумі 156600,00 грн., у т.ч. ГІДВ 26100,00 грн. Замовником цих робіт виступало підприємство з іноземними інвестиціями МакДональдз Юкрейн Лтд , з яким укладено договір про виконання робіт №15.11-17/ЗЕ від 20.11.2017 загальною вартістю 1356000,00 грн. ТОВ БУДКОМПАНІЯ ІННОВТРЕНД залучена на виконання неспеціалізованих допоміжних робіт на загальну суму 156600,00 грн.

Також, з ТОВ БУДКОМПАНІЯ ІННОВТРЕНД укладено договір на виконання субпідрядних робіт для ТОВ ВКФ Автоматика-Сервіс , з якою у ТОВ - фірми Стройком, Лтд укладено договір №1 до договору підряду №П/Е- 171724/НЮ від 30.08.2017 ТОВ БУДКОМПАНІЯ ІННОВТРЕНД виконала невелику частку робіт в зв`язку з наближенням зими та необхідності закінчити роботи вчасно. Технічне переоснащення телемеханічного енергодиспетчерського кола ЕЧ-7 дільниці Основа-Букине в сумі 252307,85 грн., у т.ч. ПДВ 42051,31 грн. та в сумі 249331,80 грн., у т.ч. ПДВ 41555,30 грн. Розрахунки проводилися в безготівковій формі. Оплата за виконані роботи здійснена платіжними дорученнями: №1060 від 20.12.2017 в сумі 170000,00 грн.; №1107 від 28.12.2017 в сумі 20360,00 грн.; №32 від 09.01.2018 в сумі 156600,00 грн.; №69 від 18.01.2018 в сумі 150000,00 грн.; №88 від 25.01.2018 в сумі 161279,65 грн. Заборгованість за виконані роботи відсутня. Роботи, виконані субпідрядною організацією ТОВ БУДКОМПАНІЯ ІННОВТРЕНД , прийняті Замовниками без зауважень.

На підставі актів виконаних робіт отримані податкові накладні №№ 2,4,1 від 30.11.2017 та №№22,23 від 22.12.2019.

Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включено позивачем до складу податкового кредиту, відображені у реєстрі отриманих податкових накладних, які відповідають даним Додатку 5 податкової декларації з податку на додану вартість. Отримані податкові накладні включені у відповідну звітність Податкова декларація по податку на додану вартість .

Стосовно взаємовідносин позивача з ТОВ БУД ФІН ТРАСТ (код ЄДРПОУ 40759665)., судовим розглядом встановлено, що відповідно до договору №27/1 від 11.09.2017 ТОВ БУД ФІН ТРАСТ виконані роботи з поточного ремонту житлового будинку по вул. Руставелі, 2А в сумі 105750,24 грн., у т.ч. ПДВ 17625,04 грн.; роботи з поточного ремонту житлового будинку по пров. Подольському, 13Б в сумі 168542,04 грн., у т.ч. ПДВ 28090,34 грн.; роботи з поточного ремонту житлового будинку по вул. Кооперативній, 26А в сумі 103184,10 грн., у т.ч. ПДВ 17197,35 грн. Роботи з поточного ремонту житлового будинку по пл. Героїв Небесної Сотні, 12А в сумі 103566,59 грн., у т.ч. ПДВ 17261,10 гри.; роботи з поточного ремонту житлового будинку по вул. Руставелі, 49А в сумі 11658,48 грн., в т.ч. ПДВ 1943,08 грн.; роботи з поточного ремонту житлового будинку по вул. Руставелі, 46/48А в сумі 12253,04 грн., в т.ч. ПДВ 2042,17 грн.; роботи з поточного ремонту житлового будинку по провул. Подольському, 9Б в сумі 150371,06 грн., в т.ч. ПДВ 25061,84 грн.; роботи з поточного ремонту житлового будинку по провул. Подольському, 15А в сумі 118956,41 грн., в т.ч. ПДВ 19826,07 грн.

Замовником цих робіт виступав КП Жилкомсервіс , з яким ТОВ - фірма Стройком, Лтд укладені договори №№ССЗ-11, ССЗ-12, ССЗ-ІЗ, ССЗ-14, ССЗ- 15, ССЗ-16, ССЗ-17 та ССЗ-18 від 21.03.2017. Роботи планувалося виконати у літній період, але через брак коштів у Замовника дозвіл на виконання цих робіт ТОВ - фірма Стройком, Лтд отримала лише наприкінці вересня 2017 року. З метою вчасного виконання вказаних робіт (до настання зими) укладено договір субпідряду з ТОВ "БУД ФІН ТРАСТ", крім того, підставою укладення вказаного договору слугувало завчасне виконання восьми укладених договорів між позивачем та КП Жилкомсервіс з ідентичними обсягами замовлених робіт.

Розрахунки проводилися в безготівковій формі. Оплата за виконані роботи здійснена платіжними дорученнями: №823 від 30.10.2017 в сумі 100656,66 грн.; №848 від 03.11.2017 в сумі 145000,00 грн.; №857 від 06.11.2017 в сумі 145000,00 грн. №894 від 16.11.2017 в сумі 140000,00 грн.; №970 від 29.11.2017 в сумі 145000,00 грн.; №989 від 05.12.2017 в сумі 60000,00 грн.; №12 від 03.01.2018 в сумі 38625,30 грн. Заборгованість за виконані роботи відсутня. Роботи, виконані субпідрядною організацією ТОВ БУД ФІН ТРАСТ , прийняті Замовниками без зауважень.

На підставі актів виконаних робіт отримані податкові накладні від 26.10.2017 №№18,19,20,21,22,23,24,25,26,27,28,29,30,31,32,33,34,35,36,37,38,39,40,41,42.

Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними позивачем включено до складу податкового кредиту, відображені у реєстрі отриманих податкових накладних, які відповідають даним Додатку 5 податкової декларації з податку на додану вартість. Отримані податкові накладні були включені у відповідну звітність Податкова декларація по податку на додану вартість .

З приводу доводів податкового органу про наявність кримінальних проваджень стосовно контрагентів позивача, колегія судді зазначає наступне.

Так, сам по собі факт порушення кримінальної справи щодо посадових осіб контрагента позивача не може слугувати належним доказом фіктивності розглядуваних господарських операцій та не тягне за собою правових наслідків для позивача, оскільки податкове законодавство не ставить у залежність право позивача на формування податкового кредиту та витрат від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання визначення складу податкового кредиту та витрат поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

Згідно з ч. 2 ст. 61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Адміністративний суд під час розгляду конкретної справи на підставі встановлених ним обставин (у тому числі з урахуванням преюдиційних обставин) повинен самостійно кваліфікувати поведінку особи і дійти власних висновків щодо правомірності такої поведінки з відповідним застосуванням необхідних матеріально-правових норм. Таким чином, в такого роду спорах, посилання податкового органу на протоколи допиту свідків у кримінальній справі, де ще немає вироку по справі, або які не набрали законної сили - не є належним доказом.

Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Сам по собі факт порушення кримінальної справи щодо посадових осіб контрагента позивача не може слугувати належним доказом фіктивності розглядуваних господарських операцій та не тягне за собою правових наслідків для позивача, оскільки податкове законодавство не ставить у залежність право позивача на формування податкового кредиту та витрат від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання визначення складу податкового кредиту та витрат поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20.02.2018 у справі №826/6280/13-а.

Таким чином, не заслуговують на увагу посилання контролюючого органу щодо здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні, оскільки вказаний факт не може бути беззаперечним свідченням безтоварності спірних операцій.

Крім того, в матеріалах справи відсутні вироки судів за ст.205 та 205-1 Кримінального кодексу України, такі що набрали законної сили та якими встановлено факти фіктивності господарських операцій між позивачем та його контрагентами у перевіряємий період.

Судовим розглядом встановлено, що вирок Печерського районного суду м. Києва від 03.07.2018 у справі № 757/23726/18-к не набрав законної сили.

Разом з тим, надані позивачем первинні документи в сукупності із іншими дослідженими судом доказами є достатніми доказами реального виконання господарських операцій.

Частиною 1 статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до положень статті 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", рішення є обов`язковим для виконання Україною відповідно до статті 46 Конвенції.

Неприпустимість притягнення до відповідальності однієї компанії за неправомірні дії іншої компанії підтверджується практикою Європейського суду з прав людини (надалі також - ЄСПЛ). Так, в пункті 71 рішення у справі "Булвес" АД проти Болгарії" ЄСПЛ дійшов такого висновку, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов`язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності.

Європейський Суд з прав людини в пункті 38 рішення від 09 січня 2007 року у справі "Інтерсплав проти України" зазначив: коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною компанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань.

При цьому, колегія суддів зазначає про необхідність дотримуватися позиції, вказаної у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у пункті 53 рішення у справі "Федорченко та Лозенко проти України", відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумними сумнівом". Так, наведені податковим органом аргументи не є достатньо вагомими, чіткими та узгодженими доказами, що спростовують реальність господарських операцій між позивачем та контрагентами, факт чого підтверджується належними та допустимими доказами.

Лише доведення податковим органом та встановлення судом в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісним постачальником з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальника чи сприяння ухиленню постачальником товару від виконання податкових зобов`язань може слугувати підставою для відмови у праві на податковий кредит. При цьому такі висновки не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а можуть ґрунтуватися лише на належних та допустимих доказах.

Предметом правочинів між позивачем та його контрагентом є роботи та послуги, котрі не обмежені в цивільному обороті, зміст прав та обов`язків сторін спірних правочинів не суперечать закону.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За приписами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв`язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби в Харківській області залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.12.2019 року по справі №520/10266/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя С.С. Рєзнікова Судді Л.В. Мельнікова А.О. Бегунц Повний текст постанови складено 21.12.2020 року