Постанова

від 14.12.2020 по справі 480/1259/19

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2020 р.Справа № 480/1259/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Калиновського В.А.,

Суддів: Макаренко Я.М. , Кононенко З.О. ,

за участю секретаря судового засідання Ковальчук А.С

представник позивача Іванова О.І.

представник відповідача Семерня І.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 14.07.2020 року, головуючий суддя І інстанції: С.М. Глазько, вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40021, повний текст складено 23.07.20 року по справі № 480/1259/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Буринський молокозавод"

до Головного управління ДПС у Сумській області, Головного управління ДФС у Сумській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Буринський молокозавод", звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Сумській області, Головного управління ДФС у Сумській області, в якому просив суд: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення №0000241401, №0000201401 від 15.01.2019.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 14.07.2020 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Буринський молокозавод" задоволено частково, а саме: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення №0000241401 від 15.01.2019 в частині визначення суми збільшення грошового зобов`язання за податковими зобов`язаннями на суму 1452329,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 731291,25 грн.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення №0000201401 від 15.01.2019 в частині визначення суми збільшення грошового зобов`язання за податковими зобов`язаннями на суму 986491,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 246622,75 грн.

В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог, відповідачем, Головним управлінням ДПС у Сумській області, подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржуване рішення в зазначеній частині та прийняти постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті рішення в частині задоволення позовних вимог, норм матеріального та процесуального права, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі. Зазначив про відсутність підтвердження господарських операцій. Так, в ході перевірки було встановлено відсутність підтвердження фактичного здійснення господарських операції між позивачем та ТОВ Хотлайф , ТОВ Люксорр ЛТД , та СВК Молочна-Країна . Окрім того, були встановлені й інші порушення, у тому числі і щодо порядку оподаткування у разі списаного автомобіля відповідно до акту списання. Зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення були прийняті відповідачем за наслідками проведення планової виїзної перевірки ТОВ Буринський молокозавод . Вважає оскаржувані податкові повідомлення-рішення такими, що прийняті на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому він, наполягаючи на законності та обгрунтованості рішення суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник позивача, наполягаючи на законності та обгрунтованості рішення суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Представник відповідача, наполягаючи на порушенні судом першої інстанції, при прийнятті рішення в частині задоволення позовних вимог, норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржуване рішення в цій частині та прийняти постанову, якою в задоволенні позову відмовити, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України, справа розглядається за відсутності сторони, яка не прибула.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які прибули в судове засідання, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що Головним управлінням ДФС у Сумській області було проведено планову документальну перевірку ТОВ Буринський молокозавод за період з 01.01.2016 по 30.09.2018. За результатами проведеної перевірки контролюючим органом було складено акт від 19.12.2018 №7425/18-28-14-01/39580318/115 Про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ Буринський молокозавод з питань дотримання податкового законодавства - за період з 01.01.2016 по 30.09.2018, валютного та іншого законодавства - за період з 01.01.2016 по 30.09.2018, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2016 по 30.09.2018.

Відповідно до висновків вказаного акту перевірки було встановлено порушення норм Податкового кодексу України, зокрема:

1. пп. 134.1.1 п. 134.1 ст.134 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток на загальну суму 1472836 грн.;

2. п. 189.9 ст.189, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 1009276 грн.

TOB Буринський молокозавод не погодилось із висновками та порушеннями, викладеними в акті перевірки та направило на адресу ГУ ДФС у Сумській області заперечення на акт перевірки від 26.12.2018 №284.

За результатами розгляду заперечення ТОВ Буринський молокозавод від 26.12.2018, ГУ ДФС у Сумській області направило відповідь на заперечення до акту документальної планової виїзної перевірки від 14.01.2019 №1177/10/18-28-14-01.

За висновками акту перевірки, ГУ ДФС у Сумській області прийнято податкові повідомлення-рішення від 15.01.2019 №0000241401 про донарахування 1472836 грн. податку на прибуток та застосування штрафних санкцій у розмірі 736418 грн., №0000201401 про донарахування податку на додану вартість у розмірі 1009276 грн. та застосування 252319 грн. штрафних санкцій.

Позивачем було здійснено процедуру адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень, прийнятих за актом проведеної перевірки.

Рішенням про результати розгляду скарги ДФС України від 20.03.2019 №12945/6/99-99-11-04-01-25 податкові повідомлення - рішення №0000241401 та №0000201401 від 15.01.2019 залишено без змін, а скаргу ТОВ Буринський молокозавод - без задоволення.

Непогодившись із прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, тобто в частині задоволення позовних вимог.

Суд першої інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню за винятком донарахувань, здійснених відповідачем у зв`язку з встановленням порушення вимог Податкового кодексу України при здійсненні позивачем господарських правовідносин з СВК Молочна країна .

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до акту перевірки, відповідачем встановлено наступні фактичні порушення.

Так, під час перевірки ТОВ Буринський молокозавод контролюючим органом було встановлено, що протягом перевіряємого періоду, ТОВ Буринський молокозавод відображено в бухгалтерському обліку придбання відходів деревини (біомаси) у ТОВ Хотлайф на суму 906667 грн. (за 2016 рік - 34 000 грн., за 2017 рік - 872 667 грн.) та у ТОВ Люксорр ЛТД на суму 3824167 грн. (за 2017 рік - 1951334 грн., за 2018 рік - 1872833 грн.).

Відповідно до проведеного аналізу даних господарських операцій, перевіркою встановлено відсутність підтвердження їх фактичного здійснення.

На кінець перевіряємого періоду по взаєморозрахунках між ТОВ Буринський молокозавод та ТОВ Хотлайф , дебіторська (кредиторська) заборгованість відсутня, по взаєморозрахунках між ТОВ Буринський молокозавод та ТОВ Люксорр ЛТД , дебіторська заборгованість склала 1000 грн.

До складу податкового кредиту ТОВ Буринський молокозавод включено податок на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ Хотлайф на загальну суму 181333 грн., та з ТОВ Люксорр ЛТД на загальну суму 765033 грн.

У ході перевірки встановлено наступну інформацію щодо ТОВ Хотлайф :

1. платник ПДВ з 01.07.2016;

2. основний вид діяльності - оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами;

3. основні засоби - відсутні;

4. кількість працюючих - 1 особа.

Щодо ТОВ Люксорр ЛТД перевіркою встановлено наступне:

1. платник ПДВ з 01.03.2017;

2. основний вид діяльності - оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням;

3. основні засоби - відсутні;

4. кількість працюючих - 1 особа.

Крім того, відповідач вказує на те, що позивачем під час проведення перевірки та написання заперечення на акт перевірки, не були надані наступні документи: копії товарно-транспортних накладних до видаткових накладних від 31.10.2017 по взаємовідносинам з ТОВ Люксорр ЛТД ; від 06.06.2017 по взаємовідносинам з ТОВ Люксорр ЛТД ; від 19.04.2017 по взаємовідносинам з ТОВ Хотлайф .

По взаємовідносинах позивача з ТОВ Люксорр ЛТД до копій видаткових накладних за червень 2017 року (№100 від 08.06.2017; №101 від 08.06.2017; №102 від 09.06.2017; №103 від 09.06.2017), надані копії товарно-транспортних накладних, виписаних у травні 2017 року. Крім цього, видаткові накладні були оформлені неналежним чином, адже вони не мали обов`язкових реквізитів, а саме: не містять посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції, та складені в електронній формі, що суперечить нормам облікової політики підприємства ТОВ Буринський молокозавод (наказ ТОВ Буринський молокозавод від 16.01.2015 № 9 Про затвердження положення про організацію бухгалтерського обліку та облікову політику ).

Також, відповідно до наданих копій товарно-транспортних накладних, контролюючим органом під час проведення перевірки було встановлено, що навантаження відходів деревини здійснювалось за адресами: Київська область, Броварський р-н, с. Зазим`я, вул. Лісна, 2 (відстань до пункту розвантаження - 278 км; Чернігівська область, с. Добрянка (відстань до пункту розвантаження - 335 км). Відповідно до наданих копій товарно-транспортних накладних, було здійснено декілька рейсів в один день одним водієм на одному транспортному засобі, що свідчить про нереальність операцій, враховуючи відстань.

Також відповідач зазначає, що відповідно до ТТН №Р46 від 13.04.2017 та ТТН №Р53 від 21.04.2017, здійснювалися перевезення відходів деревини від ТОВ Хотлайф автомобілем з державним номером НОМЕР_1 , однак за цим номером зареєстровано мотоцикл BMW F 650 GS, власником якого є гр. ОСОБА_1 .

У період з 2017 по 2018 роки здійснювалися перевезення відходів деревини від ТОВ Хотлайф та ТОВ Люксорр ЛТД на адресу ТОВ Буринський молокозавод автомобілем з державним номером НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_2 . Проведеними відповідачем заходами, як він зазначає, встановлено, що у період з 01.01.2017 по 08.01.2019 ОСОБА_2 не здійснював перевезення відходів деревини (біомаси) від ТОВ Хотлайф та ТОВ Люксорр ЛТД на адресу ТОВ Буринський молокозавод власним автотранспортом, а також не здійснював перевезень для зазначених суб`єктів господарювання іншими транспортними засобами.

В акті перевірки зазначено, що факт відсутності реального придбання ТОВ Люксорр ЛТД та ТОВ Хотлайф відходів деревини (біомаси) по ланцюгу постачання від інших підприємств, підтверджується даними Єдиного реєстру податкових накладних та поданою до органів ДФС податковою звітністю. Згідно з даними ЄРПН, ТОВ Люксорр ЛТД та ТОВ Хотлайф придбання відходів деревини (біомаси) здійснювали від СГ з ознаками фіктивності.

Перевіркою було підтверджено використання відходів деревини в господарській діяльності, а саме: для роботи парових котлів, що свідчить про те, що відходи деревини отримувались з невідомого джерела, а по взаємовідносинам з ТОВ Люксорр ЛТД та ТОВ Хотлайф оформлювались лише документи по операціям, які не здійснювались.

Враховуючи вищевикладені фактичні обставини, відповідач і прийняв оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Відповідно до пункту 44.1. статті 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

За змістом частини першої статті 9 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які у розумінні абзацу одинадцятого статті 1 цього Закону є документами, які містять відомості про господарську операцію та відповідно до частини другої статті 9 цього ж Закону повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської діяльності і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України об`єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу III Податок на прибуток підприємств Податкового кодексу України.

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про доходи підприємства та її розкриття у фінансовій звітності визначає Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 Дохід , затверджений наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 року №290. Критерії визнання доходу, наведені в цьому Положенні (стандарті), застосовуються окремо до кожної операції. Проте ці критерії потрібно застосовувати до окремих елементів однієї операції або до двох чи більше операцій разом, якщо це випливає із суті такої господарської операції (операцій). Згідно з пунктом 5 Положення дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов`язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Пункти 5 - 7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 Витрати , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 року № 318, визначають, що витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов`язань. Витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені. Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Витрати, які неможливо прямо пов`язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Отже, об`єктом справляння податку на прибуток є фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності підприємства, за правилами бухгалтерського обліку та відкоригований на різниці, передбачені ПК України. Обов`язковою умовою виникнення у платника права на зменшення оподатковуваного доходу на суму понесених витрат є фактичне придбання товарів (робіт, послуг) та наявність первинних документів.

За правилами підпункту а пункту 198.1. статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Відповідно до пункту 198.3. статті 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з пунктом 198.6. статті 198 цього Кодексу, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Отже, формування фінансових показників, які враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку підприємства, а також податкового кредиту для цілей визначення суми податкових зобов`язань з ПДВ повинно здійснюватися тільки щодо фактичного здійснення господарських операцій, підтверджених належним чином оформленими первинними документами та іншими обліковими документами, складання яких для оформлення операцій певного виду передбачено правовими нормами. При цьому презумується, що такі документи є достовірними, а зафіксована в них інформація розкриває справжній зміст господарської операції, свідчить про її економічну вигоду (виправданість, ризик). Якщо певна господарська операція не відбулася або її зміст інший, ніж той, стосовно якого складені документи, підстави для відтворення фінансових показників операції в податковому обліку відсутні (в разі якщо документи складені про людське око) або ж операція відтворюється відповідно до її дійсного змісту, що відповідає принципу превалювання сутності над формою, згідно з яким операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми (стаття 4 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні ).

Слід враховувати, що при оцінці податкових наслідків господарських операцій адміністративний суд не повинен обмежуватися встановленням лише формальних умов застосування платником податкових норм шляхом подання первинних документів, що за формою та змістом відповідають законодавчим вимогам, а з урахуванням доводів податкового органу має дослідити фактичні правовідносини учасників господарських операцій, перевірити дійсний рух активів у процесі виконання операцій та встановити зв`язок складених первинних документів з реальними фактами господарської діяльності.

Мета отримання доходу як кваліфікуюча ознака господарської діяльності кореспондує з вимогою щодо наявності розумної економічної причини (ділової мети) під час здійснення господарської діяльності. Оскільки господарська діяльність складається із сукупності господарських операцій платника податків, які є формою здійснення господарської діяльності, то розумна економічна причина має бути наявною в кожній господарській операції. Лише в такому разі та чи інша операція може вважатися вчиненою в межах господарської діяльності платника податку та лише за таких умов платник має право на врахування в податковому обліку наслідків відповідних господарських операцій.

Таким чином, наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування податкового кредиту та визначення оподатковуваного прибутку, і вказана обставина є визначальною для дослідження судами під час вирішення цієї справи.

Про відсутність фактичного характеру відповідних операцій можуть свідчити підтверджені доказами доводи контролюючого органу, зокрема, про наявність таких обставин: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних засобів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов`язані з виникненням права на податковий кредит або бюджетне відшкодування, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення і облік інших господарських операцій, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

Водночас, кожна з наведених вище обставин не може бути самостійним та беззаперечним свідченням (доказом) відсутності реального характеру господарських операцій, проте наявність таких обставин в сукупності, що має бути встановлено судом, може свідчити на користь висновку про неможливість фактичного проведення (вчинення) господарських операцій.

При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, суди повинні враховувати, що відповідно до вимог статті 77 КАС України, обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.

У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої статті 77 КАС України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Судом встановлено, що Слідчим управлінням фінансових розслідувань ГУ ДФС у Сумській області проводилось досудове розслідування у кримінальному провадженні №32018200000000100 від 23.11.2018, за фактом вчинення службовими особами СВК Буринська слобода та ТОВ Буринський молокозавод кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.191, ч.1 ст.212, ч.1 ст.366 КК України.

Під час розслідування вказаного провадження встановлено, що Головним управлінням ДФС у Сумській області проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ Буринський молокозавод з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.01.2016 по 30.09.2018, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2016 по 30.09.2018, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2016 по 30.09.2018, за результатами якої складено акт №7425/18-28-14-01/39580318/115 від 19.12.2018, який був долучений до матеріалів кримінального провадження.

Актом перевірки №7425/18-28-14-01/39580318/115 від 19.12.2018 встановлено порушення службовими особами ТОВ Буринський молокозавод : пп. 134.1.1 п. 134.1 ст.134 Податкового кодексу України (зі змінами та доповненнями), а саме, встановлено заниження податку на прибуток на загальну суму 1472836 грн., у тому числі: за 2016 рік у сумі 552445 грн., за 2017 рік у сумі 528752 грн., за 3 квартали 2018 року в сумі 391639 грн.; встановлено порушення п.189.9 ст.189, п.198.1, п.198.2, п.198.3, 198.6 ст.198 Податкового кодексу України (зі змінами та доповненнями), а саме, встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 1009276 грн., у тому числі: за травень 2016 року в сумі 659 грн., за серпень 2016 року в сумі 3400 грн., за вересень 2016 року в сумі 3400 грн., за листопад 2016 року в сумі 7126 грн., за грудень 2016 року в сумі 26023 грн., за січень 2017 року в сумі 3643 грн., за лютий 2017 року в сумі 19059 грн., за лютий 2018 року в сумі 564 799 грн., за травень 2018 року в сумі 136281 грн., за липень 2018 року в сумі 176 719 грн., за серпень 2018 року в сумі 61767 грн., за вересень 2018 року в сумі 6400 грн.

У зв`язку із цим, 31.10.2019 фабулу кримінального провадження №32018200000000100 від 23.11.2018 за ч.1 ст.212 КК України, викладено у іншій редакції, а саме: Протягом 2016 - 2018 років директор ТОВ Буринський молокозавод ОСОБА_3 , спільно з директором СВК Буринська Слобода (код 34520322) ОСОБА_4 , рнокпп НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в т.ч. шляхом проведення ризикових операцій по придбанню товарно-матеріальних цінностей від підприємств з ознаками фіктивності: ТОВ Люксорр ЛТД (код 41131016), ТОВ Хотлайф (код 40551856), СВК Молочна-Країна (код 39524473), ухилилися від сплати податків на загальну суму 2482112 грн. .

Під час досудового розслідування у кримінальному провадженні у слідчого виникла необхідність проведення судової економічної експертизи з метою підтвердження чи спростування висновків вказаного акту перевірки, а також визначення розмірів матеріальних збитків, що має значення для кримінального провадження.

У зв`язку із цим, слідчим суддею Ковпаківського районного суду м. Суми за наслідками розгляду клопотання слідчого, погодженого з прокурором, постановлено ухвалу від 18.03.2019 (справа №592/3953/19, провадження №1-кс/592/2048/19), якою призначено судову економічну експертизу акту від 19.12.2018 №7425/18-28-14-01/39580318/115 документальної планової виїзної перевірки ТОВ Буринський молокозавод . Проведення цієї експертизи доручено експертам Сумського відділення Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Заслуженого професора М.С. Бокаріуса.

На вирішення експерта було поставлено наступні запитання:

- Чи підтверджуються документально та обґрунтовані нормативно висновки акту від 19.12.2018 №7425/18-28-14-01/39580318/115 документальної планової виїзної перевірки ТОВ Буринський молокозавод (код 39580318) з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.01.2016 по 30.09.2018, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2016 по 30.09.2018, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2016 по 30.09.2018 щодо встановленого порушення в частині заниження податку на прибуток на загальну суму 1472836 грн., у тому числі за 2016 рік у сумі 552 445 грн., за 2017 рік у сумі 528752 грн., за 3 квартали 2018 року в сумі 391639 грн.?;

- Чи підтверджуються документально та обґрунтовані нормативно висновки акту від 19.12.2018 №7425/18-28-14-01/39580318/115 документальної планової виїзної перевірки ТОВ Буринський молокозавод (код 39580318) з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.01.2016 по 30.09.2018, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2016 по 30.09.2018, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2016 по 30.09.2018 щодо встановленого порушення в частині заниження податку на додану вартість на загальну суму 1009276 грн., в тому числі за травень 2016 року в сумі 659 грн., за серпень 2016 року в сумі 3400 грн., за вересень 2016 року в сумі 3400 грн., за листопад 2016 року в сумі 7126 грн., за грудень 2016 року в сумі 26023 грн., за січень 2017 року в сумі 3643 грн., за лютий 2017 року в сумі 19059 грн., за лютий 2018 року в сумі 564 799 грн., за травень 2018 року в сумі 136281 грн., за липень 2018 року в сумі 176 719 грн., за серпень 2018 року в сумі 61767 грн., за вересень 2018 року в сумі 6400 грн.?.

За результатами проведення даної експертизи, судовим експертом сектору економічних досліджень Сумського відділення Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Заслуженого професора М.С. Бокаріуса Стрілецькою Іриною Володимирівною складено висновок експерта №858/1504-1508 від 30.08.2019, згідно якого по першому питанню - в обсязі наданих документів та в межах компетенції судового експерта, висновки акту від 19.12.2018 №7425/18-28-14-01/39580318/115 документальної планової виїзної перевірки ТОВ Буринський молокозавод (код 39580318) з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.01.2016 по 30.09.2018, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2016 по 30.09.2018, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2016 по 30.09.2018 щодо встановленого порушення в частині заниження податку на прибуток в сумі:

- 1443003 грн., у тому числі за 2016 рік у сумі 522612 грн., за 2017 рік у сумі 528752 грн., за 3 квартали 2018 року в сумі 391639 грн. - документально не підтверджуються та є нормативно необґрунтованими;

- 29833 грн. за 2016 рік - не видається за можливе ні підтвердити документально, ні спростувати, у зв`язку з тим, що на дослідження не представлені документи, необхідні для вирішення поставленого питання.

По другому питанню - в обсязі наданих документів та в межах компетенції судового експерта, висновки акту від 19.12.2018 №7425/18-28-14-01/39580318/115 документальної планової виїзної перевірки ТОВ Буринський молокозавод (код 39580318) з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.01.2016 по 30.09.2018, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2016 по 30.09.2018, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2016 по 30.09.2018 щодо встановленого порушення в частині заниження податку на додану вартість в сумі:

- 969727 грн., у тому числі за травень 2016 року в сумі 659 грн., за серпень 2016 року в сумі 3400 грн., за вересень 2016 року в сумі 3400 грн., за січень 2017 року в сумі 3643 грн., за лютий 2017 року в сумі 19059 грн., за лютий 2018 року в сумі 564799 грн., за травень 2018 року в сумі 136281 грн., за липень 2018 року в сумі 176719 грн., за серпень 2018 року в сумі 61767 грн. - документально не підтверджуються та є нормативно необґрунтованими;

- 39549 грн., у тому числі за вересень 2018 року в сумі 6400 грн., за листопад 2016 року в сумі 7126 грн., за грудень 2016 року в сумі 26023 грн. - не видається за можливе ні підтвердити документально, ні спростувати, у зв`язку з тим, що на дослідження не представлені документи, необхідні для вирішення поставленого питання.

Прокурор з висновками вказаної експертизи не погодився, у зв`язку з чим, 05.09.2019 ним було винесено постанову про незгоду з висновком експерта №858/1504-1508 від 30.08.2019, складеним судовим експертом сектору економічних досліджень Сумського відділення Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Заслуженого професора М.С. Бокаріуса Стрілецькою Іриною Володимирівною та подано клопотання про призначення повторної судової економічної експертизи акту від 19.12.2018 №7425/18-28-14-01/39580318/115 документальної планової виїзної перевірки ТОВ Бурииський молокозавод (код 39580318) з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.01.2016 по 30.09.2018, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2016 по 30.09.2018, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2016 по 30.09.2018.

У зв`язку із цим, слідчим суддею Ковпаківського районного суду м. Суми за наслідками розгляду клопотання прокурора, постановлено ухвалу від 11.09.2019 (справа №592/13895/19, провадження №1-кс/592/7991/19), якою призначено повторну судову економічну експертизу акту від 19.12.2018 №7425/18-28-14-01/39580318/115 документальної планової виїзної перевірки ТОВ Буринський молокозавод . Проведення цієї експертизи доручено експертам Сумського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України.

На вирішення експерта поставлено наступні запитання:

- Чи підтверджуються документально та обґрунтовані нормативно висновки акту від 19.12.2018 №7425/18-28-14-01/39580318/115 документальної планової виїзної перевірки ТОВ Буринський молокозавод (код 39580318) з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.01.2016 по 30.09.2018, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2016 по 30.09.2018, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2016 по 30.09.2018 щодо встановленого порушення в частині заниження податку на прибуток на загальну суму 1 472 836 грн., у тому числі за 2016 рік у сумі 552 445 грн., за 2017 рік у сумі 528 752 грн., за 3 квартали 2018 року в сумі 391 639 грн.?;

- Чи підтверджуються документально та обґрунтовані нормативно висновки акту від 19.12.2018 №7425/18-28-14-01/39580318/1,15 документальної планової виїзної перевірки ТОВ Буринський молокозавод (код 39580318) з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.01.2016 по 30.09.2018, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2016 по 30.09.2018, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2016 по 30.09.2018 щодо встановленого порушення в частині заниження податку на додану вартість на загальну суму 1 009 276 грн., в тому числі за травень 2016 року в сумі 659 грн., за серпень 2016 року в сумі 3400 грн., за вересень 2016 року в сумі 3400 грн., за листопад 2016 року в сумі 7126 грн., за грудень 2016 року в сумі 26023 грн., за січень 2017 року в сумі 3643 грн. за лютий 2017 року в сумі 19059 грн., за лютий 2018 року в сумі 564 799 грн., за травень 2018 року в сумі 136281 грн., за липень 2018 року в сумі 176 719 грн., за серпень 2018 року в сумі 61767 грн., за вересень 2018 року в сумі 6400 грн.?.

За результатами проведення даної експертизи судовими експертами сектору економічних досліджень відділу товарознавчих, гемологічних, економічних, будівельних, земельних досліджень та оціночної діяльності Сумського НДЕКЦ МВС Макаренко Вітою Іванівною та Рудзевичем Романом Васильовичем, складено висновок експерта №19/119/11-3/69е від 28.12.2019, згідно якого: по першому питанню - в обсязі наданих документів та у межах спеціальних знань судового експерта економіста висновки акту від 19.12.2018 №7425/18-28-14-01/39580318/115 документальної планової виїзної перевірки ТОВ Буринський молокозавод (код 39580318) з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.01.2016 по 30.09.2018, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2016 по 30.09.2018, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2016 по 30.09.2018 щодо встановленого порушення в частині заниження податку на прибуток в сумі 1472836,00 грн.:

- документально та нормативно підтверджуються на суму 20506,64 грн., у тому числі: за 2016 рік - 75,00 грн., за 2017 рік - 20431,64 грн.;

- документально та нормативно не підтверджуються на суму 1422495,23 грн., у тому числі: за 2016 рік - 522536,81 грн., за 2017 рік - 508320,18 грн., за 3 квартали 2018 року - 391638,24 грн.;

- не видається за можливе документально підтвердити чи спростувати на суму 29833,38 грн., у тому числі: за 2016 рік - 29833,38 грн.

По другому питанню - в обсязі наданих документів та у межах спеціальних знань судового експерта економіста висновки акту від 19.12.2018 №7425/18-28-14-01/39580318/115 документальної планової виїзної перевірки ТОВ Буринський молокозавод (код 39580318) з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.01.2016 по 30.09.2018, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2016 по 30.09.2018, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2016 по 30.09.2018 щодо встановленого порушення в частині заниження податку на додану вартість:

- документально та нормативно підтверджуються на суму 22785,17 грн.;

- документально та нормативно не підтверджуються на суму 946941,71 грн.;

- не видається за можливе документально підтвердити чи спростувати на суму 33149,00 грн.

З урахуванням вищевказаних висновків експертиз, постановою про закриття кримінального провадження від 28.12.2019, кримінальне провадження внесене до ЄРДР 23.11.2018 за №32018200000000100 у відношенні службових осіб СВК Буринська слобода та ТОВ Буринський молокозавод щодо вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.191, ч.1 ст.212, ч.1 ст. 366 КК України, було закрито, у зв`язку з відсутністю в діяннях складу кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.191, ч.1 ст.212, ч.1 ст.366 КК України.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст.72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

Згідно ст. 108 КАС України, висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 90 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивованим у судовому рішенні.

Суд, дослідивши два вищезазначених висновки експерта, не вбачає підстав для їх відхилення та вважає за потрібне їх врахувати при прийнятті рішення у даній справі.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції про те, що відповідачем необґрунтовано було встановлено наступні порушення:

п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6; ПКУ, а саме неправомірне документальне оформлення нереальних господарських операцій при складанні первинних документів та відображенні їх даних в регістрах бухгалтерського обліку і фінансової звітності, в результаті чого відповідач вважав завищеним податковий кредит з підприємствами:

- ТОВ Хотлайф на суму 181 333 грн., в т.ч. за серпень 2016 року на суму 3400 грн., за вересень 2016 на суму 3400 грн., за березень 2017 року на суму 3733 грн., квітень 2017 року на суму 57400 грн., за травень 2017 року на суму 109200 грн., за червень 2017 року на суму 4200 грн.;

- ТОВ Люксорр ЛТД на суму 765033 грн., в т.ч. за травень 2017 року на суму 25200 грн., за червень 2017 на суму 119933 грн., за липень 2017 року на суму 37800 грн., серпень 2017 року на суму 44 333 грн., за вересень 2017 року на суму 63467 грн., за жовтень 2017 року на суму 73533 грн., за листопад 2017 року на суму 26000 грн., за березень 2018 року на суму 41 500 грн., за квітень 2018 року на суму 85 500 грн., за травень 2018 року на суму 110 333 грн., за червень 2018 року на суму 45 667 грн., за липень 2017 року на суму 30 000 грн., за серпень 2018 року на суму 61 667 грн.;

п. 198.6 ст.198 ПКУ, а саме завищення податкового кредиту внаслідок не підтвердження податкової накладної первинними бухгалтерськими документами на суму 576,00 грн., за травень 2016 року по взаємовідносинах позивача з ТОВ Евегріненепджі ;

п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п.5, 21 П(С)БО 15 Дохід , який затверджено наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290 зі змінами та доповненнями встановлено заниження показників рядка 01 Декларацій "Дохід від будь-якої діяльності", визначений за правилами бухгалтерського обліку" за період з 01.01.2016 по 30.09.2018 всього на суму 4730834 грн., в т.ч. за 2016 рік на суму 34 000 грн., за 2017 рік на суму 2824001 грн., за 3 квартал 2018 року на суму 1872833 грн., у зв`язку з чим було визначено суму податку на прибуток - 851550 грн. та штрафну санкцію - 425775 грн.;

пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 135.1 ст. 135 ПКУ, П.19. П(С)БО 16 "Витрати", який затверджено наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290 зі змінами та доповненнями, а саме встановлено заниження показників рядка 02 Декларацій „Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності» прибуток в сумі 3169038 грн., в тому числі за 2016 рік у сумі 2866103 грн., за 3 квартали 2018 року у сумі 302935 грн., у зв`язку з чим було визначено суму податку на прибуток 570427 грн. та штрафну санкцію 285214 грн.;

пп. 134.1.1 п. 134.1 ст.134 ПКУ, а саме встановлено завищення собівартості реалізованої продукції, внаслідок не підтвердження витрат первинними бухгалтерськими документами щодо придбання позивачем у ТОВ Евегріненерджі товару, у зв`язку з чим було визначено суму податку на прибуток 518 грн. та штрафну санкцію 129,50 грн.

Щодо вказаних вище порушень, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Як свідчать матеріали справи, судом першої інстанції у ході розгляду даної справи було витребувано три томи вищевказаного кримінального провадження, в яких судом було досліджено первинні документи, якими позивач обґрунтовував фактичність виконання угод щодо поставки товару від ТОВ Хотлайф та ТОВ Люксорр ЛТД . Копії вказаних первинних документів були долучені судом до матеріалів даної справи.

Проведеною перевіркою було встановлено використання ТОВ Буринський молокозавод відходів деревини, інших контрагентів за господарським операції щодо придбання відходів деревини крім ТОВ Люксор ЛТД та ТОВ Хотлайф відповідачем встановлено не було.

У акті перевірки зазначено, що видаткові накладні по взаємовідносинам ТОВ Люксор ЛТД та ТОВ Хотлайф не мають обов`язкових реквізитів, а тому не були належним чином враховані при складанні акту перевірки (т.3 а.с.37).

У ході судового розгляду справи судом першої інстанції за клопотанням відповідача був допитаний свідок ОСОБА_5 , яка працює на посаді старшого державного ревізора - інспектора управління податкових перевірок, трансферного ціноутворення та міжнародного оподаткування Головного управління ДПС у Сумській області, яка проводила планову виїзну документальну перевірку ТОВ Буринський молокозавод .

Свідок ОСОБА_5 не надала чітких пояснень, яких саме реквізитів податкові накладні не містили та на підставі якої норми ПК України вона їх не врахувала при проведенні перевірки, при визначенні податкового кредиту та податку на прибуток.

Також в ході судового розгляду відповідачем не було надано суду доказів щодо визнання господарських операцій з ТОВ Люксор ЛТД та ТОВ Хотлайф недійсними.

В акті перевірки вказано, що Перевіркою відповідно до проведеного аналізу даних господарських операцій (з придбання біомаси у ТОВ Люксор ЛТД , ТОВ Хотлайф ) встановлено відсутність підтвердження здійснення даних операцій (т.3 а.с.12).

Відповідно до пояснень свідка ОСОБА_5 , вказаний висновок був зроблений виключно у зв`язку з тим, що у контрагентів позивача були відсутні відповідні ресурси.

Також судом встановлено, що при складанні акту перевірки були допущені арифметичні помилки поквартальних сум придбаних у ТОВ Люксор ЛТД відходів деревини, а саме при арифметичному складанні (поквартальних сум) сума дорівнює 1296134 грн., а в акті перевірки вказано 1951334 грн., що на 655200 грн. більше. Свідок ОСОБА_5 підтвердила цю обставину.

Колегія суддів вважає хибними доводи скаржника про недостовірність даних у товарно-транспортних накладних, з огляду на наступне.

Так, відповідач вказує, що автомобіля з державним номером НОМЕР_1 не існує, оскільки за цим номером зареєстровано мотоцикл BMW F 650 GS. Разом з тим, позивачем надано суду фотокопію свідоцтва про реєстрацію технічного засобу № НОМЕР_4 , відповідно до якого за номерним знаком НОМЕР_1 зареєстрований вантажний сідловий тягач DAF, 1996 року випуску (т.1 а.с.82).

Також відповідач вказує, що відповідно до пояснень, наданих ФОП ОСОБА_2 від 09.01.2019, вказана особа у період з 01.01.2017 по 08.01.2019 жодних фінансово-господарських операції з позивачем та його контрагентами ТОВ Люксор ЛТД та ТОВ Хотлайф не здійснював.

Суд звертає увагу, що вказані пояснення були надані на виконання вимоги у кримінальному провадженні. Надаючи вказані пояснення, ФОП ОСОБА_2 не попереджався про кримінальну відповідальність за дачу неправдивих свідчень.

Разом з тим, ухвалою суду у даній справі, яка занесена до протоколу судового засідання від 09.06.2020, Слідче управління ГУ ДФС у Сумській області було зобов`язано надати належним чином завірену копію протоколу допиту ОСОБА_2 (за наявності).

Слідче управління ГУ ДФС у Сумській області надаючи на виконання вимог вказаної ухвали інші документи, відповідний протокол допиту суду не надало. Представник відповідача у судовому засіданні пояснила, що допит вказаної особи, відповідно до вимог КПК України, не проводився.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає обгрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що надані відповідачем пояснення ФОП ОСОБА_2 не можуть спростувати фактичні дані, зазначені у первинних документах (товарно-транспортних накладних), оскільки вказані пояснення були отримані слідчим без попередження про кримінальну відповідальність за дачу неправдивих свідчень.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що відповідач в ході судового розгляду, в порушення ч.2 ст.77 КАС України, не довів, що позивач протягом 2016-2017 років фактично безоплатно одержав з невідомого джерела відходи деревини, які було використано в виробництві реалізованої продукції, у зв`язку з чим, занизив податок на прибуток на суму 4730834 грн., та збільшив суму грошового зобов`язання по податку на ПДВ 946366 грн.

Щодо іншого встановленого порушення, суд зазначає, що позивачем на перевірку були надані оригінали договорів доручення по прийманню молочної сировини, а також акти виконаних робіт з ФОП ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , СВК Буринська Слобода , КП Турбота , ТОВ Ямпільський молокозавод . Вказані обставини підтверджуються матеріалами справи.

Відповідно до п.9 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку, яке затверджено наказом Міністерства фінансів України від 20 жовтня 1999 р. №246, формула за якою вираховується Сер%ТЗВ, не передбачає ділення 100%, як це вказано у акті перевірки.

Таким чином, при проведенні перевірки податковим інспектором невірно було розраховано транспортно-заготівельні витрати по збору сировини до витрат на збут в сумі 3169038 грн., а як наслідок, було неправомірно прийнято податкове повідомлення-рішення від 15.01.2019 №000024401, яким ТОВ Буринський молокозавод було збільшено суму грошового зобов`язання по податку на прибуток в розмірі 570427 грн. та нараховано штрафну санкцію 285214 грн. Вказані обставини також викладені у висновку експерта.

Щодо встановлених порушень у зв`язку з взаємодією позивача з ТОВ Евегріненержи , колегія суддів зазначає наступне.

В акті перевірки (т.3 а.с.52) є посилання на видаткові накладні:

№4 від 16.05.2016 р. на суму 4830 грн.;

№6 від 24.05.2016 р. на суму 5650,94 грн.;

№8 від 10.06.2016 р. на суму 10234,05 грн.;

№7 від 10.06.2016 р. на суму 7360,71 грн.;

№6 від 09.06.2016 р. на суму 2916 грн.;

№7 від 10.06.2016 р. на суму 5615 грн., але при проведенні експертного дослідження було виявлено, що на перевірку надавалися інші видаткові накладні.

Допитана в якості свідка податковий інспектор пояснила, що при проведенні перевірки вона проводила співставлення податкових і видаткових накладних з даними картки рахунку 631 (розрахунки з вітчизняними постачальниками) по ТОВ Евегріненержи , але свідок не змогла пояснити суду чому в акті перевірки є посилання на видаткові накладні по яким в обліковому регістрі по рах.631 ТОВ Буринський молокозавод не відображено жодних операцій. Акт перевірки не містить заперечень щодо відсутності або ненадання позивачем податкових накладних з відповідною реєстрацію щодо спірних правовідносин. Окрім того, відзив відповідача не містить жодних обґрунтувань правомірності донарахування грошових зобов`язань щодо спірних правовідносин.

Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що відповідачем не доведено правомірність збільшення грошового зобов`язання у даній частині.

Щодо встановленого в акті перевірки порушення, а саме завищення собівартості реалізованої продукції за листопад, грудень 2016 року по взаємовідносинам між ТОВ Буринський молокозавод та ТОВ Пром Гарант плюс , в результаті непідтвердження первинними документами придбання газу та дизпалива, колегія суддів зазначає наступне.

З даного приводу судом встановлено, що спірні правовідносини позивача та його контрагента стосуються оприбуткування палива, а не віднесення його на собівартість, окрім того, відповідачем не заперечувався той факт, що виписані податкові накладні ТОВ Пром Гарант плюс були зареєстровані належним чином.

У зв`язку з викладеним, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що перевіряючі особи при проведенні перевірки, безпідставно вказали, що ТОВ Буринським молокозавод завищив собівартість реалізованої продукції, внаслідок непідтвердження витрат по контрагенту ТОВ Пром Гарант плюс та ТОВ Хотлайф первинними бухгалтерськими документами, у зв`язку з чим було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 15.01.2019 №000024401, яким ТОВ Буринський молокозавод було збільшено суму грошового зобов`язання по податку на прибуток в розмірі 30427 грн. та нараховано штрафну санкцію 15213 грн. та прийнято податкове повідомлення-рішення від 15.01.2019 №0000201401, яким ТОВ "Буринський молокозавод" було збільшено суму грошового зобов`язання по податку на ПДВ 33808 грн. та штрафну санкцію 8452 грн.

Щодо встановленого в ході перевірки порушення, а саме: TOB Буринський молокозавод , згідно акту на списання основних засобів від 01.09.2018 № 3, списано транспортний засіб, який повністю неамортизований та має залишкову вартість, а саме автомобіль ГАЗ 53, державний номер НОМЕР_5 , інвентарний номер 01977. Транспортний засіб придбано за власний кошт, первісна вартість складає 47949,86 грн., сума зносу складає 15950,00 грн., залишкова вартість 31999,86 грн.

Пунктом 189.9. ст. 189 Податкового кодексу України визначено, що у разі якщо основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються за самостійним рішенням платника податку, така ліквідація для цілей оподаткування розглядається як постачання таких основних виробничих або невиробничих засобів за звичайними цінами, але не нижче балансової вартості на момент ліквідації.

Отже при списанні власних основних засобів, придбаних для використання в оподатковуваних операціях, податкові зобов`язання з ПДВ на підставі п. 189.9 ст. 198 ПКУ нараховуються на залишкову вартість таких основних фондів.

Враховуючи викладене, відповідач вважав, що при списанні основного засобу, платником не було оподатковано податком на додану вартість залишкову вартість списаного основного засобу. Таким чином, ТОВ Буринський молокозавод занижене податкове зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 6400 грн.

З цього приводу позивач зазначив, що такі висновки відповідача є необґрунтованими, оскільки вказаний відповідачем акт списання фактично не існував, оскільки у позивача не існувало вказаного автомобіля, у зв`язку з чим, списання вказаного автомобіля у вказані періоди не здійснювалось.

Податковий інспектор, яка була допитана в якості свідка з цього приводу пояснила, що при проведенні перевірки не проводилось звіряння державних номерів автомобіля, який списувався та державних номерів автомобіля, який було вказано в Акті списання.

На вимогу суду до позивача надати акти списання зазначеного автомобіля, позивач зазначив, що майже вся первісна документація знаходиться в матеріалах вищевказаного кримінального провадження, а представник відповідача та свідок пояснили, що копії вказаного акту під час проведення перевірки не робились.

З метою з`ясування об`єктивних обставин щодо даного порушення, ухвалою суду, яка занесена до протоколу судового засідання від 09.06.2020, Слідче управління ГУ ДФС у Сумській області було зобов`язано надати суду належним чином завірену копію акту списання автомобіля ГАЗ 53, д.н. НОМЕР_5 .

На виконання вказаної ухвали суду Слідче управління ГУ ДФС у Сумській області надало Акт списання транспортного засобу , який датований липнем 2018 року. Відповідно до вказаного акту, комісією був зроблений висновок щодо автомобіля ГАЗ 3307, 1990 р.в., д.н. НОМЕР_6 . Вказаний акт не містить будь-яких вартісних та амортизаційних сум (т.3 а.с.175).

Суд звертає увагу, що вказаним актом списано зовсім інший автомобіль (ГАЗ 3307), ніж той, що зазначений у акті перевірки (ГАЗ 53), з різними номерними знаками.

У зв`язку з викладеним, суд зазначає, що відповідачем не доведено правомірність встановленого порушення, а як наслідок, безпідставно донарахування зобов`язання у розмірі 6400 грн.

Підсумовуючи вищевстановлені обставини, колегія суддів вважає правомірним та обгрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що що позовні вимоги позивача підлягають повному задоволенню за винятком донарахувань, здійснених відповідачем у зв`язку з встановленням порушення вимог Податкового кодексу України при здійсненні позивачем господарських правовідносин з СВК Молочна країна .

Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Крім того, колегією суддів враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

При цьому апеляційна скарга не містять посилання на обставини, передбачені статтями 317-319 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Сумського окружного адміністративного суду від 14.07.2020 року по справі 480/1259/19 в частині задоволення позовних вимог прийнято з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для його скасування не виявлено.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Сумській області залишити без задоволення.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 14.07.2020 року по справі № 480/1259/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя В.А. Калиновський Судді Я.М. Макаренко З.О. Кононенко Повний текст постанови складено 21.12.2020 року