Постанова

від 16.12.2020 по справі 520/11215/2020

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2020 р.Справа № 520/11215/2020 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Спаскіна О.А.,

Суддів: Присяжнюк О.В. , П`янової Я.В. ,

за участю секретаря судового засідання Медяник А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ СВІЖА ЇЖА" на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 15.10.2020 року, головуючий суддя І інстанції: Севастьяненко К.О., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, по справі № 520/11215/2020

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ СВІЖА ЇЖА"

до Державної служби України з безпеки на транспорті

про забезпечення позову,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю КОМПАНІЯ СВІЖА ЇЖА , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову виконуючого обов`язки начальника Управління Укртрансбезпеки у Харківський області Зотової Т.В. про застосування адміністративно-господарського штрафу № 172830 від 04.08.2020р., якою Товариство з обмеженою відповідальністю КОМПАНІЯ СВІЖА ЇЖА (ЄДРПОУ 40125640) притягнуто до відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 1700 грн. за абзацом 3 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Позивачем також надано заяву про забезпечення позову шляхом зупинення виконавчого провадження ВП № 63048715 від 16.09.2020, винесене Державним виконавцем Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Сикаловою Оленою Володимирівною про стягнення штрафу в розмірі 1700.00 грн. з ТОВ КОМПАНІЯ СВІЖА ЇЖА на підставі постанови № 172830 від 04.08.2020р., виданої Управлінням Укртрансбезпеки у Харківський області - до розгляду питання по суті, та набрання законної сили рішенням суду по справі № 520/11215/2020.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 15.10.2020 року в задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено.

Позивач, не погодившись з даною ухвалою суду, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржувану ухвалу та прийняти нову постанову, якою заяву про забезпечення позову задовольнити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначає, що приймаючи зазначену ухвалу суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків, які призвели до неправильного вирішення справи, неповно з`ясував всі обставини справи, що мають значення при вирішенні спору, невірно застосував до спірних правовідносин вимоги матеріального та процесуального права.

В судове засідання суду апеляційної інстанції сторони не прибули, про дату, час і місце судового засідання повідомлені своєчасно та належним чином.

Відповідно до ч.2 ст. 313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

У зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до вимог ч.4 ст.229 КАС України не здійснювалось.

Суд апеляційної інстанції розглянув справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідно до вимог ст.308 КАС України та керуючись ст.229 КАС України.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи та вимоги апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що предметом оскарження у справі № 520/11215/2020 є постанова виконуючого обов`язки начальника Управління Укртрансбезпеки у Харківський області Зотової Т.В. № 172830 від 04.08.2020р. про застосування адміністративно-господарського штрафу, якою Товариство з обмеженою відповідальністю КОМПАНІЯ СВІЖА ЇЖА (ЄДРПОУ 40125640) притягнуто до відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 1700 грн. за абзацом 3 ч. 1 ст. 60 Закону України Про автомобільний транспорт .

Позивач надав заяву про забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення виконавчого провадження ВП № 63048715 від 16.09.2020, винесене Державним виконавцем Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Сикаловою Оленою Володимирівною на підставі постанови № 172830 від 04.08.2020р., виданої Управлінням Укртрансбезпеки у Харківський області.

Відмовляючи в задоволенні заяви позивача про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, позивачем не надано доказів щодо існування достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття заходів по забезпеченню позову може привести до несприятливих наслідків для прав позивача, у разі постановлення на його користь судового рішення.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Забезпечення позову - це надання позивачеві тимчасової правової охорони його прав та інтересів, за захистом яких він звернувся до суду, до вирішення спору судом та набрання рішенням суду законної сили. Заходи забезпечення позову є втручанням суду у спірні правовідносини до їх вирішення, тому вони повинні застосовуватися судом з підстав та в порядку, прямо передбаченому законом.

Відповідно до ч.1 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю (ч.2 ст.150 КАС України).

Підстави забезпечення позову, передбачені ч. 2 ст. 150 КАС України, є оціночними, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

За умовами, визначеними у ч.ч.1 та 2 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5)зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Не допускається забезпечення позову, зокрема, шляхом зупинення дії рішення суб`єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони або обов`язку вчиняти дії, що випливають з такого рішення (п. 5 ч. 3 ст. 151 КАС України).

При розгляді заяви про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Згідно Рекомендації № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Ради Європи 13 вересня 1989 року, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акта.

Тобто, інститут забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.

При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Предметом оскарження у справі № 520/11215/2020 є постанова виконуючого обов`язки начальника Управління Укртрансбезпеки у Харківський області Зотової Т.В. № 172830 від 04.08.2020р. про застосування адміністративно-господарського штрафу, якою Товариство з обмеженою відповідальністю КОМПАНІЯ СВІЖА ЇЖА (ЄДРПОУ 40125640) притягнуто до відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 1700 грн. за абзацом 3 ч. 1 ст. 60 Закону України Про автомобільний транспорт .

Із наявної у справі інформації про виконавче провадження вбачається, що державним виконавцем Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Сикаловою Оленою Володимирівною 16.09.2020 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 63048715 про стягнення штрафу в розмірі 1700,00 грн.

У заяві про забезпечення позову та апеляційній скарзі позивач зазначає, що оскільки відкриття провадження по цій справі не зупиняє примусове стягнення за спірною постановою про застосування адміністративно-господарського штрафу в розмірі 1700,00 грн., яка звернута відповідачем до стягнення, невжиття заходу забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку до вирішення справи по суті, може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист поновлення порушених прав або інтересів заявника.

У абзаці другому пункту 17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06 березня 2008 року «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» вказано, що в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до ч.4 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Пунктом другим частини першої статті 34 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.

Положеннями ч.1 ст.3 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено перелік виконавчих документів, на підставі яких рішення підлягають примусовому виконанню, зокрема, рішень (постанов) суб`єктів державного фінансового моніторингу (їх уповноважених посадових осіб), якщо їх виконання за законом покладено на органи та осіб, які здійснюють примусове виконання рішень.

Згідно з ч. 5, 7 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону. У разі якщо в заяві стягувача зазначено рахунки боржника у банках, інших фінансових установах, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження накладає арешт на кошти боржника. У разі якщо в заяві стягувача зазначено конкретне майно боржника, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження перевіряє в електронних державних базах даних та реєстрах наявність права власності або іншого майнового права боржника на таке майно та накладає на нього арешт. На інше майно боржника виконавець накладає арешт в порядку, визначеному статтею 56 цього Закону.

Згідно з ч. 4 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Відповідно до положень ч.2 ст.56 Закону України «Про виконавче провадження» постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.

Також, Закон України «Про виконавче провадження» покладає на боржника низку обов`язків:

1) утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення;

2) допускати в установленому законом порядку виконавця до житла та іншого володіння, приміщень і сховищ, що належать йому або якими він користується, для проведення виконавчих дій;

3) за рішеннями майнового характеру подати виконавцю протягом п`яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України;

4) повідомити виконавцю про зміну відомостей, зазначених у декларації про доходи та майно боржника, не пізніше наступного робочого дня з дня виникнення відповідної обставини;

5) своєчасно з`являтися на вимогу виконавця;

6) надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження. (ч. 5 ст. 19)

Відмовляючи в задоволенні клопотання позивача про забезпечення позову, суд першої інстанції посилався на ненадання позивачем достатніх доказів на підтвердження обставин, зазначених у ч. 2 ст. 150 КАС України для забезпечення даного адміністративного позову.

Колегія суддів вважає хибним таке твердження суду, оскільки предметом позову є скасування постанови відповідача, як виконавчого документу, на підставі якого ініційоване стягнення в межах виконавчого провадження №63048715, з урахуванням того, що позивачем надано копію постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження №63048715 щодо стягнення з позивача боргу на підставі постанови №172830 від 04.08.2020р. про стягнення з ТОВ КОМПАНІЯ СВІЖА ЇЖА штрафу в розмірі 1700,00 грн.

Також, колегія суддів вказує, що відкриття провадження у цій справі не зупиняє примусове виконання спірної постанови.

Так, за визначенням п. 5 ч. 1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено в спосіб зупинення стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення у безспірному порядку, як і просив позивач.

На думку колегії суддів, невжиття заходів забезпечення позову також може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача до ухвалення рішення в цій справі.

Колегія суддів вважає, що стягнення на підставі спірної постанови, може призвести до того, що у разі задоволення позову для відновлення порушених прав позивачу необхідно буде докласти значних зусиль, часу та витрат.

Крім того, позивач фактично просив суд забезпечити позов шляхом зупинення стягнення на підставі спірної постанови, за якою стягнення здійснюється у безспірному порядку, а не зупинити вчинення виконавчих дій по виконавчому провадженню № 63048715.

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини").

Згідно зі ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування.

Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Отже, обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

Враховуючи, що постанова про №172830 від 04.08.2020р. про стягнення штрафу в розмірі 1700,00 грн. є виконавчим документом, що оскаржується, на підставі якого відповідачем звернуто стягнення у безспірному порядку та виконавчою службою відкрито виконавче провадження, доведеність існування обставин, визначених у статті 150 КАС України, для забезпечення позову, зокрема, що невжиття заходів забезпечення позову може завдати значних матеріальних збитків позивачу та істотно ускладнить поновлення його порушених прав, обраний позивачем спосіб забезпечення позову, колегія суддів вважає належним, допустимим, співмірним з заявленими позовними вимогами та адекватним.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову у спірних відносинах.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України суд апеляційної інстанції за наслідком розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

За визначенням ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є зокрема, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що ухвала Харківського окружного адміністративного суду від 15.10.2020 по справі № 520/11215/2020 через порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання щодо забезпечення позову, підлягає скасуванню з прийняттям постанови про задоволення заяви ТОВ КОМПАНІЯ СВІЖА ЇЖА про забезпечення адміністративного шляхом зупинення стягнення у виконавчому провадженні №63048715 від 16.09.2020р., відкритому на підставі постанови №172830 від 04.08.2020р. про стягнення штрафу.

Згідно з ч. 6 ст. 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч.1 ст.143 КАС України).

Матеріалами справи підтверджено, що при поданні апеляційної скарги позивачем сплачено судовий збір у сумі 2102 грн. згідно з платіжним дорученням № 368 від 02.11.2020.

Враховуючи, що судом апеляційної інстанції скасовано рішення суду першої інстанції, та прийнято постанову про задоволення апеляційної скарги та заяви про забезпечення позову, витрати зі сплати судового збору у зазначеному вище розмірі підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача по справі .

Керуючись ч. 4 ст. 241, ч. 3 ст. 243, ст.ст. 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ СВІЖА ЇЖА" - задовольнити.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 15.10.2020 року по справі № 520/11215/2020 - скасувати.

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ СВІЖА ЇЖА" про забезпечення позову шляхом зупинення виконавчого провадження ВП № 63048715 від 16.09.2020, винесене Державним виконавцем Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Сикаловою Оленою Володимирівною про стягнення штрафу в розмірі 1700.00 грн. з ТОВ КОМПАНІЯ СВІЖА ЇЖА на підставі постанови № 172830 від 04.08.2020р., виданої Управлінням Укртрансбезпеки у Харківський області до розгляду питання по суті та набрання законної сили рішенням суду по справі № 520/11215/2020

Копію постанови надіслати сторонам по справі та Міжрайонному відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків).

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ СВІЖА ЇЖА" (вул. Москалівська, 92, м. Харків, 61004, ЄДРПОУ 40125640) за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (пр. Перемоги, 14, м. Київ, 01135, ЄДРПОУ 39816845) витрати зі сплати судового збору в розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) грн..

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя О.А. Спаскін Судді О.В. Присяжнюк Я.В. П`янова

Повний текст постанови складено 21.12.2020 року