Постанова

від 02.12.2020 по справі 160/2613/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

02 грудня 2020 року м. Дніпросправа № 160/2613/20

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач), суддів: Шальєвої В.А., Олефіренко Н.А., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за апеляційною скаргою Київської митниці Держмитслужбина рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.05.2020 року в адміністративній справі №160/2613/20 (суддя у 1 інстанції Златін С.В.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСФОРМ ЕНЕРДЖИ"до Київської митниці Держмитслужби про оскарження рішень суб`єкта владних повноважень,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРАНСФОРМ ЕНЕРДЖИ"звернулося до суду з позовом до Київської митниці Держмитслужби, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Київської митниці ДФС від 28.01.2020 року № UA100000/2020/000045/2 з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів № UA100070/2020/00031;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Київської митниці ДФС від 03.02.2020 року № UA100000/2020/000053/2 з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів № UA100070/2020/00033;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Київської митниці ДФС від 07.02.2020 року № UA100000/2020/000055/2 з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів № UA100070/2020/00038;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Київської митниці ДФС від 11.02.2020 року № UA100000/2020/000068/2 з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів № UA100070/2020/00040.

В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що відповідач без відповідних правових підстав відмовив у визначенні митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору, оскільки надані позивачем документи не містили розбіжностей та ознак підробки, містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Таким чином, відповідач безпідставно застосував резервний метод визначення митної вартості товару, а також не довів необхідність визначення такої вартості за резервним методом, з урахуванням того, що зазначені відповідачем розбіжності у документах не входять до переліку обставин, визначених у ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України, які можуть бути підставою для прийняття Митницею рішень про коригування заявленої позивачем митної вартості товару.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.05.2020 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів Київської митниці Держмитслужби від 28.01.2020 року № UA100000/2020/000045/2 з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів № UA100070/2020/00031.Визнано протиправним та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів Київської митниці Держмитслужби від 03.02.2020 року № UA100000/2020/000053/2 з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів № UA100070/2020/00033.Визнано протиправним та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів Київської митниці Держмитслужби від 07.02.2020 року № UA100000/2020/000055/2 з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів № UA100070/2020/00038.Визнано протиправним та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів Київської митниці Держмитслужби від 11.02.2020 року № UA100000/2020/000068/2 з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів № UA100070/2020/00040. Стягнуто з Київської митниці Держмитслужби за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Трансформ Енерджи сплачену суму судового збору у розмірі 16 816 грн.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та відмовити у задоволені позову.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що для здійснення митного оформлення імпортованого товару позивачем було надано документи, які містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягала сплаті за ці товари. На вимогу контролюючого органу надати додаткові документи з метою усунення наявних розбіжностей позивачем не надано, у зв`язку з чим були відсутні підстави для оформлення товару за заявленою декларантом ціною.

В відзиві на апеляційну скаргу позивач просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Справа судом розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, щоміж позивачем та компанією Zhejiang Richoice Machinery Imp & Exp Co, Ltd (Китай) укладено контракт № 020919, у відповідності до умов якого Zhejiang Richoice Machinery Imp & Exp Co, Ltd (Китай) зобов`язався поставити товар, а позивач зобов`язався його оплатити.

Умови поставки товару: CIF - Одеса; кількість товару, асортимент та ціна вказується у рахунках фактурах; вантажовідправник - третя особа; на момент відвантаження товару продавець видає позивачу на товар рахунок - проформу для оформлення процедури відправки; вартість тари, маркування, упаковки, перевезення, переміщення (навантаження, вивантаження), страхування включені до ціни товару.

На підставі поставки товару позивачем подано до митного органу чотири митні декларації :

№ UA100070/2020/411643 від 28.01.2020 року, до якої додано наступні документи - декларація митної вартості № 1939; пакувальний лист № МТ021 від 20.12.2019 року; рахунок - проформа № МТ021 від 20.12.2019 року; інвойс № МТ021 від 20.12.2019 року; коносамент від 20.12.2019 року; міжнародна товарно-транспортна накладна від 24.01.2020 року; документ про походження товару - інвойс № МТ021 від 20.12.2019; висновок про вартісні характеристики товару - Дніпропетровської торгово-промислової палати від 28.01.2020 року № ГО-232; комерційна пропозиція від 20.12.2019 року; страховий поліс від 20.12.2019 року; контракт від 02.09.2019 року № 020919; додаткова угода від 10.10.2019 року; лист від 28.01.2020 року про відсутність можливості надання інших документів;

№ UA100070/2020/412109 від 03.02.2020 року, до якої додано наступні документи - декларація митної вартості № 1953; пакувальний лист № МТ023 від 27.12.2019 року; рахунок - проформа № МТ023 від 27.12.2019 року; інвойс № МТ023 від 27.12.2019 року; коносамент від 27.12.2019 року; міжнародна товарно-транспортна накладна від 30.01.2020 року; документ про походження товару - інвойс № МТ023 від 27.12.2019 року; висновок про вартісні характеристики товару - Дніпропетровської торгово-промислової палати від 03.02.2020 року № ГО-291; комерційна пропозиція від 27.12.2019 року; страховий поліс від 27.12.2019 року; контракт від 02.09.2019 року № 020919; додаткова угода від 10.10.2019 року; лист від 03.02.2020 року про відсутність можливості надання інших документів;

№ UA100070/2020/412462 від 07.02.2020 року, до якої додано наступні документи - декларація митної вартості № 1175; пакувальний лист № МТ024 від 20.12.2019 року; рахунок - проформа № МТ024 від 20.12.2019 року; інвойс № МТ024 від 20.12.2019 року; коносамент від 20.12.2019 року; міжнародна товарно-транспортна накладна від 05.02.2020 року; документ про походження товару - інвойс № МТ024 від 20.12.2019 року; висновок про вартісні характеристики товару - Дніпропетровської торгово-промислової палати від 07.02.2020 року № ГО-367; комерційна пропозиція від 20.12.2019 року; страховий поліс від 20.12.2019 року; контракт від 02.09.2019 року № 020919; додаткова угода від 10.10.2019 року; лист від 07.02.2020 року про відсутність можливості надання інших документів;

№ UA100070/2020/412838 від 11.02.2020 року, до якої додано наступні документи - декларація митної вартості № 1970; пакувальний лист № 149-596 від 26.12.2019 року; рахунок - проформа № 149-596 від 26.12.2019 року; інвойс № 149-596 від 26.12.2019 року; коносамент від 26.12.2019 року; міжнародна товарно-транспортна накладна від 10.02.2020 року; документ про походження товару - інвойс № 149-596 від 26.12.2019 року; висновок про вартісні характеристики товару - Дніпропетровської торгово-промислової палати від 11.02.2020 року № ГО-398; комерційна пропозиція від 26.12.2019 року; страховий поліс від 26.12.2019 року; контракт від 02.09.2019 року № 020919; додаткова угода від 10.10.2019 року; лист від 11.02.2020 року про відсутність можливості надання інших документів.

Разом з тим, відповідачем відповідно до ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України запропоновано позивачу надати додаткові документи, оскільки документи надані позивачем містили розбіжності відповідно до обраного методу визначення митної вартості, а саме:

- у наданих інвойсах не вказано, які складові включено до митної вартості товарів;

- надані до митного оформлення страхові поліси не перекладено на українську мову; страхові поліси не містять інформації про страхувальника, застрахованої особи, номеру контракту, ваги та іншої інформації;

- до митного оформлення позивачем надано як інвойс так і рахунок-проформу, що викликає сумнів у тому, що товар є об`єктом купівлі-продажу, враховуючи те, що рахунок-проформа складається, якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу;

- висновки Дніпропетровської торгово-промислової палата про якісні та вартісні характеристики товарів викликають обґрунтовані сумніви, оскільки не врахована кон`юнктура ринку та біржові котирування вартості сировини;

- комерційні пропозиції продавця товару містить лише перелік товарів відповідно до інвойсів та не надає аналіз щодо дійсної ціни оцінюваних товарів;

- до митного оформлення не надано страхові документи;

- у наданому до митного оформленні коносаментах у графі Фрахт зазначено за домовленістю , що не передбачає оплату фрахту відправником.

Позивач повідомив про неможливість подання витребуваних документів, у зв`язку з чим відповідач в оскаржуваних рішеннях визначив митну вартість товару на підставі резервного методу.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Згідно з ч.1 ст.257 Митного кодексу України Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Відповідно до ст.49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ч.1 ст.51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Згідно ч.2 ст.52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;

2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно з ч.1 ст.53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Відповідно до ч.2 ст.53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно з ч.3 ст.53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Аналіз вказаних норм дозволяє дійти висновку, що до виключної компетенції митних органів відноситься вирішення питання перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, а також самостійного її визначення у встановлених законом випадках. Даний висновок базується на положеннях основного принципу, закріпленого у ст. VII Генеральної асамблеї з тарифів і торгівлі Оцінка товарів для митних цілей, згідно з яким оцінка імпортованого товару для митних цілей має базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на якій розраховується мито або аналогічного товару.

Відповідно до приписів ст.53 Митного кодексу України митний орган має право запитувати додаткові документи в разі виявлення під час митного оформлення розбіжностей в документах, перелік яких зазначений у частині 2 цієї статті. Проте, наявність розбіжностей є суб`єктивною думкою працівників митного органу та може бути спростована в ході судового розгляду.

Крім того, повноваження щодо здійснення контролю заявленої митної вартості товару мають здійснюватись митним органом у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих за переліком ч.2 ст.53 Митного кодексу України документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Крім того, відповідно до ч. 3 ст.53 Митного кодексу України право витребувати додаткові документи виникає у митного органу лише у випадку, якщо недоліки, неточності та розбіжності маються саме у документах, перелік яких визначений ч.2 ст.53 Митного кодексу України.

При цьому, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації".

Аналогічна правова позиція викладена у Постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 09.04.2020 року № 826/3100/16, від 19.03.2020 року № 808/4127/15, від 25.03.2020 року № К/9901/22419/19.

Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що при поданні митних декларацій до відповідача, позивачем були надані всі документи, які відповідають вимогам ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України.

Щодо доводів відповідача - у наданих інвойсах не вказано які складові включено до митної вартості товарів, то чинним законодавством України не визначено обов`язкових реквізитів для інвойсів, а тому даний довод відповідача є безпідставним.

Також є безпідставним посилання відповідача, що надані до митного оформлення страхові поліси не перекладено на українську мову; страхові поліси не містять інформації про страхувальника, застрахованої особи, номеру контракту, ваги та іншої інформації; до митного оформлення не надано страхові документи, з огляду на наступне.

Так, умови поставки згідно зовнішньоекономічного контракту CIF зобов`язують продавця товару оплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару у порт призначення та укласти договір страхування. Отже, вартість товару вже включає у себе витрати на перевезення та страхування товару.

При цьому, страхові поліси, які підтверджують витрати продавця були надані відповідачу. Також страхові поліси викладені англійською мовою, яка є мовою міжнародного спілкування, а тому позивач не зобов`язаний був здійснювати переклад документу на українську мову та вказана обставина сама по собі не може бути підставою для коригування митної вартості товарів, за умови наявності документів, які у своїй сукупності підтверджують ціну товару за основним методом.

Крім того слід зазначити, що інформація вказана у страхових полісах кореспондується з контрактом та інвойсом, посилання на які містяться у страховому полісі.

Відносно доводів відповідача, що до митного оформлення позивачем надано як інвойс так і рахунок-проформу, що викликає сумнів у тому, що товар є об`єктом купівлі-продажу, враховуючи те, що рахунок-проформа складається якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу, то позивач до митного оформлення надав і інвойс і рахунок - проформу, які містять ідентичні відомості про вартість товару.

Так, у пункті 2.5 зовнішньоекономічного контракту сторони погодили, що рахунок - проформа надається лише для оформлення процедури відправлення.

За вказаних обставин рахунок-проформа надавалась лише для виконання відправлення товару та вказаний документ жодним чином не свідчить про те, що товар не є об`єктом купівлі-продажу.

Хибними є також посилання відповідача, що у наданому до митного оформленні коносаментах у графі Фрахт зазначено за домовленістю , що не передбачає оплату фрахту відправником, оскільки умови поставки згідно з зовнішньоекономічного контракту CIF зобов`язують продавця товару оплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару у порт призначення та укласти договір страхування. Отже, вартість товару вже включає у себе витрати на перевезення та страхування товару.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог.

З урахуванням викладеного суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції повно з`ясовані обставин, що мають значення для справи, висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції, відповідають обставинам справи, судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального права та норми процесуального права, а тому відсутні підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

Відповідно до ч.4 ст.243 КАС України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Київської митниці Держмитслужби на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.05.2020 року в адміністративній справі №160/2613/20- залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.05.2020 року в адміністративній справі №160/2613/20- залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий - суддя С.В. Білак

суддя В.А. Шальєва

суддя Н.А. Олефіренко