Постанова

від 18.12.2020 по справі 826/11454/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/11454/18 Суддя (судді) першої інстанції: Маруліна Л.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Губської Л.В., Епель О.В., секретар судового засідання Гордієнко Л.М., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 липня 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Інтеграційні Системи до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

23.07.2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю Інтеграційні Системи (надалі - ТОВ Інтеграційні Системи , позивач) звернулось до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, правонаступником якого є Головне управління Державної податкової служби у м. Києві, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 27.04.2018 №0251081207 в частині застосування штрафу в розмірі 11 690,69 грн.

На обгрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що спірне рішення є протиправним, оскільки ними спірні податкові накладні були надіслані своєчасно, однак протягом операційного дня квитанції про прийняття/неприйняття вказаної податкової накладної підприємство не отримало, тому в силу приписів статті 201 Податкового кодексу України ця накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних, з огляду на що, застосування штрафних санкцій в розмірі 11 690,69 грн. податковим повідомленням-рішенням від 27.04.2018 року №0251081207 є протиправним, у зв`язку з чим останнє підлягає скасуванню.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 липня 2020 року адміністративний позов задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 27.04.2018 №0251081207 в частині застосування штрафу в розмірі 11 690,69 грн.

Суд першої інстанції мотивував рішення тим, що штрафні санкції до позивача застосовані неправомірно, оскільки податкова накладна була направлена позивачем на реєстрацію до контролюючого органу з дотриманням граничних строків її реєстрації, тобто в межах часу операційного дня, встановленого законодавством, а квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної впродовж операційного дня йому не була направлена.

Відповідач, не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, а також на неповне з`ясування судом обставин справи.

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що, в силу вимог Порядку ведення Єдиного державного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 (далі - Порядок №1246) та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.08.2017 за № 959/30827 (далі - Порядок №557), вказана податкова накладна не вважається зареєстрованою автоматично, оскільки автору протягом встановленого строку після відправки електронного документа не надійшла перша квитанція, відтак електронний документ вважається не одержаним адресатом. Тільки після фактичної доставки до поштової скриньки ДПС України, податкова накладна може вважатися зареєстрованою.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач, посилаючись на те, що вимоги апеляційної скарги є необґрунтовані, просить в її задоволенні відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідно до статті 311 КАС України, апеляційну скаргу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

Відповідно до частини 1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві проведена камеральна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю Інтеграційні системи з питань своєчасності реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за листопад-грудень 2017 року, за результатами якої складено акт №3296/26-15-12-07-20/35431019 від 28.03.2019.

Перевіркою встановлено порушення вимог пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, внаслідок недотримання Товариством з обмеженою відповідальністю Інтеграційні системи термінів реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, зокрема: №60 від 22.12.2017 (дата реєстрації 29.01.2018, 14 днів затримки).

На підставі висновків акта перевірки №3296/26-15-12-07-20/35431019 від 28.03.2019 винесено податкове повідомлення-рішення №27.04.2018 №025108207.

За результатами оскарження прийнятого податкового повідомлення-рішення в адміністративному порядку, рішенням Державної фіскальної служби України від 10.07.2018 №23016/6/99-99-11-03-01-25 податкове повідомлення-рішення №27.04.2018 №025108207 залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

Судом першої інстанції також встановлено, що 11.01.2018 позивачем за допомогою програмного забезпечення M.E.Doc направлено в електронному форматі до Державної фіскальної служби (ДФС) для реєстрації в Єдиному реєстрі податкову накладних податкову накладну від 22.12.2017 №60 (час відправки документа - 13:08 год.).

Граничний строк реєстрації вказаної податкової накладної по 15.01.2018.

В межах операційного дня - 11.01.2019, квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної впродовж операційного дня позивачу не надходила.

Факт направлення позивачем на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкову накладних податкової накладної від 22.12.2017 №60 підтверджується копією витягу з електронного кабінету платника податків. А також листом адміністратора програмного забезпечення M.E.Doc - ТОВ ДОК. Обмін від 16.05.2018 №1605/1, згідно якого податкова накладна №60 від 22.12.2017 була успішно відправлена Вашою організацією ТОВ Інтеграційні системи (код ЄДРПОУ 35431019) з використання електронної пошти 11.01.2018 о 13:08 та іменем файлу 26590035431019J1201009100000004911220172659.XML.

Правове регулювання порядку реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН встановлено нормами статті 201 ПК України та Порядку №1246.

Відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 ПК України (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до податкової накладної до ЄРПН є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня (абзац п`ятий цього пункту).

Згідно з абзацом чотирнадцятим пункту 201.10 статті 201 ПК України реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН здійснюється з урахуванням граничних строків, зокрема: для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, як це передбачено абзацом сімнадцятим пункту 201.10 статті 201 ПК України, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних.

Цей Порядок визначає механізм внесення до ЄРПН відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї. Так, згідно з положеннями пунктів 2, 8 Порядку №1246 податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість - постачальником (продавцем) (крім випадків, визначених пунктом 9 цього Порядку) відповідно до вимог ПК в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Після складення податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі на них накладається електронний цифровий підпис посадових осіб постачальника (продавця); платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДФС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку (пункти 10, 11 Порядку №1246).

Відповідно до пункту 12 зазначеного Порядку після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться визначені цим пунктом перевірки, за результатами яких формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (пункт 14 Порядку №1246).

Наведені нормативні положення дають підстави для висновку, що в процедурі внесення інформації (відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування) до ЄРПН є дві окремі стадії: 1) надання платником податку на додану вартість податкової накладної ( розрахунку коригування ); 2) прийняття/неприйняття податкової накладної (розрахунку коригування ) та внесення відомостей щодо неї (нього) безпосередньо до ЄРПН. Перша із цих стадій залежить від платника податку на додану вартість і є результатом його дій, тоді як друга - це результат виконання роботи програмного забезпечення, що контролюється ДФС, та/або безпосередніх дій працівників ДФС, на яку (які) платник податку не має впливу.

У цьому контексті встановлена нормою пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України відповідальність платника податку на додану вартість за порушення граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу для реєстрації податкової накладної та /або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН, у вигляді накладення штрафу може застосовуватися в разі якщо платник податку не надав (не надіслав) податкову накладну (розрахунок коригування) ДФС у строк, встановлений цією статтею.

Аналогічна правова позиція вже була висловлена Верховним Судом у постановах від 3 квітня 2020 року (справа №160/5380/19), від 10 червня 2019 року (справа №802/1825/16-а), від 12 липня 2019 року (справа №0940/1600/18) та 28 жовтня 2020 року (справа №620/817/19).

Основні організаційно-правові засади обміну електронними документами між суб`єктами господарювання та ДФС визначає Порядок обміну електронними документами з контролюючими органами, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 03.08.2017 за № 959/30827 (далі - Порядок №557).

Відповідно до пунктів 8, 9, 11 вказаного Порядку, у разі якщо адресатом є контролюючий орган, після надходження електронного документа здійснюється його автоматизована перевірка. Автоматизована перевірка здійснюється у день надходження або не пізніше наступного робочого дня, якщо електронний документ надійшов після закінчення операційного дня або за 1 годину до його закінчення. Перша квитанція (електронне повідомлення, що формується у затвердженому в установленому законодавством порядку форматі (стандарті) програмним забезпеченням контролюючого органу за результатами автоматизованої перевірки електронного документа та засвідчує факт і час отримання електронного документа в момент його отримання) надсилається автору електронного документа протягом двох годин з часу його отримання контролюючим органом, в іншому разі - протягом перших двох годин наступного операційного дня. Якщо автору протягом встановленого строку після відправки електронного документа не надійшла перша квитанція, електронний документ вважається не одержаним адресатом.

В той же час, відповідно до абзацу тринадцятого пункту 201.10 статті 201 ПК України, якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Таким чином, текстове викладення цієї норми не дає підстав для її неоднозначного тлумачення безвідносно до змісту норм Порядку №577, як підзаконного акта, які не можуть застосовуватися з огляду на те, що колізія між нормами актів неоднакової юридичної сили вирішується на користь акта вищої юридичної сили.

Системний аналіз норм податкового законодавства дає підстави для висновку, що реєстрація податкової накладної в ЄРПН у строки, встановлені пунктом 201.10 статті 201 ПК України є одним із елементів податкового обов`язку, який закріплений для усіх платників податків (продавців), незалежно від форм власності або специфіки діяльності. Тим самим у правовій державі закріплюється принцип рівності обов`язків таких суб`єктів господарювання перед державою та передбачуваності дій контролюючих органів за їх невиконання (неналежне або несвоєчасне виконання). Невиконання (неналежне або несвоєчасне виконання) такого обов`язку утворює склад податкового правопорушення.

Відповідно до пункту 109.1 статті 109 ПК України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

За усталеною практикою Верховного Суду (постанови від 23 липня 2019 року у справі №620/3609/18, від 14 серпня 2018 року у справі №803/1583/17, від 30 січня 2018 року у справі № 815/2745/17, №816/390/17 від 2 липня 2019 року у справі № 2340/3802/18, від 20 серпня 2019 року у справі № 1640/3125/18) вчинення платником податків всіх залежних від нього дій для своєчасної реєстрації податкової накладної, яка не відбулась внаслідок протиправної поведінки суб`єкта владних повноважень, від якого залежало забезпечення можливості належним чином виконати цей обов`язок, унеможливлює притягнення такого платника податків до відповідальності.

Ураховуючи викладене, спірне податкове повідомлення-рішення, в оскаржуваній позивачем частині, прийняте без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, що призвело до безпідставного застосування до позивача фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі 11 690,69 грн.

Проаналізувавши всі доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вони не спростовують висновків суду і податковий орган, який є суб`єктом владних повноважень, всупереч вимогам частини 2 статті 77 КАС України, не довів тих обставин, на які він посилається, а судом першої інстанції повно та правильно встановлено обставини справи і ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарги підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Так, згідно ч. 1 ст. 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності.

Судові витрати не підлягають відшкодуванню.

Повне судове рішення складено 18.12.2020 року.

Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 липня 2020 року залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 липня 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Інтеграційні Системи до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Колегія суддів:О.В. Карпушова Л.В. Губська О.В. Епель