Ухвала

від 14.12.2020 по справі 640/5713/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/5713/20 Головуючий у 1 інстанції: Амельохін В.В.

Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

УХВАЛА

14 грудня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача Вівдиченко Т.Р.

Суддів Бужак Н.П.

Черпіцької Л.Т.

За участю секретаря Борейка Д.Е.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційними скаргами Фонду державного майна України, Кабінету Міністрів України та особи, яка не брала участі у справі ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 серпня 2020 року у справі за адміністративним позовом Компанії ТОЛЕКСІС ТРЕЙДИНГ ЛІМІТЕД до Фонду державного майна України, Кабінету Міністрів України, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Запорізький титано-магнієвий комбінат" про визнання протиправними дій, скасування розпорядження, -

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач - Компанія ТОЛЕКСІС ТРЕЙДИНГ ЛІМІТЕД звернувся до суду з позовом до Фонду державного майна України, Кабінету Міністрів України, в якому просив:

- визнати протиправними дії Фонду державного майна України щодо внесення пропозиції Кабінету Міністрів України про призначення ОСОБА_1 виконуючим обов`язки директора ТОВ "Запорізький титано-магнієвий комбінат".

- визнати протиправним та скасувати розпорядження Кабінету Міністрів України №165-р від 26.02.2020 "Про погодження призначення ОСОБА_1 виконуючим обов`язки директора ТОВ "Запорізький титано-магнієвий комбінат".

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 серпня 2020 року адміністративний позов задоволено повністю.

Визнано протиправними дії Фонду державного майна України щодо внесення пропозиції Кабінету Міністрів України про призначення ОСОБА_1 виконуючим обов`язки директора ТОВ "Запорізький титано-магнієвий комбінат".

Визнано протиправним та скасовано розпорядження Кабінету Міністрів України №165-р від 26.02.2020 "Про погодження призначення ОСОБА_1 виконуючим обов`язки директора ТОВ "Запорізький титано-магнієвий комбінат".

Не погодившись з рішенням суду, відповідач - Фонд державного майна України, звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Також, не погодившись з рішенням суду, відповідач - Кабінет Міністрів України, звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Крім того, не погодившись з рішенням суду, особа, яка не брала участі у справі - ОСОБА_1 , звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

11 грудня 2020 року до Шостого апеляційного адміністративного суду від відповідача - Фонду державного майна України надійшло клопотання про закриття провадження у справі.

Вказане клопотання обґрунтоване тим, що розпорядження Кабінету Міністрів України від 26.02.2020 № 165-р Про погодження призначення ОСОБА_1 виконуючим обов`язки ТОВ Запорізький титано-магнієвий комбінат є індивідуальним актом, а тому, право на оскарження індивідуального акта суб`єкта владних повноважень надано особі, щодо якої цей акт прийнятий або прав, свобод та інтересів якої він безпосередньо стосується.

Розглянувши вказане клопотання про закриття провадження у справі, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні даного клопотання, з огляду на наступне.

Відповідно до 2 другої статті 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно пункту 4 частини 1 статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Щодо конституційного права особи на захист від порушень з боку органів державної влади, то офіційне тлумачення положень частини другої статті 55 Конституції України міститься, зокрема, у рішенні Конституційного Суду України від 14 грудня 2011 року №19-рп/2011. У цьому рішенні Конституційний Суд України, серед іншого, відзначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

Також, зазначено про те, що відносини, які виникають між фізичною чи юридичною особою і представниками органів влади під час здійснення ними владних повноважень, є публічно-правовими і поділяються, зокрема, на правовідносини у сфері управлінської діяльності та правовідносини у сфері охорони прав і свобод людини і громадянина, а також суспільства від злочинних посягань. Діяльність органів влади, у тому числі судів, щодо вирішення спорів, які виникають у публічно-правових відносинах, регламентується відповідними правовими актами.

Рішення, прийняті суб`єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до частин першої, другої статті 55 Конституції України. Для реалізації кожним конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб`єктів у сфері управлінської діяльності в Україні утворено систему адміністративних судів.

Щодо порушеного права, за захистом якого особа може звертатися до суду, то за змістом рішення Конституційного Суду України від 1 грудня 2004 року № 18-рп/2004 це поняття, яке вживається у низці законів України, має той самий зміст, що й поняття охоронюваний законом інтерес . При цьому з приводу останнього, то в тому ж рішенні Конституційного Суду України зазначено, що поняття охоронюваний законом інтерес означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним .

Отже, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

З огляду на зазначене, вирішуючи спір, суд має пересвідчитись у належності особі яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу (чи є така особа належним позивачем у справі - наявність права на позов у матеріальному розумінні), встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення), а також визначити чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач - Компанія ТОЛЕКСІС ТРЕЙДИНГ ЛІМІТЕД звернувся до суду з метою визнання протиправними дій Фонду державного майна України щодо внесення пропозиції Кабінету Міністрів України про призначення ОСОБА_1 виконуючим обов`язки директора ТОВ "Запорізький титано-магнієвий комбінат", а також, визнання протиправним та скасування розпорядження Кабінету Міністрів України №165-р від 26.02.2020 "Про погодження призначення ОСОБА_1 виконуючим обов`язки директора ТОВ "Запорізький титано-магнієвий комбінат".

Відповідно до пункту 6.1 Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький титано-магнієвий комбінат", затвердженого Загальними зборами від 20 липня 2016 року, статутний капітал Товариства складається з вартості вкладів Учасників до статутного капіталу Товариства.

Положеннями пункту 6.5 вищевказаного Статуту передбачено, що статутний капітал розподіляється між Учасниками наступним чином: Фонд державного майна України - 51% статутного капіталу Товариства, Компанія ТОЛЕКСТС ТРЕЙДІНГ ЛІМІТЕД - 49% статутного капіталу Товариства.

Отже, Компанія ТОЛЕКСТС ТРЕЙДІНГ ЛІМІТЕД є учасником ТОВ "Запорізький титано-магнієвий комбінат", якому належить 49% статутного капіталу Товариства.

При цьому, оскаржуваним розпорядженням Кабінету Міністрів України №165-р від 26 лютого 2020 року, Кабінет Міністрів України погодився з пропозицією Фонду державного майна щодо призначення ОСОБА_1 виконуючим обов`язки директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький титано-магнієвий комбінат".

Таким чином, погодження надано щодо виконуючого обов`язків директора Товариства, учасником якого є позивач - Компанія ТОЛЕКСТС ТРЕЙДІНГ ЛІМІТЕД .

У клопотанні про закриття провадження у справі Фонд державного майна України посилається на правові висновки викладені Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, у постановах від 06.06.2018 р. у справі № 800/489/17, від 12.06.2018 р. у справі №800/587/17, від 16.10.2018 р. у справі № 9901/415/18, від 09.04.2019 р. у справі № 9901/611/18, від 21.08.2019 р. у справі № 9901/283/19.

Дослідивши зазначені судові рішення Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів встановила, що у них спір виник за інших фактичних обставин справи та правовідносин, а тому, викладені в них висновки не підлягають застосуванню при вирішенні спору у даній справі.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, що у задоволенні клопотання Фонду державного майна України про закриття провадження у справі слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 248, 250, 321, 325 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

У задоволенні клопотання Фонду державного майна України про закриття провадження у справі - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Вівдиченко Т.Р.

Судді Бужак Н.П.

Черпіцька Л.Т.

Повний текст ухвали виготовлено 21.12.2020 р.