Постанова

від 16.12.2020 по справі 278/1258/16-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

16 грудня 2020 року

м. Київ

справа № 278/1258/16-ц

провадження № 61-13938св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Висоцької В. С.,

суддів: Грушицького А. І., Калараша А. А. (суддя-доповідач), Петрова Є. В., Ткачука О. С.,

учасники справи :

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Оліївська сільська рада Житомирського району Житомирської області,

треті особи: управління Держгеокадастру у Житомирському районі, ОСОБА_2

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Житомирського апеляційного суду від 29 травня 2019 року у складі колегії суддів: Миніч Т. І., Павицької Т. М., Трояновської Г. С., та на додаткову постанову Житомирського апеляційного суду від 19 червня 2019 року у складі колегії суддів: Миніч Т. І., Павицької Т. М., Трояновської Г. С., у справі за позовом ОСОБА_1 до Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області, треті особи: Управління Держгеокадастру у Житомирському районі, ОСОБА_2 про скасування свідоцтва про право власності, скасування рішення сільської ради та державного акта, визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області, треті особи: управління Держгеокадастру у Житомирському районі, ОСОБА_2 , про скасування свідоцтва про право власності, скасування рішення сільської ради та державного акта, визнання права власності.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилався на те, що рішенням Кам`янської сільської ради народних депутатів Житомирського району Житомирської області від 21 січня 1993 року йому було виділено в межах населеного пункту в АДРЕСА_1 у довічне спадкове володіння земельну ділянку під будівництво жилого будинку розміром 0,12 га.

Починаючи з весни 1993 року до 2007 року, позивач проводив будівництво будинку, в тому числі, здійснював проведення електропостачання та газопостачання. У 2003 році позивач був зареєстрований у спірному будинку, після чого ним була подана заява про надання дозволу на приватизацію земельної ділянки площею 0,12 га, яка йому виділялася раніше, і якою він постійно користується та на якій ним побудований будинок.

Рішенням Кам`янської сільської ради Житомирського району Житомирської області від 14 листопада 2003 року ОСОБА_1 передано в приватну власність земельну ділянку в межах АДРЕСА_1 для обслуговування жилого будинку на АДРЕСА_1 , в розмірі 0,12 га.

Разом із тим, 16 березня 2012 року Кам`янською сільською радою Житомирського району Житомирської області прийнято рішення про передачу у приватну власність ОСОБА_4 земельної ділянки площею 0,2480 га за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі якого видано державний акт про право власності на землю, а також свідоцтво про право власності на житловий будинок.

Таким чином, на думку позивача, його було позбавлено права власності на зазначену земельну ділянку шляхом видачі свідоцтва про право власності на ім`я ОСОБА_4 на спірне будинковолодіння та передачі останньому у приватну власність земельної ділянки площею 0,2480 га, а в подальшому - видачею державного акта на право власності на вказану земельну ділянку.

З огляду на зазначене, просив суд:

- визнати недійсним та скасувати свідоцтво про право власності на ім`я ОСОБА_4 на будинковолодіння за адресою:

АДРЕСА_1 ;

- визнати недійсним та скасувати рішення від 16 березня 2012 року 12 сесії

6 скликання Кам`янської сільської ради Житомирського району Житомирської області щодо передачі у приватну власність ОСОБА_4 земельної ділянки площею 0,2480 га та державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯМ № 740424 з кадастровим номером 1822083200:06:00:0888;

- визнати за ОСОБА_1 право власності на будинковолодіння за адресою: АДРЕСА_1 , та на земельну ділянку розміром 0,12 г, яка була надана у приватну власність рішенням Кам`янської сільської ради Житомирського району Житомирської області

від 14 листопада 2003 року для обслуговування жилого будинку, що збудований на ній.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Житомирського районного суду Житомирської області

від 06 листопада 2018 року у задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із відсутності у позивача права на спірну земельну ділянку.

На думку суду першої інстанції, саме рішення Виконавчого комітету Кам`янської сільської ради Житомирської області від 21 січня 1993 року про виділення земельної ділянки у володіння під будівництво жилого будинку не може бути підставою для виникнення у ОСОБА_1 права власності на земельну ділянку без встановлення землевпорядними організаціями меж наданої позивачу земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання ним документа, що посвідчує таке право.

Щодо спірного житлового будинку суд вважав, що з огляду на відсутність обставин, які б дали змогу дійти висновку про незаконність набуття батьком позивача ОСОБА_4 права власності на будинок, та відсутність належних та достатніх доказів, ці позовні вимоги також задоволенню не підлягають.

Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог щодо житлового будинку, зокрема, факт проведення ним електропостачання та газопостачання, відкриття на нього особового рахунку в газопостачальній компанії, виділення йому земельної ділянки для обслуговування житлового будинку, без доказів неправомірності набуття ОСОБА_4 права власності на спірний житловий будинок не можуть бути підставою для задоволення позовних вимог.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Житомирського апеляційного суду від 29 травня 2019 року скасовано рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 06 листопада 2018 року та ухвалено нове судове рішення про часткове задоволення позову.

Визнано незаконним та скасовано рішення від 16 березня 2012 року 12 сесії 6 скликання Кам`янської сільської ради в частині передачі у приватну власність ОСОБА_4 0,12 га земельної ділянки.

Визнано незаконним та скасовано державний акт на право власності на земельну ділянку на ім`я ОСОБА_4 серії ЯМ №740424 з кадастровим номером 1822083200:06:00:0888 в частині 0,12 га земельної ділянки.

У задоволенні решти вимог відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Додатковою постановою Житомирського апеляційного суду від 19 червня 2019 року скасовано свідоцтво про право власності на житловий будинок на АДРЕСА_1 на ім`я ОСОБА_4 , видане виконкомом Кам`янської сільської ради 20 грудня 2012 року.

Судові рішення апеляційного суду мотивовані тим, що за умови чинності рішень органу місцевого самоврядування про надання та про передачу у приватну власність земельної ділянки у розмірі 0,12 га позивачеві, надання цієї ж ділянки у розмірі 0,2480 га іншій особі суперечить закону.

За таких обставин оскаржувані рішення Кам`янської сільської ради, на думку апеляційного суду, є неправомірними та підлягають скасуванню в частині, що стосується 0,12 га земельної ділянки.

Крім того, в матеріалах справи відсутні докази про надання померлому батькові позивача дозволу на будівництво спірного будинку та підстави видачі йому свідоцтва про право власності на спірний будинок, проте наявні докази про оформлення саме на позивача електропостачання та газопостачання у спірному будинку. А тому оскаржуване свідоцтво про право власності на будинок на ім`я ОСОБА_4 видане відповідачем без належних правових підстав та підлягає скасуванню.

Щодо вимог про визнання за позивачем права власності на земельну ділянку та житловий будинок апеляційний суд вважав, що ці вимоги є безпідставними, оскільки такі дії виходять за межі повноважень суду.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

16 липня 2019 року ОСОБА_2 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, підписану представником Шматом Р. П., на постанову Житомирського апеляційного суду від 29 травня 2019 року та на додаткову постанову Житомирського апеляційного суду від 19 червня 2019 року, в якій просить суд скасувати оскаржувані рішення та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 .

Находження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 12 листопада 2019 року поновлено

ОСОБА_2 строк на касаційне оскарження постанови Житомирського апеляційного суду від 29 травня 2019 року.

Відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з суду першої інстанції.

Листом судді від ЗО вересня 2020 року повторно витребувано матеріали справи з Житомирського районного суду Житомирської області.

У жовтні 2020 року матеріали цивільної справи № 278/1258/16-ц надійшли до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 01 грудня 2020 року справу призначено до судового розгляду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга, з урахуванням уточненої редакції, мотивована порушенням судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, оскільки апеляційний суд безпідставно не розглянув клопотання ОСОБА_2 щодо застосування позовної давності, строк якої було пропущено позивачем.

Частково задовольняючи позовні вимоги, апеляційний суд не дослідив та не встановив, чи є земельна ділянка розміром 0,12 га, що була виділена ОСОБА_1 , складовою земельної ділянки загальною площею 0,2480 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та була оформлена ОСОБА_4 відповідно до вимог чинного законодавства.

Крім того, позовні вимоги повинні бути пред`явлені до власника спірних земельної ділянки та житлового будинку, а ОСОБА_2 (третя особа в справі) є не єдиним спадкоємцем вказаного майна, оскільки спадкоємцями також є ОСОБА_1 , 1986 року народження, та ОСОБА_5 .

Доводи інших учасників справи

У грудні 2019 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу ОСОБА_2 , у якому просить суд оскаржувані постанови залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Відзив мотивовано безпідставністю доводів касаційної скарги, що стосуються пропуску позивачем позовної давності. Апеляційним судом по суті спору обґрунтовано зроблено висновок про порушене право

ОСОБА_1 на користування та володіння спірними земельною ділянкою та житловим будинком.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Судами встановлено, що позивач ОСОБА_1 є сином ОСОБА_4 (а. с. 27 звор. стор., т. 1).

Рішенням Кам`янської сільської ради народних депутатів від 21 січня

1993 року № З про дозвіл на будівництво індивідуальних жилих будинків виділено в межах населеного пункту у довічне спадкове володіння земельну ділянку під будівництво жилих будинків згідно з генплану забудови села та дозволено будівництво ОСОБА_1 (позивач у справі). (а. с. 25, т. 1)

Рішенням Кам`янської сільської ради Житомирського району Житомирської області від 14 листопада 2003 року передано ОСОБА_1 (позивач у справі) земельну ділянку у розмірі 0,12 га на АДРЕСА_1 . (а. с. 24, т.1)

Рішенням 8 сесії 6 скликання Кам`янської сільської ради Житомирського району Житомирської області від 26 серпня 2011 року ОСОБА_4 надано дозвіл на виготовлення проекту із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок у натурі та складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку, яка розташована за адресою:

АДРЕСА_1 . (а.с. 186, т. 1)

Рішенням 12 сесії 6 скликання Кам`янської сільської ради Житомирського району Житомирської області від 16 березня 2012 року було затверджено проектну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі та складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку ОСОБА_4 та передано у приватну власність земельну ділянку загальною площею 0,2480 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . (а.с.164-180, т. 1).

16 липня 2012 року ОСОБА_4 отримав державний акт на право власності серії ЯМ № 740424 на земельну ділянку для обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд площею 0,2480 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 163, т. 1).

Відповідно до рішення Виконавчого комітету Кам`янської сільської ради Житомирського району Житомирської області від 15 листопада 2012 року

№ 160, розглянувши заяву ОСОБА_4 , виконавчий комітет вирішив оформити свідоцтво про право власності на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 26, т. 1)

24 грудня 2012 року була здійснена державна реєстрація права власності ОСОБА_4 на спірний житловий будинок (а. с. 34 звор. стор., т. 1).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер (а. с. 54 звор. стор., т. 1).

Відповідно до заповіту, складеного 06 вересня 2012 року, ОСОБА_4 заповів належну йому земельну ділянку площею 0,2480 га, кадастровий номер 1822083200:06:001:0888, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , та житловий будинок, який на ній розташований, ОСОБА_1 (третя особа в справі). (а. с. 56 звор. стор.,

т. 1).

Відповідно до погосподарської книги № 22 на 2011-2015 роки власником домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , зазначений ОСОБА_4 (а. с. 189-190, т. 1).

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до пункту 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ № 460-ІХ від 15 січня 2020 року, касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом (08 лютого 2020 року).

Перевіривши наведені у касаційній скарзі доводи, врахувавши аргументи, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини третьої статті 400 ЦПК України (у редакції, чинній на момент звернення з касаційною скаргою) суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги , якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Зазначеним вимогам закону оскаржувана постанова та додаткова постанова апеляційного суду, а також рішення суду першої інстанції не відповідають.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до положень статті 13 ЦПК України (тут і надалі - в редакції, чинній на момент розгляду справи судом першої інстанції) суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно з вимогами до форми та змісту позовної заяви вона повинна, зокрема, містити ім`я (найменування) відповідача, а також зміст позовних вимог (пункти 2 і 4 частини третьої статті 175 ЦПК України у редакції, чинній на час розгляду справи судом першої інстанції).

Сторонами у цивільному процесі є позивач і відповідач, якими можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (стаття 48 ЦПК у відповідній редакції).

Системний аналіз статей 51, 175 ЦПК України (в редакції, чинній на момент розгляду справи судом першої інстанції) свідчить про те, що саме на позивача покладено обов`язок визначити належний склад відповідачів у справі.

При цьому суд при розгляді справи має виходити зі складу осіб, які залучені до участі у справі позивачем. У разі пред`явлення позову до частини відповідачів, суд не вправі зі своєї ініціативи і без згоди позивача залучати інших відповідачів до участі у справі як співвідповідачів.

Належним відповідачем є особа, яка має відповідати за позовом. Тобто, відповідач - це особа, яка має безпосередній зв`язок зі спірними матеріальними правовідносинами та, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси і тому притягується до участі у цивільній справі для відповіді за пред`явленими вимогами

Найчастіше під неналежними відповідачами розуміють таких відповідачів, щодо яких судом під час розгляду справи встановлено, що вони не є зобов`язаними за вимогою особами.

Для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним недостатньо встановити відсутність у нього обов`язку відповідати за пред`явленим позовом. Установлення цієї умови - підстава для ухвалення судового рішення про відмову в позові. Щоб визнати відповідача неналежним, крім названої умови, суд повинен мати відомості про те, що обов`язок відповідати за позовом покладено на іншу особу. Про неналежного відповідача можна говорити в тому випадку, коли суд може вказати особу, що повинна виконати вимогу позивача, - належного відповідача або співвідповідача.

Таким чином, неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

Якщо позивач не заявляє клопотання про заміну неналежного відповідача або залучення інших співвідповідачів в окремих справах згідно специфіки спірних правовідносин, суд відмовляє у задоволенні позову.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц зроблено висновок, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.

Таким чином, пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.

Суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача.

Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, (стаття 51 ЦПК України у редакції, чинній на час відкриття провадження у справі та її розгляду).

Суд зобов`язаний визначити суб`єктний склад спору залежно від характеру правовідносин і норми матеріального права, які підлягають застосуванню.

Предметом спору у справі, що переглядається, є скасування свідоцтва про право власності, скасування рішення сільської ради та державного акта, визнання права власності за позивачем.

ОСОБА_1 звернувся з указаними позовними вимогами до Кам`янської сільської ради Житомирського району Житомирської області, Житомирського обласного міжміського бюро технічної інвентаризації, треті особи без самостійних вимог: управління Держгеокадастру у Житомирській області, ОСОБА_2 .

Відповідач КП Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації Житомирської обласної ради 26 липня 2016 року, 10 жовтня 2016 року та 24 жовтня 2016 року зверталося до суду з клопотанням не залучати його у цій справі в якості відповідача, (а. с. 92,101,111, т. 1)

Відповідно до журналу судового засідання від 27 лютого 2017 року клопотання задоволено, виключено зі складу учасників справи КП Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації Житомирської обласної ради, оскільки рішення не впливає на його права та обов`язки, (а. с. 151, т. 1)

У січні 2018 року представник позивача звернулася до суду із клопотанням про заміну первісного відповідача належним відповідачем - Оліївську сільську раду Житомирської області. (а. с. 248, т. 1)

Ухвалою Житомирського районного суду Житомирської області від 31 січня 2018 року задоволено клопотання та замінено відповідача на належного -Оліївську сільську раду Житомирської області. (а. с. 251-252, т. 1)

Разом із тим, позивач у цій справі клопотань про залучення до участі у справі іншої особи як співвідповідача не заявляв.

Таким чином, позивачем оскаржується рішення Кам`янської сільської ради, свідоцтво про право власності на ім`я померлого ОСОБА_4 , проте відповідачем до участі у справі залучено лише орган місцевого самоврядування, яким таке рішення прийнято, і не залучено в якості співвідповідача особу, яку це рішення безпосередньо стосується. Між тим, вимоги про визнання недійсним і скасування такого рішення та свідоцтва про право власності прямо впливають на права та інтереси особи, яка є спадкоємцем такого майна після смерті ОСОБА_4 .

Залучення ОСОБА_2 до участі у справі в якості третьої особи не може бути взято до уваги, оскільки процесуальний статус відповідача та третьої особи за своїм змістом, процесуальними правами та обов`язками є різним.

Вказана обставина, зокрема, позбавила апеляційний суд можливості вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для застосування позовної давності, оскільки така заява була подана третьою особою, а не відповідачем.

Крім того, згідно з частиною третьою статті 6 Закону України Про доступ до судових рішень суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру.

Аналіз Єдиного державного реєстру судових рішень свідчить про те, що рішенням Житомирського районного суду Житомирської області

від 02 травня 2019 року у справі № 278/1015/16-ц визнано за

ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , зокрема, на 2/4 частини житлового будинку АДРЕСА_1 ; 5/6 частин земельної ділянки площею 0,2480 га з кадастровим номером 1822083200:06:001:0888, розташованої на

АДРЕСА_1 .

У вказаному судовому рішення встановлено, що з 06 грудня 1960 року ОСОБА_4 (померлий батько позивача та третьої особи у цій справі) та ОСОБА_6 перебували в зареєстрованому шлюбі.

16 липня 2012 року ОСОБА_4 отримав у власність земельну ділянку площею 0,2480 га з кадастровим номером 1822083200:06:001:0888 та цільовим призначенням для будівництва, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

05 вересня 2012 року ОСОБА_6 склала заповіт, яким свою частину будинку в АДРЕСА_1 заповіла в рівних частках ОСОБА_2 , ОСОБА_5 та ОСОБА_1 ,

1986 року народження. 06 вересня 2012 року ОСОБА_4 склав заповіт, яким земельну ділянку в АДРЕСА_1 заповів ОСОБА_2 . Позивач не включений у заповіт.

Будучи обізнаним із обставинами, що мають істотне значення в справі, позивач не змінював відповідним чином свого позову, не пред`являв у зв`язку зі встановленим нових (інших) вимог, не ставив питання про залучення до участі в справі у відповідному процесуальному статусі осіб, які є спадкоємцями спірного майна.

Оскільки позивач пред`явив позов до неналежного відповідача, не заявив клопотання про залучення у справу співвідповідачів, а також осіб, на яких поширюються наслідки визнання недійсним та скасування рішення

від 16 березня 2012 року Кам`янської сільської ради про передачу у приватну власність ОСОБА_4 земельної ділянки, визнання незаконним та скасовано державного акта на право власності на земельну ділянку на ім`я ОСОБА_4 серії ЯМ №740424 з кадастровим номером 1822083200:06:00:0888, скасування свідоцтва про право власності на житловий будинок на АДРЕСА_1 на ім`я ОСОБА_4 , то рішення суду першої інстанції про відмову в позові з підстав необґрунтованості позовних вимог, є помилковим.

Таким чином, у порушення вимог статті 12 ЦПК України (у редакції, чинній на момент розгляду справи судом першої інстанції), яка також покладає і на суд певні обов`язки зі створення для сторін змагального процесу, суд першої інстанції не сприяв повному та всебічному розгляду справи, не роз`яснив особам, які беруть участь у справі, їх права та обов`язки, попереджаючи про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і не сприяв здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом, зокрема, в частині роз`яснення позивачеві його права на залучення у справу співвідповідачів. Судом не вжито заходів із визначення кола осіб, які беруть участь у справі, та права яких порушено у результаті розгляду справи.

Переглядаючи справу в апеляційному порядку, суд апеляційної інстанції не звернув увагу на порушення позивачем норм процесуального права в частині не залучення до участі у справі в якості співвідповідачів, що є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову, а сам апеляційний суд був позбавлений процесуальної можливості залучати нових учасників справи, оскільки по суті справа вирішується судом першої інстанції, а на стадії апеляційного провадження здійснюється лише перевірка законності і обґрунтованості ухваленого судом першої інстанції рішення.

Оскільки вирішення спору без залучення до участі у справі всіх належних сторін є передчасним, враховуючи, що під час вирішення спорів щодо скасування державного акта про право власності на земельну ділянку, скасування свідоцтва про право власності на житловий будинок судам необхідно перевірити склад учасників процесу та з`ясувати коло осіб, на яке поширюються наслідки, що не було зроблено судом першої інстанції, рішення судів не можуть вважатися законними і підлягають скасуванню, а справа підлягає передачі на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду суду належить врахувати викладене, розглянути справу в установлені законом розумні строки з додержанням вимог процесуального права, зокрема, визначитися зі складом осіб, що беруть участь у справі, дослідити та належним чином оцінити подані сторонами докази, з наведенням відповідних обґрунтувань, дати правову оцінку доводам і запереченням сторін та ухвалити законне і справедливе судове рішення відповідно до встановлених обставин і вимог закону.

Висновки Верховного Суду за результатом розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 400 ЦПК України (у редакції, чинній на момент звернення до суду із касаційною скаргою) суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Оскільки суд касаційної інстанції позбавлений процесуальної можливості встановлювати нові обставини, які не були встановлені судами попередніх інстанції, збирати та надавати оцінку доказам, вирішувати питання про склад осіб, які беруть участь у справі, встановивши порушення норм процесуального права у частині визначення складу учасників процесу та з`ясування кола осіб, на яке поширюються наслідки розгляду справи по суті, які допущені обома судами, справу необхідно передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 400, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Житомирського районного суду Житомирської області

від 06 листопада 2018 року, постанову Житомирського апеляційного суду

від 29 травня 2019 року та додаткову постанову Житомирського апеляційного суду від 19 червня 2019 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції на новий розгляд.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. С. Висоцька

Судді: А. І. Грушицький

А. А. Калараш

Є. В. Петров

О. С. Ткачук