Ухвала

від 18.12.2020 по справі 759/17892/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

18 грудня 2020 року

м. Київ

справа № 759/17892/19

провадження № 61-18210ск20

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю.,

Червинської М. Є.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Чернівецького апеляційного суду від 10 листопада 2020 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Новодністровської міської ради Чернівецької області, третя особа - комунальне підприємство Новодністровське бюро технічної інвентаризації , про стягнення заробітної плати, компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Новодністровської міської ради Чернівецької області, третя особа - комунальне підприємство Новодністровське бюро технічної інвентаризації (далі -

КП Новодністровське БТІ ), про стягнення заробітної плати, компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди.

На обґрунтування позову зазначав, що з 16 грудня 2009 року він працював на посаді юриста-реєстратора КП Новодністровське БТІ , а з 27 грудня 2010 року додатково виконував обов`язки директора КП Новодністровське БТІ .

30 березня 2011 року він був звільнений від виконання обов`язків директора підприємства, а 01 квітня 2011 року з посади юриста-реєстратора за власним бажанням на підставі статті 38 КЗпП України.

Зазначав, що роботодавець у порушення вимог статті 116 КЗпП України не здійснив із ним повний розрахунок при звільненні, внаслідок чого утворилась заборгованість із заробітної плати за вирахуванням сум податків та зборів за період із січня 2010 року по 01 квітня 2011 року у розмірі 19 052,91 грн. Вважав, що вказана обставина підтверджується вироком Сокирянського районного суду Чернівецької області від 16 грудня 2011 року, яким встановлено факт невиплати йому заробітної плати у розмірі 19 052,91 грн, листом ліквідаційної комісії

Новодністровське БТІ та іншими письмовими доказами.

Вказував, що неодноразово звертався до роботодавця та відповідача як засновника КП Новодністровське БТІ про необхідність виплати йому заборгованості, однак коштів так і не отримав.

Вважав, що Новодністровська міська рада Чернівецької областінесе субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями КП Новодністровське БТІ , оскільки являється засновником останнього і у комунального підприємства недостатньо коштів для виплати заробітної плати.

Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просив суд стягнути із Новодністровської міської ради Чернівецької області заборгованість зі сплати заробітної плати у розмірі 19 052,91 грн, компенсацію втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати у розмірі 35 000,11 грн, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні - 134 991,36 грн, та моральну шкоду у розмірі 63 718,43 грн.

Рішенням Новодністровського міського суду Чернівецької області від 17 червня 2020 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.

Стягнуто з Новодністровської міської радиЧернівецької області на користь ОСОБА_1 заробітну плату у розмірі 19 052,91 грн, компенсацію втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати у

розмірі 35 000,11 грн, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні - 134 991,36 грн.

Стягнуто з Новодністровської міської ради Чернівецької області на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 2 000,00 грн.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Рішення в частині стягнення з Новодністровської міської ради Чернівецької області на користь ОСОБА_1 заробітної плати у межах суми стягнення за один місяць у розмірі 1 350,99 грн підлягало негайному виконанню.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постановою Чернівецького апеляційного суду від 10 листопада 2020 року рішення Новодністровського міського суду Чернівецької області від 17 червня 2020 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

04 грудня 2020 року до Верховного Суду подано касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Чернівецького апеляційного суду від 10 листопада 2020 року.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню.

Згідно зі статтею 129 Конституції України та статей 2, 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, враховуючи те, що провадження здійснюється судом після розгляду справи судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах

та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених

у цій же статті ЦПК України.

Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом

на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 176 ЦПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Зі змісту положень пункту 3 частини третьої статті 175, пункту 1 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається сумою грошових коштів, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

При цьому позовна вимога про відшкодування моральної шкоди є майновою вимогою, оскільки позивач її визначив у грошовому вимірі.

Ціна позову у даній справі становить 252 762,81 грн, яка станом на 01 січня

2020 року не перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 102,00х250=525 500,00).

Разом з тим, у касаційній скарзі заявник посилається на підпункт в пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, проте вказані посилання є безпідставними й не спростовують визначення цієї справи як малозначної.

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини ), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

З урахуванням наведеного, оскільки ОСОБА_1 подав касаційну скаргу у справі, ціна позову якої не перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, увідкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

Керуючись статтею 129 Конституції України, статтею 176 ЦПК України, пунктом 2 частини шостої, частиною дев`ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Чернівецького апеляційного суду від 10 листопада 2020 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Новодністровської міської ради Чернівецької області, третя особа - комунальне підприємство Новодністровське бюро технічної інвентаризації , про стягнення заробітної плати, компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди.

Копію ухвали разом з доданими до скарги матеріалами повернути особі, яка подавала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: В. М. Коротун

С. Ю. Бурлаков

М. Є. Червинська