Ухвала

від 18.12.2020 по справі 2-7420/11

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

18 грудня 2020 року

м. Київ

справа № 2-7420/11

провадження № 61-18143ск20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Рівненського апеляційного суду від 03 листопада 2020 року у справі

за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання чоловіка та жінки однією сім`єю та про розподіл спільного сумісного майна подружжя,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2011 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом

до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю

та про розподіл спільного сумісного майна подружжя.

У вересні 2019 року ОСОБА_1 подала до суду заяву

про забезпечення позову, в якій просила вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони вчиняти будь-які дії щодо житлового будинку

АДРЕСА_1 з господарськими будівлями та спорудами.

В обґрунтування заяви зазначила, що рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 20 березня 2019 року позов ОСОБА_2

про визнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння задоволено. Визнано за ОСОБА_2 право власності

на нерухоме майно по АДРЕСА_1

та витребувано це майно на користь ОСОБА_2 з чужого незаконного володіння ОСОБА_1 . Також витребувано на користь ОСОБА_2 земельну ділянку по АДРЕСА_1 , площею 0,0459 га, кадастровий номер 5610100000:01:054:0835. Вказане майно є предметом спору у цій справі, тому невжиття судом заходів забезпечення позову може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у випадку задоволення позову.

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 19 вересня 2019 року заяву ОСОБА_1 задоволено. Вжито заходи забезпечення позову шляхом заборони вчиняти будь-які дії щодо відчуження будь-яким чином на користь третіх осіб, вносити до статутного капіталу юридичних осіб, вчиняти будь-які реєстраційні дії, пов`язані

з подальшим переходом прав власності (реєстрацію прав власності, інших речових прав, у тому числі реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам, передачі в іпотеку, будь-якого іншого відчуження чи обтяження тощо), на житловий будинок

з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , житловою площею 101,2 кв. м, загальною площею 155,9 кв. м, який складається з: вхідного ганку (літера а ); балкону (літера а1 ); гаража (літера Б-1 ); погребу (літера Пг/Б-1 ; огорожі (№ 1); воріт (№ 2); хвіртки (№ 3); замощення (літера I ), та земельну ділянку по АДРЕСА_1 , площею 0,0459 га, кадастровий номер 5610100000:01:054:0835. Заборонено суб`єктам державної реєстрації прав на нерухоме майно (державним реєстраторам прав на нерухоме майно: виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській та Севастопольській міській, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, акредитованим суб`єктам, державним та приватним нотаріусам) вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо об`єкту нерухомого майна: житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 та земельної ділянки по АДРЕСА_1 .

Постановою Рівненського апеляційного суду від 03 листопада 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено.

Ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 19 вересня

2019 року скасовано.

Скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 19 вересня 2019 року щодо нерухомого майна, розташованого по АДРЕСА_1 .

03 грудня 2020 року до Верховного Суду ОСОБА_1 подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Рівненського апеляційного суду від 03 листопада 2020 року і залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 вказує на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права при ухваленні оскарженої постанови. На думку заявниці, судом апеляційної інстанції не враховано висновки щодо застосування норм процесуального права у подібних правовідносинах, викладені у постановах Верховного Суду від 14 серпня

2019 року у справі № 521/8746/18 та від 04 листопада 2020 року у справі 753/7089/18, внаслідок чого було прийнято незаконне та необґрунтоване рішення.

Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Відповідно до частини третьої статті 3 Цивільного процесуального кодексу України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно

до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду

і вирішення справи.

Згідно частини першої статті 394 ЦПК питання про відкриття касаційного провадження (відмову у відкритті касаційного провадження) вирішується колегією у складі трьох суддів.

У відповідності до частин першої, другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких

він звернувся або має намір звернутися до суду.

Суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи

або за вмотивованим клопотанням учасника справи (частина перша

статті 158 ЦПК України).

Суд апеляційної інстанції встановив, що рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 20 березня 2019 року, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного суду від 20 серпня 2019 року

та постановою Верховного Суду від 24 червня 2020 року у справі

№ 569/12710/17 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, - ОСОБА_6 , про визнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння, позов задоволено та визнано право власності ОСОБА_2 на житловий будинок по АДРЕСА_1 , витребувано це майно на його користь із чужого незаконного володіння ОСОБА_5 , а також витребувано на користь позивача земельну ділянку по АДРЕСА_1 , площею 0,0459 га, кадастровий номер 5610100000:01:054:0835, з чужого незаконного володіння ОСОБА_1 .

Встановивши, що спір щодо домоволодіння і земельної ділянки

по АДРЕСА_1 вирішений судом у справі № 569/12710/17, право власності на вказані об`єкти нерухомого майна визнано за ОСОБА_2 з витребуванням цього нерухомого майна на його користь, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для скасування ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову.

Частиною четвертою статті 394 ЦПК України визначено, що у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права

є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування

чи тлумачення.

Згідно з частиною шостою статті 394 ЦПК України ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження повинна містити мотиви, з яких суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про недотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права, не спростовують висновків апеляційного суду.

Висновки апеляційного суду не суперечать висновкам Верховного Суду, які висловлені у постановах від 14 серпня 2019 року у справі

№ 521/8746/18, від 04 листопада 2020 року у справі 753/7089/18, .

Таким чином, за результатами оцінки доводів касаційної скарги

ОСОБА_1 та змісту постанови суду апеляційної інстанції колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга на постанову Рівненського апеляційного суду від 03 листопада 2020 року є необґрунтованою.

Керуючись частинами першою, четвертою та шостою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою

ОСОБА_1 на постанову Рівненського апеляційного суду від 03 листопада 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання чоловіка та жінки однією сім`єю та про розподіл спільного сумісного майна подружжя - відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Синельников

С. Ф. Хопта

В. В. Шипович