Рішення

від 24.05.2007 по справі 17/302/07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17/302/07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "24" травня 2007 р.                                                 Справа №  17/302/07

  м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Коваль С.М.,

при  секретарі Хімороді В.Г.,

з участю представників сторін:

від позивача – Лях Н.В., довіреність № 16 від 04.05.2007 року;

від відповідача –Варфоломєєва Л.В., довіреність № 10/365 від 17.05.2007 року;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 17/302/07

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Продімпортекспорт”,             м. Миколаїв, вул. Гмирьова, 1,

до дочірнього підприємства „Миколаївський портовий елеватор”,   м. Миколаїв,    вул. 1 Слобідська, 122/1,

про стягнення 96 734 т насіння соняшнику,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Продімпортекспорт” звернулося до господарського суду з позовом до дочірнього підприємства „Миколаївський портовий елеватор” про стягнення 96 734 т насіння соняшнику.  

Позивач обгрунтовує позовні вимоги тим, що  01.01.2004 року  позивач уклав договір 01/01/04-1ЄЛ на постачання насіння соняшнику з ПП „Еліос”. За умовами даного договору ПП „Еліос” поставив на рахунок Позивача насіння соняшнику на Миколаївський портовий елеватор в загальної кількості 2 050 тон.

Прийняття насіння соняшнику Відповідачем на зберігання підтверджується відповідними товарно-транспортними накладними з відповідними відмітками Відповідача про отримання, які знаходяться в матеріалах справи.

          Миколаївський портовий елеватор прийняв на себе зобов?язання по зберіганню 5000 тон насіння соняшнику, що є власністю ТОВ „Продімпортексорт” (п. 2.1. договору), на підставі  договору зберігання № 1 від 08.01.2004 року.

          Умовами вказаного договору зберігання передбачено, що соняшник, який передається на зберігання, повинен відповідати вимогам ДСТУ 22391-89                   (вологість - 7%, сорна домішка- 1%,олійна- 3%, без зараженністі).

Будь-яких претензій до якісного стану насіння соняшнику від Відповідача при прийомці не було. З наведеного позивач робить висновок, що на зберігання Відповідачу був переданий соняшник, що відповідав ДСТУ 22391-8.

Факт зберігання насіння соняшнику, Відповідачем в лютому, березні, квітні та травні 2004 року підтверджується двосторонніми актами виконаних робіт           № РН 0000035 від 17.02.2004р., № РН- 0000069 від 10.03.2004р., № 0000079 від 22.03.2004р., № РН-000099 від 05.04.2004р., № РН-0000107 від 20.04.2004р., № РН- 0000128 від 06.05.2004р. та платіжними дорученнями № 513 від 19.02.2004р. на суму 3207, 40 грн., № 624 від 12.03.2004р. на суму 3371,30 грн., № 9 від 24.03.2004р. на суму 4224,07 грн., № 118 від 07.04.2004р. на суму 6627,98 грн., № 171 від 21.04.2004р. на суму 4411,34 грн., № 322 від 26.05.2004р. на суму 5013,99 грн., у відповідності до яких Позивач належним чином оплатив вартість зберігання.

За договором купівлі продажу від 18 травня 2004 року  Позивач продав 2050,797 тон насіння соняшнику ТОВ „Продекспортконтракт”.

Факт переоформлення вказаної партії насіння соняшнику на ім”я та на облікову картку ТОВ „Продекспортконтракт” підтверджується листом Відповідача № 002/470 від 19.05.2004 року з тексту якого свідчить, що Відповідач підтверджує наявність в нього на зберіганні станом на 19.05.2004 року у власності ТОВ „Продекспортконтракт” насіння соняшнику в кількості 2050, 797 тон.

Додатковою угодою від 20.03.2004 року до договору купівлі-продажу сторони домовилися про зменшення кількості насіння соняшнику, що продається, до 1965,753 тон, а тому за накладною № ВП-001/109 від 20.05.2004 року частина товару в кількості 85,044 тон була повернена продавцю-ТОВ „Продімпортекспорт”.

В той же день листом за вих.. № 95 ТОВ „Продекспортконтракт” повідомив відповідача про необхідність переоформлення 85,044 тон насіння соняшнику з його облікової картки на облікову картку позивача.

Відповідач вказаний лист отримав (вх. № 378 від 22. 05.2004 року).

На копії листа, що є в розпорядженні позивача є резолюція керівництва        „Лебедевой Н.И., Мудрецовой Л.И. - Переоформить, підпис, 20.05.2004 року”

Враховуючи наведене, станом на 20.05.2004 року на обліковій картці Позивача рахувалося 96,734 тон насіння соняшнику, що є власністю ТОВ „Проімпортекспорт” з наступного розрахунку: завезено згідно ТТН - 2062,487 тон; переоформлено на картку ТОВ „Продекспортконтракт”- 2050, 797тон.; повернено товару з картки ТОВ „Продекспортконтракт” - 85,044 тон.  Залишок зерна становить  - 96, 734 тон.

Листами № 22/20 -11-04 від 17.11.2004 року та № 248 від 13.10.2005 року Позивач двічі вимагав від Відповідача провести відвантаження насіння соняшнику в кількості 96, 975 тон (з врахуванням залишку в кількості 0, 241 тн за попередніми поставками).

Але Відповідач фактично підтверджуючи документальну передачу йому на зберігання соняшника, відмовив Позивачу у його відвантаженні посилаючись на неправомірні дії своїх працівників при прийомці товару, встановлену ним нестачу товару під час його переваження в липні 2004 року та порушення з цього приводу кримінальної справи .

Позивач вважає відмову в видачі соняшника необгрунтованою, оскільки позивач не повинен відповідати за будь-які неправомірні дії співробітників відповідача.

Матеріальну відповідальність перед Відповідачем в даному випадку повинні нести його співробітники, а ніяк не Позивач. На підставі відміток про приймання товару на зберігання в товарно-транспортних накладних позивач у повному обсязі провів розрахунки за договором постачання 01/01/04-1ЄЛ від 01.01.2004 року.

Згідно довідки Миколаївської торгово-промислової палати вартість насіння соняшнику станом на березень 2007 року склала 1212,50 грн., вартість насіння соняшнику, що підлягає стягненню з відповідача складає 117 289 грн. 98 коп.

26.01.2006 року позивач за допомогою адвокатського запиту звернувся до відповідача з проханням надати копії документів щодо обліку, приймання та відвантаження соняшнику переданого на зберігання, однак в наданні документів Відповідач відмовив.

Відповідач позовні вимоги заперечує, посилаючись на те, що ним було виявлено нестачу насіння соняшника під час його переважування; було порушено кримінальну справу 10.09.2004 року.  Відповідач зазначає, що в ході службового розслідування  робітник відповідача  отримував незаповнені бланки накладних від ПП „Еліос”, куди він мав можливість вносити будь-які дані  щодо кількості прийняття соняшнику.

Відповідач зазначає, що фактично насіння соняшнику на елеватор не надходило, прийом зерна оформлювався за фіктивними накладними та клопоче перед судом про відмову в задоволенні позовних вимог.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного:

Статтею 936 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов?язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Відповідно до ст.ст. 949, 953 Цивільного кодексу України зберігач зобов'язаний на першу вимогу поклажодавця повернути річ, навіть якщо строк її зберігання не закінчився.

Зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості.

Річ має бути повернена поклажодавцю  в такому стані, в якому вона була прийнята на зберігання, з урахуванням зміни її природних властивостей.

Факт зберігання насіння соняшнику  відповідачем в лютому, березні, квітні та травні 2004 року підтверджується двосторонніми актами виконаних робіт № РН 0000035 від 17.02.2004р., № РН- 0000069 від 10.03.2004р., № 0000079 від 22.03.2004р., № РН-000099 від 05.04.2004р., № РН-0000107 від 20.04.2004р., № РН- 0000128 від 06.05.2004р. та платіжними дорученнями № 513 від 19.02.2004р. на суму 3207, 40 грн., № 624 від 12.03.2004р. на суму 3371,30 грн., № 9 від 24.03.2004р. на суму 4224,07 грн., № 118 від 07.04.2004р. на суму 6627,98 грн., № 171 від 21.04.2004р. на суму 4411,34 грн., № 322 від 26.05.2004р. на суму 5013,99 грн., у відповідності до яких Позивач належним чином оплатив вартість зберігання.

Претензій щодо неоплати за договором зберігання у відповідача перед позивачем  немає.

Відповідач листом № 002/470 від 19.05.2004 року підтвердив, що станом на 19.05.2004 року у нього знаходиться на зберіганні соняшник у кількості        2050,797 тон.

За договором купівлі продажу від 18 травня 2004 року  Позивач продав 2050,797 тон насіння соняшнику ТОВ „Продекспортконтракт”.

Факт переоформлення вказаної партії насіння соняшнику на ім'я та на облікову картку ТОВ „Продекспортконтракт”, підтверджується листом Відповідача № 002/470 від 19.05.2004 року з тексту якого свідчить, що Відповідач підтверджує наявність в нього на зберіганні станом на 19.05.2004 р. у власності ТОВ „Продекспортконтракт” насіння соняшнику в кількості 2050, 797 грн.

Віповідач у відзиві на позов визначає фіктивність накладних, з якого вбачається відсутність насіння соняшнику на елеваторі.

Згідно ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, досліджені органами дізнання, не потребують перевірки при розгляді справи в господарскому суді.

          Згідно приписів ст. 35  Господарського процесуального кодексу України, вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, є обов?язковим для господарського суду  при вирішені спору з питань, чи мали місце певні дії та ким вони вчинені.

Факти, які відповідно до закону вважаються встановленими, не доводяться при розгляді справи.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що обставини  справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, фіктивність документів у встановленому законом порядку не встановлена і заперечення відповідача щодо відсутності у нього спірного майна судом до уваги не приймаються.  

          Враховуючи обставини, викладені у позові, заперечення відповідача, суд дійшов висновку про можливість задоволення позовних вимог у повному обсязі.

          Керуючись ст.ст. 33, 82, 84-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

                                                  В И Р І Ш И В:          

1.          Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю „Продімпортекспорт” задовільнити повністю.          

2.          Стягнути з дочірнього підприємства „Миколаївський портовий елеватор”     м. Миколаїв (код 00954969 ) 96,734 тон  насіння соняшнику, що відповідає ДСТУ 22391-89, вартістю 117 289 грн. 98 коп., державне  мито в сумі             1 172 грн. 90 коп. та послуги на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Продімпортекспорт,  м. Миколаїв (код 30975911).

   Суддя                                                        Коваль С.М.