Ухвала

від 18.12.2020 по справі 489/5331/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

18 грудня 2020 року

м. Київ

справа № 489/5331/18

провадження № 61-13979ск20

Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду Бурлакова С. Ю.

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 27 серпня 2019 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 10 квітня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Тапфло про стягнення компенсації за невикористану відпустку, середнього заробітку за час затримки розрахунку та відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Ленінського районного суду

м. Миколаєва з указаним позовом, у якому, неодноразово уточнюючи свої позовні вимоги, просив стягнути з відповідача на свою користь 300 588,56 грн, з яких:

41 251,10 грн - оплата відпустки за період з 11 січня 2017 року до 03 лютого

2017 року; 259 337,46 грн - компенсація за невикористану відпустку при звільненні

за 183 календарних дні із розрахунку середньої заробітної плати 2 728,62 грн, а також середній заробіток за весь час затримки остаточного розрахунку по день ухвалення судом рішення, виходячи з середнього заробітку 2 728,62 грн, але не менше

965 931,48 грн; моральну шкоду у розмірі 45 000 грн, витрати на професійну правничу допомогу і додатково понесені витрати на проведення економічного експертного дослідження та комісії банку в сумі 5 050,50 грн.

Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 27 серпня 2019 року позов задоволено частково. Стягнено з ТОВ Тапфло на користь ОСОБА_1 компенсацію за невикористану відпустку в розмірі 26 167,91 грн, середній заробіток за затримку остаточного розрахунку, без урахування податків та обов`язкових платежів, у розмірі 30 000 грн, моральну шкоду в розмірі 5 000,00 грн та 233,00 грн витрат, понесених

на підготовку експертного висновку. В решті позову відмовлено. Стягнено

з ТОВ Тапфло на користь держави судовий збір у розмірі 447,59 грн. Стягнено

з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 9 157,41 грн.

Постановою Миколаївського апеляційного суду від 10 квітня 2020 року рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 27 серпня 2019 року залишено без змін. Стягнено з ОСОБА_1 на користь ТОВ Тапфло витрати на професійну правничу допомогу в апеляційній інстанції в розмірі 3 500,00 грн.

18 вересня 2020 року ОСОБА_1 надіслав засобами поштового зв`язку

до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Ленінського районного суду

м. Миколаєва від 27 серпня 2019 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 10 квітня 2020 року з пропуском строку на касаційне оскарження.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями

від 23 вересня 2020 року для розгляду справи визначено суддю-доповідача Бурлакова С. Ю.

Ухвалою Верховного Суду від 13 жовтня 2020 року визнано підстави для поновлення процесуального строку на касаційне оскарження рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 27 серпня 2019 року та постанови Миколаївського апеляційного суду від 10 квітня 2020 року за клопотанням ОСОБА_1 неповажними. Відмовлено ОСОБА_1 в задоволенні клопотання про звільнення його від сплати судового збору за подання касаційної скарги або зменшення його розміру. Касаційну скаргу залишено без руху та надано строк дня усунення недоліків до 12 листопада 2020 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії ухвали, а саме - заявнику слід було направити до суду касаційної інстанції заяву про поновлення процесуального строку на касаційне оскарження судових рішень, в якій навести інші підстави для поновлення цього строку та надати відповідні докази, а також надати документ про сплату судового збору, та роз`яснено заявнику про наслідки невиконання вимог ухвали суду.

На виконання вимог вказаної ухвали до Верховного Суду ОСОБА_1 надіслав засобами поштового зв`язку клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень та звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги.

В клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень ОСОБА_1 посилається на те, що він упродовж тривалого часу з 11 березня

2020 року до 06 липня 2020 року перебував за кордоном у республіці Польща,

де проходив медичні обстеження. Повернутися в Україну для участі в розгляді справи не мав можливості оскільки відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 13 березня 2020 року № 288-р Про тимчасове закриття деяких пунктів пропуску через державний кордон та пунктів контролю і припинення в них пішохідного сполучення тимчасово було закрито пункти пропуску та пункти контролю через державний кордон, а також тимчасово припинено пішохідне сполучення у пунктах пропуску через державний кордон. Через всі вказані обставини, він зміг повернутися в Україну лише 06 липня 2020 року. Після повернення в Україну йому було проведено оперативне втручання, після чого він був обмежений у пересуванні, у зв`язку

з ослабленим імунітетом та входженням у групу ризику по захворюванню

на коронавірусну хворобу (COVID-19). Крім цього, він не був присутнім в судовому засіданні апеляційного суду 10 квітня 2020 року, копія оскаржуваного судового рішення йому не вручалася, і він не міг своєчасно ознайомитися з текстом прийнятого відносно нього рішення. На підтвердження наведеного заявником надано копії сторінок закордонного паспорта та медичні документи.

Клопотання підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений

в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.

Доводи клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження ухвалених у цій справі судових рішень свідчать про поважність причин пропуску цього строку

та наявність підстав для його поновлення.

Разом із цим, ОСОБА_1 звернувся з клопотанням про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги, яке мотивоване тим, що після звільнення з ТОВ Тапфло він не взмозі працевлаштуватися, що підтверджується наданим скріншотом з сайту Пенсійного фонду України, де вказано, що з 19 липня 2018 року він звільнений і відомості про подальше працевлаштування відсутні.

З відомостей з сайту Пенсійного фонду України вбачається, що протягом 2019 року ним отримано дохід у жовтні 2019 року в сумі 76 274,45 грн. Іншого доходу протягом 2019 та 2020 років ним не отримано. До того ж, він до теперішнього часу витрачає гроші на лікування. Таким чином, судовий збір в сумі 17 620,00 грн становить майже 23 % від отриманого ним доходу протягом 2019 та 2020 років.

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до частини першої та третьої статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але

не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Згідно із частиною першою статті 8 Закону України Про судовий збір , враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (частина друга статті 8 Закону України Про судовий збір ).

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з частиною третьою статті 12 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того,

що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору

у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Оскільки наведені доводи та надані скриншоти, з яких не вбачається, що вказані в них дані стосуються саме ОСОБА_1 , не є достатніми доказами, які підтверджують відсутність у заявника можливості сплатити судовий збір, та не дають змоги в повній мірі оцінити його майновий стан, у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги необхідно відмовити.

Констатація скрутного матеріального становища без надання доказів

на підтвердження цих обставин не може вважатися достатньою підставою для звільнення від сплати судового збору, що узгоджується зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої, судові процедури повинні бути справедливі для всіх учасників процесу.

Враховуючи наведене, ОСОБА_1 необхідно сплатити судовий збір або надати інші документи на підтвердження підстав звільнення від сплати судового збору чи подати клопотання про зменшення його розміру.

Відповідно до частини другої статті 127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

З урахуванням наведеного, слід продовжити з ініціативи суду ОСОБА_1 строк для усунення недоліків, вказаних в ухвалі Верховного Суду від 13 жовтня 2020 року.

Керуючись статтями 127, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 27 серпня

2019 року та постанови Миколаївського апеляційного суду від 10 квітня 2020 року задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 27 серпня 2019 року та постанови Миколаївського апеляційного суду від 10 квітня 2020 року.

Відмовити в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення

від сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Продовжити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків, зазначених

в ухвалі Верховного Суду від 13 жовтня 2020 року, до 20 січня 2021 року, але який

не може перевищувати десяти днів з дня отримання цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя С. Ю. Бурлаков