Рішення

від 21.12.2020 по справі 364/1108/20

ВОЛОДАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 364/1108/20

Провадження № 2/364/390/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.12.2020 року, Володарський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Моргун Г. Л.,

за участі секретаря судових засідань Сіваченко Л. В.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні, в смт Володарка, справу за позовом

ОСОБА_1

( РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 , засоби зв`язку: № тел. НОМЕР_2 );

представник позивача: ОСОБА_2

( РНОКПП НОМЕР_3 , поштова адреса: АДРЕСА_2 , засоби зв`язку: № тел. НОМЕР_4 , e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 )

до Рогізнянська сільська рада Володарського району Київської області

( код ЄДРПОУ 04357957, вул. Червоноармійська,8, с. Рогізна, Володарського району,

Київської області, 09314, засоби зв`язку № тел. НОМЕР_5 )

про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ :

19.11.2020 року представник позивача звернулася до суду із вказаною позовною заявою, зазначаючи, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 . Після її смерті відкрилась спадщина за заповітом. До складу спадщини увійшла земельна ділянка площею 9,692 га. Позивач звернувся до нотаріуса для оформлення спадщини, але отримав відмову в оформленні спадкового майна у зв`язку з пропуском строку звернення, який закінчився ІНФОРМАЦІЯ_2.

Представник позивача, посилаючись на незначний часовий проміжок між закінченням строку прийняття спадщини та зверненням до нотаріуса, на неможливість належного оформлення позивачем прийняття спадщини в установленому законом порядку, на ст. 1272 ЦК України, ст. 4 ЦПК України просить суд визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , додатковий строк в три місяці для подачі заяви про прийняття спадщини до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 .

Ухвалою суду від 20.11.2020 року провадження у справі за вказаним позовом було відкрито та призначено підготовче судове засідання на 21.12.2020 року.

21.12.2020 року в підготовче судове засідання позивач та його представник не з`явилися, на адресу суду надійшла заява, якою представник позивача просить суд розгляд справи провести без участі позивача та представника позивача. Підтримує позовні вимоги ( а.с . 21).

Представник Рогізнянської сільської ради Володарського району Київської області в підготовче судове засідання не з`явився, належним чином повідомлений судом про місце та час його проведення. Своєю письмовою заявою просить суд розгляд справи провести без їх участі. Проти вимог позивача не заперечує ( а.с.22 ).

Відповідно до ст.247 ч.2 ЦПК України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Згідно ст.206 ЦПК України, відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову, якщо визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб. Суд приймає визнання позову відповідачем у справі.

Виходячи з наведеного, суд, вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні підготовчого судового засідання .

В підготовчому судовому засіданні, суд, ознайомившись із позовною заявою, взявши до уваги позицію представника позивача, представника відповідача викладені у відповідних заявах, що надійшли до суду та дослідивши матеріали справи вважає, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 , що стверджено свідоцтвом про її смерть ( а.с.5).

Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина за заповітом.

24.10.2013 року спадкодавець склала заповіт, яким земельну ділянку площею 9,692 га, яка розташована на території Рогізнянської сільської ради Володарського району Київської області, право власності на яку посвідчено державним актом на право власності на земельну ділянку серії КВ № 066341заповідала ОСОБА_1 ( а.с.7).

Позивач 20.10.2020 року звернувся до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, однак, пропустив визначений чинним законодавством строк такого звернення. У Спадковому реєстрі відсутня інформація щодо наявності заведених спадкових справ відносно спадкового майна ОСОБА_3 .

Інших спадкоємців до майна ОСОБА_3 судом не встановлено.

Задовольняючи позовні вимоги, суд виходить із наступних міркувань.

Згідно зі статтею 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Статтею 1223 ЦК України встановлено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини; спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою; для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини суд визнав поважними.

Судом встановлено, що шестимісячний строк подання позивачем заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 сплив ІНФОРМАЦІЯ_2, а до нотаріуса позивач звернулася 20.10.2020 року. З позовом позивач звернувся до суду 19.11.2020 року. Тобто фактично пропущений ним строк для подання заяви про прийняття спадщини є незначним, а відтак суд вважає можливим визначити позивачу додатковий строк для подання нотаріусу заяви про прийняття спадщини виходячи з наступних міркувань.

Так, вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини у статті 6 Конвенції, якою передбачено право на справедливий суд, не встановлено вимоги до держав засновувати апеляційні або касаційні суди. Там, де такі суди існують, гарантії, що містяться у вказаній статті, повинні відповідати також і забезпеченню ефективного доступу до цих судів (пункт 25 рішення у справі Делькур проти Бельгії від 17 січня 1970 року та пункт 65 рішення у справі Гофман проти Німеччини від 11 жовтня 2001 року).

Отже, право на справедливий судовий розгляд, закріплене в пункті 1 статті 6 Конвенції, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя.

Тобто Україна як учасниця Конвенції повинна створювати умови щодо забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.

Гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на справедливий суд включає в себе принцип доступу до суду, ефективність якого обумовлюється тим, що особі має бути забезпечена можливість звернутися до суду за вирішенням певного питання, і що держава не повинна чинити правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

При цьому, вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Принцип пропорційності тісно пов`язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип пропорційності , натомість принцип пропорційності є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Судова практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип пропорційності як невід`ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності.

Дотримання принципу пропорційності передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Ужиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв`язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.

Крім того, представник Рогізнянської сільської ради Володарського району Київської області визнав позовні вимоги (а.с.22).

Проаналізувавши встановлені обставини по справі, оцінивши надані докази в їх сукупності, та враховуючи принцип пропорційності між застосованим заходом та переслідуваною метою, якою є захист порушених прав заявника в аспекті статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод з урахуванням незначного часового проміжку між закінченням строку прийняття спадщини та подачею позовної заяви про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини , наявні всі підстави для задоволення таких вимог, крім того така позиція узгоджується з практикою ВС , зокрема ВС/КЦС № 681/203/17-ц від 17.10.2018 .

Встановлені судом обставини вказують, що вимоги позивача базуються на законі, визнання відповідачами позовних вимог - не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси третіх осіб, суд приймає визнання відповідачами позову та ухвалює рішення про задоволення позову у повному обсязі та визначає додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 189, 197, 198, 200, 259, 263-265, 268 ЦПК України, ст. 1261,1268, 1270, 1272 ЦК України суд, -

ухвалив :

Позов ОСОБА_1 до Рогізнянська сільська рада Володарського району Київської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ( РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_3 ) додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини за заповітом, яка відкрилась після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 - терміном три місяці з дня набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги до Володарського районного суду Київської області протягом тридцяти днів з дня складання рішення або безпосередньо до апеляційної інстанції.

Суддя Г. Л. Моргун