Рішення

від 15.12.2020 по справі 564/2727/20

КОСТОПІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 564/2727/20

Рядок статзвіту № 38

15 грудня 2020 року

Костопільський районний суд Рівненської області в складі:

головуючої судді Грипіч Л. А.

з участю секретаря Пузирко В. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Костопіль за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до Костопільського районного суду Рівненської області з позовом до ТзОВ Вердикт Капітал , треті особи: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай О. С., приватний виконавець виконавчого округу м. Київ Малкова М. В. про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

В обґрунтування заявленого позову позивач посилається на те, що 18.09.2020 року по місцю своєї роботи вона дізналася, що надійшла постанова про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 10.09.2020 року винесена приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Малковою М. В. У вказаній постанові йшлося про стягнення з неї боргу на користь ТзОВ Вердикт Капітал в сумі 26959,69 грн. та 650,00 грн. витрат за вчинення нотаріальних дій на підставі виконавчого напису №18220 від 14.08.2020 року приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай О. С.

Зазначила, що ні вказаного виконавчого напису, ні постанови про відкриття виконавчого провадження вона особисто не отримувала та заперечила факт укладання між нею та ТОВ Вердикт Капітал кредитного договору №630022832 від 07.09.2013 року.

Окрім цього, позивач зазначила, що на момент вчинення виконавчого напису були відсутні правові підстави для його вчинення у зв`язку з тим, що постанова КМУ від 26.11.2014 р. № 662, якою було внесено зміни до Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (затверджено постановою КМУ № 1172 від 29.06.1999 р.), визнана 22.02.2017 р. постановою Київського апеляційного адміністративного суду не законною та не чинною в частині пп.1, 1-1, 2 Змін, що вносяться. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 р. у справі № 826/20084/14 вказану постанову залишено без змін.

Крім того, позивач вважає, що зазначений виконавчий напис не підлягає виконанню так як він вчинений з порушенням діючого законодавства, зокрема, документи, які надані для вчинення виконавчого напису не свідчать про безспірність суми заборгованості; не надано доказів видачі кредиту та сплати заборгованості; розрахунок заборгованості, який доданий до заяви не може вважатись документом, що підтверджує безспірність вимог відповідача.

Ухвалою судді Костопільського районного суду Рівненської області від 02.11.2020 року відкрито провадження у справі та вирішено розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, які беруть участь у справі.

Крім того, ухвалою Костопільського районного суду Рівненської області від 02.11.2020 року забезпечено позов ОСОБА_1 до ТзОВ Вердикт Капітал , треті особи: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай О. С., приватний виконавець виконавчого округу м. Київ Малкова М. В. про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню шляхом зупинення виконання (стягнення) на підставі виконавчого напису вчиненого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О. С., зареєстрованого в реєстрі за №18220 від 14.08.2020 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТзОВ Вердикт Капітал заборгованості за кредитним договором №630022832 від 07.09.2013 р. в сумі 26959 грн. 69 коп. боргу та 650,00 грн. плати за вчинення виконавчого напису, до вирішення питання про його законність та набрання рішенням у цивільній справі законної сили.

В судове засідання позивач не з`явилася, звернулася до суду з письмовою заявою про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримала в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся судом вчасно та належним чином, причини неявки суду невідомі, відзив на позов до суду не подав.

Треті особи в судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялися судом вчасно та належним чином, причини неявки суду невідомі, пояснень щодо позову до суду не подали.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи згоду позивача на проведення заочного розгляду справи, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Суд, з`ясувавши обставини справи та дослідивши докази по справі, вважає, що позов підлягає до задоволення.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Матеріалами справи встановлено, що 07.09.2013 року між АТ Альфа - Банк , правонаступником усіх прав та обов`язків якого, на підставі Договору Відступлення Прав Вимоги за кредитними договорами 16-01/19/1 від 16.01.2019 року є ТОВ Вердикт Капітал та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №630022832 про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб (в рамках обслуговування продукту Максимум-готівка), відкриття Кредитної лінії та обслуговування Кредитної картки, відповідно до умов якого відповідач надав позивачу кредит шляхом встановлення відновлюваної Кредитної лінії з доступним лімітом на момент укладання в сумі 75 000,00 грн., процентна ставка за користування коштами відновлювальної Кредитної лінії становить 21,00 % річних на торгові операції та на операції зняття коштів.

Із виписки з особового рахунка № НОМЕР_1 заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №630022832 від 07.09.2013 року вбачається, що станом на 11.03.2020 року у позичальника виникла заборгованість у розмірі 26 959,69 грн., яка складається з: заборгованості за сумою кредиту - 14 914,68 грн., заборгованості за процентами та комісіями - 8 171,90 грн., плати за пропуск мінімальних платежів та плати за обслуговування кредитної заборгованості - 3 873,11 грн.

14.08.2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О. С. вчинено виконавчий напис, на підставі якого нотаріус пропонує стягнути заборгованість з ОСОБА_1 на користь ТзОВ Вердикт Капітал , не сплачену в строк за кредитним договором № 630022832 від 07.09.2013 року, а саме: з 16.01.2019 року по 11.03.2020 року, сума, що підлягає стягненню складає - 26 959,69 грн., з урахуванням: простроченої заборгованості за сумою кредиту - 14 914,68 грн., строкової заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом - 8 171,90 грн., строкової заборгованості за штрафами і пенями 3 873,11 грн. Витрати за вчинення виконавчого напису - 650,00 грн.

21.08.2020 року представник товариства з обмеженою відповідальністю Вердикт Капітал звернувся до приватного виконавця виконавчого округу м. Київ Малкової М. В. із заявою про примусове виконання рішення.

04.09.2020 року постановою приватного виконавця виконавчого округу м. Київ Малковою М. В. відкрито виконавче провадження №62952426 на підставі виконавчого напису №18220, виданого 14.08.2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О. С. про стягнення з позивача 27 609,69 грн.

10.09.2020 року постановою приватного виконавця виконавчого округу м. Київ Малковою М. В. звернуто стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, на підставі виконавчого напису №18220, виданого 14.08.2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О. С. про стягнення з позивача 27 609,69 грн.

За загальним правилом статтей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

При цьому, відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом "Про нотаріат" та іншими актами законодавства України (ч.1 ст.39 Закону). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (надалі Порядок).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія. Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України "Про нотаріат" та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.

Так, згідно зі статтею 87 цього Закону для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України "Про нотаріат" визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку). Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв`язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу (підпункт 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (надалі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України "Про нотаріат" та Порядку вчинення нотаріальних дій.

При цьому, стаття 50 Закону України "Про нотаріат" передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

За результатами аналізу вищенаведених норм суд приходить до наступних висновків.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України "Про нотаріат"). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Захист прав боржника в процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається в спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку, - шляхом надіслання стягувачем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статтей 15, 16, 18 ЦК України, статтей 50, 87, 88 Закону України "Про нотаріат" захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статтей 87, 88 Закону України "Про нотаріат" у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Серед іншого, позовна заява мотивована тим, що виконавчий напис було вчинено з порушенням вимог ст. 88 Закону України "Про нотаріат", зокрема розмір заборгованості не є безспірним.

Нотаріусом вчинено виконавчий напис без перевірки та встановлення безспірності заборгованості боржника перед стягувачем, а відтак зазначений виконавчий напис має бути визнаний судом таким, що не підлягає виконанню.

Однією з основних умов вчинення виконавчих написів є наявність документів, що підтверджують безспірність заборгованості боржника, тоді як ознакою безспірності вимоги є відсутність заперечень щодо заборгованості та її розрахунку. При цьому необхідно уникати будь-яких суперечностей у наданих документах.

Між тим, поданий ТзОВ Вердикт Капітал нотаріусу здійснений розрахунок заборгованості не можна вважати доказом безспірності вимог стягувача до боржника, адже він відображає односторонні арифметичні банківські розрахунки.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, вимога про дострокове погашення заборгованості за адресою реєстрації позивача та за єдиною адресою її фактичного проживання не надходила, що виключає безспірність вимог.

Разом з тим, до виконавчого напису не додано переконливих доказів, які б свідчили про безспірність заборгованості, зокрема відсутні документи на підтвердження того, що позивач достеменно знала про заборгованість, однак проігнорувала вимогу про її погашення.

Відповідно до п.1.1. Глави 16 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого 22.02.2012 № 296/5 (надалі - Порядок) наказом Мінюсту, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.

Відповідно до п. 5.1. Глави 16 Розділу ІІ Порядку, виконавчий напис вчинюється на оригіналі документа (дублікаті документа, що має силу оригіналу), що встановлює заборгованість.

Із наданих копій документів, на підставі яких був вчинений виконавчий напис, такого документа, на якому вчинений виконавчий напис, не вбачається.

Що стосується посилань позивача на постанову КМУ від 26.11.2014 р. № 662, якою було внесено зміни до Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (затверджено постановою КМУ № 1172 від 29.06.1999 р.), яка визнана 22.02.2017 р. постановою Київського апеляційного адміністративного суду незаконною та нечинною в частині пп.1, 1-1, 2 Змін, що вносяться, суд приходить до наступного висновку.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 р. у справі № 826/20084/14 залишено без змін постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 р.

У резолютивній частині постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 р. зазначено, що постанова КМУ № 662 від 26.11.2014 р. визнається незаконною та нечинною в її частині, а саме: п.1, п.1-1, п.2 Змін, що вносяться до Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (затверджено постановою КМУ № 1172 від 29.06.1999 р.).

А також, зобов`язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною Постанови Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 р. "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.

Резолютивна частина постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 р. доступна за посиланням на веб-порталі "Верховна Рада України" у розділі "Законодавство України": https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v2008805-17.

Також, у розділі "Картка" вказаного документа міститься інформація про публікації документа, де зазначено: офіційне видання "Офіційний вісник України" від 21.03.2017 р., № 23, стор. 156.

Відтак на дату вчинення оскаржуваного виконавчого напису 14.08.2020 року судове рішення від 22 лютого 2017 року набрало законної сили, а тому нотаріус не мав права вчиняти виконавчий напис щодо стягнення заборгованості за кредитним договором на підставі постанови.

Відповідно до статті 124 Конституції України, ст. 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів , судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Суд рахує, що доводи позивача про те, що виконавчий напис нотаріуса здійснено з порушеннями чинного законодавства є обгрунтованими, оскільки зазначена у виконавчому написі заборгованість не є безспірною, а також суд дійшов висновку, що приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай О. С. при вчиненні оскаржуваного виконавчого напису 14.08.2020 року застосував нечинні на той момент норми, які регулюють вчинення виконавчих написів по кредитних договорах, укладених у простій письмовій формі.

Пункт 1 Переліку № 1172 стосується лише нотаріально посвідчених договорів і не може застосовуватись до кредитного договору № 630022832 від 07.09.2013 року, укладеного між позивачем та відповідачем у простій письмовій формі.

З наданих суду документів неможливо встановити, чи дійсно на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, приймаючи до уваги той факт, що не встановлено судом факт отримання позивачем повідомлення вимоги про наявність такої заборгованості, та чи яка була надана нотаріусу для вчинення нотаріального напису. Відповідачем не подано до суду належних та достовірних доказів щодо спростування доводів позивача.

Отже, на думку суду, у даному випадку, нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, чим порушив норми Закону України Про нотаріат та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Крім того, згідно з позицією ВСУ, яка викладена Великою палатою Верховного Суду у справі № 826/20084 від 20.06.2018, вчинення нотаріусом виконавчого напису за відсутності надання йому особою, яка звертається із відповідною заявою про вчинення виконавчого напису, необхідних оригіналів нотаріальних договорів чи їх дублікатів має наслідком визнання такого виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З огляду на зазначені вимоги закону, встановлені фактичні обставини справи та досліджені надані сторонами докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню грунтуються на законі та підлягають до задоволення.

Згідно положень ст.141 ЦПК України, суд здійснює розподіл судових витрат між сторонами та відповідно стягує з відповідача на користь позивача сплачений нею при подачі позову до суду судовий збір в розмірі 840 грн. 80 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 15, 30, 62, 88, 209, 212-215, 218, 223, 294, 279, 280 ЦПК України, ст. ст. 87, 88 Закону України Про нотаріат , Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 №1172 , суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Вердикт Капітал , треті особи: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай О. С., приватний виконавець виконавчого округу м. Київ Малкова М. В. про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем, зареєстрований в реєстрі за №18220 від 14.08.2020 року про стягнення з ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , ІПН: НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Вердикт Капітал , (місце знаходження: м. Київ, вул. Кудрявський узвіз, 5 Б, ідентифікаційний код юридичної особи 36799749, код ЄДРПОУ 36799749) заборгованості за кредитним договором №630022832 від 07.09.2013 року в сумі 26 959 грн. 69 коп. боргу та 650,00 грн. плати за вчинення виконавчого напису.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Вердикт Капітал , (місце знаходження: м. Київ, вул. Кудрявський узвіз, 5 Б, ідентифікаційний код юридичної особи 36799749, код ЄДРПОУ 36799749) на користь ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_3 , виданий 20.09.2007 року Костопільським РВ УМВС України в Рівненській області, ІПН: НОМЕР_2 ) понесені нею судові витрати - судовий збір у розмірі 840 грн. 80 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте Костопільським районний судом за письмовою заявою відповідача, шляхом подачі заяви про перегляд заочного рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущенного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач:

ОСОБА_1 (місце реєстрації АДРЕСА_1 ), паспорт серії НОМЕР_3 , виданий 20.09.2007 року Костопільським РВ УМВС України в Рівненській області, ІПН: НОМЕР_2 .

Відповідач:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал", (місце знаходження м. Київ, вул. Кудрявський узвіз,5Б,), код ЄДРПОУ 36799749.

Повне рішення складено

21 грудня 2020 року

СуддяЛ. А. Грипіч