Рішення

від 15.04.2010 по справі 42/39-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІ ВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. ка нцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" квітня 2010 р. Справа № 42/39-10

вх. № 1482/4-42

Суддя господарського суд у

при секретарі судового зас ідання

за участю представників ст орін:

позивача - Молочко Н.Г. (д ов.)

відповідача - не з'явився

розглянувши справу за поз овом КП "Міський інформаці йний центр", м. Харків

до ФОП ОСОБА_2, м. Харк ів

про стягнення 762,92 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, КП "Міський ін формаційний центр", звернувс я до господарського суду Хар ківської області з позовною заявою до відповідача, ФОП ОСОБА_2, про стягнення забор гованості за користування мі сцем згідно Договору № 169 від 14. 12.2006р. в сумі 620,78 грн. та пені в сумі 142,14 грн. за несвоєчасну сплату основного боргу.

Позивач також просить покл асти на відповідача судові в итрати.

14.04.2010р. від позивача через кан целярію суду надійшла заява про уточнення позовних вимог , згідно якої позивач просить стягнути з відповідача забо ргованість за користування м ісцем згідно Договору № 169 від 14.12.2006р. в сумі 620,78 грн. та пеню в сум і 47,42 грн. за несвоєчасну сплату основного боргу.

Відповідно до ст. 22 ГПК Украї ни позивач вправі до прийнят тя рішення по справі змінити підставу або предмет позову , збільшити розмір позовних в имог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовни х вимог, тому суд приймає уточ нення позивача до розгляду.

У судовому засіданні позив ач підтримує позовні вимоги з врахуванням уточнень.

Відповідач у судове засіда ння не з'явився, про час та міс це розгляду справи повідомлю вався ухвалою суду, яка напра влялась на адресу, що зазначе на в позовній заяві. Отриманн я відповідачем ухвали суду п ідтверджується повідомленн ями про вручення поштового в ідправлення, отже відповідач є належним чином повідомлен ий про час та місце розгляду с прави.

Враховуючи те, що норм и ст.38 ГПК України щодо обов' язку господарського суду вит ребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для ви рішення спору, кореспондують ся з диспозитивним правом ст орін подавати докази, а п. 4 ч. 3 с т. 129 Конституції України визн ачає одним з принципів судоч инства свободу в наданні сто ронами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх пер еконливості, суд вважає, що го сподарським судом в межах на даних ним повноважень створе ні належні умови для надання сторонами доказів та здійсн ені всі необхідні дії щодо ви требування додаткових доказ ів, а також вважає за можливе р озгляд справи за позовною за явою позивача за наявними у с праві матеріалами і документ ами на підставі ст. 75 ГПК Украї ни.

Розглянувши матеріал и справи, вислухавши пояснен ня представника позивача, пе ревіривши наявні у справі ма теріали на предмет їх юридич ної оцінки, дослідивши доказ и у їх сукупності, судом встан овлено наступне.

14 грудня 2006 року між комуналь ним підприємством "Міський і нформаційний центр" (позивач ) та суб'єктом підприємницько ї діяльності - фізичною особо ю ОСОБА_2 (відповідач) було укладено договір № 169 про нада ння у користування місць, які перебувають у комунальній в ласності, для розташування с пеціальних конструкцій (далі - Договір).

Відповідно до Договору та А кту прийому-передачі від 01 січ ня 2007 року до Договору позивач надав в експлуатацію відпов ідачу місце, що знаходиться у комунальній власності, для к онструкції - щит на фасаді (6,80 x 1, 00 x 1) за адресою: м. Харків, вул. Гв ардійців Широнінців, 83/26, строк ом з 01 січня 2007р. по 31 грудня 2007р. (п .1.4 Договору).

Згідно умов Договору № 169 від 14.12.2006р., а саме: п.п. 3.4.6., 4.1.,4.5. Договору та Додатку № 1 до Договору № 169 в ід 14.12.2006 р. відповідач зобов'яза ний кожний місяць здійснюват и оплату за користування над аними йому місцями авансом д о 25 числа місяця, що передує мі сяцю, за який здійснюється оп лата, у розмірі 318 грн. 24 коп., у т.ч . ПДВ 20%.

Однак, як стверджує позивач та не спростовано відповіда чем і матеріалами справи, від повідач не повністю виконав взяті на себе зобов'язань за Д оговором щодо оплати за місц е, надане у користування, а сам е, не сплачував платежі, перед бачені розділом 4 цього Догов ору, за період з квітня 2007р. по ч ервень 2007р., внаслідок чого вин икла заборгованість за вказа ними платежами у розмірі 620,78 гр н.

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивіл ьного кодексу України, яка мі стить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконув атися належним чином відпові дно до закону, інших актів, дог овору, а за відсутності конкр етних вимог щодо виконання з обов`язання - відповідно до ви мог, що у певних умовах звичай но ставляться.

В силу ст. 33 Господарського п роцесуального кодексу Украї ни кожна сторона повинна дов ести ті обставини, на які вона посилається як на підставу с воїх вимог і заперечень. Згід но ст. 43 Господарського процес уального кодексу України, го сподарський суд оцінює доказ и за своїм внутрішнім переко нанням, що ґрунтується на все бічному, повному і об' єктив ному розгляді в судовому про цесі всіх обставин справи в ї х сукупності, керуючись зако ном.

Відповідно до вимог ст. 32 Гос подарського процесуального кодексу України: доказами у с праві є будь-які фактичні дан і, на підставі яких господарс ький суд у визначеному закон ом порядку встановлює наявні сть чи відсутність обстави н, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають зна чення для правильного виріше ння господарського спору.

Суд зазначає, що між сторона ми укладена Додаткова угода № 1 від 05.06.2007р., відповідно до якої сторони досягли згоди щодо п рипинення Договору з 06.06.2007р., од нак це не звільняє відповіда ча від зобов"язань щодо оплат и заборгованості, яка виникл а.

Враховуючи вказані обстав ини та те, що відповідач не над ав суду жодного доказу, який б и спростовував наявність заб оргованості перед позивачем , хоча мав можливість скорист уватись своїми процесуальни ми правами та надати докумен ти в обґрунтування своєї поз иції по справі, суд дійшов вис новку, що позовна вимога пози вача в частині стягнення кош тів в сумі 620,78 грн. (сума основно го боргу) правомірна та обґру нтована, не спростована відп овідачем, тому підлягає задо воленню.

Крім того, позивач просить с уд стягнути з відповідача 47,42 г рн. пені за несвоєчасну сплат у платежів.

Відповідно до статті 549 ЦК Ук раїни неустойкою (штрафом, пе нею) є грошова сума, які боржни к повинен передати кредиторо ві у разі порушення боржнико м зобов'язання; штрафом є неус тойка, що обчислюється у відс отках від суми невиконаного або неналежно виконаного зоб ов'язання; пенею є неустойка, щ о обчислюється у відсотках в ід суми несвоєчасно виконано го грошового зобов'язання за кожен день прострочення вик онання. Отже, штраф та пеня є р ізновидами неустойки, які ві дрізняються тим, що розмір пе ні залежить від тривалості п рострочення боржника, а штра ф не залежить.

Згідно з частиною першою ст атті 230 ГК України штрафними с анкціями визнаються господа рські санкції у вигляді грош ової суми (неустойка, штраф, пе ня), яку учасник господарськи х відносин зобов'язаний спла тити у разі порушення ним пра вил здійснення господарсько ї діяльності, невиконання аб о неналежного виконання госп одарського зобов'язання. Так им чином, поняття штрафних са нкцій є більш широким, ніж пон яття неустойки, і включає в се бе також адміністративно-гос подарські санкції, які засто совуються за порушення прави л здійснення господарської д іяльності.

Оскільки ГК України не міст ить визначень неустойки, штр афу та пені, які сплачуються у разі невиконання або ненале жного виконання господарськ ого зобов'язання, слід виходи ти із визначень, наведених у Ц К України. При цьому слід врах овувати, що відповідно до час тини першої статті 230 ГК Украї ни неустойка (штраф, пеня) може бути лише грошовою сумою і не може бути іншим майном. Крім т ого, штраф, який застосовуєть ся у разі порушення зобов'яза ння, слід відрізняти від штра фу як адміністративно-господ арської санкції, визначення якого міститься у частині пе ршій статті 241 ГК України.

Згідно з п. 6.1. Договору за нес плату, несвоєчасну або непов ну сплату платежів, передбач ених Договором, відповідач п овинен сплатити позивачу пен ю у розмірі подвійної обліко вої ставки НБУ від суми прост роченого платежу за кожен де нь прострочення.

Позивачем до матеріалів сп рави наданий розрахунок пені , відповідно до якого сума нар ахованої пені складає 47,42 грн.

Наданий розрахунок пені ві дповідає нормам чинного зако нодавства, умовам договору т а відносинам, що склалися між сторонами, а тому приймаєтьс я судом.

За таких обставин, позовні в имоги є нормативно та докуме нтально обгрунтованими та та кими, що підлягають задоволе нню.

Відповідно до статті 44 та ст атті 49 Господарського процес уального кодексу України, су дові витрати повністю поклад аються на відповідача, а саме витрати щодо сплати держмит а в розмірі 102,00 грн., витрати на і нформаційно-технічне забезп ечення судового процесу в су мі 236,00 грн., а також витрати на от римання довідки з ЄДР в сумі 17 ,00 грн., оскільки з його вини спр аву було доведено до суду.

На підставі викладеного, ке руючись ст.ст. 22, 32-34, 43, 44 - 49, 75, 82-85 ГПК Ук раїни, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задово льнити.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕ СА_1, код НОМЕР_1, інші відо мості в матеріалах справи ві дсутні) на користь Комунальн ого підприємства "Міський ін формаційний центр" (61166, м. Харкі в, пр. Леніна, 38, оф.618, р/р 2600030114375 в АКБ "Золоті ворота" м. Харків, МФО 35 1931, код 32135675) заборгованість за к ористування місцем у сумі 620,78 г рн., пеню в сумі 47,42 грн., витрати щодо сплати держмита в розмі рі 102,00 грн., витрати на інформац ійно-технічне забезпечення с удового процесу в сумі 236,00 грн. , витрати на отримання довідк и з ЄДР в сумі 17,00 грн.

Видати наказ після набранн я рішенням законної сили.

Суддя

Рішення підписано 19.04.2010р.