Рішення

від 21.12.2020 по справі 766/22592/19

ХЕРСОНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №766/22592/19

Пров. №2/766/856/20

21 грудня 2020 року м. Херсон

Херсонський міський суд Херсонської області в складі: головуючого судді Ус О.В., секретар судового засідання Казеєва Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Херсоні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Спеціалізованої дитячо-юнацької спортивної школи олімпійського резерву з боксу Херсонської обласної організації фізкультурно-спортивного товариства "Україна" про стягнення грошових коштів не виплачених при звільненні,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 12.11.2019 р. звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив стягнути з Спеціалізованої дитячо-юнацької спортивної школи олімпійського резерву з боксу Херсонської обласної організації фізкультурно-спортивного товариства "Україна" на свою користь:

- заборгованість із заробітної плати за період з 01.04.2019 року по 09.09.2019 року в розмірі 55887,55 грн.;

- середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 01.04.2019 року по день постановлення рішення;

- грошової компенсації за невикористану відпустку в розмірі 8680,08 грн.;

- матеріальну допомогу на оздоровлення в розмірі 10669,45 грн.;

- вихідну допомогу в розмірі 32008,35 грн.

В обгрунтування позову вказав, що з 02.01.2001 року працював у Спеціалізованій дитячо-юнацькій спортивній школі олімпійського резерву з боксу Херсонської обласної організації фізкультурно-спортивного товариства "Україна" на посаді тренера-викладача. наказом №30-к від 06.09.2019 року звільнений із займаної посади з 09 вересня 2019 року за власним бажанням за ст. 38 КЗпП України. Відповідачем не було проведено з ним повного розрахунку при звільнені. Його неодноразові звернення та вимоги щодо виплати йому належних при звільненні сум залишені без реагування, внаслідок чого змушений звернутися до суду.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 15 листопада 2019 року у справі відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 23 грудня 2019 року у зв`язку з неподанням відповідачем відзиву, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначено судовий розгляд.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 05.11.2020 року судове засідання відкладено, на підставі ч.7 ст. 81 ЦПК України витребувано у Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області форму ОК-5 щодо нарахованих доходів та утриманих податків ОСОБА_1 за період з січня 2019 року по дату отримання ухвали суду.

16.11.2020 року з Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області надійшла витребувана судом інформація.

Представник позивача в судове засідання не з`явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, надала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність, зазначила, що заявлені позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, відзиву, заяв, заперечень не надав.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про час і місце судового засідання і від якого не надійшло повідомлення про поважність причин неявки, відповідач не подав відзив, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Суд ухвалив проводити заочний розгляд справи, ухваливши заочне рішення.

За приписами ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини справи та відповідні ним правовідносини.

ОСОБА_1 наказом №29-к від 02.09.2002 року прийнятий на роботу до Спеціалізованої дитячо-юнацької спортивної школи олімпійського резерву з боксу Херсонської області організації фізкультурно-спортивного товариства Україна на посаду тренера-викладача, що підтверджено відповідним записом у трудовій книжці серії НОМЕР_1 , дата заповнення 10.10.1979 року (арк. справи 9).

24.06.2019 року ОСОБА_1 звернувся до в.о. директора Спеціалізованої дитячо-юнацької спортивної школи олімпійського резерву з боксу Херсонської області із заявою про надання йому планової та додаткової відпустки з 01.07.2019 р. та надати матеріальну допомогу на оздоровлення (арк. справи 10).

16.08.2019 року ОСОБА_1 звернувся до керівника Спеціалізованої дитячо-юнацької спортивної школи олімпійського резерву з боксу Херсонської області організації фізкультурно-спортивного товариства Україна з заявою про повідомлення підстав не виплати йому заробітної плати за період з 01.04.2019 року та дату погашення заборгованості, що виникла (арк. справи 11).

06.09.2019 року ОСОБА_1 звернувся до Спеціалізованої дитячо-юнацької спортивної школи олімпійського резерву з боксу Херсонської області організації фізкультурно-спортивного товариства Україна з заявою про звільнення з займаної посади та проведення остаточного розрахунку у стоки передбачені ст.116 КЗпПУкраїни, в тому числі здійснити виплату вихідної допомоги у розмірі тримісячного середнього заробітку, згідно із ст.44 КЗпП України (арк. справи 12).

Наказом №30-к від 06.09.2019 року ОСОБА_1 звільнено з займаної посади з 09.09.2019 року за власним бажанням за ст.38 КЗпП України, про що зроблений відповідний запис в трудовій книжці (арк. справи 13).

Згідно наказу про встановлення заробітної плати та надбавок на 2019 рік посадовий оклад ОСОБА_1 станом на 01.01.2019 року становить 10669,45 грн. (арк. справи 14-15).

З відомостей Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів на утримання податків №1995/п/21-22-51-08-02 від 03.09.2019 року у другому кварталі 2019 року заробітна плата відповідачем позивачу не нараховувалася та відповідно не сплачувалися передбачені чинним законодавством податки і збори (арк. спраи 16).

Згідно форми ОК-5 з квітня 2019 року ОСОБА_1 не нараховувалася та відповідно не виплачувалася заробітна плата.

Відповідно до ч.1 ст.47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені встатті 116 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Згідно зі ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 5 цієї статті визначено, що докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Вбачається, що за період з 01.04.2019 року по 09.09.2019 року заборгованість із заробітної плати позивачу становить 55887,55 грн.

Оскільки відповідачем не спростовано, суд вважає встановленим, що в день звільнення відповідач не виплатив позивачу належних йому сум у строки, зазначені уст.116 КЗпП України.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість по заробітній платі в розмірі 55887,55 грн. В даному випадку суд, за відсутності доказів зі сторони відповідача щодо виплати нарахованих сум, виходить з пояснень позивача щодо невиплати заробітної плати.

Статтею 117 КЗпП України передбачено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені встатті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника.

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що передбачений частиною 1статті 117 КЗпП Україниобов`язок роботодавця щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні настає за умови невиплати з його вини належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені встатті 116 КЗпП України, при цьому визначальними є такі юридично значимі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку.

Непроведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 Кодексу, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Після ухвалення судового рішення про стягнення заборгованості із заробітної плати роботодавець не звільняється від відповідальності, передбаченоїстаттею 117 КЗпП України, а саме виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, тобто за весь період невиплати власником або уповноваженим ним органом належних працівникові при звільненні сум.

Невиплата звільненому працівникові всіх сум, що належать йому від власника або уповноваженого ним органу, є триваючим правопорушенням, а отже, працівник може визначити остаточний обсяг своїх вимог на момент припинення такого правопорушення, яким є день фактичного розрахунку.

Вирішуючи позовні вимоги, в частині стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку, слід зазначити, що відповідно до п.20 Постанови Пленуму Верховного Суду України №13 від 24 грудня 1999 року Про практику застосування судами законодавства про оплату праці , суд установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставіст.117КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності. У разі не проведення розрахунку у зв`язку із виникненням спору про розмір належних до виплати сум вимоги про відповідальність за затримку розрахунку підлягають задоволенню у повному обсязі, якщо спір вирішено на користь позивача або такого висновку дійде суд, що розглядає справу. При частковому задоволенні позову працівника суд визначає розмір відшкодування за час затримки розрахунку з урахуванням спірної суми, на яку той мав право, частки, яку вона становила у заявлених вимогах, істотності цієї частки порівняно із середнім заробітком та інших конкретних обставин справи.

Що стосується вини відповідача, суд враховує, що саме на відповідача покладається обов`язок доведення відсутності вини у затримці розрахунку при звільненні. Натомість, відповідачем не надано суду жодних доказів, які б свідчили про те, що невиплата позивачу при звільненні всіх належних йому сум мала місце не з вини відповідача.

Відповідно до п.3 розділу 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженогопостановою Кабінету міністрів України № 100 від 08 лютого 1995 року, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Пунктом 8 розділу 4 Порядку передбачено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного заробітку на число робочих днів, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі дні на число відпрацьованих робочих днів, а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Судом визначено, що період затримки фактичного розрахунку по заробітній платі із позивачем, за час затримки розрахунку за період з 01.04.2019 року по 21.12.2020 складає 433 дні. Таким чином, середній заробіток за час затримки розрахунку складає 230992,51 грн. (533,47 грн. середньоденна заробітна плата х 433 дні за час затримки розрахунку).

Таким чином, стягненню з відповідача підлягає 230992,51 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні по день ухвалення рішення.

Згідно з частинами 1, 2 ст.83 КЗпП України у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки.

Відповідно до п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України №13 від 24.12.1999 року Про практику застосування судами законодавства про оплату праці , розглядаючи спори про виплату грошової компенсації за невикористану відпустку, необхідно виходити з того, що згідно зіст.83 КЗпП вона може бути стягнена на вимогу працівника за всі дні невикористаної ним основної й додаткової щорічної відпустки та додаткової відпустки для працівників, які мають дітей, тільки в разі звільнення його з роботи, а під час неї - лише за частину цих відпусток за умови, що тривалість наданих йому при цьому щорічної й додаткової відпусток становить не менше 24 календарних днів та, що працівник не є особою віком до 18 років. Якщо працівник з незалежних від нього причин (не з його вини) не використав щорічну відпустку і за роки, що передували звільненню, суд на підставіст.238 КЗпПмає право стягнути грошову компенсацію за всі дні невикористаної відпустки. Не виключається можливість такого ж вирішення цього питання і при частковій компенсації невикористаної відпустки працівникові, який продовжує роботу. При цьому слід мати на увазі, що тривалість визначеної в робочих днях щорічної відпустки (основної й додаткової), яка не була використана працівником за попередні роки, зберігається такою, якою вона була до набрання чинностіЗаконом "Про відпустки"(до 1 січня 1997 року). Розмір грошової компенсації за невикористану відпустку за попередні роки визначається виходячи із середнього заробітку, який працівник має на час її проведення.

Враховуючи вищезазначене, суд погоджується з розрахунком позивача щодо компенсації за невикористану відпустку, та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 8680,08 грн.

Також, з відповідача підлягає стягненню 10669,45 грн. матеріальної допомоги на оздоровлення. Вимога про стягнення матеріальної допомоги на оздоровлення є законною та обґрунтованою, загальна сума допомоги на оздоровлення при наданні щорічних відпусток у вказані періоди становить 10669,45 грн. Позивач має законні підстави для отримання допомоги на оздоровлення у розмірі місячного посадового окладу (ставки заробітної плати) при наданні щорічної відпустки у 2019 році.

Відповідно до ст.44 КЗпП України при припиненні трудового договору з підстав, зазначених у пункті 6 статті 36 та пунктах 1,2 і 6 статті 40 цього Кодексу, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку; у разі призову або вступу на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу (пункт 3 статті 36) - у розмірі двох мінімальних заробітних плат; внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного чи трудового договору (статті 38 і 39) - у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку; у разі припинення трудового договору з підстав, зазначених у пункті 5 частини першої статті 41, - у розмірі не менше ніж шестимісячний середній заробіток.

З огляду на те, що позивача було звільнено за ст. 38 КЗпП України за власним бажанням, ним не ставилося та не ставиться питання про зміну підстав звільнення, суд дійшов висновку про відсутність підстав для виплати позивачеві вихідної допомоги, а відтак, позов в цій частині задоволенню не підлягає.

Відповідно до частини 1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з пунктом 1 частини 1 ст. 5 Закону України Про судовий збір від 08 липня 2011 року №3674-VI, від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Відповідно до п.п.1 п.1 ч.2ст.4 Закону України Про судовий збір , за подання до суду позовної заяви майнового характеру, судовий збір справляється фізичною особою в розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно до положень ст.141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь держави судовий збір у сумі 768,40 грн.

Заходи забезпечення позову судом не застосовувалися.

Рішення в повному обсязі складене 21 грудня 2020 року.

Керуючись ст.ст.12,13,81,141,258-259,264-265,274,279,354 ЦПК України, ст.ст.44,83,116, 117 КЗпП України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Спеціалізованої дитячо-юнацької спортивної школи олімпійського резерву з боксу Херсонської обласної організації фізкультурно-спортивного товариства "Україна" про стягнення грошових коштів не виплачених при звільненні задовольнити частково.

Стягнути з Спеціалізованої дитячо-юнацької спортивної школи олімпійського резерву з боксу Херсонської обласної організації фізкультурно-спортивного товариства Україна (місцезнаходження: 73003, м. Херсон, вул. Перекопська, 7, код ЄДРПОУ 21296051) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) заборгованість по заробітній платі за період з 01.04.2019 року по 09.09.2019 року, що становить 55887,55 грн. (п`ятдесят п`ять тисяч вісімсот вісімдесят сім гривень п`ятдесят п`ять копійок).

Стягнути з Спеціалізованої дитячо-юнацької спортивної школи олімпійського резерву з боксу Херсонської обласної організації фізкультурно-спортивного товариства Україна (місцезнаходження: 73003, м. Херсон, вул. Перекопська, 7, код ЄДРПОУ 21296051) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) середній заробіток за час затримки розрахунку по заробітній платі за період з 01.04.2019 року по 21.12.2020 року в сумі 230992,51 грн. (двісті тридцять тисяч дев`ятсот дев`яносто дві гривні п`ятдесят одна копійка).

Стягнути з Спеціалізованої дитячо-юнацької спортивної школи олімпійського резерву з боксу Херсонської обласної організації фізкультурно-спортивного товариства Україна (місцезнаходження: 73003, м. Херсон, вул. Перекопська, 7, код ЄДРПОУ 21296051) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) грошову компенсацію за невикористану відпустку в розмірі 8680,08 грн. (вісім тисяч шістсот вісімдесят гривень вісім копійок).

Стягнути з Спеціалізованої дитячо-юнацької спортивної школи олімпійського резерву з боксу Херсонської обласної організації фізкультурно-спортивного товариства Україна (місцезнаходження: 73003, м. Херсон, вул. Перекопська, 7, код ЄДРПОУ 21296051) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) матеріальну допомогу на оздоровлення в розмірі 10669,45 грн. (десят тисяч шістсот шістдесят дев`ять гривень сорок п`ять копійок).

В задоволенні решти вимог відмовити.

Стягнути з Спеціалізованої дитячо-юнацької спортивної школи олімпійського резерву з боксу Херсонської обласної організації фізкультурно-спортивного товариства Україна (місцезнаходження: 73003, м. Херсон, вул. Перекопська, 7, код ЄДРПОУ 21296051) на користь держави (отримувач коштів ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106) судовий збір в сумі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень сорок копійок).

Заочне рішення суду може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою. відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України до Херсонського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного тексту судового рішення. Якщо повне рішення не були вручено у день його складення, позивач має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження у випадку подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Апеляційна скарга подається до Херсонського апеляційного суду або через Херсонський міський суд Херсонської області, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності ЦПК України в редакції від 15 грудня 2017 року.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

СуддяО. В. Ус