Рішення

від 19.11.2020 по справі 761/36836/19

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/36836/19

Провадження № 2/761/2277/2020

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2020 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді: Волошина В.О.

при секретарі: Сівосі І.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києва за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю ОІЛТЕК про стягнення заборгованості за договором позики, пені, три відсотки річних, інфляційних втрат,

в с т а н о в и в :

В вересні 2019р. позивач ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом (а.с. 2-4) до відповідача ТОВ ОІЛТЕК , в якому просив суд: стягнути з відповідача на свою користь заборгованість у розмірі 3847695,0 грн., судовий збір

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що 15 травня 2017р. між сторонами було укладено договір позики (далі по тексту - договір позики), відповідно до п. 1.1. якого, позикодавець (позивач) надає позичальнику (відповідачу) грошові кошти у вигляді позики в розмірі 4000000,0 на визначений строк на умовах, визначених у цьому договорі, а позичальник використовує отримані кошти і зобов`язується повернути їх у строк, визначений в цьому договорі.

На виконання зазначеного договору, позивачем було перераховано на банківський рахунок відповідача 1956000,0 грн. Однак, отримані грошові кошти відповідач по теперішній час в добровільному порядку не повернув в повному обсязі, не дивлячись на те, що умовами договору сторони визначили датою повернення (погашення) позики 30 червня 2017р. Оскільки в досудовому порядку відповідач відмовляється повернути позивачу отриману позику, позивач вимушений був звернутись до суду з вказаним позовом для захисту порушеного права, шляхом примусового стягнення з відповідача на свою користь: 1956000,0 грн. - суми заборгованості за тілом позики; 1390474,84 грн. - пені; 127810,0 грн. - 3,0 % річних; 373410,16 грн. - інфляційні втрати.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 23 жовтня 2019р. відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 18 лютого 2020р. закрито підготовче засідання та призначено справу до розгляду по суті.

До судового засідання представник позивача подав на адресу суду клопотання, в якому просив суд проводити розгляд справи за відсутності сторони позивача, заявлені позовні вимоги сторона підтримує в повному обсязі, з підстав, зазначених в позові, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач, про час і місце судового розгляду оповіщався у встановленому законом порядку, за місцезнаходженням юридичної особи, у судові засідання свого представника не направив, про поважність причин неявки суду не повідомив та не просив розглядати справу у відсутність свого представника, у встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження строк, відповідач відзив на позов не подавав.

Оскільки, сторона позивача не заперечувала проти проведення заочного розгляду справи і відповідно до ст. ст. 223, 280 ЦПК України суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Суд, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів ( суму позики ) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог кодексу, актів законодавства, а при відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Положеннями ч. 1 ст. 1050 ЦК України визначено, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 ЦК України.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 545 ЦК України якщо боржник видав кредиторові борговий документ, кредитор, приймаючи виконання зобов`язання, повинен повернути його боржникові. У разі неможливості повернення боргового документа кредитор повинен вказати про це у розписці, яку він видає.

Наявність боргового документа у боржника підтверджує виконання ним свого обов`язку.

Як вбачається з матеріалів справи і це встановлено судом, що 15 травня 2017р. між сторонами було укладено договір позики (а.с. 5, 6), відповідно до п. 1.1. якого, позикодавець (позивач) надає позичальнику (відповідачу) грошові кошти у вигляді позики в розмірі 4000000,0 на визначений строк на умовах, визначених у цьому договорі, а позичальник використовує отримані кошти і зобов`язується повернути їх у строк, визначений в цьому договорі.

Відповідно до п. 2.1. - 2.3. договору позики, позикодавець передає позичальнику зазначену суму позики до 19 травня 2017р. Моментом передачі вважається момент надходження грошових коштів на рахунок позичальника. Датою повернення позики є дата зарахування грошових коштів на рахунок позикодавця ( Дата повернення позики ). Позикодавець може надавати суму позики одноразово або частинами.

Датою повернення (погашення) позики є 30 червня 2017р. (п. 3.1. договору позики).

Згідно п. 3.2-3.4 договору позики, датою повернення (погашення) позики є 30 червня 2017р. Позика повертається шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок позикодавця. Позичальник має право достроково повернути позику позикодавцю. Позичальник може погашати позику одноразово або частково, але не пізніше 30 червня 2017р.

При порушенні позичальником строків повернення позики, установлених договором, він повинен сплатити позикодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми неповернутої частини позики за кожен день прострочки (п. 8.1 договору позики).

Пунктом 9.2 договору позики, сторони передбачили, у разі якщо сторони в результаті переговорів не могли досягти взаємної згоди щодо розбіжностей, що виникли, а також у разі якщо одна із сторін ухиляється від проведення переговорів, спір вирішується в судовому порядку, за місцем знаходження позикодавця.

Судом встановлено, що на виконання умов договору позики, позивачем було перераховано відповідачу 1956000,0 грн. (а.с. 7, 51).

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За змістом ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором.

Згідно положень ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

Згідно положень ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В судовому засіданні знайшов підтвердження той факт, що відповідач свої зобов`язання за договором позики не виконав в повному обсязі (а.с. 8), сума позики, яка залишається неповернутою становить, як зазначив в прохальній частині позову позивач складає 1956000,0 грн., а тому оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню ця сума заборгованості у розмірі 1956000,0 грн. Також обґрунтованими суд вважає, і вимоги позивача про стягнення на його користь з відповідача 1390474,84 грн. - пені; 127810,0 грн. - 3,0 % річних; 373410,16 грн. - інфляційні втрати за період часу з 01 липня 2017р. по 04 вересня 2019р., при цьому судом враховані правові позиції висловлені Верховним Судом в постановах по справі № 464/3790/16-ц від 16 січня 2019р., № 752/10525/16-ц від 22 червня 2020р.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню, судовий збір у розмірі 9605,0 грн.

Керуючись ст.ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76-81, 89, 133, 141, 223, 258, 259, 263-265, 268, 280, 282, 352, 354, 355 ЦПК України; ст.ст. 525, 526, 545, 610, 612, 625, 1046, 1048, 1050 ЦК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю ОІЛТЕК (код ЄДРПОУ 41044400, місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Звивиста, буд. 28) про стягнення заборгованості за договором позики, пені, три відсотки річних, інфляційних втрат - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ОІЛТЕК на користь ОСОБА_1 суму заборгованості за договором позики від 15 травня 2017р. у розмірі 3847695,0 /три мільйони вісімсот сорок сім тисяч шістсот дев`яносто п`ять/ грн..; судовий збір у розмірі 9605,0 /дев`ять тисяч шістсот п`ять/ грн.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 27 листопада 2020р.

Суддя: