Рішення

від 23.10.2020 по справі 183/1106/19

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 183/1106/19

№ 2/183/577/20

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 жовтня 2020 року м. Новомосковськ

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Городецького Д.І.

секретаря судового засідання Пономаренко О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в м. Новомосковську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Мрія про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири,-

в с т а н о в и в :

20 лютого 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вищезазначеним позовом, в обґрунтування якого, з урахуванням уточнених позовних вимог, посилалася на те, що вона є власником квартири АДРЕСА_1 .

Відповідач ОСОБА_2 проживає поверхом вище у квартирі АДРЕСА_2 .

05 серпня 2018 року в квартирі позивача відбулося залиття з квартири АДРЕСА_2 , про що 05 серпня 2018 року об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку Мрія було складено акт № 1 про залиття, в якому зазначено, що залиття відбулося з вище розташованої квартири АДРЕСА_3 . Причиною залиття встановлено: виток води з кухонного крану квартири АДРЕСА_2 . Необхідно провести ремонт силами винної особи. Під час складення даного акту відповідач ОСОБА_2 як завдавач шкоди присутня не була, оскільки знаходилась за межами міста, а саме повідомила в телефонній розмові, що вона разом з чоловіком знаходиться у дочки в м. Запоріжжя.

Згідно цього акту виявлено наступне: на стелі кухні жовті розводи площею 7,8 кв.м; на стелі коридору з`явилися мокрі жовті плями загальною площею 5,5 кв.м; у кладовій кімнаті пошкоджено стелю, покриття стін тотожного характеру порівняно з кухнею та коридором площею 1 кв.м; у ванній кімнаті пошкодження того ж характеру, як зазначено вище площею 0,8 кв.м; на фасаді будинку під кухонним вікном квартири позивача № 80 та над нею мокрі плями від затоплення.

Позивач вважає, що причиною залиття може бути несправність сантехнічного обладнання у квартирі відповідача або недбалість мешканців квартири, що спричинило зазначені події.

Внаслідок залиття, квартира ОСОБА_1 потребує термінового поточного ремонту, оскільки мешкати в ній неможливо.

Згідно висновку про вартість майнового збитку від 02 жовтня 2018 року, складеного суб`єктом оціночної діяльності фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 , вартість для проведення ремонту квартири позивача складає 5094,00 грн., зокрема за проведення експертизи позивачем було сплачено 500,00 грн.

ОСОБА_1 звернулася до КП Новомосковськ водоканал з запитом про надання інформації щодо відключення води, на що отримала відповідь згідно якої в період з 01.08.2018 року по 04.08.2018 року мали місце відключення води. Вважає, що ці факти підтверджують те, що у разі наявності несправностей сантехніки в квартирі відповідача або звичайна недбалість мешканців цієї квартири АДРЕСА_3 , спричинило затоплення квартири позивача протягом даного періоду.

Позивач неодноразово зверталася до відповідача з проханням добровільно відшкодувати завдану їй майнову шкоду, однак остання не бажає вчиняти будь-які дії по відшкодуванню збитків.

Крім того, ОСОБА_1 зазначила, що такими діями відповідача їй завдано моральну шкоду в розмірі 10 000,00 грн., яка виразилась у негативних емоціях та переживаннях з приводу пошкодження майна та неможливості нормального користування ним, порушення звичного способу життя, необхідності докладання додаткових зусиль для його нормалізації.

В зв`язку з наведеним, ОСОБА_1 просила суд стягнути з відповідача ОСОБА_2 на її користь: матеріальну шкоду в розмірі 5094,00 грн. витрати на оплату послуг експерта в розмірі 500,00 грн., на відшкодування завданої моральної шкоди 10 000,00 грн., витрати на правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн., а також судові витрати в розмірі 768,40 грн., а всього 19 368,40 грн.

Ухвалою суду від 06 березня 2019 року відкрите провадження у справі, розгляд справи призначено в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 03 квітня 2020 року підготовче провадження у справі закрите, справу призначено до судового розгляду по суті.

Відповідач ОСОБА_2 у відзиві на позовну заяву посилалася на необґрунтованість та безпідставність заявлених позовних вимог, просила відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Зокрема зазначила,що позивачем не доведено належними та допустимими доказами наявність її вини у затопленні квартири позивача, що є обов`язковою обставиною для задоволення позову, наполягала визнати акт неналежним доказом, оскільки він складений в порушення вимог законодавства, а саме без її участі, з яким її не ознайомили, у зв`язку з чим вона не змогла внести свої пояснення з приводу виникнення даних обставин. Крім того вважає неналежним і звіт про вартість майнового збитку від 02.10.2018 року, складеного суб`єктом оціночної діяльності - фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 , який на її думку, не є атестованим експертом з питань залиття квартир. З розміром матеріальної шкодин е погоджується в повному обсязі.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 та її представник не з`явилися, згідно заяви представника останній просив слухати справу за його відсутності, позов підтримує в повному обсязі, просив суд задовольнити заявлені вимоги, у разі повторної неявки відповідача не заперечував проти ухвалення заочного рішення у справі.

Відповідач ОСОБА_2 та її представник в судове засідання не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином,причини неявки суду не повідомили, клопотань про відкладення слухання справи суду не подавали.

Представник третьої особи - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Мрія в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення). За згодою представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Враховуючи те, що відповідач був належним чином повідомлений про місце, дату і час розгляду справи, повторно не з`явився в судове засідання, суд ухвалив провести заочний розгляд справи.

У зв`язку з неявкою осіб, які приймають участь у справі, суд розглядає справу у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, дослідивши надані позивачем докази, приходить до наступного.

Судом встановлено, що позивачу ОСОБА_1 на праві приватної власності належить квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 24320876 від 16 липня 2014 року та № 6053406 від 11 липня 2013 року (номер запису про право власності 6352521 від 16.07.2014 року та номер 1611453 від 11.07.2013 року). Позивач зареєстрована та проживає у вказаній квартирі.

У квартир і АДРЕСА_2 зареєстрована та проживає відповідач ОСОБА_2 .

Встановлено, що 05 серпня 2018 року відбулося залиття квартири позивача, про що в цей же день об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку Мрія було складено акт № 1 від 05 серпня 2018 року про залиття, яким встановлено, що залиття відбулося з вище розташованої квартири АДРЕСА_3 . Причиною залиття встановлено: виток води з кухонного крану квартири АДРЕСА_2 . Необхідно провести ремонт силами винної особи. Під час складення даного акту відповідач ОСОБА_2 як завдавач шкоди присутня не була, оскільки знаходилась за межами міста, а саме повідомила в телефонній розмові, що вона разом з чоловіком знаходиться у дочки в м. Запоріжжя.

Так, зазначеним актом на день обстеження комісією було встановлено наступне: на стелі кухні жовті розводи площею 7,8 кв.м; на стелі коридора з`явилися мокрі жовті плями загальною площею 5,5 кв.м; у кладовій кімнаті пошкоджено стелю, покриття стін тотожного характеру порівняно з кухнею та коридором площею 1 кв.м; у ванній кімнаті пошкодження того ж характеру, як зазначено вище площею 0,8 кв.м; на фасаді будинку під кухонним вікном квартири позивача № 80 та над нею мокрі плями від затоплення.

Встановлені комісією обставини в акті підтверджуються належним чином завіреними позивачем кольоровими фотокартками, здійсненим останнім в день настання події, тобто 05.08.2018 року.

Згідно відповіді Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Мрія від 03 травня 2019 року за вих. № 09 вбачається, що мешканці квартир АДРЕСА_4 , які об`єднані одним стояком внутрішньо-будинковими мережами водопостачання із заявами та скаргами щодо витоків води із водо-, каналізаційних та тепломереж до правління ОСББ Мрія в період з 01.06.2018 року по 01.10.2018 року не звертались, окрім власниці квартири АДРЕСА_5 , яка 05 серпня 2018 року повідомила, що її квартиру затопили. При огляді квартири було складено акт про залиття квартири АДРЕСА_5 . Причину залиття встановити було неможливим, так як потрапити у квартиру АДРЕСА_3 , яка знаходиться вище поверхом, не було можливим (квартиру не відчинили). Крім того, у липні та серпні 2018 року КП Новомосковськ водоканал надавав послуги з водопостачання не постійно, а по графіку, про який інформував мешканців у вигляді оголошення на кожному під`їзді будинку АДРЕСА_6 .

Згідно відповіді на запит КП Новомосковськ водоканал надано інформацію щодо відключення води, згідно якої в період з 01.08.2018 року по 04.08.2018 року мало місце відключення води.

Згідно відповіді на запит Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку Мрія від 13 серпня 2019 року за вих. № 19 повідомлено, що цілісність труб водопостачання (стояка холодної води) у 4-и кімнатних квартирах у 3-му під`їзді буд. АДРЕСА_6 візуально перевірено. Слідів ремонту труби або пошкоджень не виявлено. А отже водопровідний стояк ніяким чином не може бути причиною затоплення квартири АДРЕСА_5 . Зазначене підтверджується актом та належним чином завіреними належним чином завіреними позивачем кольоровими фотокартками.

Відповідно до звіту з незалежної оцінки від 02 жовтня 2018 року, складеного суб`єктом оціночної діяльності фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 , вартість майнових збитків складає 5094,00 грн., зокрема за проведення експертизи позивачем було сплачено 500,00 грн., що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера № 11 від 28 серпня 2018 року.

Позивач наголошує на тому, що вона неодноразово зверталася до відповідача ОСОБА_2 з проханням добровільно відшкодувати завдану їй майнову шкоду, проте зі сторони відповідача не було вчинено будь-яких з цього приводу.

Вирішуючи питання по суті заявлених вимог, суд застосовує наступні норми права.

Відповідно до частини другої статті 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.

За змістом положень частини третьої статті 386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової і моральної шкоди.

У частинах першій, другій статті 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Таким чином, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду.

При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано пов`язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою.

Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

При цьому такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку з порушенням.

Згідно з приписами ст. 1166 ЦК України, яка встановлює загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини завдавача шкоди. Якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

У частині першій статті 81 ЦПК України закріплене загальне правило розподілу обов`язків з доказування, а саме кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків наявності підстав звільнення від доказування

З огляду на наведене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності і диспозитивності цивільного процесу, положень ЦК України щодо відшкодування шкоди, саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності вини у завданні шкоди.

Враховуючи встановлене вище, суд вважає доведеним факт залиття квартири АДРЕСА_1 та заподіяння відповідачем збитків, які виразилися у пошкодженні стін та стелі в коридорі, кухні, ванній та коридорі.

Разом з цим відповідач не спростувала належними та допустимими доказами своєї вини у залитті квартири позивача, клопотання про проведення відповідних судових експертиз, зокрема на предмет визначення причин залиття квартири позивача, не заявляла та не надала інших доказів щодо розміру спричиненої позивачу майнової шкоди, хоча це є її процесуальним обов`язком, оскільки у спірних правовідносинах діє презумпція вини заподіювача шкоди. Натомість той факт, що причини залиття були усунуті мешканцями квартири АДРЕСА_3 самостійно без відключення водопостачання в усьому будинку, дає підстави вважати, що залиття сталося саме з вини мешканців квартири АДРЕСА_7 , тобто відповідача, за що останній повинен нести відповідальність.

Посилання представника відповідача на те, що акт про залиття квартири не відповідає вимогам щодо його змісту та форми, а отже не може бути належним доказом розміру завданої шкоди суд не приймає до уваги виходячи з того, що сам по собі акт є одним із доказів, що підтверджує факт заподіяння шкоди і зазначені в ньому обставини відповідачем не спростовані (Аналогічні висновки містяться в постанові Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі №643/19078/15 та від 29 травня 2019 року у справі №645/2087/15).

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги в частині відшкодування заподіяної матеріальної шкоди підлягають задоволенню.

В частині позовних вимог про відшкодування моральної шкоди у розмірі 10 000 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із пошкодженням її майна.

Згідно з ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка завдала, за наявності її вини.

У відповідності з роз`ясненнями, викладеними у п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 №4 Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди , при визначенні розміру відшкодування моральної шкоди суд приймає до уваги стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його житті, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити з засад розумності, виваженості та справедливості.

Враховуючи факт залиття, суд вважає, що діями відповідача ОСОБА_2 позивачу, як власнику житла, була заподіяна моральна шкода, яка полягає у пошкодженні майна, необхідності проведення ремонту по відновленню наслідків залиття, що призвело до порушення життєвого укладу позивача, суд приходить до висновку про можливість часткового задоволення позовних вимог щодо стягнення моральної шкоди в розмірі 500,00 грн.

Вирішуючи питання щодо стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн. суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правової допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат; 3) для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Таким чином, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Позивачем на підтвердження вимог в цій частині надано договір про надання правової допомоги № б/н від 07.02.2019 року, пунктом 4 якого передбачає суму гонорару адвоката 3000,00 грн., в той же час доказів на підтвердження понесених ним витрат на правничу допомогу на вказану суму, в тому числі квитанцію до прибуткового касового ордера суду не надав, у зв`язку з чим в задоволенні вимог в цій частині належить відмовити.

За таких обставин, аналізуючи вищевикладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладено та керуючись, ст.ст. 76-81, 89, 141, 258-259, 263-268, 273, 280-284, 354 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Мрія про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду,завдану внаслідок залиття квартири в розмірі 5 594,00 грн. (п`ять тисяч п`ятсот дев`яносто чотири грн. 00 коп.) , з яких: завдані майнових збитки - 5094,00 грн. та витрати на оплату послуг експерта - 500,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на відшкодування завданої моральної шкоди 500,00 грн. (п`ятсот грн. 00 грн.).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім грн. 40 коп.).

В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.

Учасники справи:

- позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_8 ;

- відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою:АДРЕСА_9 ;

- третя особа: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Мрія , код ЄДРПОУ 35950491, місцезнаходження за адресою: 51200, Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, вул. В.Ковалівка, буд. 6.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Повне судове рішення складене 23 жовтня 2020 року.

Суддя Д.І. Городецький