Рішення

від 14.12.2020 по справі 344/4568/20

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 344/4568/20

Провадження № 2/344/2235/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ЗАОЧНЕ

14 грудня 2020 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої - судді Ковалюк І.П.,

секретарів Караїм Ю.В., Довганич А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства ВЕСТІФГРУП про визнання договору неукладеним та стягнення коштів,-

В С Т А Н О В И В :

Представник позивача звернувся з позовом до Приватного підприємства ВЕСТІФГРУП про визнання договору неукладеним та стягнення коштів. Свої вимоги обґрунтовує тим, що в результаті переговорів за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи (засобу дистанційного зв`язку зв`язку Теlegram) із особою яка представилася як ОСОБА_2 у ОСОБА_1 29.11.2019 року виник намір укласти із ТОВ RЕ-ТЕ (резидент Республіки Польща, місцезнаходження вул.Боксерська, 1/304 02682 Варшава Польща, ідентифікаційний код 9512489724; регіон 384253387) договір купівлі-продажу з поставкою на територію України автомобіля Skoda Fabia 2016 р.в., з двигуном 1,2 ТSІ, 110 к.с., коробка передач - автоматична, тип палива бензин, пробіг 51 тис.км., колір сірий, вартістю 10200 доларів СІЛА, на умовах часткової передоплати (авансу) в сумі 4452 Євро, яку позивач сплатив на підставі рахунку-фактури №FV48/112019 від 29.11.2019 року згідно платіжного доручення в іноземній валюті №191129/СОR/64662 від 29.11.2019 року.

02.12.2019 року у ОСОБА_1 виник намір укласти із ПП ВЕСТІФГРУП договір №195 про надання послуг з розмитнення вищезазначеного автомобіля Skoda Fabia 2016 р.в., на умовах передоплати на підставі рахунку ПП ВЕСТІФГРУП №0000195 від 02.12.2019 року. Оплату даного рахунку позивачем було виконано повністю, що підтверджується платіжним дорученням №9002021008 від 07.12.2019 року на суму 77420,00 грн. із відміткою банку про його проведення 09.12.2019 року.

Однак, сторонами було погоджено не усі істотні умови вищезазначених договорів. Так, із рахунку-фактури, змісту електронного листування між позивачем та контактною особою вбачається, що сторонами договору купівлі-продажу від 29.11.2019 року та договору про надання послуг від 02.12.2019 року, зокрема, не було погоджено такої істотної його умови як строк дії договору. Представником, який діяв від імені продавця та виконавця (відповідача) не було надано жодних документів на підтвердження своїх повноважень діяти від імені та на користь вищезазначених осіб. Окрім того, продавцем ТОВ RЕ-ТЕ не було підтверджено наявність у нього права продажу вищезазначеного товару (автомобіля), не було надано його ідентифікаційні дані (VIN код) для перевірки фактичного існування зазначеного автомобіля, а виконавцем ПП ВЕСТІФГРУП не було підтверджено можливість особисто надати замовлену послугу та/або наявність права покласти надання даної послуги будь-якій уповноваженій третій особі у порядку ч.2 ст.902 ЦК України. У результаті - зазначені договори залишились не укладеними та не виконаними: вищезазначений товар (автомобіль) позивачу поставлено (продано) не було; послуги розмитнення товару відповідачем також надано не було; сплачені позивачем грошові кошти теж повернуто не було; з 13.01.2020 року контактна особа ОСОБА_2 перестав виходити на зв`язок, відповідати на звернення із запитаннями і видалив майже усі повідомлення у відповідному електронному засобі зв`язку.

Як пізніше було встановлено позивачем - кінцевим беніфіціарним власником обох вищезазначених юридичних осіб (як продавця - резидента республіки Польща ТОВ RЕ-ТЕ гак виконавця (ПП ВЕСТІФГРУП - резидента України) є одна і та ж сама особа - громадянин України ОСОБА_3 .

11.02.2020 року на адресу відповідача супровідним листом позивачем було направлено претензію на суму 77420,00, яка повернулась відправнику без вручення. За адресою зареєстрованого місцезнаходження відповідача - АДРЕСА_1 відповідач відсутній, що було встановлено шляхом виїзду позивачем по даній адресі.

Таким чином, відповідач заволодівши грошовими коштами позивача у сумі 77420 гри., продовжує безпідставно їх утримувати у себе і їх використовувати, чим порушує майнові права та інтереси позивача. Оскільки між позивачем і відповідачем при укладанні договору про надання послуг з розмитнення автомобіля 02.12.2019 року не було погоджено таку істотну умову договору як строк , даний договір є неукладеним (таким, що не відбувся) і сплачені позивачем кошти на виконання зазначеного договору мають бути повернуті відповідачем позивачу як безпідставно отримані. Також вказує, що ціна договору із ПП ВЕСТІФГРУП про надання послуг з розмитнення автомобіля становила 77420 грн, що перевищує 20-ти кратний розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (340 грн.), такий договір мав бути вчинений у письмові формі та підписаний сторонами. Враховуючи, спосіб укладання спірного договору він мав бути підписаний у спосіб, визначений ст.12 Закону України Про електронну комерцію , що зроблено не було. З наведених підстав слід вважати, що спірний договір про надання послуг у письмові формі сторонами вчинено не було. Окрім того, наголошує на тому, що відповідач при укладанні оспорюваного договору не надав позивачу інформацію, яка передбачена ст.13 Закону України Про захист прав споживачів так званий представник відповідача та ТОВ RЕ-ТЕ ОСОБА_2 не повідомив позивач про те, що відповідач та ТОВ RЕ-ТЕ є пов`язаними особами із одним кінцевим бенефіціарним власником - ОСОБА_3 , чим ввів позивача в оману щодо справжніх умов надання послуг, тобто застосував нечесну по відношенню до позивача підприємницьку практику.

Враховуючи вищезазначені обставини вважає, що існують правові підстави для визнання договору про надання послуг з розмитнення автомобіля із ПП ВЕСТІФГРУП від 02.12.2019 року не укладеним і стягнення із відповідача сплачених позивачем коштів, які на даний час зберігаються у позивача безпідставно, а також стягнення фінансових санкцій, які передбачені ст.625 ЦК України, тобто 3% річних та інфляційних збитків, нарахованих на суму боргу у період з 09.12.2019 року по дату ухвалення судом рішення у даній справі.

12.10.2020 року представник позивача подав заяву про зменшення позовних вимог та приєднання до матеріалів справи доказів витрат на правовому допомогу. Вказує, що у період з часу відкриття провадження у справі відповідачем добровільно було повернуто частину коштів, а саме 70 тис. грн. (30 000 грн. 22.06.2020 року, 40000 грн. 10.07.2020 року), відтак розмір заборгованості змінився і на даний час становить 8 794 грн. 69 коп., з яких 7 420,00 грн. - безпідставно отримані гроші та 1374,69 грн. - три проценти річних за користуванні відповідачем грошовими коштами позивача у період з 09.12.2019 року по 12.10.2020 року.

Позивач в судове засідання не з`явився, представник позивача подав заяву про розгляд справи за їх відсутності, не заперечив проти заочного розгляду справи.

В судове засідання відповідач свого представника не направив, про час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку. Про судове засідання відповідач був повідомлений також шляхом розміщення оголошення на сайті Судова влада .

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин, або без повідомлення причин неявки.

Від відповідача не надходило відзиву на позов, інших заяв та клопотань.

З урахуванням положень ст. 280 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи.

Відповідно до частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено наступне.

Як вбачається із копій переписки позивача із особою ОСОБА_2 здійсненої за допомого засобу дистанційного зв`язку зв`язку Теlegram, 29.11.2019 року у ОСОБА_1 виник намір укласти із ТОВ RЕ-ТЕ (резидент Республіки Польща, місцезнаходження вул.Боксерська, 1/304 02682 Варшава Польща, ідентифікаційний код 9512489724; регіон 384253387) договір купівлі-продажу з поставкою на територію України автомобіля Skoda Fabia 2016 р.в., з двигуном 1,2 ТSІ, 110 к.с., коробка передач - автоматична, тип палива бензин, пробіг 51 тис.км., колір сірий, вартістю 10200 доларів СІЛА, на умовах часткової передоплати (авансу) в сумі 4452 Євро.

На підставі даного йому рахунку-фактури №FV48/112019 від 29.11.2019 року ОСОБА_1 оплатив 4452 Євро, що підтверджується платіжним дорученнямв іноземній валюті №191129/СОR/64662 від 29.11.2019 року

02.12.2019 року у ОСОБА_1 виник намір укласти із ПП ВЕСТІФГРУП договір №195 про надання послуг з розмитнення вищезазначеного автомобіля Skoda Fabia 2016 р.в., на умовах передоплати на підставі рахунку ПП ВЕСТІФГРУП №0000195 від 02.12.2019 року. Оплату даного рахунку позивачем було виконано повністю, що підтверджується платіжним дорученням №9002021008 від 07.12.2019 року на суму 77420,00 грн. із відміткою банку про його проведення 09.12.2019 року.

Вказані договори залишились не укладеними та не виконаними: вищезазначений товар (автомобіль) позивачу поставлено (продано) не було; послуги розмитнення товару відповідачем також надано не було; сплачені позивачем грошові кошти теж повернуто не було.

11.02.2020 року на адресу відповідача супровідним листом позивачем було направлено претензію на суму 77420,00, яка повернулась відправнику без вручення.

06.03.2020 року позивач звернувся до Івано-Франківського ВП ГУНП в Івано-Франківській області із заявою про вчинення злочину (шахрайства), яка була зареєстрована в Журналі єдиного обліку Івано-Франківського ВП ГУНП в Івано-Франківській області за №8457.

Із змісту поданої представником позивача заяви на зменшення позовних вимог вбачається, що відповідачем добровільно було повернуто частину коштів, а саме 70 000 грн. (30 000 грн. - 22.06.2020 року, 40 000 грн. -10.07.2020 року).

Статтею 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства. Отже, об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес, саме вони є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту. Такі способи захисту передбачені статтею 16 ЦК України.

Відповідно до ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

За ч.3 ст. 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно ст.635 ЦК України попереднім є договір, сторони якого зобов`язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Сторона, яка необґрунтовано ухиляється від укладення договору, передбаченого попереднім договором, повинна відшкодувати другій стороні збитки, завдані простроченням, якщо інше не встановлено попереднім договором або актами цивільного законодавства. Зобов`язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення.

Як встановлено судом, у зв`язку з зазначеною домовленістю між сторонами виникли правовідносини, які регулюються (окрім положень Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку) Законом України Про захист прав споживачів , так як вказаний Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживча, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

В п.2 ч.1 ст.19 Закону України Про захист прав споживачів встановлено, що нечесна підприємницька практика забороняється. Нечесна підприємницька практика включає будь-яку діяльність, що вводить споживача в оману або є агресивною.

Відповідно до ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. На суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов`язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Станом на14.12.2020 року договір між сторонами не укладений, автомобіль позивачу не передано, однак відповідачем повернуто частину отриманих від позивача грошових коштів в сумі 70000 гривень.

У відповідності до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Як передбачено умовами ч. 1, ч. 2 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов`язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов`язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 906 ЦК України збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ч. 1 ст. 907 ЦК України договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін. Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом.

Позивач також просить стягнути з відповідача відповідно ст. 625 ЦК України три проценти річних за користування відповідачем грошовими коштами позивача у період з 09.12.2019 року до ухвалення судом рішення.

Частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так, з наданого представником позивача розрахунку 3% річних, вбачається що за період з 09.12.2019 року по 12.10.2020 року розмір 3% річних становить 1374, 69 грн. Даний розрахунок відповідачем не спростовано.

За період з 13.10.2020 року по 14.12.2020 року ( дату ухвалення судом рішення) відсотки з урахуванням трьох відсотків річних від простроченої суми становить 38,32 грн.

Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1 413,01 грн. - три проценти річних за користуванні відповідачем грошовими коштами позивача у період з 09.12.2019 року по 14.12.2020 року

Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч.1, 5, 6 ст.81 ЦПК України, Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Аналізуючи зазначені норми закону, повно та всебічно з`ясувавши вищевказані обставини, які стосуються предмету доказування, та оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами у справі доказів, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів, тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів, щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

У постанові Верховного Суду від 17.10.2018р. по справі № 301/1894/17 зазначено, що суд вирішуючи питання розподілу судових витрат, має з,ясувати склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін..), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

З урахуванням вищевикладеного, а також приймаючи до уваги те, що позивачем документально підтверджено судові витрати на правничу допомогу, вимоги про стягнення з відповідача судових витрат на правничу допомогу у розмірі 5820 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Згідно з положеннями ст. 22 Закону України Про захист прав споживачів позивач звільнений від сплати судового збору за цим позовом.

Частиною ч. 6 ст. 141 ЦПК України передбачено, що якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 840,80 грн.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 15, 16, 215, 536, 625,635, 638, 655, 693, 901, 903, 906, 907 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 12, 133, 137, 141, 223, 247, 258, 264, 265, 268, 280, 352 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до Приватного підприємства ВЕСТІФГРУП про визнання договору неукладеним та стягнення коштів, - задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства ВЕСТІФГРУП (код ЄДРПОУ 42367877, адреса зареєстрованого місцезнаходження: м. Івано-Франківськ, вул. Польова, 10) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_1 ) 7 420 гривень безпідставно отримана них коштів та 1 413,01 гривень - три проценти річних за користуванні відповідачем грошовими коштами позивача у період з 09.12.2019 року по 14.12.2020 року

Стягнути з Приватного підприємства ВЕСТІФГРУП (код ЄДРПОУ 42367877, адреса зареєстрованого місцязнаходження: м. Івано-Франківськ, вул. Польова, 10) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_1 ) судові витрати на правничу допомогу у розмірі 5 820 грн.

Стягнути з Приватного підприємства ВЕСТІФГРУП (код ЄДРПОУ 42367877, адреса зареєстрованого місцязнаходження: м. Івано-Франківськ, вул. Польова, 10)на користь держави (з зарахуванням на рахунок: UA 908999980313111256000026001, отримувач коштів ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 22030106) судовий збір в розмірі 840 гривень 80 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення складено та підписано 17 грудня 2020 року.

Суддя Ковалюк І.П.