Рішення від 14.12.2020 по справі 315/360/20

Справа № 315/360/20

Номер провадження № 2/315/241/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2020 року м. Гуляйполе

Гуляйпільський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді: Романько О.О.

за участю секретаря: Браціло І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Гуляйполе Запорізької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на боці відповідача - приватний нотаріус Гуляйпільського районного нотаріального округу Запорізької області Горова Яна Олександрівна, про визнання заповіту недійсним, -

ВСТАНОВИВ:

13.03.2020 року до суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Гуляйпільського районного нотаріального округу Запорізької області Горова Я.О., про визнання заповіту недійсним.

23.03.2020 року ухвалою судді відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження у підготовче судове засідання.

18.06.2020 року ухвалою суду закрито підготовче провадження та справу призначено до розгляду по суті.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим , що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його бабуся - ОСОБА_3 . Після її смерті залишилась спадщина у вигляді земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 8,6306 га, кадастровий номер 2321810100:31:001:0006, розташована ДП №47; п.246 Гуляйпільська міська рада Гуляйпільського району Запорізької області.

Вказана земельна ділянка належала ОСОБА_3 на підставі Державного акту на земельну ділянку серії ЗП №130842, виданого Гуляйпільською районною державною адміністрацією 19.11.2005 року, земельна ділянка була успадкована бабусею після смерті його батька - її сина ОСОБА_1 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . В той час, він, як син, відмовився від прийняття спадщини на користь бабусі.

На день смерті ОСОБА_3 він зі своєю сім`єю (дружина, доросла донька і троє неповнолітніх дітей) проживали разом з нею, вели спільне господарство протягом дванадцяти років (з 2006 року). З 2010 року ОСОБА_3 була прикута до ліжка, він з дружиною і дітьми доглядали її, піклувалися про неї цілодобово, а до цього часу, з 2006 року бабуся з будинку нікуди не виходила. Після смерті ОСОБА_3 позивач поховав її, поставив пам`ятник.

Він є єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_3 , в належний за законом шестимісячний строк, 05.09.2018 року, він звернувся з заявою до Гуляйпільської державної нотаріальної контори про видачу свідоцтва про право на спадщину після бабусі, що постійно проживала по АДРЕСА_1 .

У лютому 2019 року він отримав позовну заяву із Гуляйпільського районного суду Запорізької області, якою ОСОБА_2 позивався до нього про призначення додаткового строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , так як остання 31.03.2009 року склала заповіт на його ім`я, посвідчений приватним нотаріусом Гуляйпільського районного нотаріального округу Запорізької області Горовою Я.О. та зареєстрованим в реєстрі за №1413. При цьому ОСОБА_2 зазначив в позові, що про наявність інших спадкоємців йому не відомо.

Заповіт, на який посилається ОСОБА_2 , є недійсним, так як останній намагається суд ввести в оману.

По-перше, ніякого заповіту ОСОБА_3 не складала, при її житті, а саме 20.02.2017 року в Гуляйпільському районному суді Запорізької області розглядалась цивільна справа № 315/1006/16-ц за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання договору оренди землі недійсним та стягнення моральної шкоди.

В зв`язку з тим, що в судовому засіданні було встановлено, що ОСОБА_3 не укладала з ОСОБА_2 договір оренди земельної ділянки строком на 49 років, а був укладений договір оренди терміном до 31 грудня 2023 року. ОСОБА_2 сплатив ОСОБА_3 орендну плату, яку не сплачував, були внесені зміни та доповнення до договору оренди землі, а саме: (згідно ухвали Гуляйпільського районного суду Запорізької області від 20.02.2017 року): 1.1 Внести зміни до абзацу першого пункту 8 договору оренди землі, виклавши його у наступній редакції: 8 Цей договір укладено терміном до 31 грудня 2023 року. 1.2 Внести зміни до п.10 договору оренди землі виклавши його в цілому в новій редакції: 10 Розмір орендної плати розраховано на один рік на загальну площу земельної ділянки: 3426,81 га. Розмір орендної плати за землю обчислюється з урахуванням індексів інфляції .

ОСОБА_3 була на той час живою і ніякої мови про складений на ОСОБА_2 заповіт не було, так як нею не складався і договір оренди землі з ОСОБА_2 на 49 років.

Більш того, в 2005 році заповіт був складений на його ім`я, бабуся віддала його при житті йому. ОСОБА_3 дуже любила його і його сім`ю, тому будь-якого приводу щоб вона склала заповіт на зовсім чужу, незнайому людину не могло бути.

Була використана її неграмотність, похилий вік, стан її здоров`я, вже на той час ОСОБА_3 не могла керувати своїми діями, ними керував ОСОБА_2 , оскільки в роки Великої вітчизняної війни вона була вислана на примусові роботи до Німеччини, де за 5 років втратила своє здоров`я. Все це можуть підтвердити свідки: ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

А тому вважає, що даний заповіт не відображає істинну волю спадкодавця, тобто його воля виражена під неправомірною дією зі сторони інших осіб.

Прохає визнати недійсним заповіт, складений 31.03.2009 року та посвідчений приватним нотаріусом Гуляйпільського районного нотаріального округу Запорізької області Горовою Я.О. на ОСОБА_2 зареєстрованим в реєстрі за №1413.

Позивач в судовому засіданні суду пояснив, що після смерті його батька земельна ділянка перейшла його бабусі, бо так домовились між собою. Земельна ділянка перебувала в оренді Заповіт Леніна у ОСОБА_2 , який перестав сплачувати орендну плату і вони з ним вирішували це питання в судовому порядку. Вважає, що бабуся не могла скласти заповіт на ОСОБА_2 , оскільки він сам з 2004 року проживав разом з бабусею до дня її смерті, зареєстрований за адресою бабусі з 2006 року. Вони були у гарних відносинах з бабусею, доглядали її, так як вона мала незадовільний стан здоров`я: погано ходила, а потім взагалі 7 років була лежачою. Про заповіт на ім`я ОСОБА_2 йому не було відомо, вважає, що бабуся повідомила б його про такий заповіт, оскільки не була психічно хворою.

Представник позивача адвокат Махно К.І. наполягала на задоволенні позову за тих обставин, які в ньому наведені.

Представник відповідача адвокат Сивоненко О.В. суду пояснила, що в березні 2018 року відкрилася спадщина після ОСОБА_3 ОСОБА_2 отримав лист від нотаріуса про відкриття спадщини, однак останній пропустив строк для подання заяви про прийняття спадщини, наразі в провадженні суду перебуває його позов про визначення йому додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом після ОСОБА_3 . Вважає, що позов не містить чіткої юридичної конструкції - а саме підставу позову, натомість викладене бачення позивачем самої ситуації, тому відзив на позов вони не готували.

Свідок ОСОБА_4 суду повідомила, що позивач у справі є її чоловіком. Спірна земельна ділянка перейшла бабусі позивача - ОСОБА_3 в порядку спадкування, так як чоловік відмовився на її користь. З 2005 року вони переїхали проживати до бабусі в с. Копані Гуляйпільського району, так як стан її здоров`я був поганий, бабуся сказала, що перепише паї на них. У 2005 році бабуся склала заповіт на позивача, а у 2006 році вони зареєстрували своє місце проживання у бабусі. Остання померла у 2018 році. Вони подали заяви про прийняття спадщини на три паї, але на один пай був складений заповіт на іншу особу. У 2009 році бабуся розуміла свої дії, могла підписуватися сама документи, писала лише прізвище, скаржилася на болі в ногах. Про наявність заповіту на користь ОСОБА_2 остання не розповідала. Вона 7 років доглядала її лежачою, вважає, що бабуся не розуміла, що підписала, можливо вона вважала це ще одним договором оренди.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання 14.12.2020 року не з`явився, про час і місце його проведення був повідомлений належним чином, 12.08.2020 року надав заяву про розгляд справи без його участі, позов підтримав в повному обсязі та прохав задовольнити (а.с.94).

Представник позивача адвокат Махно К.І. в судове засідання 14.12.2020 року не з`явилася, про час і місце його проведення була повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомила.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання 14.12.2020 року не з`явився, про час і місце його проведення був повідомлений належним чином, 12.08.2020 року надав заяву про розгляд справи без його участі, заперечував проти задоволення позову (а.с.84).

Представник відповідача адвокат Сивоненко О.В. в судове засідання 14.12.2020 року не з`явилася, про час і місце його проведення була повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомила.

Третя особа: приватний нотаріус Гуляйпільського районного нотаріального округу Запорізької області Горова Я.О. в судове засідання 14.12.2020 року не з`явилася, про час і місце його проведення була повідомлена належним чином, 04.05.2020 року та 02.11.2020 року надала заяви про розгляд справи без її участі (а.с.40, 124).

Виходячи з наведеного, а також положень ч.3 ст.211 ЦПК України, суд вважає, що рішення у справі можливо ухвалити при проведенні судового засідання за відсутності сторін .

У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось через неявку у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов не підлягає задоволенню за таких підстав.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Стаття 13 ЦПК України передбачає, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлені наступні обставини у справі та відповідні їм правовідносини.

ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Копані Гуляйпільського району Запорізької області народився позивач у справі - ОСОБА_1 , батьком якого є ОСОБА_1 , а матір`ю ОСОБА_6 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 10.12.1971 року (а.с.5).

Позивач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 , виданого 10.06.2002 року Кривоозерським РВ УМВС України в Миколаївській області (а.с.3-4).

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько позивача - ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 16.05.2003 року (а.с.7).

24.11.2003 року державним нотаріусом Гуляйпільського районного нотаріального округу Запорізької області Горовою Я.О. видано ОСОБА_7 свідоцтво про право на спадщину за законом після ОСОБА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , на право на земельну частку (пай), яке перебуває у власності КСП Заповіт Леніна розміром 6,25 в умовних кадастрових гектарах (а.с.8).

19.11.2005 року на підставі розпорядження голови Гуляйпільської районної державної адміністрації від.02.02.2005 року № 38 видано ОСОБА_3 Державний акт серії ЗП №130842 на право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 8,6306 га, кадастровий номер 2321810100:31:001:0006, розташована ДП №47; п.246 Гуляйпільська міська рада Гуляйпільського району Запорізької області (а.с.9).

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла бабуся позивача - ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 від 30.03.2018 року (а.с.6).

11.06.2020 року на виконання ухвали суду від Гуляйпільської державної нотаріальної контори надійшла копія спадкової справи №76/2018 після ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.51-72).

Як встановлено з матеріалів спадкової справи, 05.09.2018 року заведено спадкову справу №76/2018 після смерті ОСОБА_3 , номер у спадковому реєстрі 62942701 (а.с.54).

05.09.2018 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Гуляйпільської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини за законом після смерті бабусі ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.52).

Згідно довідки Воздвижівської сільської ради Гуляйпільського району Запорізької області №202 від 04.09.2018 року позивач ОСОБА_1 проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , разом зі своєю бабусею ОСОБА_3 до часу її смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.54 зворот).

Згідно заповіту, складеного ОСОБА_7 31.03.2009 року, вона заповіла ОСОБА_2 , 1961 року народження, належну їй земельну ділянку площею 8,6306 га, кадастровий номер 2321810100:31:001:0006, розташована ДП №47; п.246 Гуляйпільська міська рада Гуляйпільського району Запорізької області, надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Заповіт посвідчено державним нотаріусом Гуляйпільської державної нотаріальної контори Запорізької області Горовою Я.О. та зареєстровано в реєстрі за №1413 (а.с.61) та в Спадковому реєстрі за № 513130 (а.с.53).

23.01.2019 року відповідач ОСОБА_2 звернувся до Гуляйпільської державної нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.65).

23.01.2019 року державним нотаріусом відмовлено ОСОБА_2 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з пропуском строку подання заяви про прийняття спадщини (а.с.65 зворот -66).

30.01.2019 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Гуляйпільської державної нотаріальної контори з заявою про те, що йому відомий факт, що заповіт, складений на його користь ОСОБА_3 у виконавчому комітеті Долинської сільської ради Гуляйпільського району Запорізької області 18.04.2005 року, зареєстрований в реєстрі за №35, посвідчений з порушенням форми посвідчувального напису. В суд з питань визнання заповіту дійсним звертатися не буде, не заперечує проти видачі свідоцтва про право на спадщину за законом (а.с.66 зворот).

30.01.2019 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Гуляйпільської державної нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті бабусі ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.67).

30.01.2019 року державним нотаріусом видано позивачу ОСОБА_1 свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті бабусі ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на право на земельну ділянку площею 4,6892 га, кадастровий номер 2321882000:06:004:0009, розташовану за адресою: Запорізька область, Гуляйпільський район, Долинська сільська рада (а.с.70).

30.01.2019 року державним нотаріусом видано позивачу ОСОБА_1 свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті бабусі ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на право на земельну ділянку площею 5,8993 га, кадастровий номер 2321882000:08:005:0035, розташовану за адресою: Запорізька область, Гуляйпільський район, Долинська сільська рада (а.с.71 зворот).

Суд, відмовляючи в задоволенні позову, виходить з наступного.

Позивач в обґрунтування позову посилався на те, що його бабуся ОСОБА_3 ніякого заповіту на ОСОБА_2 не складала, була на той час живою і ніякої мови про складений на відповідача заповіт не було. Тому вважає, що заповіт нею не складався як і договір оренди землі з ОСОБА_2 на 49 років. Крім того, в 2005 році заповіт був складений на його ім`я, бабуся віддала його при житті йому, ОСОБА_3 дуже любила його, його сім`ю, будь-якого приводу складати заповіт на зовсім чужу та незнайому людину у неї не було. Вважає, що була використана її неграмотність, похилий вік, стан її здоров`я, вже на той час ОСОБА_3 не могла керувати своїми діями, ними керував ОСОБА_2 ..

Так, відповідно до ч.1 ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ч.1 ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч.1, 2 ст.1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи.

Відповідно до ч.1 ст.1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Відповідно до ст.1233, ч.2 ст.1234 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Право на заповіт здійснюється особисто. Вчинення заповіту через представника не допускається.

Відповідно до ч.1 ст.1235 ЦК України заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Стаття 1247 ЦК України регламентує, що заповіт складається у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складення. Заповіт має бути особисто підписаний заповідачем. Якщо особа не може особисто підписати заповіт, він підписується відповідно до частини четвертої статті 207 цього Кодексу. Заповіт має бути посвідчений нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами, визначеними у статтях 1251-1252 цього Кодексу. Заповіти, посвідчені особами, зазначеними у частині третій цієї статті, підлягають державній реєстрації у Спадковому реєстрі в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Стаття 1248 ЦК України регламентує, що нотаріус посвідчує заповіт, який написаний заповідачем власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів. Нотаріус може на прохання особи записати заповіт з її слів власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів. У цьому разі заповіт має бути вголос прочитаний заповідачем і підписаний ним. Якщо заповідач через фізичні вади не може сам прочитати заповіт, посвідчення заповіту має відбуватися при свідках (стаття 1253 цього Кодексу).

Стаття 1257 ЦК України регламентує, що заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним. За позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі. Недійсність окремого розпорядження, що міститься у заповіті, не має наслідком недійсності іншої його частини. У разі недійсності заповіту спадкоємець, який за цим заповітом був позбавлений права на спадкування, одержує право на спадкування за законом на загальних підставах.

Глава 17 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 20/5 від 03.03.2004 року (яка діяла із змінами та доповненнями на час посвідчення спірного заповіту, але втратила чинності від 07.03.2012 року ) визначала порядок посвідчення заповітів.

Із тексту спірного заповіту вбачається, що він складений 31.03.2009 року з дотриманням вимог діючого на той час законодавства, а саме: складений у письмовій формі із зазначенням часу, місця його укладення, особисто підписаний заповідачем, посвідчений нотаріусом та зареєстрований у Спадковому реєстрі. При цьому нотаріусом зазначено, що заповіт прочитаний вголос заповідачем ОСОБА_3 і власноручно підписаний нею у її присутності, особу заповідача встановлено, дієздатність перевірено, про що відображено як в самому заповіті, так і деталізовано в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій.

Крім того, заповіт містить положення про роз`яснення заповідачу змісту ст.ст. 1235, 1241, 1307 ЦК України.

Також слід зазначити, що відповідно до ст.1254 ЦК України заповідач має право у будь-який час скасувати заповіт. Заповідач має право у будь-який час скласти новий заповіт. Заповіт, який було складено пізніше, скасовує попередній заповіт повністю або у тій частині, в якій він йому суперечить. Кожний новий заповіт скасовує попередній і не відновлює заповіту, який заповідач склав перед ним. Якщо новий заповіт, складений заповідачем, був визнаний недійсним, чинність попереднього заповіту не відновлюється, крім випадків, встановлених статтями 225 і 231 цього Кодексу. Заповідач має право у будь-який час внести до заповіту зміни.

Так, заповіт, що оскаржується, складений 31.03.2009 року, заповідач помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто, між складанням заповіту та смертю заповідача минуло дев`ять років, протягом яких заповідач не відмінив його і не вніс до нього зміни.

Пунктом 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування визначено, що право на пред`явлення позову про недійсність заповіту виникає лише після смерті заповідача. Заповіт, складений особою, яка не мала на це права, зокрема, недієздатною, малолітньою, неповнолітньою особою (крім осіб, які в установленому порядку набули повну цивільну дієздатність), особою з обмеженою цивільною дієздатністю, представником від імені заповідача, а також заповіт, складений із порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, згідно із частиною першою статті 1257 ЦК є нікчемним, тому на підставі статті 215 ЦК визнання такого заповіту недійсним судом не вимагається.

Пунктом 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування визначено, що за позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо він був складений особою під впливом фізичного або психічного насильства, або особою, яка через стійкий розлад здоров`я не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними. Для встановлення психічного стану заповідача в момент складання заповіту, який давав би підставу припустити, що особа не розуміла значення своїх дій і (або) не могла керувати ними на момент складання заповіту, суд призначає посмертну судово-психіатричну експертизу (стаття 145 ЦПК).

Як вбачається з позову, позивач фактично просить визнати недійсним заповіт через те, що останній не відображає істинну волю спадкодавця, оскільки як вважає позивач, заповіт мав бути складений на нього.

Згідно ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Стаття 13 ЦПК України передбачає, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Будь-яких клопотань щодо призначення судової експертизи за ціжю справою з боку позивача не надходило. Свідок, який був допитаний за клопотанням позивача - ОСОБА_4 є дружиною позивача, що дає суду підстави ставитися критично до її пояснень як заінтересованої особи. Інший же свідок - ОСОБА_5 жодного разу до суду не з`явився та будь-яких пояснень не надав.

За таких обставинах, суд вважає, що посилання позивача в обґрунтування своїх вимог ґрунтуються на припущеннях, що спростовується наведеними вище нормами законодавства та обставинами справи.

В силу вимог ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Отже, з урахуванням вищенаведеного та оцінки доказів в їх сукупності, суд приходить до висновку, що порушень вимог щодо форми та посвідчення оспорюваного заповіту, передбачених нормативними документами, при розгляді справи не встановлено, та доказів, які б свідчили про його нікчемність, позивачем суду також не надано, тому підстави для задоволення позову та визнання заповіту недійсним відсутні.

А тому позов не підлягає задоволенню, так як не підтверджений встановленими обставинами та наданими суду доказами.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 81, 89, 211, 223, 247, 263-265, 268, 272-273, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на боці відповідача - приватний нотаріус Гуляйпільського районного нотаріального округу Запорізької області Горова Яна Олександрівна, про визнання заповіту недійсним - залишити без задоволення.

Рішення повністю складене 17.12.2020 року.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Запорізького апеляційного суду через Гуляйпільський районний суд Запорізької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: О. О. Романько