Рішення

від 23.07.2007 по справі 25/147-07-4223

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

25/147-07-4223

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" липня 2007 р.Справа  № 25/147-07-4223

За позовом:   Котовського міжрайонного прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Ліквідаційної комісії Котовської митниці

До відповідача: Дочірнього підприємства Територіального міжгалузевого об'єднання „Темо”

Про стягнення 23300 грн.

Суддя: Малярчук І.А.

В судових засіданнях приймали участь представники:

Прокурора: Лянна О.А., посвідчення від 01.08.06 р.

Позивача:  Хренкова М.Б., довір. від 11.06.07 р. № 17/01-30/99

Відповідача: Донось Ю.В., довір. від 01.08.06 р.

В судовому засіданні 23.07.07 р. приймали участь представники:

Прокурора: Лянна О.А., посвідчення від 01.08.06 р.

Позивача:  Хренкова М.Б., довір. від 11.06.07 р. № 17/01-30/99

Відповідача: не з'явився

Суть спору: Про стягнення з Дочірнього підприємства Територіального міжгалузевого об'єднання „Темо” на користь Ліквідаційної комісії Котовської митниці збитків в сумі 23300грн.

Прокурор заявлений позов підтримує, подав пояснення від 19.06.07 р., де навів обґрунтування наявності порушених прав держави за захистом яких звернувся до суду з даним позовом.

Представник позивача на заявлених позовних вимогах наполягає, надав суду пояснення до позовної заяви від 23.07.07 р. вх. № 16940, де обґрунтував позовні вимоги з огляду на норми чинного законодавства, пояснив обставини справи, та заяву про  уточнення позовних вимог від 24.07.07 р. вх. № 17041, відповідно до якої уточнив позовні вимоги у вищенаведеній остаточній редакції.

Первинні позовні вимоги позивача складали: про стягнення з ДП „Темо” заборгованості в сумі 23300 грн. на користь Ліквідаційної комісії Котовськом митниці.

Так, пояснюючи обставини справи позивач вказує на те, що відповідачем порушено як умови договору відповідального зберігання № 18, відповідно до якого прийнято від митниці на зберігання вилучене   в процесі  встановлення порушення митних правил майно на загальну суму 23300 грн., так і законодавство, яке регулює порядок знищення небезпечної та неякісної продукції. Дані обставини підтверджують ті обставини, що в порушення п.2.2. договору зберігання  відповідач без повідомлення митниці, передає 23300 кг. насіння соняшнику для здійснення його аналізу ДП Котовське ХПП, у якого відсутні будь-які дозвільні документи на проведення такого виду робіт. Згідно висновку ДП Котовське ХПП вилучений вантаж підлягає знищенню. Про наявність цього висновку митниця  відповідачем проінформована не була. Всі ці обставини свідчать про порушення ДП „Темо” умов договору.

Крім того, в порушення ст.172 Митного кодексу України, Закону України „Про вилучення з обігу, переробку, утилізацію, знищення або подальше використання неякісної або небезпечної продукції”, Порядку організації митних аукціонів, реалізації товарів і транспортних засобів на митних аукціонах, товарних біржах або через підприємства торгівлі, а також розпорядження окремими видами товарів, що не підлягають реалізації,  затвердженого Постановою КМУ від 26.04.03 р. № 607, Постанови КМУ від 24.01.01 р. № 50, Порядку обліку, зберігання, оцінки конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави, і розпорядження ним, затвердженого Постановою КМУ від 25.08.98 р. № 1340 ДП „Темо” проводилося знищення переданого за відповідальне зберігання майна без відома, участі та поза контролем комісії, до складу якої входять представники податкових органів та державного казначейства, без визначення за погодженням із санітарно-епідеміологічною службою МОЗ та службою ветеринарної медицини Мінагрополітики  способу утилізації знищення або подальшого використання вилученої з обігу неякісної та небезпечної харчової продукції, продовольчої сировини і супутніх матеріалів, у зв'язку з чим відповідачем порушено умови пп. 2.1.3.,п.п. 2.2., 2.3. договору відповідального зберігання від 05.03.05 р. № 18, тому згідно до п.5.1. даного договору  відповідач несе відповідальність у розмірі вартості цього майна,  зазначеної в акті прийому-передачі та в Постановах Котовського міськрайсуду Одеської області.

Відповідач, в судові засідання не з'являвся відзив на позов та витребувані судом документи не надав. Справа згідно  си.75 ГПК України розглядається за наявними в ній документами.

Судом задовольнялись клопотання сторін про відкладення розгляду справи, про що свідчать відповідні судові ухвали.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи сторін, суд встановив наступне:

Згідно Протоколів про порушення митних правил №№ 0521/50300/05, 0522/50300/05 від 09.09.05 р., з підстав порушення митних правил Бурнузус О.К., Антюховим А.Ф. Котовською митницею було вилучено у останніх насіння соняшнику, яке відповідно до постанов Котовського міськрайсуду Одеської області від 03.10.05 р., прийнятих за результатами розгляду матеріалів, що надійшли від Котовської митниці про притягнення до адміністаритвиної відповідальності Бурнузус О.К., Антюхова А.Ф., було конфісковано на користь держави  в кількості 23300 кг. на загальну суму 23300 грн.

На підставі договору відповідального зберігання № 18 від 05.03.05 р., укладеного між Котовською митницею та ДП „Темо” існували взаємовідносини стосовно відповідального зберігання майна, вилученого при порушенні митних правил, та іншого майна, що переходить у власність держави в асортименті та кількості згідно відповідних супровідних  документів, які є невід'ємною частиною цього договору (п.1 договору № 18 від 05.03.05 р.).

Умовами договору відповідального зберігання, а саме пп. 2.1.1., 2.1.6. п. 2.3., передбачено, що  підприємство зобов'язано прийняти майно на відповідальне  зберігання на підставі акту прийому-передачі з вказівкою про найменування, кількість, вагу, об'єм, стан упаковки. Нести відповідальність за втрату або ушкодження переданого митницею майна незалежно від причин ушкодження або втрати, із моменту одержання майна від Митниці до закінчення терміну його зберігання. Підприємство не має права на самовільне розпорядження майном.

Митниця має право проводити інвентаризацію майна, яке знаходиться на відповідальному зберіганні по мірі виробничої необхідності. Підприємство згідно ст.ст. 950, 951 ЦК України, ст.ст. 224, 225 ГК України несе відповідальність за збереження й цілісність майна з дати передачі на зберігання і до моменту повернення Митниці. У випадку втрати, знищення або пошкодження майна, яке зберігається,   або його частини, Підприємство повинне за свій рахунок відшкодувати нанесені збитки, крім втрати якості довготривалого зберігання ( п.п.3.1.2, 5.1 Договору).

На виконання договору відповідального зберігання за накладною від 15.09.05 р. № 162, актом прийому-передачі по договору на відповідальне зберігання від 15.09.05 р. Котовською митницею було передано на відповідальне зберігання насіння соняшника в кількості       23300 кг. на суму 23300 грн.

15.09.05 р. ДП „Темо” на ДП Котовське ХПП було проведено  аналіз насіння соняшника, прийнятого від митниці на відповідальне зберігання, за результатами якого відповідач самостійно прийняв рішення про необхідність його утилізації, у зв'язку з чим на підставі договору на захоронення твердих побутових відходів № 14 від 16.09.05 р., укладеного між ДП„Темо” та ПП „ОГС”, акту приймання-передачі на переробку та утилізацію від 16.09.05 р., акту виконаних робіт від 16.09.05 р., відповідач здійснив утилізацію насіння соняшника в кількості 23300 кг. Дані обставини стали відомі позивачу в результаті проведеної інвентаризації товарно-матеріальних цінностей в процесі здійснення ліквідаційної процедури Котовської митниці, про що складено інвентаризаційний опис.

Так, вищенаведені дії відповідача щодо утилізації переданого на відповідальне зберігання майна, на думку прокурора, є порушенням прав держави, що стало підставою для звернення останнього до суду з даним позовом для їх захисту.

Проаналізувавши встановлені судом обставини справи, позиції сторін по справі, наявні в матеріалах справи документи, законодавство яким врегульовані дані правовідносини суд дійшов до висновку щодо задоволення заявлених позивачем Прокурором позовних вимог з врахуванням наступного.

Правові   та   організаційні  засади вилучення з обігу,  переробки, утилізації, знищення або подальшого використання   неякісної   та   небезпечної   продукції   з  метою недопущення негативного впливу такої продукції на життя,  здоров'я людини, майно і довкілля встановлює Закон України „Про вилучення з обігу, переробку, утилізацію, знищення або подальше використання неякісної  та небезпечної продукції” від 14 січня 2000 року N 1393-XIV, ч.ч. 1, 2, 3 ст.1, ч.2 ст.5 якого передбачено, що до   неякісної  та  небезпечної  продукції відноситься: продукція, яка  не  відповідає  вимогам  чинних   в   Україні нормативно-правових   актів   і  нормативних  документів  стосовно відповідних видів продукції щодо її споживчих властивостей; продукція, яка не відповідає обов'язковим  вимогам  чинних  в Україні нормативно-правових актів і нормативних документів щодо її безпеки для життя і здоров'я людини, майна і довкілля. Вилучення неякісної  та   небезпечної   продукції   з   обігу здійснюється  власником  цієї  продукції  за  його рішенням або за рішенням  спеціально  уповноважених   органів   виконавчої   влади відповідно до їх повноважень.

    Частиною 3 ст.18 Закону України „Про вилучення з обігу, переробку, утилізацію, знищення або подальше використання неякісної  та небезпечної продукції” передбачено, що переробка, утилізація   або   знищення   вилученої   з  обігу неякісної та небезпечної  продукції  здійснюється  підприємствами, виробництво   яких   пройшло  атестацію  на  виконання  цих  робіт відповідно до вимог цього Закону.

Згідно п.7 Загальних вимог до здійснення переробки, утилізації, знищення або подальшого використання вилученої з обігу неякісної та небезпечної продукції, затверджених Постановою КМУ від 24.01.01 р. № 50 способи утилізації,  знищення або подальшого  використання вилученої  з  обігу  неякісної  та небезпечної харчової продукції, продовольчої  сировини  і  супутніх  матеріалів визначаються   за погодженням  із  санітарно-епідеміологічною службою МОЗ та службою ветеринарної медицини Мінагрополітики.                                          

    Пунктом 5 Постанови КМУ від 26 квітня 2003 р. N 607 „Про  затвердження Порядку організації митних аукціонів, реалізації товарів і транспортних засобів на митних аукціонах, товарних біржах або через підприємства торгівлі, а також розпорядження окремими видами товарів, що не підлягають реалізації” визначено, що товари, заборонені згідно із законодавством до реалізації в  Україні,  утилізуються  або знищуються у порядку, встановленому законодавством.  

         Частиною 4 пункту 16 Порядку  обліку, зберігання, оцінки конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність  держави, і розпорядження ним, затвердженого Постановою КМУ № 1340  від 25.08.98 р. передбачено, що знищення (утилізація)  проводиться   під   контролем   членів комісії, створеної відповідно до пункту 7 цього Порядку.

    Згідно ч.1 ст.936, п.1 ч.1 ст.937 ЦК України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка  передана  їй  другою  стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності. Договір  зберігання  укладається  у  письмовій   формі у випадках, встановлених статтею 208 цього Кодексу.

            За  втрату  (нестачу)  або пошкодження речі,  прийнятої на зберігання, зберігач відповідає на загальних підставах.  Збитки,  завдані  поклажодавцеві  втратою  (нестачею)  або пошкодженням речі, відшкодовуються зберігачем: 1) у разі втрати (нестачі) речі - у розмірі її вартості; 2) у разі пошкодження речі - у розмірі суми, на яку знизилася її вартість (ч.1 ст.950, ч.1 ст.951 ЦК України).

Таким чином, із аналізу наведених судом обставин справи, умов договору про відповідальне зберігання та норм законодавства вбачається, що відповідач в порушення визначеного законодавством порядку утилізації небезпечного майна, що належить державі провів знищення  насіння соняшника, чим спричинив державі в особі митниці збитки  в сумі вартості майна, а саме в розмірі 23300 грн. Дані висновки судом зроблено з огляду на те, що ДП„Темо” за відсутності  на то суб'єктивних підстав самовільно ініціювало перевірку якості насіння соняшника на предмет визначення  його неякісним та небезпечним, звернулось  за проведенням таких досліджень до  не уповноваженої на то  особи та подальшу утилізацію майна здійснив за допомогою підприємства, виробництво якого не пройшло атестацію на виконання  таких робіт відповідно до вимог закону.

Згідно п. 1, пп. 1) п.2, ч.1 п.3 ст.22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або місить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовують у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до ст.224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Частина 2 п.1 ст. 225 ГК України відносить до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.

При визначенні розміру збитків, якщо інше не передбачено законом або договором, враховуються ціни, що існували за місцем виконання зобов'язання на день задоволення боржником у добровільному порядку вимоги сторони, яка зазнала збитків, в у разі якщо вимогу не задоволено у добровільному порядку, - на день подання до суду відповідного позову про стягнення збитків. Склад збитків, що підлягають відшкодуванню у внутрішньогосподарських відносинах, визначається відповідними суб'єктами господарювання -  господарськими організаціями з урахуванням специфіки їх діяльності (п.п. 3, 7 ст. 225 ГК України).

З врахуванням наведеного, суд вважає заявлені Котовським міжрайонним прокурором Одеської області в інтересах держави в особі Ліквідаційної комісії Котовської митниці позовні вимоги щодо стягнення з ДП „Темо”  збитки в сумі 23300 грн. правомірними та доведеними, що є підставою для їх задоволення.

Згідно ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст.43 ГПК України).

Враховуючи вищенаведене, суд задовольняє заявлені Котовським міжрайонним прокурором Одеської області в інтересах держави в особі Ліквідаційної комісії Котовської митниці позовні вимоги щодо стягнення з ДП „Темо”  збитки в сумі 23300 грн. обґрунтованими та правомірними, тому задовольняє їх в повній мірі.

Згідно ст. 49 ГПК України до державного бюджету України за рахунок відповідача відшкодовуються судові витрати, а саме 233 грн. державного мита, 118  грн. витрат на оплату  інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82- 85 ГПК  України суд, -

                 ВИРІШИВ:

1.          Задовольнити позов повністю.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства Територіального міжгалузевого обєднання „Темо” (65026, м. Одеса, вул. Грецька, 44, код 30127809) на користь Ліквідаційної комісії Котовськом митниці (66300, Одеська область, м.Котовськ, вул. 50 років Жовтня, 119, код 20987706, п/р № 26031128375 в ОБД „Райфайзен Банк „Аваль”, МФО 328351) 23300 (двадцять три тисячі триста) грн.  збитків.

3.  Стягнути з Дочірнього підприємства Територіального міжгалузевого об'єднання „Темо” (65026, м. Одеса, вул. Грецька, 44, код 30127809)

     - до державного бюджету  України  233 (двісті тридцять три) грн.  державного мита на рахунок № 31114095700008, одержувач: Головне Управління Державного казначейства у Одеській області, ЄДРПОУ 23213460, банк одержувача: Головне Управління Державного казначейства у Одеській області, МФО 828011;

     - на користь державного бюджету  рахунок №31217259700008, Банк одержувач –ГУДКУ в Одеській області, МФО -828011, одержувач –ГУДКУ в Одеській області, код ЕДРПОУ -23213460, код бюджетної класифікації 22050000 ( символ звітності 259) 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на оплату  інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

        Накази видати згідно зі ст. 116 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної  сили згідно зі ст. 85 ГПК України, після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя