Рішення

від 21.12.2020 по справі 453/1594/20

СКОЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 453/1594/20

№ провадження 2/453/563/20

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

21 грудня 2020 року Сколівський районний суд Львівської області у складі:

головуючого - судді Микитина В.Я. ,

секретаря судового засідання Корнута Т.Б. ,

без учасників справи,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні у залі суду у м. Сколе у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Плав`янської сільської ради Сколівського району Львівської області про визнання права власності на нерухоме майно у порядку спадкування за законом,-

в с т а н о в и в:

Позивачка ОСОБА_1 02.12.2020 року в особі уповнвоаженого представниці - адвокатеси Комарницької М.В. (ордер про надання правничої (правової) допомоги серії ВС № 1047953 від 30.11.2020 року, оригінал міститься у справі) звернулася у Сколівський районний суд Львівської області до відповідача - Плав`янської сільської ради Сколівського району Львівської області з позовною заявою, в якій просить визнати за нею право власності на житловий будинок (позначений у технічному паспорті літерою А-1), загальною площею 43,5 кв. м., житловою площею 14,4 кв. м., розташований у АДРЕСА_1 , у порядку спадкування за законом після смерті тітки ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою судді Сколівського районного суду Львівської області Микитина В.Я. від 03.12.2020 року вказаний позов прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження. Визначено дату підготовчого судового засідання - 21.12.2020 року, 12.00 год..

Позов ОСОБА_1 обґрунтовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Плав`я Сколівського району Львівської області у віці 90 років померла її тітка - ОСОБА_2 , про що сільською радою за місцем проживання й смерті спадкодавця було видано відповідне свідоцтво про смерть. Заповіту спадкодавець ОСОБА_2 за життя не складала. Після смерті тітки відкрилася спадщина за законом - на житловий будинок, розташований у АДРЕСА_1 , забудовником котрого вона була. На даний час позивачка є єдиним спадкоємцем за законом прав та обов`язків, котрі залишились після смерті її тітки на майно, що є предметом спору, оскільки інших спадкоємців таких прав та обов`язків за законом немає, відповідних заяв про прийняття спадщини за законом після смерті тітки у встановленому порядку до нотаріальної контори ніхто не подавав. Незважаючи на такий стан речей, оформити таке право на спадщину за законом після смерті тітки позивачка не може у зв`язку із відсутністю оригіналу правовстановлюючого документа на спірне майно. З огляду на вказане, отримавши відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, пов`язаної із видачею свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті тітки, позивачка змушена була звертатися за захистом своїх спадкових прав до суду із даним позовом.

Позивачка у підготовче судове засідання не з`явилася, та не забезпечила явки своєї уповноваженої представниці - адвокатеси Комарницької М.В. ордер про надання правничої (правової) допомоги серії ВС № 1047953 від 30.11.2020 року, оригінал міститься у справі), хоча була належно повідомленою про дату, час та місце проведення такого у справі. Разом з тим, уповноважена представниця позивачки - адвокатеса Комарницька М.В. 21.12.2020 року подала суду заяву під вх. № 6321 ,в якій позов своєї довірительки підтримала повністю, просила такий задовольнити з наведених у ньому підстав, а розгляд справи у цілому проводити без її участі та без участі її довірительки.

Відповідач у підготовче судове засідання явки уповноваженого представника не забезпечив, хоча був належно повідомленим про дату, час та місце проведення такого у справі. Разом з тим, така представниця відповідача - в. о. сільського голови Улич Д.В. 17.12.2020 року подала суду заяву під вх. № 6250, в якій повідомила суду про визнання відповідачем позову ОСОБА_1 , а також просила розгляд справи проводити без її участі.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 4 ст. 206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд, за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову.

За таких обставин суд вважає, що перешкод для здійснення розгляду справи у підготовчому судовому засіданні за відсутності учасників справи та ухвалення судового рішення у підготовчому судовому засіданні, відповідно до вимог ч. 3 ст. 200 ЦПК України, немає.

Оскільки у підготовче судове засідання не з`явилися усі учасники справи, то суд, в силу положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, ухвалив проводити таке без його фіксування за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Розглянувши матеріали справи, давши належу оцінку письмовим доказам, зібраним у справі, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є невід`ємною частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд.

У пункті 35 рішення від 12 березня 2009 року у справі Плахтєєва та Плахтєєв проти України (заява № 20347/03; рішення від 12 березня 2009 року) Європейський суд з прав людини вкотре наголосив на гарантованому кожній особі праві на звернення до суду з позовом щодо її прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

В силу положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У свою чергую, критерії належності, допустимості, достовірності та достатності доказі регламентовані статтями 77-80 ЦПК України.

Дотримуючись положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також виходячи із наведених вище норм національного процесуального законодавства, суд, перевіряючи порушення прав ОСОБА_1 за пред`явленими позовними вимогами, встановив наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Так, ОСОБА_2 , після смерті якої позивачка має намір оформити спадщину за законом, померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що стверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 22.07.2019 року Плав`янською сільською радою Сколівського району Львівської області.

Вказаний день смерті ОСОБА_2 , у відповідності із ч. 2 ст. 1220 ЦК України, є часом відкриття спадщини.

Покійна ОСОБА_2 являється тіткою позивачки по батьковій лінії, що підтверджується довідкою Плав`янської сільської ради Сколівського району Львівської області від 22.10.2020 року за вих. № 605.

В силу ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Враховуючи відсутність заповіту покійної ОСОБА_2 та наявність у неї прав й обов`язків з приводу об`єкта нерухомого майна, спадкування у такому випадку щодо цього нерухомого майна здійснюється за законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Згідно з ст. 1265 ЦК України у п`яту чергу право на спадкування за законом мають усі інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, які прийняли спадщину.

Спадкоємцем прав та обов`язків за законом після смерті спадкодавця ОСОБА_2 є позивачка, як її племінниця, яка, до того-ж, постійно проживала з нею на час відкриття спадщини у спірному житловому будинку та здійснювала за нею догляд. Навдена обставина також підтверджується уже згаданою вище довідкою Плав`янської сільської ради Сколівського району Львівської області від 22.10.2020 року за вих. № 605.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. У свою чергу, статтею 1270 ЦК України встановлено строк для прийняття спадщини або для відмови у її прийнятті, який складає шість місяців і починається з часу відкриття спадщини.

Встановлено, що позивачка, яка бажає прийняти спадщину після смерті тітки, у встановленому законом порядку та строки не відмовився від спадщини після смерті тітки.

Отже, судом встановлено, що позивачка прийняла спадщину за законом після смерті тітки. У свою чергу, у матеріалах справи відсутні належні й допустимі докази на підтвердження факту звернення інших можливих спадкоємців у встановлені законом строк та порядку у Сколівську державну нотаріальну контору Львівської області із заявами про прийняття спадщини за законом після смерті тітки.

Відтак, саме позивачка вправі успадкувати усі права та обов`язки, які належали спадкодавцю ОСОБА_2 на момент відкриття спадщини після її смерті і не припинилися внаслідок її смерті, а також входили до складу спадщини.

Так, детально перевіряючи відповідні права та обов`язки, які належали зазначеній спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок її смерті, а також входили до складу спадщини, зокрема прав на домоволодіння, розташоване у АДРЕСА_1 , котре є предметом спору у межах пред`явлених позовних вимог, судом встановлено наступне.

Зокрема, розмежовуючи під час вирішення спору час і підстави виникнення права власності у спадкодавця, які кваліфікуються відповідно до законодавства України, чинного на час виникнення права власності та підстави спадкування зазначеного майна, що визначаються на час відкриття спадщини та згідно із п. 5 Прикінцевих та перехідних положень чинного ЦК України, судом з`ясовано, що відповідне свідоцтво про право власності на спірне домоволодіння відсутнє, реєстрація такого домоволодіння не здійснювалась в силу незнання спадкодавцем відповідних прав та обов`язків з вказаного приводу, а також з інших причин.

Так судом встановлено, що зазначене домоволодіння є придатним до проживання та не є самочинним об`єктом будівнитцва. Спірний будинок має загальну площу 43,5 кв. м., житлову площу 14,4 кв. м., позначений у технічному паспорті літерою А-1, приналежних до нього господарських будівель та споруд не має. Наведені вище обставини стверджуються наявними у справі інвентаризаційними матеріалами ФОП ОСОБА_3 .. Будинок збудований у 1969 році, а його забудовником значиться спадкодавець.

Належність правовстановлюючих документів встановлюється судом відповідно до законодавства, яке було чинним на час набуття права власності на житловий будинок, споруду, зокрема, у даному випадку, відповідно до Переліку правовстановлюючих документів, на підставі яких провадиться реєстрація будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженого Міністерством комунального господарства УРСР 31.01.1966 року та погодженого з Верховним Судом УРСР 15.01.1966 року, який втратив чинність згідно з наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 13.12.1995 року, та інших нормативно-правових актів. Якщо право власності на спірне домоволодіння, незважаючи на відсутність свідоцтва про право власності, підтверджувалося належними правовстановлюючими документами на час виникнення права власності на будівлі, споруди, як про це стверджують сторони, то органи місцевого самоврядування в особі Плав`янської сільської ради Сколівського району Львівської області зобов`язаний був видати довідку про належність житлового будинку на праві приватної власності спадкодавцеві ОСОБА_2 , а нотаріус зобов`язаний прийняти таку довідку разом із іншими правовстановлюючими документами для видачі свідоцтва про право на спадщину (п. 216 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України).

Судом також встановлено, що, незважаючи на викладене вище, спадкодавець ОСОБА_2 своє право власності в органах БТІ не зареєструвала (не оформила). Разом з тим, вже згадана вище Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена Міністерством комунального господарства Української РСР 31.01.1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу України від 13.12.1995 року № 56, передбачала обов`язкову реєстрацію (інвентаризацію) будинків і домоволодінь у межах міст і селищ (п. 4 Інструкції), у тому числі й на підставі записів у погосподарських книгах (п. 20 Інструкції).

Встановлено й те, що Плав`янська сільська рада Сколівського району Львівської області не видавала довідку про належність спірного житлового будинку на праві приватної власності спадкодавцеві ОСОБА_2 .. Тому, при вирішенні питання щодо визнання права власності на спірне домоволодіння у порядку спадкування, суд оцінює наявність належних доказів на підтвердження правомірності його будівництва у сукупності з іншими доказами, зібраними у матеріалах справи, у тому числі матеріалами технічної інвентаризації, де відсутня відмітка про самочинне будівництво, а також наявним у справі витягом з погосподарської книги. Суд переконаний, що зібрані матеріали справи повністю підтверджують право спадкодавця на спірне домоволодіння, яке не залежало від його реєстрації на момент здійснення.

Судом також встановлено, що позивачка, яка прийняла спадщину у встановленому порядку, зверталася до Сколівської державної нотаріальної контори Львівської області із заявами про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, однак 19.10.2020 року одержала відмову у вчиненні зазначеної нотаріальної дії за вих. № 643/01-16, через відсутність правовстановлюючого документа.

Відтак, саме позивачка, як племінниця спадкодавця по батькові лінії, яка проживала з нею в одному будинку та здійснювала за нею догляд, вправі успадкувати усі права спадкодавця ОСОБА_2 , оскільки інших спадкоємців за законом усіх попередніх черг після її смерті, які б у встановленому порядку прийняли спадщину та не відмовились від неї, немає.

Отже, позов підлягає до задоволення у повному обсязі.

Розподіл судових витрат у справі, слід здійснити у порядку, визначеному ст. 141 ЦПК України, та, з урахуванням відповідної позиції позивачки, слід залишити за нею.

Керуючись ст. ст. 4-5, 12-13, 81, 89-90, 95, 141, 200, 206, 247, 258-259, 264-265, 268 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Плав`янської сільської ради Сколівського району Львівської області про визнання права власності на нерухоме майно у порядку спадкування за законом, - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок (позначений у технічному паспорті літерою А-1), загальною площею 43,5 кв. м., житловою площею 14,4 кв. м., розташований у АДРЕСА_1 , у порядку спадкування за законом після смерті тітки ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Львівського апеляційного суду. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Сколівський районний суд Львівської області.

Повне найменування сторін у справі:

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 .

Відповідач: Плав`янська сільська рада Сколівського району Львівської області; місцезнаходження: 82643, Львівська область, Сколівський район, с. Плав`я; ідентифікаційний код у Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 04370596 .

Суддя В.Я. Микитин

Рішення суду складене та підписане суддею 21 грудня 2020 року.