Рішення

від 21.12.2020 по справі 453/1461/20

СКОЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 453/1461/20

№ провадження 2/453/537/20

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

21 грудня 2020 року Сколівський районний суд Львівської області у складі:

головуючого - судді Микитина В.Я. ,

секретаря судового засідання Корнута Т.Б. ,

без учасників справи,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні у залі суду у м. Сколе у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Тухлянської сільської ради Сколівського району Львівської області про визнання права власності на нерухоме майно у порядку спадкування за заповітом,-

в с т а н о в и в:

Позивачка ОСОБА_1 13.11.2020 року звернулася у Сколівський районний суд Львівської області до відповідача - Сколівської районної державної адмінстрації Львівської області з позовною заявою, в якій просить визнати за нею право власності на житловий будинок (позначений у технічному паспорті літерою А-1), загальною площею 115,2 кв. м., житловою площею 64,2 кв. м., з господарськими будівлями - двома сарями (позначені у технічному паспорті літерами Б, В), убиральнею (позначена у технінчому паспорті літерою Г), навісом (позначений у технінчоукм паспорті літерою Д) та спорудами - колодязем (позначений у технічному паспорті літерою к), огорожею № 1, розташований у АДРЕСА_1 , у порядку спадкування за заповітом після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Тухля Сколівського району Львівської області.

Ухвалою судді Сколівського районного суду Львівської області Микитина В.Я. від 16.11.2020 року вказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи ухвалено проводити за правилами загального позовного провадження. Визначено дату підготовчого судового засідання у справі - 01.12.2020 року, 10.00 год..

Ухвалою Сколівського районного суду Львівської області від 01.12.2020 рокуу даній справі задоволено клопотання позивачки про заміну первісного відповідача належним відповідачем, а саме замінено первісного відповідача Сколівську районну державну адміністрацію Львівської області належним відповідачем - Тухлянською сільською радою Сколівського району Львівської області.

Ухвалою Сколівського районного суду Львівської області від 01.12.2020 рокупідготовче судове засідання у даній справі відкладено у зв`язку із заміною первісного відповідач належним відповідачем . Визначено нову дату підготовчого судового засідання у цій справі- 21.12.2020 року, 09.30 год.. Витребувано від Сколівської державної нотаріальної контори Львівської області належно засвідчену копію спадкової справи після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Тухля Сколівського району Львівської області .

Позов ОСОБА_1 обґрунтовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивачки - ОСОБА_2 , про що у Книзі реєстрації смертей 08.10.1998 року зроблено відповідний актовий запис № 13. Після його смерті відкрилась спадщина на належне йому нерухоме майно, а саме: будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 . Дане домоволодіння належало померлому ОСОБА_2 , що підтверджується Витягом з погосподарської книги № 4 с. Тухля Сколівського району Львівської області. На даний час позивачка є єдиним спадкоємцем за заповітом прав та обов`язків, котрі залишились після смерті батька і прийняла спадщину, у тому числі і права на спірне домоволодіння у цілому, однак оформити таке право на нього позивачка не може у зв`язку із відсутністю правовстановлюючого документа на нерухоме майно та реєстрації права власності на таке нерухоме майно. З огляду на вказане, отримавши відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, пов`язаної із видачею свідоцтва про право на спадщину за заповітом, позивачка була змушена звертатися за захистом своїх спадкових прав до суду із даним позовом.

Позивачка у підготовче судове засідання не з`явилася, та не забезпечила явки своєї уповноваженої представниці - адвокатеси Змінчак Л.В. (ордер про надання правничої (правової) допомоги серії ВС № 1048109 від 01.12.2020 року, оригінал міститься у справі), хоча була належно повідомленою про дату, час та місце проведення такого у справі. Разом з тим, уповноважена представниця позивачки - адвокатеса Змінчак Л.В. 21.12.2020 року подала суду заяву під вх. № 6310 ,в якій позов своєї довірительки підтримала повністю, просила такий задовольнити з наведених у ньому підстав, а розгляд справи у цілому просила проводити без її участі та без участі її довірительки.

Відповідач у підготовче судове засідання явки уповноваженого представника не забезпечив, хоча був належно повідомленим про дату, час та місце проведення такого у справі. Разом з тим, такий представник відповідача - сільський голова Ткачик А.Х. 18.12.2020 року подав суду заяву під вх. № 1342, в якій повідомив суду про визнання відповідачем позову ОСОБА_1 , а також просив розгляд справи проводити без участі уповнвоаженого представника сільської ради.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 4 ст. 206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд, за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову.

За таких обставин суд вважає, що перешкод для здійснення розгляду справи у підготовчому судовому засіданні за відсутності учасників справи та ухвалення судового рішення у підготовчому судовому засіданні, відповідно до вимог ч. 3 ст. 200 ЦПК України, немає.

Оскільки у підготовче судове засідання не з`явилися усі учасники справи, то суд, в силу положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, ухвалив проводити таке без його фіксування за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Розглянувши матеріали справи, давши належу оцінку письмовим доказам, зібраним у справі, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є невід`ємною частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд.

У пункті 35 рішення від 12 березня 2009 року у справі Плахтєєва та Плахтєєв проти України (заява № 20347/03; рішення від 12 березня 2009 року) Європейський суд з прав людини вкотре наголосив на гарантованому кожній особі праві на звернення до суду з позовом щодо її прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

В силу положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У свою чергую, критерії належності, допустимості, достовірності та достатності доказі регламентовані статтями 77-80 ЦПК України.

Дотримуючись положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також виходячи із наведених вище норм національного процесуального законодавства, суд, перевіряючи порушення прав ОСОБА_1 за пред`явленими позовними вимогами, встановив наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Так, ОСОБА_2 , після смерті якого позивачка має намір оформити спадщину за заповітом, помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що стверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим повторно 17.06.2020 року Сколівським РВ ДРАЦС Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів).

Спадщина відкрилася у день смерті спадкодавця, у відповідності до вимог ст. 525 ЦК Української РСР в редакції 1963 року.

Покійний ОСОБА_2 являється батьком позивачки, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим Відділом ЗАГС селища Баляга Петрозаводського району Четинської області.

За життя, а саме 16.09.1998 року, батько позивачки у Тухлянській сільській раді Сколівського району Львівської області склав заповіт, котрим усе своє майно, де б воно не було і з чого воно б не складалось, заповів своїй дочці ОСОБА_1 - позивачці по справі. Зазначений заповіт до дня смерті спадкодавцем не змінювався та не скасовувався.

Відтак, спадкування після смерті спадкодавця ОСОБА_2 повинно відбуватись за заповітом.

Відповідно до ст. 548 ЦК Української РСР в редакції 1963 року для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Відповідно до ст. 549 зазначеного кодексу визнається , що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном, або якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Позивачка у встановлені законом порядку та строки не відмовилася від спадщини, прийняла таку, оскільки фактично вступила в управління та володіння спадковим майном після смерті спадкодавця ОСОБА_2 , інших спадкоємців після його смерті, які б претендували на обов`язкову частку незалежно від змісту заповіту, та у встановленому порядку прийняли спадщину й не відмовились від неї, немає.

Відтак, позивачка вправі успадкувати усі права та обов`язки, які належали спадкодавцеві ОСОБА_2 на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, а також входили до складу спадщини.

Так, детально перевіряючи права та обов`язки, які належали зазначеному спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, а також входили до складу спадщини, зокрема прав на домоволодіння, розташоване у АДРЕСА_1 котре є предметом спору у межах заявлених позовних вимог, судом встановлено наступне.

Зокрема, розмежовуючи під час вирішення спору час і підстави виникнення права власності у спадкодавця, які кваліфікуються відповідно до законодавства України, чинного на час виникнення права власності та підстави спадкування зазначеного майна, що визначаються на час відкриття спадщини та згідно із п. 5 Прикінцевих та перехідних положень чинного ЦК України, судом з`ясовано, що відповідне свідоцтво про право власності на спірне домоволодіння відсутнє, реєстрація такого домоволодіння не здійснювалась в силу незнання спадкодавцем відповідних прав та обов`язків з вказаного приводу.

Так судом встановлено, що вказаний будинок збудований у 1981 році. Загальна площа такого будинку становить 115,2 кв. м., з яких житлова площа 64,2 кв. м., а решту допоміжна. Житловий будинок позначений у технічному паспорті літерою А-1. До нього приналежні господарські будівлі - два сараї, убиральня й навіс, а також господарські споруди - колодязь та огорожа № 1. Наведені вище обставини стверджуються належно засвідченою копією технічного паспорта на будинок садибного типу, виготовленого 26.06. 2020року КП ЛОР Стрийське МБТІ на замовлення позивачки. Цим-же документом стверджується й те, що вказаний вище житловий будинок у цілому не являється самочинним будівництвом.

Належність правовстановлюючих документів встановлюється судом відповідно до законодавства, яке було чинним на час набуття права власності на житловий будинок, споруду, зокрема, у даному випадку, відповідно до Переліку правовстановлюючих документів, на підставі яких провадиться реєстрація будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженого Міністерством комунального господарства УРСР 31.01.1966 року та погодженого з Верховним Судом УРСР 15.01.1966 року, який втратив чинність згідно з наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 13.12.1995 року, та інших нормативно-правових актів. Якщо право власності на спірне домоволодіння, незважаючи на відсутність свідоцтва про право власності, підтверджувалося належними правовстановлюючими документами на час виникнення права власності на будівлі, споруди, то орган місцевого самоврядування в особі Тухлянської сільської ради Сколівського району Львівської області зобов`язаний був видати довідку про належність житлового будинку на праві приватної власності спадкодавцеві ОСОБА_2 , а нотаріус зобов`язаний прийняти таку довідку разом із іншими правовстановлюючими документами для видачі свідоцтва про право на спадщину (п. 216 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України).

Судом також встановлено, що спадкодавець своє право власності в органах БТІ зареєстрував 30.06.1989 року, однак втратив відповідний правовстановлюючий документ.

Разом з тим, вже згадана вище Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена Міністерством комунального господарства Української РСР 31.01.1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу України від 13.12.1995 року № 56, передбачала обов`язкову реєстрацію (інвентаризацію) будинків і домоволодінь у межах міст і селищ (п. 4 Інструкції), у тому числі й на підставі записів у погосподарських книгах (п. 20 Інструкції).

У матеріалах справи наявний належно засвідчений Витиг з погосподарської книги с. Тухля, з котрого вбачається, що згідно запису № 289 в погосподарській книзі № 4 с. Тухля Сколівського району Львівської області, будинок побудований 1982 році у с. Тухля Сколівського району Львівської області рахувався за померлим ОСОБА_2 ..

Відтак, при вирішенні питання щодо визнання права власності на спірне домоволодіння у порядку спадкування, суд оцінює наявність належних доказів на підтвердження правомірності забудови земельної ділянки у сукупності з іншими доказами, зібраними у матеріалах справи, у тому числі матеріалами технічної інвентаризації, де відсутня відмітка про самочинне будівництво, а також витягом з погосподарської книги. Зазначені обставини повністю підтверджують право спадкодавця на спірне домоволодіння, яке не залежало від його реєстрації на момент здійснення.

Судом також встановлено, що позивачка, яка прийняла спадщину у встановленому порядку, зверталася до Сколівської державної нотаріальної контори Львівської області із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, однак одержала відмову у вчиненні зазначеної нотаріальної дії через відсутність усіх необхідних правовстановлюючих документів (втрати оригіналу правовстановлюючого документа), а також довідки Тухлянської сільської ради Сколівського району Львівської області про належність житлового будинку на праві приватної власності спадкодавцеві ОСОБА_2 .. Після вчинення вказаних дій позивачка звернулася до суду.

На підставі вказаного вище, суд вважає за необхідне визнати за позивачкоюправо власності на житловий будинок (позначений у технічному паспорті літерою А-1), загальною площею 115,2 кв. м., житловою площею 64,2 кв. м., з господарськими будівлями - двома сарями (позначені у технічному паспорті літерами Б, В), убиральнею (позначена у технінчому паспорті літерою Г), навісом (позначений у технінчоукм паспорті літерою Д) та спорудами - колодязем (позначений у технічному паспорті літерою к), огорожею № 1, розташований у АДРЕСА_1 , у порядку спадкування за заповітом після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Тухля Сколівського району Львівської області.

Отже, позов підлягає до задоволення у повному обсязі.

Розподіл судових витрат у справі, слід здійснити у порядку, визначеному ст. 141 ЦПК України, та, з урахуванням відповідної позиції позивачки, слід залишити за нею.

Керуючись ст. ст. 4-5, 12-13, 81, 89-90, 95, 141, 200, 206, 247, 258-259, 264-265, 268 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Тухлянської сільської ради Сколівського району Львівської області про визнання права власності на нерухоме майно у порядку спадкування за заповітом, - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок (позначений у технічному паспорті літерою А-1), загальною площею 115,2 кв. м., житловою площею 64,2 кв. м., з господарськими будівлями - двома сарями (позначені у технічному паспорті літерами Б, В), убиральнею (позначена у технінчому паспорті літерою Г), навісом (позначений у технінчоукм паспорті літерою Д) та спорудами - колодязем (позначений у технічному паспорті літерою к), огорожею № 1, розташований у АДРЕСА_1 , у порядку спадкування за заповітом після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у с. Тухля Сколівського району Львівської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Львівського апеляційного суду. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Сколівський районний суд Львівської області.

Повне найменування сторін у справі:

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 .

Відповідач: Тухлянська сільська рада Сколівського району Львівської області; місцезнаходження: 82632, Львівська область, Сколівський район, с. Тухля, вул. І. Франка, буд. 109; ідентифікаційний код у Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 04370679 .

Суддя В. Я. Микитин

Рішення суду складене та підписане суддею 21 грудня 2020 року.