Рішення

від 21.12.2020 по справі 595/1437/20

БУЧАЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 595/1437/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.12.2020 місто Бучач Бучацький районний суд Тернопільської області в складі:

гловуючого - судді Созанської Л.І.,

з участю секретаря судового засідання Ковалівського Б.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовом Органу опіки та піклування Бучацької районної державної адміністрації до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав, -

В С Т А Н О В И В :

Орган опіки та піклування Бучацької районної державної адміністрації звернувся до суду із позовом до відповідача ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав, посилаючись на те, що батько малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не проживав спільно з сином ще до його народження. 09 вересня 2018 року батьки хлопчика розлучилися. Відповідач у вихованні неповнолітньої дитини участі не брав, допомоги та коштів на утримання сина не надавав. Дитина сторін проживала разом з матір`ю та повністю знаходилась на її утриманні. ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати ОСОБА_2 - ОСОБА_3 . Відповідач самоусунувся від участі у вихованні та матеріальному забезпеченні дитини, не цікавиться її здоров`ям та вихованням. Жодного з покладених законом на батьків обов`язків відповідач не бажає виконувати і не заперечує щодо позбавлення його батьківських прав, про що свідчить заява, подана ним 07 вересня 2020 року голові органу опіки та піклування Золотопотіцької селищної ради. На даний час малолітній ОСОБА_2 проживає з братом ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та сестрою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

З урахуванням викладеного позивач просить суд позбавити ОСОБА_1 батьківських прав щодо його малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою судді Бучацького районного суду Тернопільської області від 01 жовтня 2020 року відкрито провадження у цивільній справі за позовом Органу опіки та піклування Бучацької районної державної адміністрації до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав. Постановлено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження.

Згідно ухвали суду від 17 листопада 2019 року закрито підготовче провадження у цивільній справі за позовом Органу опіки та піклування Бучацької районної державної адміністрації до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав, справу призначено до судового розгляду по суті.

Представник позивача ОСОБА_6 в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву, в якій просить справу розглядати без його участі, позовні вимоги підтримує.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справ повідомлявся, відзиву на позовну заяву до суду не подав.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Таким чином, з урахуванням змісту статей 223, 280 ЦПК України, суд дійшов висновку про можливість ухвалення заочного рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання усіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази, суд вважає, що позов підлягає до задоволення.

Судом встановлено, що з 02 травня 1998 року ОСОБА_1 та ОСОБА_3 перебували у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Бучацького районного суду Тернопільської області від 09 жовтня 2018 року (справа № 595/1207/18) розірвано.

У шлюбі в сторін народився син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що свідчить свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 , видане Сновидівською сільською радою Бучацького району Тернопільської області.

ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Сновидів Бучацького району Тернопільської області померла ОСОБА_3 , про що 07 вересня 2020 року виконавчим комітетом Золотопотіцької селищної ради Бучацького району Тернопільської області видано свідоцтво про смерть серія НОМЕР_2 та зроблено відповідний актовий запис № 81.

Як слідує з довідки № 1064 від 08 вересня 2020 року, виданої Золотопотіцькою селищною радою Бучацького району Тернопільської області, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: с. Сновидів Бучацького району Тернопільської області, за вказаною адресою зареєстровані: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Згідно довідки № 97 від 06 жовтня 2020 року, виданої Золотопотіцької селищної ради Бучацького району Тернопільської області, ОСОБА_1 зареєстрований по АДРЕСА_1 , але не проживає.

Відповідно до акту обстеження умов проживання № 13 від 08 вересня 2020 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , проживає в житловому будинку за адресою АДРЕСА_1 разом із повнолітніми сестрою та братом, де створені належні умови для проживання, розвитку та дозвілля дітей. Батько ОСОБА_1 зареєстрований за вказаною адресою, однак не проживає.

Як слідує із заяви ОСОБА_1 від 07 вересня 2020 року, поданої голові органу опіки та піклування Золотопотіцької селищної ради, ОСОБА_1 не заперечує проти позбавлення його батьківських прав щодо неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішення суду просить прийняти без його участі, так я він виїжджає за кордон.

Відповідно до висновку органу опіки і піклування Бучацької районної державної адміністрації Тернопільської області від 20 жовтня 2020 року, Органом опіки та піклування Бучацької районної державної адміністрації розглянуто матеріали про позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 , відносно сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Батьки малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розлучилися 9 вересня 2018 року, але не проживали спільно ще до народження сина. Мати дитини ОСОБА_2 ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відповідач ОСОБА_1 не бажає виконувати і не заперечує щодо позбавлення його батьківських прав, про що свідчить його заява, написана на ім`я голови органу опіки та піклування Золотої Золотопотіпької селищної ради 07 вересня 2020 року. Батько не проживає з дитиною, не утримує його матеріально, не цікавиться його здоров`ям та вихованням. ОСОБА_1 уже декілька років поспіль проживає і працює у Чеській Республіці, що свідчить про те, що він самоусунувся від виховання сипа. На даний час дитина проживає з повнолітніми родичами: братом ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та сестрою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Враховуючи вище викладене, орган опіки та піклування Бучацької районної державної адміністрації вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_1 відносно сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

За встановлених судом обставин до виниклих між сторонами правовідносин підлягають застосуванню наступні норми права.

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Частиною першою статті 8 Закону України Про охорону дитинства передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (частина перша статті 12 Закону України Про охорону дитинства ).

Частиною сьомою статті 7 Сімейного кодексу України (далі - СК України) передбачено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованою Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII (далі - Конвенція про права дитини), іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з частинами першою-четвертою статті 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину.

Відповідно до частини першої статті 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.

Підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною першою статті 164 СК України. Зокрема, пунктом 2 частини першої статті 164 СК України визначено, що мати, батько, можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Виходячи з тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України суд має підстави для висновку, що ухилення від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав виключно за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є винятковою мірою, яка тягне за собою надзвичайні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України).

Суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення батьківських прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У частині першій статті 9 Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до статті 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Як роз`яснено у пунктах 15, 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав , позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та інші), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Судом беззаперечно встановлено, що ОСОБА_1 ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків відносно малолітнього сина, згідно поданої ним заяви не заперечує проти позбавлення його батьківських прав відносно сина ОСОБА_2 , протягом тривалого часу не навідувався до дитини, не піклується про фізичний та духовний розвиток дитини, не надає матеріальної допомоги на його утримання, а тому, з огляду на вищевказане, суд вважає за необхідне позбавити ОСОБА_1 батьківських прав стосовно малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до ст. 141 ЦПК України слід стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в розмірі 840,80 грн.

Керуючись статтями 2, 4, 12, 13, 76-78, 141, 200, 206, 258-268, 273, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст.7, 155, 164, 165, 166 СК України суд, -

У Х В АЛ И В :

Позов задовольнити.

Позбавити ОСОБА_1 батьківських прав стосовно малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 840 (вісімсот сторок) грн. 80 коп.

Копію заочного рішення направити відповідачу протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення суду може бути оскаржене позивачем у загальному порядку безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду або через Бучацький районний суд Тернопільської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Орган опіки та піклування Бучацької районної державної адміністрації, місцезнаходження: (м. Бучач, майдан Волі, 1, Тернопільська область), код ЄДРПОУ: 04058315.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце реєстрації: с. Сновидів Бучацького району Тернопільської області.

Суддя: Л. І. Созанська