Рішення

від 15.12.2020 по справі 600/759/19

КОЗІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 600/759/19

Справа № 2/951/113/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 грудня 2020 року смт.Козова

Козівський районний суд Тернопільської області

в складі: головуючої судді - Гриновець О.Б.,

з участю: секретаря судового засідання - Скавінської Г.І .,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в смт. Козова цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дибщенської сільської ради Козівського району Тернопільської області про визнання права на власність на житловий будинок після смерті спадкодавців згідно закону та заповіту , -

в с т а н о в и в:

13.08.2019р. ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаним позовом до Дибщенської сільської ради Козівського району Тернопільської області, у якому просить визнати за нею право власності на 3/7 частини житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель та споруд, після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 1/7 частки, після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 1/7 частки, та після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 /7, а саме: (А ) житловий будинок загальною площею 110,8 кв.м., (Б) літня кухня загальною площею 23,7 кв.м., (В) сарай загальною площею 9,6 кв.м., (Г) сарай загальною площею 40,9 кв.м., (Д) гараж загальною площею 35,4 кв.м., (Е) сарай загальною площею 3,6 кв.м., що розташований в АДРЕСА_1 .

В обґрунтування своїх вимог покликається на те, що ОСОБА_2 (бабі позивача) належав житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами - колишній колгоспний двір, який складався із семи членів. Членами колгоспного двору були: ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 . За життя ОСОБА_2 розпорядилася своїм майном та склала заповіт, за яким все належне їй майно заповіла ОСОБА_1 .. Зазначає, що звернулась до приватного нотаріуса для прийняття спадщини, однак їй було відмовлено у зв`язку з тим, що питання спадкування колгоспного двору вирішується виключно в судовому порядку. На даний час, позивач бажає оформити право власності на вказаний будинок, тому просить у судовому порядку визнати її власником на 3/7 частини житлового будинку в АДРЕСА_1 .

Ухвалою судді Козівського районного суду Тернопільської області від 14.08.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання.

14.09.2020 року ухвалою Козівського районного суду Тернопільської області постановлено закрити підготовче провадження у цій справі та призначити її до судового розгляду по суті.

Позивач чи її представник у судове засідання не з`явилися, однак через канцелярію суду останній подав клопотання про розгляд справи у їхній відсутності, згідно з якого позовні вимоги підтримують в повному обсязі та просять їх задовольнити (а.с.47).

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, однакчерез канцелярію суду подав відзив , у якому вказав, що позовні вимоги визнає та просить здійснювати розгляд справи у його відсутності (а.с.46).

Оскільки учасники справи в судове засідання не з`явилися, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до наступного висновку.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення.

Відповідно до ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для цього законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Визнання позову відповідачем не суперечить закону і не порушує чиї-небудь права або законні інтереси.

Судом встановлено, що житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 належить колгоспному двору, який складається з семи членів, головою якого була ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва на право особистої власності на жилий будинок від 29.10.1987 року (а.с.17).

Як вбачається із виписки з погосподарської книги станом на 15.04.1991 року від 03.07.2019 року членами зазначеного колгоспного двору були: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 (а.с.18).

У відповідності до ст. 17 Закону України Про власність майно, придбане внаслідок спільної праці членів сім`ї, є їх спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено письмовою угодою між ними.

Пунктом 6 (абзаци а, б) Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 року №20 Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності (із змінами внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України №15 від 25.05.1998 року) визначено, що до правовідносин, що виникли раніше, застосовується діюче на той час законодавство. Зокрема, спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору, а саме: право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні; розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних.

Враховуючи те, що станом на 15 квітня 1991 року членами колгоспного двору були ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 ,ОСОБА_7 , то кожному із них фактично належить 1/7 частина колгоспного двору.

Як вбачається із довідки Козівського РБТІ від 13.12.2016 року №116 житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами у АДРЕСА_1 належить на праві власності ОСОБА_2 (1/7), ОСОБА_3 (1/7) , ОСОБА_5 (1/7), ОСОБА_1 (1/7), ОСОБА_4 (1/7), ОСОБА_6 (1/7),ОСОБА_7 (1/7) (а.с.19).

Згідно із копій свідоцтв про смерть: серії НОМЕР_1 , виданого Дибщенською сільською радою Козівського району Тернопільської області 16.06.2016 року, ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , серії НОМЕР_2 , виданого Дибщенською сільською радою народних депутатів 06.10.1994 року, ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 та серії НОМЕР_3 , виданого Дибщенською сільською радою народних депутатів 18.07.1992 року, ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.10, 11, 12).

03.09.1999 року ОСОБА_2 розпорядилася своїм майном та склала заповіт, згідно з яким належне їй майно, яке буде належати їй на день смерті заповіла позивачу (а.с.13).

Згідно з копією свідоцтва про народження ОСОБА_8 серії НОМЕР_4 , виданого 04.06.1968 року, батьками позивача зазначені: ОСОБА_3 та ОСОБА_9 (а.с.14).

Після укладення шлюбу ОСОБА_4 з ОСОБА_8 , згідно з копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_5 , виданого 24.07.1982 року, остання змінила прізвище з ОСОБА_10 на ОСОБА_11 (а.с.15).

11.05.2017 року приватний нотаріус Козівського районного нотаріального округу Боднарук М.В. видала роз`яснення, згідно з якого повідомила ОСОБА_1 про те, що свідоцтво про право на спадщину на майно колгоспного двору видати не може, оскільки відповідно до ст.47 Закону України Про нотаріат для вчинення нотаріальних дій не приймаються документи, які не відповідають вимогам законодавства і за таких обставин потрібно звертатися до суду за оформленням своїх спадкових прав (а.с.21).

Вказані вище обставини учасниками процесу не оспорюються та не заперечуються, а тому у відповідності до вимог ст.ст.12, 89 ЦПК України дані докази визнаються судом належними, допустимими та достовірними.

У відповідності до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно з ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст.1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За положеннями ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять всі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинялися в момент його смерті.

Крім того, ч.1 ст.392 ЦК України закріплено, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Таким чином, на підставі вищевказаного, враховуючи те, що ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 померли, а ОСОБА_1 є спадкоємцем за заповітом та законом, відмов від прийняття спадщини не заявляла, в належному порядку прийняла спадщину, виходячи з приписів п.1 ч.2 ст.16 ЦКУкраїни, суд вважає, що слід визнати за ОСОБА_1 право власності на 3/7 частини житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Сплачений позивачем судовий збір залишити за останньою.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.10, 12, 13, 76-81, 89, 141, 206, 247, 258-259, 263-265, 273 ЦПК України, -

ухвалив:

позов ОСОБА_1 до Дибщенської сільської ради Козівського району Тернопільської області про визнання права на власність на житловий будинок після смерті спадкодавців згідно закону та заповіту - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 3/7 частини житлового будинку (А ), загальною площею 110,8 кв.м., з відповідною частиною господарських будівель та споруд: (Б) літня кухня, загальною площею 23,7 кв.м., (В) сарай, загальною площею 9,6 кв.м., (Г) сарай, загальною площею 40,9 кв.м., (Д) гараж, загальною площею 35,4 кв.м., (Е) сарай, загальною площею 3,6 кв.м., який знаходиться за адресою:АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом та заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції, з врахуванням вимог п.15.5 Розділу XIII Перехідні положення ЦПК України.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; зареєстроване у встановленому порядку місце проживання: с. Дибще, Козівський район, Тернопільська область, РНОКПП: НОМЕР_6 , паспорт серія НОМЕР_7 , виданий Козівським РВ УМВС України в Тернопільській області 21.12.1999 року.

Відповідач - Дибщенська сільська рада Козівського району Тернопільської області; місце знаходження: с.Дибще, Козівський район, Тернопільська область; код ЄДРПОУ 04392681.

Дата складення повного судового рішення 21.12.2020 року.

Суддя О.Б.Гриновець