Постанова

від 22.08.2007 по справі 20/88-07-5550а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

20/88-07-5550А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"22" серпня 2007 р. Справа  № 20/88-07-5550А

22 серпня 2007р. о 10год.30хв.

Господарський суд Одеської області у складі судді Щавинської Ю.М.

при секретарі судового засідання Кадровій І.О.

За участю представників сторін:

Від прокуратури: Від позивача: Клюкін К.І.Не з'явився

Від відповідача: Не з'явився

   Розглянувши у відкритому судовому    засіданні адміністративну справу

№ 20/88-07-5550А

за позовом :Прокурора Ананьївського району Одеської області в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Ананьївському р-ні  Одеської області

до відповідача:ПП „Гуляєво”

простягнення 1495,68 грн.

встановив:

СУТЬ СПОРУ: Прокурор Ананьївського району Одеської області в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Ананьївському р-ні Одеської області звернувся до господарського суду Одеської області із позовною заявою про стягнення з ПП „Гуляєво” заборгованості по страховим внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 1495,68 грн., посилаючись в обґрунтування заявлених вимог на те, що нараховані страхові внески за період з січня по квітень 2007р. в сумі 1495,68 грн. відповідачем добровільно не сплачені.

У судовому засіданні представник прокуратури підтримав вимоги, викладені в позовній заяві, в повному обсязі.

Представник позивача у судове засідання 22 серпня 2007р. не з'явився.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, від отримання поштового повідомлення відмовився, що підтверджується поштовою довідкою, витребувані ухвалою суду додаткові документи не надав.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника прокуратури  та давши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог, виходячи з наступного:

Приватне підприємство „Гуляєво” зареєстровано в Управлінні ПФУ у Ананьївському району Одеської області як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до ч.2. п.6. ст. 17  Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.03р. страхувальники зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати  в установлені строки та в повному обсязі страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно  до цього Закону.

Відповідно до положень Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003р. №21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України  16.01.04р. за № 64/8663, платники, зазначені в п.п. 2.1.1 п. 2.1 цієї Інструкції, щомісяця складають у двох примірниках розрахунок  суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, в якому зазначають самостійно обчислені суми страхових внесків за формою згідно з додатком 23 цієї Інструкції.

Як вбачається із матеріалів справи, приватним підприємством „Гуляєво”, відповідно до вимог чинного законодавства, до Управління ПФУ у Ананьївському районі Одеської області подавалися розрахунки сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за період з січня по квітень 2007 року, відповідно до яких загальна сума страхових внесків за вказаний період склала 1353,72 грн.

Крім того, УПФ України у Ананьївському районі Одеської області 23.03.2007р. проведена перевірка донарахування внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування по ПП „Гуляєво”, за наслідками якої складено акт № 95 та прийнято рішення    № 95 про застосування фінансових санкцій відповідно до п. 9 ст. 106 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” в сумі 141 грн. 96 коп.

Відповідно до п. 14 ст. 106 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” рішення органу Пенсійного фонду про нарахування пені або накладення штрафу, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, є виконавчим документом.

У разі якщо страхувальник, банк чи організація, яка здійснює виплату і доставку пенсій, отримали рішення про нарахування пені та накладення штрафу, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, і не сплатили зазначені в них суми фінансових санкцій протягом десяти робочих днів, а також не оскаржили це рішення чи не повідомили у цей строк відповідний виконавчий орган Пенсійного фонду про його оскарження, воно передається для виконання державній виконавчій службі та страхувальнику.

Суми пені та фінансових санкцій, застосованих за порушення порядку та строків обчислення, нарахування та сплати страхових внесків стягуються в тому ж порядку, що й недоїмка із сплати страхових внесків.

Суми пені та штрафів можуть бути включені до вимоги про сплату недоїмки, якщо застосування цих фінансових санкцій пов'язано з виникненням та сплатою недоїмки.    

П. 6 ст. 20 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.03р. N 1058-IV передбачено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом  для страхувальників, зазначених у пунктах 1, 2, 4 статті 14 цього Закону,  є календарний місяць. Суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або несплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті  20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Згідно до п.3 ст. 106 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.03р. N 1058-IV територіальні органи Пенсійного фонду за формою і  у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилаються страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.

У разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки. У разі звернення органу Пенсійного фонду з позовом про стягнення недоїмки до господарського суду передбачені законодавством заходи досудового врегулювання спорів не застосовуються.

Відповідно до вищезазначених норм Управлінням ПФУ у Ананьївському районі Одеської області на адресу відповідача надіслані вимоги про сплату боргу №Ю-426 від 02.03.07р. на суму 203,33грн., №Ю-426 від 02.04.07р. на суму 743,73 грн., №Ю-426 від 03.05.07р. на суму 345,29 грн., №Ю-426 від 04.06.07р. на суму 202,79 грн., від отримання яких відповідач відмовився.

Враховуючи що наявність заборгованості по страховим внескам підтверджується матеріалами справи, зокрема розрахунками відповідача за січень-квітень 2007 року, вимогами про сплату боргу, а доказів сплати заборгованості у добровільному порядку або оскарження надісланих вимог про сплату боргу відповідачем у встановленому порядку не надано, позовні вимоги в сумі 1495, 68 грн. відповідають чинному законодавству, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з того, що відповідно до ч.4 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Враховуючи викладене, підстави для покладення на відповідача витрат по сплаті державного мита та витрат на ІТЗ судового процесу відсутні.

Керуючись ст. ст. 94, 158-163, 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.          Позов прокурора Ананьївського району Одеської області, поданий в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Ананьївському районі Одеської області, задовольнити.

2.          Стягнути з ПП „Гуляєво” (ідентифікаційний код 33113102, юридична адреса: 66433, с. Романівка, Ананьївський район, Одеська область) на користь Управління Пенсійного Фонду України в Ананьївському районі Одеської області (ідентифікаційний код 20994830, юридична адреса: 66400, Одеська область, м. Ананьїв, вул. Незалежності 51,р/р 256093134444, банк одержувача ОФАБ „Укргазбанк” МФО 328759) заборгованість по страховим внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 1 495 /одна тисяча чотириста дев'яносто п'ять/ грн. 68 коп.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого КАС України, якщо таку заяву не було подано; якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений КАС України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги, судове рішення, якщо його не скасоване, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя