Рішення

від 17.08.2007 по справі 11/231-07-5855

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/231-07-5855

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" серпня 2007 р.Справа  № 11/231-07-5855

За позовом: Закритого акціонерного товариства „Юг-Путькомплект”.

До відповідача: Одеської залізниці.

про стягнення 99885,90 грн.

                                                                                                                  Суддя     Власова С.Г.

Представники:

Від позивача:  Петков І.І. (за довіреністю);

Від відповідача: Тіхонов Р.І. (за довіреністю);

СУТЬ СПОРУ: 18.07.2007 р. за вх. № 7743 ЗАТ „Юг-Путькомплект” (далі –Позивач) звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Одеської залізниці основної заборгованості у розмірі 53560,00 грн., встановлений індекс інфляції у розмірі 18637,89 грн. та  пеню в сумі 27687,49 грн.

Позивач на позовних вимогах наполягає, 03.08.2007 р. за вх. № 17939 надав уточнення позовних вимог та просить суд стягнути з Відповідача 43560,00 грн. основної заборгованості, встановлений індекс інфляції у розмірі 18637,89 грн., пеню в сумі 27687,49 грн. та 3% річних в сумі 4908,17 грн.

Відповідач позовні вимоги в частині основної заборгованості в сумі 43560,00 грн. визнає, про що зазначив у відзиві на позовну заяву (вх. № 18120 від 06.08.2007 р.)

Розглянувши матеріали справи та заслухавши представників сторін, суд встановив наступне:

Позивач зазначає, що 27.06.2006 р. між ЗАТ „Юг-Путькомплект” та Одеською Залізницею був укладений договір постачання № ОД/НХ-06-767НЮ, відповідно до умов якого постачальник зобов'язався поставити і передати у власність відповідача продукцію, відповідно до специфікації(додаток №1), а покупець(замовник) зобов'язався прийняти поставлену продукцію і оплатити її.

Позивач вказує, що згідно замовлення Відповідача № НХ 13/2326 від 29.06.2006 р. 30.06.2006 р., 13.08.2006 р., 31.08.2006 р., 20.09.2006 р., 31.12.2006 р., 24.11.2006 р. поставив Відповідачу продукцію, яка була отримана його представником Смірновой Є.І. по довіреності про що свідчить видаткові накладні №30/06-1 від 30.06.2006 р.; №13/08-1 від 13.08.2006 р.; №31/08-1 від 31.08.2006 р.; №20/09-1 від 20.09.2006 р.; №31/10-2 від 31.10.2006 р.; №24/11-1 від 24.11.2006 р., на загальну суму 500547,84 грн.

Відповідно до п.7.3. Договору Відповідач повинен був оплатити поставлену продукцію протягом 15 банківських днів після отримання товару, але, як зазначає Позивач,  Відповідач в порушення умов Договору не оплатив поставлену продукцію у повному обсязі, а часткову оплату за Договором проводив з запізненням та малими частками, про що свідчать банківські виписки.

Позивач зазначив, що заборгованість Відповідача складає 53560,00 грн.

Відповідно до п. 11.2 Позивач нарахував Відповідачу пеню у розмірі 27687,49 грн., а згідно ст. 625 ЦК України встановлений індекс інфляції в сумі 18637,89 грн.

У зв'язку із частковою оплатою Відповідачем основної заборгованості в сумі 10000,00 грн., Позивач 03.08.2007 р. за вх. № 17939 надав уточнення позовних вимог та просить суд стягнути з Відповідача 43560,00 грн. основної заборгованості, встановлений індекс інфляції у розмірі 18637,89 грн., пеню в сумі 27687,49 грн. та 3% річних в сумі 4908,17 грн.

06.08.2007 р. за вх. № 18120 Відповідач надав відзив на позов, в якому визнав позовні вимоги в частині стягнення основної заборгованості в сумі 43560,00 грн.

Досліджуючи матеріали справи, аналізуючи  норми чинного законодавства, що стосується суті спору, суд дійшов наступних висновків.

Згідно ст. 712 Цивільного Кодексу України за договором поставки  продавець  (постачальник),  який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях,  не  пов'язаних  з  особистим,  сімейним,  домашнім  або  іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 2 ст. 712 Цивільного Кодексу України до договору поставки застосовуються загальні  положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з  характеру відносин сторін.          

Ст. 193 Господарського Кодексу України, ст. 526 Цивільного Кодексу України  передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст. 193).

          Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського Кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

27.06.2006 р. між сторонами був укладений договір постачання № ОД/НХ-06-767НЮ, відповідно до умов якого Постачальник (Позивач) зобов'язався поставити та передати у власність Замовнику (Відповідачу) певну продукцію, далі Товар, відповідно до специфікації (Додаток №1), а Замовник зобов'язався прийняти і оплатити цей товар на умовах данного Договору.

Згідно замовлення Відповідача № НХ 13/2326 від 29.06.2006 р. (а.с.42) Позивач 30.06.2006 р., 13.08.2006 р., 31.08.2006 р., 20.09.2006 р., 31.10.2006 р., 24.11.2006 р. поставив Відповідачу продукцію, яка була отримана його представником Смірновой Є.І. по довіреності про що свідчить видаткові накладні №30/06-1 від 30.06.2006 р.; №13/08-1 від 13.08.2006 р.; №31/08-1 від 31.08.2006 р.; №20/09-1 від 20.09.2006 р.; №31/10-2 від 31.10.2006 р.; №24/11-1 від 24.11.2006 р., на загальну суму 500547,84 грн. (а.с.43-53).

Станом на 17.08.2007 р. Відповідач за поставлений Позивачем товар розрахувався частково (а.с.73-110). Наявна заборгованість Відповідача складає 43560,00 грн.

Відповідно до ст. 230 Господарського Кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.          

Згідно ст. 549 Цивільного Кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які  боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 7.3. Договору встановлено, що „Замовник” (Відповідач) здійснює оплату поставленого товару протягом 15 банківських днів з дня його отримання.

Відповідно до п. 11.2. Договору за несвоєчасно оплату „Замовник” (Відповідач)  сплачує „Постачальнику”  пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення, включаючи і день оплати.

Позивач згідно п.12.1. Договору нарахував Відповідачу пеню у розмірі 27687,49 грн., та надав її розрахунок, який суд вважає обґрунтованим та здійсненим відповідно до вимог діючого законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України цілком обґрунтовано нарахував Відповідачу встановлений індекс інфляції в сумі 18637,89 грн. та 3 % річних в сумі 4908,17 грн. за неналежне виконання умов Договору, а наданий Позивачем розрахунок встановленого індексу інфляції та 3% річних,  суд вважає обґрунтованим та здійсненим відповідно до вимог діючого законодавства.

За таких обставин уточнені позовні вимоги ЗАТ „Юг-Путькомплект” до Одеської залізниці про стягнення з Відповідача 43560,00 грн. основної заборгованості, встановленого індексу інфляції у розмірі 18637,89 грн., пені в сумі 27687,49 грн. та 3% річних в сумі 4908,17 грн. підлягають задоволенню, як обґрунтовані та підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.

Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу віднести за рахунок Відповідача, згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд,  -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Одеської залізниці (65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19, код 01071315, п/р 26003000001 в ОФАБ „Експрес-банк”, МФО 328801) на користь Закритого акціонерного товариства „Юг-Путькомплект” (49081, м. Дніпропетровськ, пр. Правди, 18/409, код 14360570, п/р 26003050600331 в лівоберіжном відділені КБ „Приватбанк” у м. Дніпропетровськ, МФО 305299) –43560,00 грн. основної заборгованості, 18637,89 грн. встановленого індексу інфляції, 27687,49 грн. пені, 3% річних в сумі 4908,17 грн., 998,86 грн. держмита та 118 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Рішення суду набуває законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                                           Власова С.Г.

Рішення підписано в порядку ст. 85 ГПК України 21.08.2007 р.