Постанова

від 17.12.2020 по справі 599/1920/20

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 599/1920/20Головуючий у 1-й інстанції Чорна В.Г. Провадження № 22-ц/817/999/20 Суддя - доповідач - Храпак Н.М. Категорія - 307000000

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2020 року м. Тернопіль

Тернопільський апеляційний суд в складі:

головуючого - Храпак Н.М.

суддів - Дикун С. І., Парандюк Т. С.,

за участю секретаря - Стецюк М.А.

та сторін: позивача ОСОБА_1 , його представника - адвоката Гнідого І.П., представника відповідача Тернопільської міської ради Тернопільської області - Гулкевич С.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 599/1920/20 за апеляційною скаргою Тернопільської міської ради Тернопільської області на рішення Зборівського районного суду Тернопільської області від 07 жовтня 2020 року, ухваленого суддею Чорною В.Г., повний текст якого складений 07 жовтня 2020 року, у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Тернопільської міської ради Тернопільської області про визнання права власності, -

В С Т А Н О В И В:

у вересні 2020 року ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до Тернопільської міської ради Тернопільської області про визнання за ним право власності на спадкове майно, а саме: земельна ділянка, загальною площею 1,69 га, кадастровий номер: 6122684800:01:001:0627, державний акт Серії Р1 №671225 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, виданий рішенням Кобзарівської сільської ради від 10 січня 2002 року, яка розташована на території Кобзарівської сільської ради Зборівського району Тернопільської області.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що він є спадкоємцем майна за заповітом та прийняв спадщину, однак в позасудовому порядку не може її оформити, оскільки відсутні правовстановлюючі документи.

Рішенням Зборівського районного суду Тернопільської області від 07 жовтня 2020 року позов - задоволено.

Визнано за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за заповітом на земельну ділянку, площею 1,69 га, із кадастровим номером: 6122684800:01:001:0259, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Кобзарівської сільської ради Зборівського району Тернопільської області, згідно державного акту на право власності на землю серії Р1 №617225 від 17 березня 2002 року, після смерті ОСОБА_2 .

В апеляційній скарзі Тернопільська міська рада Тернопільської області просить скасувати рішення Зборівського районного суду Тернопільської області від 07 жовтня 2020 року по справі №599/1920/20 за позовом ОСОБА_1 до Тернопільської міської ради про визнання права власності та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, а також, судові витрати по справі стягнути з позивача, посилаючись на те, що воно є безпідставним та необґрунтованим.

В обґрунтування апеляційної скарги ТМР ТО зазначила, що суд в описовій частині рішення вказав, що представник відповідача подав клопотання про розгляд справи за його відсутності і про те, що заперечень проти задоволення позову немає. Зазначене не відповідає дійсності, оскільки такого клопотання Тернопільська міська рада не подавала через відсутність позовної заяви та відсутність інформації по суті позовних вимог та доказів, які надав позивач. Вказує, що суд порушив статі 12, 43, 190 ЦПК України. Також суд першої інстанції у рішенні стверджує, що спадкоємець постійно проживав із спадкодавцем, але не зазначає, якими доказами ця обставина підтверджується.

Від ОСОБА_1 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення Зборівського районного суду Тернопільської області від 07 жовтня 2020 року - залишити без змін, а апеляційну скаргу відхилити, посилаючись на те, що він спадкує пай після смерті діда - ОСОБА_2 , який помер у 2008 році. Батько ОСОБА_3 написав заяву-відмову на його користь. Дане майно знаходиться на території колишньої Кобзаріської сільської ради, Зборівського району, яка на даний час увійшла до ОТГ Тернопільської міської ради. Про те, що слухається вказана справа, міській раді було відомо, оскільки є відповідь в.о. старости сіл Кобзарівка та ОСОБА_4 , в якій вказано, що заперечень проти позову не мають, розгляд справи проводити без участі представника і відповідь була представлена на фірмовому бланку міської ради. Вказує, що інших спадкоємців немає, тому, будь-які права Тернопільської міської ради не порушені.

У судовому засіданні представник Тернопільської міської ради Тернопільської області - апеляційну скаргу підтримала частково і просила лише з мотивувальної частини виключити посилання суду на те, що представник відповідача подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, оскільки ТМР такого клопотання не подавала через відсутність позовної заяви та відсутність інформації по суті позовних вимог.

ОСОБА_1 та його адвокат Гнідий І.П. апеляційної скарги не визнали, вважаючи рішення суду законним та обґрунтованим. При цьому вказали, що в.о. старости сіл Кобзарівка та Вертелки Туткалюк О.М. зазначив, що заперечень проти позову не мають, розгляд справи проводити без участі представника і відповідь була представлена на фірмовому бланку міської ради.

Заслухавши пояснення сторін, ознайомившись з матеріалами справи, доводами апеляційної скарги в її межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, виходячи з таких мотивів.

Згідно з ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як вказано в частині третій статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частина друга статті 129 Конституції України визначає основні засади судочинства, однією з яких згідно з пунктом 3 цієї частини є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, серія НОМЕР_1 , відповідний актовий запис за №8 (а.с. 7).

ОСОБА_2 належала земельна ділянка, площею 1,69 га, на підставі рішення XVIII сесії 3 скликання Кобзарівської сільської Ради народних депутатів від 10 січня 2002 року, яка розташована на території Кобзарівської сільської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що підтверджується Державним актом на право приватної власності на землю, Серія Р1 №671225 від 17 березня 2002 року (а.с. 9).

Як вказано у Витязі із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 04 вересня 2020 року, площею 1,69 га, кадастровий номер: 6122684800:01:001:0627, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 61 113,95 гривень (а.с. 10).

07 грудня 2004 року ОСОБА_2 склав заповіт на ім`я ОСОБА_1 , який посвідчений ОСОБА_5 , секретарем Кобзарівської сільської ради Зборівського району Тернопільської області, в якому заповів дану земельну ділянку та вклади в Залозецькому ощадбанку (а.с. 6).

Відповідно до Довідки Тернопільської міської ради №322/09 від 21 серпня 2020 року, в якій зазначено, що на день смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , за місцем його реєстрації у житловому будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 були зареєстровані такі особи: 1. ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_2 (помер). 2. ОСОБА_3 - син, ІНФОРМАЦІЯ_3 . 3. ОСОБА_6 - невістка, ІНФОРМАЦІЯ_4 . 4. ОСОБА_7 - внук, ІНФОРМАЦІЯ_5 . 5. ОСОБА_1 - внук, ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с. 12).

21 серпня 2020 року надійшла заява №321/09 в суд від в.о. старости ОСОБА_8 , в якій вказано, що їм відомо про дану справу, позов визнають, заперечень не мають. Просили суд слухати дану справу без в.о. старости сіл Кобзарівка та Вертелка (а.с. 13).

В матеріалах справи є заява ОСОБА_3 від 28 серпня 2020 року, в якій вказано, що він відмовляється від спадкового майна, після смерті батька ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 . Претензій майнового характеру не має і мати не буде (а.с. 11).

Відповідно до відповіді приватного нотаріуса Мельник Ольги Степанівни Зборівського районного нотаріального округу №200/01-16 від 17 вересня 2020 року роз`яснено, що оскільки немає оригіналів документів про право власності на спадкове майно (Вами не пред`явлено нотаріусу для огляду), то за даних обставин рекомендовано поновити їх, а у випадку неможливості такого на підставі ч.1 ст.3 Цивільного процесуального кодексу України - звернутися до суду (за призначенням для захисту своїх порушених прав), а саме: для визнання права власності на спадкове майно на ОСОБА_9 ім`я згідно із поданою ОСОБА_10 позовною заявою (а.с. 14).

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що позивач є спадкоємцем майна згідно заповіту і прийняв спадщину, до нього правомірно перейшли права та обов`язки (спадщина), отже за ним слід визнати право власності на спадкове майно.

Колегія суддів погоджується із даним висновком суду першої інстанції, виходячи з такого.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

За змістом статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті (частина перша статті 1223 ЦК України).

Відповідно до частини третьої статті 1223 ЦК України право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до статті 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом. У порядку спадкування можуть передаватися також право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), право користування чужим майном (сервітут).

Враховуючи те, що відсутній на спірну земельну ділянку правовстановлюючий документ, а позивач у встановленому законом порядку звернувся з заявою про прийняття спадщини за заповітом, суд прийшов до правильного висновку про визнання за позивачем права власності на дану земельну ділянку.

В матеріалах справи є заява Тернопільської міської ради за підписом в.о.старости сіл Кобзарівка та Верталка Туткалюка О.М. про визнання позову та слухання справи без в.о.старости сіл Кобзарівка та Верталка (а.с.13).

Однак, в дані й заяві не вказано про можливість слухання даної справи без присутності представника Тернопільської міської ради і нема доказів на уповноваження в.о.старости на подачу такої заяви.

Тому колегія суддів вважає, що слід з мотивувальної частини рішення виключити посилання суду на те, що «представник відповідача подав клопотання про розгляд справи за його відсутності» .

Таким чином, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційну скаргу Тернопільської міської ради Тернопільської області слід задовольнити частково. Виключити з мотивувальної частини рішення посилання на те, що «представник відповідача подав клопотання про розгляд справи за його відсутності» .

В решті рішення Зборівського районного суду Тернопільської області від 07 жовтня 2020 року - залишити без змін.

Судові витрати за розгляд в апеляційній інстанції покласти на сторони в межах ними понесених.

Керуючись ст. ст. 35, 259, 374, 376, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Тернопільської міської ради Тернопільської області - задовольнити частково.

Виключити з мотивувальної частини рішення посилання на те, що «представник відповідача подав клопотання про розгляд справи за його відсутності» .

В решті рішення Зборівського районного суду Тернопільської області від 07 жовтня 2020 року - залишити без змін.

Судові витрати за розгляд в апеляційній інстанції покласти на сторони в межах ними понесених.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст судового рішення виготовлений 21 грудня 2020 року.

Головуючий

Судді