Постанова

від 17.12.2020 по справі 200/4774/20-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2020 року справа №200/4774/20-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Блохіна А.А., суддів Гаврищук Т.Г., Сіваченко І.В., секретар судового засідання Антонюк А.С., за участю представника відповідача Пономарьова А.О., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 09 вересня 2020 року (повний текст складено 18 вересня 2020 року в м. Слов`янськ) у справі № 200/4774/20-а (суддя І інстанції - Тарасенко І.М.) за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Євромінерал» до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 03.04.2020 року № 00000260509, № 00000290509, № 00000270509, № 00000300509,-

В С Т А Н О В И В:

13 травня 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Євромінерал» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «Євромінерал» до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 03.04.2020 року № 00000260509, № 00000290509, № 00000270509, № 00000300509.

Позовні вимоги мотивовані тим, що з 24.01.2020 року по 05.03.2020 року була проведена документальна планова виїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю «Євромінерал» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2018 року по 30.09.2019 року, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.04.2018 року по 30.09.2019 року. За результатами перевірки було складено акт № 323/05-99-05-09/34850038 від 13.03.2020 року. На підставі висновків акту перевірки були прийняті, у тому числі податкові повідомлення - рішення: № 00000260509 від 03.04.2020 року, яким збільшено грошове зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 2935133,00 грн., за податковим зобов`язанням, 1467566,00 грн. штрафних санкцій, усього 4402699,00 грн.; № 00000270509 від 03.04.2020 року, яким збільшено грошове зобов`язання з податків та зборів, у тому числі з податку на доходи фізичних осіб у сумі 389321,00 грн. за податковим зобов`язанням, 97330,25 грн. штрафних санкцій, усього - 486651,25 грн.; № 00000290509 від 03.04.2020 року, яким збільшено грошове зобов`язання з податку на додану вартість у сумі 215303,00 грн., за податковим зобов`язанням, 107651,50 грн. штрафних санкцій, усього - 322954,50 грн.; № 00000300509 від 03.04.2020 року, яким збільшено грошове зобов`язання з податку на додану вартість у сумі 2300625,00 грн., за податковим зобов`язанням, 1150312,50 грн. штрафних санкцій, усього - 3450937,50 грн. Позивач частково не погоджується із висновками акту перевірки та прийнятими на підставі нього податковими повідомленнями-рішеннями № 0000260509 від 03.04.2020 року, № 0000270509 від 03.04.2020, № 0000290509 від 03.04.2020 року, № 0000300509 від 03.04.2020 року, просить суд визнати неправомірним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Донецькій області № 00000260509 від 03.04.2020 року, яким збільшено грошове зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 2935133,00 грн. за податковим зобов`язанням, 1467566,00 грн. штрафних санкцій, усього - 4402699,00 грн.; визнати неправомірним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Донецькій області № 00000270509 від 03.04.2020 року, яким збільшено грошове зобов`язання з податків та зборів, у тому числі з податку на доходи фізичних осіб у сумі 389321,00 грн. за податковим зобов`язанням, 97330,25 грн. штрафних санкцій, усього - 486651,25 грн.; визнати неправомірним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Донецькій області № 00000290509 від 03.04.2020 року, яким збільшено грошове зобов`язання з податку на додану вартість у сумі 215303,00 грн. за податковим зобов`язанням, 107651,50 грн. штрафних санкцій, усього - 322954,50 грн.; визнати неправомірним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Донецькій області № 00000300509 від 03.04.2020 року, яким збільшено грошове зобов`язання з податку на додану вартість у сумі 2300625,00 грн. за податковим зобов`язанням, 1150312,50 грн. штрафних санкцій, усього - 3450937,50 грн.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 09 вересня 2020 року у справі № 200/4774/20-а позов задоволено, внаслідок чого визнано неправомірним та скасовано податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Донецькій області (місцезнаходження: 87500, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, 59, код ЄДРПОУ 43142826) № 00000260509 від 03.04.2020 року, яким збільшено грошове зобов`язання на прибуток приватних підприємств у сумі 2935133,00 грн. за податковим зобов`язанням, 1467566,00 грн. штрафних санкцій, усього - 4402699,00 грн. Визнано неправомірним та скасовано податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Донецькій області (місцезнаходження: 87500, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, 59, код ЄДРПОУ 43142826)№ 00000270509 від 03.04.2020 року, яким збільшено грошове зобов`язання з податків та зборів, у тому числі з податку на доходи фізичних осіб у сумі 389321,00 грн. з податковим зобов`язанням, 97330,25 грн. штрафних санкцій, усього - 486651,25 грн. Визнано неправомірним та скасовано податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Донецькій області (місцезнаходження: 87500, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, 59, код ЄДРПОУ 43142826)№ 00000290509 від 03.04.2020 року, яким збільшено грошове зобов`язання з податку на додану вартість у сумі 215303,00 грн. за податковим зобов`язанням, 107651,50 грн. штрафних санкцій, усього - 322954,50 грн. Визнано неправомірним та скасовано податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Донецькій області (місцезнаходження: 87500, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, 59, код ЄДРПОУ 43142826) № 00000300509 від 03.04.2020 року, яким збільшено грошове зобов`язання з податку на додану вартість у сумі 2300625,00 грн. за податковим зобов`язанням, 1150312,50 грн. штрафних санкцій, усього - 3450937,50 грн.

Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржене судове рішення та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що формальна наявність договорів, актів, податкових накладних та товарно-транспортних документів не є достатнім та беззаперечним документальним підтвердженням фактичного виконання договірних відносин. Первинні документи, зокрема податкові накладні, не можуть бути свідченням фактичного виконання операцій з поставки за наявності у справі обставин, які виключають можлівість такої поставки, між суб`єктами. Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги, проти чого заперечував представник позивача наголошуючи на законності прийнятого судом першої інстанції рішення. Відповідно до вимог ч. 1,2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, перевірила матеріали справи, вивчила доводи апеляційної скарги, і дійшла наступного.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Євромінерал» , місцезнаходження: 84571, Донецька область, Бахмутський район, с. Опитне, 84571, код ЄДРПОУ 34850038. ТОВ «Євромінерал» є надродобувним підприємством, яке здійснює діяльність по розробці Центрального родовища вогнетривких та тугоплавких глин.

Відповідач - Головне управління ДПС у Донецькій області (код ЄДРПОУ 43142826) є юридичною особою публічного права - установою, яка є територіальним органом Державної податкової служби України, яка в свою чергу, була створена в процесі перетворення Державної податкової служби України, та яка наділена правовим статусом контролюючого органу. Загальний обсяг правоздатності такого суб`єкта податкових відносин, як «контролюючий орган» , визначено положеннями ст. 41 Податкового кодексу України. Зміст функцій контролю цих органів визначено положеннями ст. 61 Податкового кодексу України.

Судом встановлено, що з 24.01.2020 року по 05.03.2020 року була проведена документальна планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Євромінерал» (код 34850038) (далі за текстом ТОВ «Євромінерал» , товариство, платник податків, тощо) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2018 року по 30.09.2019 року, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.04.2018 року по 30.09.2019 року. За результатами перевірки було складено акт № 323/05-99-05-09/34850038 від 13.03.2020 року, в якому було встановлені наступні порушення: п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 199 року № 996-XIV, зі змінами та доповненнями, ст. 9 Закону України «Про танспортно-експедиторську діяльність» від 01 липня 2004 року № 1955-IV, зі змани та доповненнями, п. 2.1 та п. 2.2 ст. 2 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» , затвердженого Наказом міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженою Наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 року № 291, п. 8 розділу ІІ П(С)БУ 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» , затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 73 від 07.-2.2013 року, та П(С)БУ 16 «Витрати» , затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 318 від 31 грудня 1999 року, в результаті чого платником занижено суму податку на прибуток на 2935132 грн. в тому числі 2-4 квартал 2018 року на 1955694 грн., 9 місяців 2019 року на 979438 грн.; пп. 103.4 ст. 103 п.п. 134.1.3 п. 134.1 ст. 134, п. 136.3 ст. 136, п. 137.1, п. 137.4 ст. 137, «г» п.п. 141.4.1, п.п. 141.4.4 п. 141.4 ст. 141 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI, зі змінами та доповненнями, знижено суму податку з доходів нерезидента із джерелом його походження з України в розмірі 389321 грн., в тому числі: за І півріччя 2018 року - 30116 грн., три квартали 2018 року - 254605 грн., 2018 рік - 104600 грн.; п. 46.1 ст. 46, п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49, п. 103.9 ст. 103 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI, зі змінами та доповненнями, не надано до контролюючого органу звітність за формою «Додаток ПН до рядка 23 ПН Податкової декларації з податку на прибуток підприємств» , затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 року № 897 «Про затвердження форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств» (наказ зареєстрований у Міністерстві юстиції України 11.11.2015 року за №1415/27860) за - І півріччя 2018 року, три квартали 2018 року, 2018 рік, І квартал 2019 року, І півріччя 2019 року, три квартали 2019 року; п. 198.1, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-IV, зі гімнами та доповненнями, в результаті чого платником занижено ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету в серпні 2019 року у сумі 215303 грн.; п. 198.1, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-IV, зі змінами та доповненнями, в результаті чого платником завищено суму ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку у сумі 2300625 грн., у тому числі: квітень 2018 року - 170507 грн., травень 2018 року - 366432 грн., червень 2018 року - 238341 грн., липень 2018 року - 273863 грн., серпень 2018 року - 306673 грн., вересень 2018 року - 197140 грн., жовтень 2018 року - 96809 грн., листопад 2018 року - 16278 грн., грудень 2018 року - 181201 грн., лютий 2019 року - 1031 грн., березень 2019 року - 187996 грн., квітень 2019 року - 80050 грн., травень 2019 року - 184304 грн.; п. 252.8 ст. 252 Податкового кодексу України в результаті чого ТОВ «Євромінерал» занижено рентну плату за користування надрами для видобування корисних копалин у сумі 15011,46 грн. у тому числі за рахунок: заниження за 2 квартал 2018 року у сумі 5602,52 грн., за 3 квартал 2018 року у сумі 6939,69 грн., за 1 квартал 2019 року у сумі 4171,65 грн., за 2 квартал 2019 року у сумі 1709,94 грн., за 3 квартал 2019 року у сумі 4039,72 грн., завишення за 4 квартал 2018 року у сумі 7452,06 грн.; п.п.39.4.2 п. 39.4 ст. 39 ПКУ в результаті чого порушено термін подання звіту про контрольовані операції за 2018 рік на 1 день; пп. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14, пп. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49, пп. «б» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, п. 3.1 Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 року № 4, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.01.2015 року за № 111/26556 в частині подання не в повному обсязі Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ) за 3 квартал 2018 року; пп. 14.1.47, пп. 14.1.180 п. 14.1 ст.14, пп.162.1.3 п. 162.1 ст. 162, пп. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163, пп.164.1.2 п. 164.1 пп. «е» пп.164.2.17 п. 164.2, п. 164.5 ст. 164, п. 167.1 ст. 167, пп. 168.1.1, пп. 168.1.4 п. 168.1 ст. 168, пп. «а» п. 171.2 ст. 171, пп. «а» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, в результаті чого визначено суму податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб при виплаті платниками податків доході за період, що перевірявся, на суму 3177,64 грн. в тому числі по звітних періодах: квітень 2018 року в сумі 439,30 грн., травень 2018 року в сумі 83,45 грн., червень 2018 року в сумі 408,46 грн., липень 2018 року в сумі 335,99 грн., вересень 2018 року в сумі 83,45 грн., листопад 2018 року в сумі 166,90 грн., грудень 2018 року в сумі 500,69 грн., січень 2019 року в сумі 83,45 грн., лютий 2019 року в сумі 94,43 грн., березень 2019 року в сумі 188,86 грн., квітень 2019 року в сумі 377,71 грн., червень 2019 року в сумі 415,05 грн.; пп. 14.1.180 п. 14.1 ст.14, ст. 18, п. 164.1 ст. 164, пп.164.2.1 п. 164.2 ст. 164, пп.168.1.1, пп. 168.1.4 п. 168.1 ст. 168, абз. «а» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, в частині несвоєчасної сплати (несвоєчасного перерахування) до бюджету податку на доходи фізичних осіб в розмірі 798,20 грн., у тому числі за липень 2019 року в сумі 798,20 грн.; пп. 14.1.47, пп. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14, пп. 162.1.3 п. 162.1 ст. 162, пп. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163, пп.164.1.2 п. 164.1, пп. «е» пп. 164.2.17 п. 164.2, п. 164.5 ст. 164, п. 167.1 ст. 167, пп.168.1.1, пп.168.1.4, п. 168.1 ст. 168, пп «а» п. 171.2 ст. 171, пп. «а» п. 176.2 ст. 176, пп. 1.1, пп. 1.2, пп. 1.3, пп. 1.4, пп. 1.5, пп. 1.6 п. 16-1підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, в результаті чого визначено суму податкових зобов`язань з військового збору при виплаті платникам податків доходів за період, що перевірявся, на суму 217,06 грн., в тому числі по звітних періодах: квітень 2018 року в сумі 30,00 грн., травень 2018 року в сумі 5,70 грн., червень 2018 року в сумі 27,90 грн., липень 2018 року в сумі 22,96 грн., вересень 2018 року в сумі 5,70 грн., листопад 2018 року в сумі 11,40 грн., грудень 2018 року в сумі 34,20 грн., січень 2019 року в сумі 5,70 грн., лютий 2019 року в сумі 6,45 грн., березень 2019 року в сумі 12,90 грн., квітень 2019 року в сумі 25,80 грн., червень 2019 року в сумі 28,35 грн.; абз. 2 п. 1 ч. 1 ст. 4, п. 1 ч. 2 ст. 6, ч. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» , в частині несвоєчасного нарахування єдиного внеску на суму 2396,11 грн., в тому числі по звітних періодах: січень 2018 року в сумі 542,88 грн., березень 2018 року в сумі 328,51 грн., квітень 2018 року в сумі 1060,09 грн., травень 2018 року в сумі 25,77 грн., серпень 2018 року в сумі 435,27 грн., листопад 2018 року в сумі 3,59 грн.; абз. 2 п. 1 ст. 4, п. 1 ч. 2 ст. 6, ч. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» в частині несвоєчасної сплати єдиного соціального внеску за період, що перевірявся, на суму 19026,48 грн., в тому числі по звітних періодах: лютий 2019 року в сумі 163.45 грн., травень 2019 року в сумі 2631,03 грн.

На підставі висновків акту перевірки були прийняті податкові повідомлення - рішення: № 00000260509 від 03.04.2020 року, яким збільшено грошове зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 2935133,00 грн. за податковим зобов`язанням, 1467566,00 грн. штрафних санкцій, усього - 4402699,00 грн.; № 00000270509 від 03.04.2020 року, яким збільшено грошове зобов`язання з податків та зборів, у тому числі з податку на доходи фізичних осіб у сумі 389321,00 грн. за податковим зобов`язанням, 97330,25 грн. штрафних санкцій, усього - 486651,25 грн.; № 00000290509 від 03.04.2020 року, яким збільшено грошове зобов`язання з податку на додану вартість у сумі 215303,00 грн. за податковим зобов`язанням, 107651,50 грн. штрафних санкцій, усього - 322954,50 грн.; № 00000300509 від 03.04.2020 року, яким збільшено грошове зобов`язання з податку на додану вартість у сумі 2300625,00 грн. за податковим зобов`язанням, 1150312,50 грн. штрафних санкцій, усього - З450937,50 грн.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Порядок проведення документальної перевірки регламентує глава 8 Податкового кодексу України, відповідно до пункту 75.1 статті 75 якої контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Порядок проведення документальних планових перевірок визначено статтею 77 Податкового кодексу України, відповідно до п. 77.1 якої документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок.

Пунктом 77.4 статті 77 Податкового кодексу України передбачено, що про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

Таким чином, з урахуванням наведеного, судом встановлено, що конструкція вказаної правової норми передбачає два способи повідомлення особи про проведення перевірки, зокрема, вручення під розписку копії наказу та письмового повідомлення не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки або надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення таких документів не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки.

Відповідно до матеріалів справи, при проведені перевірки відповідачем було додержано усіх необхідних строків та норм.

Проте суд не погоджується із висновками перевірки, на підставі яких були прийняті спірні податкові повідомлення - рішення з огляду на наступне.

Суд приходить до висновку, що податкове повідомлення - рішення № 00000270509 від 03.04.2020 року є таким, що підлягає скасуванню з огляду на наступне.

Згідно відомостей акту перевірки п. 3.12 зазначено, що у період з 01.04.2018 року по 30.09.2019 року платник податків виплачував доходи нерезидентам з джерелом походження їх в Україні, а саме компаніям ООО «РЗДБРАЕР» , ООО «ВИКТОРИЯ ЛОДЖИСТИК» и ООО «ТРАНС ВИТ КОМПАНИ» . В акті перевірки коротко зазначений зміст господарських операцій з кожним контрагентом, досліджені первісні документи щодо операцій з кожним з них. Податкова в акті перевірки не зазначила жодної претензії щодо недоліків у оформленні цих документів або їх невідповідності характеру господарської операції. Вказані документи містять всі необхідні реквізити та відповідають вимогам Закону № 996- XIV, тобто є первинними документами у розумінні цього Закону.

Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, об`єктом, оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Підпунктом 141.4.1 пункту 141.4 ст. 141 Податкового кодексу України визначено, що доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними цією статтею. Для цілей цього пункту такими доходами є: г) фрахт та доходи від інжинірингу; з) брокерська, комісійна або агентська винагорода, отримана від резидентів або постійних представництв інших нерезидентів стосовно брокерських, комісійних або агентських послуг, наданих нерезидентом або його постійним представництвом на території України на користь резидентів; й) інші доходи від провадження нерезидентом (постійним представництвом цього або іншого нерезидента) господарської діяльності на території України, крім доходів у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, переданих, виконаних, наданих резиденту від такого нерезидента (постійного представництва), у тому числі вартості послуг із міжнародного зв`язку чи міжнародного інформаційного забезпечення.

Згідно з пп. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Податкового кодексу України, резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у пп. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Податкового кодексу України, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3 - 141.4.6 п. 141.4 ст. 141 Податкового кодексу України) їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.

Відповідно до п. 103.4 ст. 103 Податкового кодексу України, підставою для звільнення (зменшення) ВІД оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 103.5 і 103.6 цієї статті, особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України, а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України.

Згідно з п. 103.5 ст. 103 Податкового кодексу України, довідка видається компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, і повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України.

Згідно до висновків акту перевірки слідує, що позивачем не було надано довідки, що підтверджують резидентський статус ООО «РЭДБРАЕР» (зазначено, що була надана електронна довідка) та ООО «ТРАНС ВИТ КОМПАНИ» (зазначено, що довідка не надана зовсім).

Проте такі висновки акту не відповідають дійсності. 05.03.2020 року супровідним листом № 69 ТОВ «Євромінерал» надав до огляду оригінали документів, щодо резидентського статусу ООО «РЭДБРАЕР» , ООО «ВИКТОРИЯ ЛОДЖИСТИК» и ООО «ТРАНС ВИТ КОМПАНИ» що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Таким чином, надані довідки підтверджують резиденство контрагентів позивача, а відтак ТОВ «Євромінерал» не мав виступати їх податковим агентом та сплачувати податок на прибуток іноземних юридичних осіб від доходу, що виплачений резиденту другої Договірної Держави.

Щодо спірних податкових повідомлень - рішень № 00000260509 від 03.04.2020 року, № 00000290509 від 03.04.2020 року та № 00000300509 від 03.04.2020 року, суд зазначає наступне.

Нарахування за вказаними податковими повідомленнями - рішеннями відбулись за рахунок господарських операцій ТОВ «Євромінерал» з ТОВ «НОРС БІЗНЕС ГРУП» , ТОВ «БАЛТРАНС» та CBC S.P.A.

З метою організації перевезення товару (вантажу) залізничним транспортом по території України, країнам Балтії, СНГ та іншим країнам, позивачем укладено договір транспортного експедирування від 15.02.2018 року № 1600/63 з ТОВ «НОРС БІЗНЕС ГРУП» (експедитор).

Предметом договору є зобов`язання експедитора надавати транспортно-експедиторські послуги за винагороду (плату) і за рахунок клієнта, та зобов`язання клієнта сплатити встановлену цим договором плату.

Згідно з пунктом 3.5 договору, факт виконання робіт (надання послуг) підтверджується Актом про фактично надані послуги, що надаються експедитором.

Згідно ст. 1 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» від 01.07.2004 року № 1955-ІV (далі - Закон №1955-ІV), транспортно-експедиторська послуга - робота, що безпосередньо пов`язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування.

Статтею 9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» визначено, що за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

Підтвердженням витрат експедитора є документи (рахунки, накладні тощо), видані суб`єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування, або органами влади.

Перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні. Такими документами можуть бути, крім інших документів, накладна СМГС.

Факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відражають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.

На підтвердження витрат на транспортування позивач надав суду договір транспортного експедирування від 15.02.2018 року № 1600/63, додаткові угоди до вказаного договору, заявки, акти наданих послуг, звіти експедитора, залізничні накладні, податкові накладні, а також банківські виписки по оплаті транспортно-експедиторських послуг.

Надані транспортні документи, а саме залізничні накладні, звіти експедитора, акти надання послуг засвідчують факт перевезення вантажу (глина), шлях проходження вантажу від пункту відправлення до пункту призначення та підтверджують факт надання транспортно-експедиторських послуг за договором транспортного експедирування від 15.02.2018 року № 1600/63. Вказані документи містять всі необхідні реквізити та відповідають вимогам Закону України № 996-ХІV, тобто є первинними документами у розумінні цього Закону.

Сторони узгодили порядок формування ціни послуг в договорі та додаткових угодах до нього. Первісні бухгалтерські документи, якими оформлені операції з ТОВ «НОРС БІЗНЕС ГРУП» , не мають дефектів форми, змісту або походження, та вказують на понесення позивачем дійсних витрат.

Враховуючи викладене, висновок відповідача про зниження ТОВ «НОРС БІЗНЕС ГРУП» фінансового результату на 13936235,00 грн., що зазначено в п. 3.1.1 акту та щодо суми ПДВ (зменшення бюджетного відшкодування) - 2166512,66 грн., що зазначено в п. 3.2.2 акту є таким, що не відповідає дійсності.

Щодо висновку ТОВ «БАЛТРАНС» щодо завищення витрат в складі собівартості продукції у сумі 1 978 352,00 грн. та щодо суми ПДВ (зменшення бюджетного відшкодування - 349 415,46 грн. (п. 3.1.1 та 3.2.2 акту), суд зазначає наступне.

У період з квітня 2018 по серпень 2019 року ТОВ «Євромінерал» мало господарські відносини із ТОВ «БАЛТРАНС» на підставі договору № 31/01/18-03 від 31.01.2018 року, відповідно до умов якого Виконавець зобов`язувався надавати послуги з перевезення розкривних порід та глини на об`єкті Замовника, а Замовник прийняти та оплатити зазначені послуги в порядку та на умовах, визначених договором.

Фактичне надання послуг вказаним контрагентом підтверджується бухгалтерськими документами: договором, актами наданих послуг, маркшейдерськими вимірами, податковими накладними, платіжними дорученнями, банківськими виписками по рахунку, тощо. Ці документи були надані до перевірці, у якості підтвердження здійснення господарської операції. Податкова в акті перевірки не зазначила жодної претензії щодо недоліків у оформленні цих документів або їх невідповідності характеру господарської операції. Вказані документи містять всі необхідні реквізити та відповідають вимогам Закону № 996-ХІV, тобто є первинними документами у розумінні цього Закону.

Суд зазначив, що рішенням Донецького окружного адміністративного суду у справі № 200/10039/19-а від 17 жовтня 2019 року визнана протиправність прийнятих податкових повідомлень-рішень № 0000481202 від 17.04.2019 року яким встановлено суму завищення бюджетного відшкодування на 319923 грн. та нарахований штраф в сумі 159961,50 грн. та № 0000501202 від 17.04.2019 року, яким встановлено суму завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду в розмірі 50779,00 грн., щодо операцій які мали місце між ТОВ «Євромінерал» та ТОВ «БАЛТРАНС» та нашли відображення у декларації з ПДВ за грудень 2018 року.

Щодо висновку відносно зниження фінансового результаті на 996678,00 грн., зазначеному у п. 3.1.1 акту, відносно CBC S.P.A., суд зазначає наступне.

В червні 2018 року ТОВ «Євромінерал» уклав угоду з компанією СВС S.Р.А. з приводу надання агентських послуг з продажу глини ТОВ «Євромінерал» на території Італії. Агент виконав свої функції посередника, завдяки чому Позивач уклав угоду з покупцем Товару, а агент отримав власну винагороду.

На підтвердження витрат на агентські послуги позивачем наданий договір № АА-20-06-2018 від 20.06.2018 року, акти наданих послуг, документи щодо продажу глини за посередництвом агента, а також банківські виписки по оплаті послуг. Крім того, ці документи були надані до перевірці відповідачу, у якості підтвердження здійснення господарської операції. ГУ ДПС у Донецькій області в акті перевірки не зазначила жодної претензії щодо недоліків у оформленні цих документів або їх невідповідності характеру господарської операції. Вказані документи містять всі необхідні реквізити та відповідають вимогам Закону № 996-ХІV, тобто є первинними документами у розумінні цього Закону.

Позивач, як господарюючий суб`єкт, має право самостійно вирішувати питання щодо господарської доцільності тих чи інших операцій у власній діяльності. Податкове законодавство не містить положень, які б дозволяли контролюючому органу оцінювати витрати суб`єкта господарювання з точки зору їх доцільності, раціональності та ефективності, платник здійснює фінансово-господарську діяльність на власний ризик, а тому вправі самостійно оцінювати її ефективність та доцільність.

Відповідно до пункту 138.1 статті 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 ПК України витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об`єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку

За змістом пункту 138.2 статті 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Підпункт 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України встановлює, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пункт 198.3 статті 198 ПК України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

У відповідності до пункту 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

За визначенням статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону № 996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Як визначено підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

У відповідності до статті 1 Закону № 996-ХІV господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Отже правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування відповідних сум податкових вигід виникають за наявності сукупності таких обставин та підстав, зокрема: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності; наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної; наявності ділової мети, розумних економічних причин для здійснення господарської операції.

Водночас наведені вище норми податкового законодавства у взаємозв`язку з приписами законодавства з питань бухгалтерського обліку та звітності визначають окремі випадки, за яких неможливе формування податкового кредиту, зокрема, це: не пов`язаність здійсненої операції (понесених витрат) з господарською діяльністю покупця (придбання товарів/послуг без мети їх використання у господарській діяльності); фіктивність операцій/нездійснення оподатковуваних операцій; видача податкової накладної особою, яка не є платником податку на додану вартість; відсутність у платника податків юридично значимих первинних документів.

Позивачем у якості доказів надані бухгалтерські документи відносно кожного контрагента зазначеного в акті, ці документи є письмовими доказами фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; документального підтвердження реального здійснення господарських операцій; наявності у ТОВ «Євромінерал» належним чином складеної податкової накладної; наявності ділової мети, розумних економічних причин для здійснення господарської операції.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

При викладених обставинах, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про задоволення позову.

Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на наведене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв`язку з викладеним доводи апеляційної скарги не приймаються до уваги, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 09 вересня 2020 року у справі № 200/4774/20-а - залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 09 вересня 2020 року у справі № 200/4774/20-а - залишити без змін.

Повне судове рішення складено 21 грудня 2020 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя А.А. Блохін

Судді Т.Г. Гаврищук

І.В. Сіваченко