Постанова

від 25.11.2020 по справі 910/14556/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" листопада 2020 р. Справа№ 910/14556/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тарасенко К.В.

суддів: Разіної Т.І.

Іоннікової І.А.

при секретарі судового засідання: Горді В.В.

за участі представників сторін: згідно з протоколом судового засідання від 25.11.2020

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства Українська залізниця в особі регіональної філії Донецька залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця

на рішення Господарського суду міста Києва

від 07.04.2020 (повний текст складено 21.04.2020)

у справі № 910/14556/19 (суддя: Ващенко Т.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничий комплекс Автотранспортник

до Акціонерного товариства Українська залізниця

про стягнення 1 101 895,89 грн

ВСТАНОВИВ:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

1.1. короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничий комплекс Автотранспортник звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства Українська залізниця про стягнення 1 101 895,89 грн, з яких: 202 980,82 грн пені, 16 915,07 грн 3% річних, 294 000,00 грн та 588 000,00 грн штрафу.

Позовні вимоги обґрунтовано невиконанням відповідачем своїх зобов`язань за Договором поставки № ДОН/Т4-1-18363/НЮ-В від 23.06.18.

1.2. короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.04.2020 у справі №910/14556/19 позов задоволено частково. Присуджено до стягнення з Акціонерного товариства Українська залізниця на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничий комплекс Автотранспортник 168 184 грн 11 коп. пені, 588 000 грн 00 коп. штрафу, 14 015 грн 34 коп. 3% річних, 11 552 грн 99 коп. судового збору. В іншій частині в позові відмовлено.

Рішення мотивоване тим, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов`язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов`язання, що є підставою для стягнення штрафних санкцій, однак стягнення штрафу в сумі 588 000,00 грн фактично включає в себе штраф в розмірі 294 000,00 грн, а тому в стягненні 294 000,00 грн суд відмовив, а крім того судом здійснено перерахунок штрафних санкцій, що підлягають стягненню, з урахуванням строків прострочення, що призвело до часткового задоволення позову.

1.3. короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Акціонерне товариство Українська залізниця в особі регіональної філії Донецька залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 07.04.2020 у справі №910/14556/19 та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.

2. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ:

2.1. визначення складу суду, заяви, клопотання

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.06.2020 для розгляду справи визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Тарасенко К.В., судді: Разіна Т.І., Іоннікова І.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.06.2020 апеляційну скаргу Акціонерного товариства Українська залізниця в особі регіональної філії Донецька залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця на рішення Господарського суду міста Києва від 07.04.2020 у справі №910/14556/19 залишено без руху. Надано строк для усунення недоліків.

21.07.2020 до Північного апеляційного господарського суду надійшла заява від Акціонерного товариства Українська залізниця в особі регіональної філії Донецька залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця про усунення недоліків з доказами доплати судового збору у встановленому законом розмірі.

Розпорядженням керівника апарату суду № 09.1-08/2068/20 від 27.07.2020, у зв`язку з перебуванням судді Разіної Т.І. у відпустці, відповідно до підпунктів 2.3.49, 2.3.50 пункту 2.3. Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/14556/19.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.07.2020 у справі №910/14556/19 визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Тарасенко К.В., судді: Іоннікова І.А., Михальська Ю.Б.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.07.2020 відкрито апеляційне провадження у справі №910/14556/19 за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Українська залізниця в особі регіональної філії Донецька залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця на рішення Господарського суду міста Києва від 07.04.2020 у справі №910/14556/19. Розгляд апеляційної скарги призначено на 16.09.2020.

18.08.2020 від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.09.2020 у справі №910/14556/19 оголошено перерву у судовому засіданні до 07.10.2020.

01.10.2020 від позивача надійшли письмові пояснення по справі.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.10.2020 розгляд апеляційної скарги призначено на 28.10.2020.

23.10.2020 від відповідача на електронну пошту суду надійшли письмові пояснення щодо поставки автопаливозаправника та неможливості використовувати транспортний засіб (аналогічні пояснення надійшли до суду 26.10.2020.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.10.2020 відкладено розгляд справи №910/14556/19 на 25.11.2020.

Розпорядженням керівника апарату суду № 09.1-08/4844/20 від 23.11.2020 у зв`язку з перебуванням судді Михальської Ю.Б. у відпустці, відповідно до підпунктів 2.3.25., 2.3.49. пункту 2.3. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/14556/19.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.11.2020 для розгляду даної справи визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Тарасенко К.В., судді: Разіна Т.І., Іоннікова І.А.

Ухвалою від 23.11.2020 відкрито апеляційне провадження у справі №910/14556/19 за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Українська залізниця в особі регіональної філії Донецька залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця на рішення Господарського суду міста Києва від 07.04.2020 у справі №910/14556/19 колегією суддів у складі: головуючий суддя - Тарасенко К.В., судді - Разіна Т.І., Іоннікова І.А. Розгляд справи ухвалено здійснювати 25.11.2020.

У судове засідання 25.11.2020 з`явились представники сторін та надали пояснення по суті спору.

2.2. узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга та пояснення відповідача мотивовані тим, що рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, що є підставою для скасування рішення.

За твердженням апелянта, позивач фактично визнав неналежне виконання зобов`язання щодо ненадання документації на товар, відправивши необхідні документи на адресу відповідача, про що було складено акт від 21.12.2018.

Крім того, відповідач стверджує, що суд першої інстанції не звернув увагу на специфіку товару, який не можливо було використовувати за призначенням без документів, які не були передані разом з товаром.

2.3. узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

У відзиві та письмових поясненнях позивач заперечив проти доводів апеляційної скарги, просив відмовити у її задоволенні, а оскаржуване рішення залишити без змін.

Доводи позивача зводяться до того, що аргументи відповідача щодо неналежного виконання позивачем зобов`язання є надуманими, жодних претензій на момент отримання авто паливозаправника щодо некомплектності чи відсутності буд-яких документів матеріали справи не містять, а доводи відповідача направлені виключно на уникнення відповідальності за неналежне виконання грошового зобов`язання.

2.4. інші процесуальні дії у справі:

У судовому засіданні 25.11.2020 представник відповідача надав пояснення, в яких підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити, оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Представник позивача в судовому засіданні 25.11.2020 надав пояснення, в яких заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Мотивувальна частина.

3.ПОЗИЦІЯ СУДУ:

3.1. встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини

23.06.2018 між Приватним акціонерним товариством Автотранспортник , правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничий комплекс Автотранспортник , (Постачальник) та Акціонерним товариством Українська залізниця (Покупець) було укладено Договір поставки № ДОН/Т4-1-18363/НЮ-В (надалі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору його предметом є поставка Постачальником Покупцю товару в асортименті та кількості згідно специфікації (додаток № 1). Найменування товару АПЗ-12 на шасі МАЗ 6312С3 (п. 1.2 Договору).

Специфікацією № 1 сторони погодили код товару, його найменування, одиницю виміру, кількість, ціну (2.940.000,00 грн), дату виготовлення товару, його виробника, термін постачання (ІІІ квартал 2018 року) та умови постачання (згідно Інкотермс-2010: Донецька обл., м. Лиман, вул. Привокзальна, 28А).

Строк дії Договору сторонами погоджено пунктом 15.1 з моменту його підписання обома сторонами і діє до 31.12.2018, в частині розрахунків - до їх повного виконання.

За своїм змістом та правовою природою Договір є договором поставки.

Пунктом 4.2. Договору сторони визначили, що датою поставки товару вважається дата підписання накладної та підписання акту прийому-передачі товару обома сторонами.

Днем отримання товару вважається день підписання сторонами накладної та акту прийому-передачі отриманого товару (п. 6.2 Договору).

09.09.2018 між сторонами підписано та скріплено печатками без зауважень чи заперечень акт приймання-передачі по Договору товару на суму 2 940 000,00 грн.

Також між сторонами підписано та скріплено печатками без зауважень чи заперечень видаткову накладну № РН-0000188 від 07.09.2018. на товар - АПЗ-12 на шасі МАЗ-6312С3 на суму 2 940 000,00 грн.

08.11.2018 позивач направив відповідачу претензію № 1 (вих. № 01/08 від 08.11.2018) з вимогою сплатити грошові кошти за поставлений товар за Договором.

23.11.2018 відповідачем було надано відповідь № 01/19-111 від 23.11.2018 з повідомленням про те, що станом на 23.11.2018 Покупець позбавлений можливості перерахувати позивачу грошові кошти за їх відсутності.

17.12.2018 відповідачем було сплачено позивачу за Договором платіжним дорученням № 1446855 2 940 000,00 грн за поставлений за Договором товар.

3.2. обставини встановлені судом апеляційної інстанції і визначення відповідно до них правовідносин та доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції

Звертаючись з даним позовом, постачальник вказав, що оскільки покупець виконав грошове зобов`язання з простроченням, наявні підстави для застосування до нього штрафних санкцій.

Водночас, положеннями п. 6.2. Договору сторони погодили, що покупець здійснює оплату поставленого товару шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Постачальника протягом 30 банківських днів з дня отримання товару , але не раніше реєстрації податкової накладної.

У відповідності до наявних в матеріалах справи документів (арк. справи 107, 108) відповідну податкову накладну було зареєстровано позивачем 30.09.2018.

Оплата товару умовами п. 6.2 Договору поставлена в залежність від дня отримання товару, яким за п. 6.2 вважається день підписання сторонами накладної та акту прийому-передачі отриманого товару.

При цьому, відповідно до п. 8.1 Договору прийом товару здійснюється Покупцем при наявності товаро-супровідних документів: видаткової накладної, податкової накладної на товар, акту прийому-передачі, рахунку-фактури, документів, що підтверджують якість товару (сертифікат якості, паспорт тощо), документів, передбачених пунктом 2.6 Договору.

Накладну та акт було підписано між сторонами без зауважень чи заперечень (тобто поставлено та прийнято товар) 07.09.18. та 09.09.18.

Жодних посилань на некомплектність товару чи відсутність документів, чи на неможливість використання авто паливозаправника за призначенням не міститься і у відповіді відповідача № 01/19-111 від 23.11.2018 наданій на претензію.

Зважаючи на викладені вище обставини та виходячи з положень ст. ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, представлені до матеріалів справи видаткова накладна, акт приймання-передачі є належними доказами передачі Товару відповідачу, а отже виконання позивачем своїх зобов`язань з поставки Товару на суму 2 940 000,00 грн в межах Договору здійснено належним чином - 09.09.2018.

За таких обставин, враховуючи наведені вище умови спірного Договору, та враховуючи дату поставки та отримання Товару, строк оплати Товару настав 19.10.2018 (09.09.2018 + 30 банківських днів = 19.10.2018), натомість оплата була здійснена тільки 17.12.2018.

Позивачем пред`явлено до стягнення 16.915,07 грн 3% річних за період з 09.10.2018 по 17.12.2018 (арк. справи 95).

Разом з тим, оскільки строк оплати поставленого товару настав 19.10.2018, то прострочення настало з 20.10.2018. При цьому, саме 17.12.2018 відповідачем здійснено оплату, а день оплати до розрахунку не зараховуються, з огляду на що кінцевою датою для нарахування 3% річних є 16.12.2018.

З огляду на викладене, відповідно до арифметично правильного розрахунку, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3% річних за період з 20.10.2018 по 16.12.2018 в сумі 14 015,34 грн, а отже в частині стягнення 2 899,73 грн 3% річних суд першої інстанції правомірно відмовив.

Щодо вимог про стягнення 202 980,82 грн пені суд відзначає наступне.

Відповідно до п. 9.2 Договору у разі порушення строків оплати товару Замовник сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості не сплаченого товару за кожен день прострочення.

Враховуючи наведені вище обставини щодо порушення зобов`язання та строків прострочення, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня в сумі 168 184,11 грн за період з 20.10.2018 по 16.12.2018.

Також позивачем пред`явлено до стягнення з відповідача 294 000,00 грн штрафу в розмірі 10% від суми договору та 588 000,00 грн штрафу в розмірі 20% від суми договору.

За умовами пункту 9.2 Договору сторонами погоджено, що:

- за прострочення більше 10 днів Покупець сплачує Постачальнику штраф в розмірі 10% від суми договору;

- за прострочення більше 20 днів Покупець сплачує Постачальнику штраф в розмірі 20% від суми договору.

Як правильно вказав суд першої інстанції, відповідачем прострочено оплату товару більше ніж на 20 днів, з огляду на що підлягає нарахуванню штраф в розмірі 20% від суми договору (як такий, що включає в себе штраф за прострочення більше ніж на 10 днів в розмірі 10% від суми договору), а не обидва штрафи, як те заявлено позивачем, з огляду на що вимоги про стягнення 294 000,00 грн штрафу є безпідставними, натомість вимога про стягнення 588 000,00 грн штрафу є обґрунтованою та такою, що правомірно задоволена судом першої інстанції.

Щодо заявленого відповідачем клопотання про застосування строку позовної давності, судом встановлено наступне.

Отже, враховуючи, що право на нарахування штрафу та пені виникло у заявника з 20.10.2018, з позовними вимогами останній звернувся 18.10.2019, спеціальний строк позовної дивності (один рік) не сплив.

Строк позовної давності за вимогою про стягнення 3% річних за розглядуваним позовом розпочався 20.10.2018, є загальним, становить 3 роки та не сплинув на момент звернення з позовом.

Щодо заяви відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій, колегія суддів зазначає наступне.

При застосуванні частини третьої ст. 551 Цивільного кодексу України та ст. 233 Господарського кодексу України слід мати на увазі, що поняття значно та надмірно є оціночними і мають конкретизуватися судом у кожному конкретному випадку. При цьому слід враховувати, що правила частини третьої ст. 551 Цивільного кодексу України та ст. 233 Господарського кодексу України направлені на запобігання збагаченню кредитора за рахунок боржника, недопущення заінтересованості кредитора у порушенні зобов`язання боржником. Вказану позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 06.03.19. по справі № 916/4692/15.

У вирішенні питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язання, причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Дослідивши обставини справи та наявні в ній докази, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідачем не обґрунтовано та не доведено суду наявності обставин, які б давали достатньо підстав для зменшення розміру неустойки, в свою чергу, колегія суддів враховує, що відповідач, як сторона що порушила зобов`язання, не вживав розумних заходів для виконання зобов`язання, не просив відстрочити строк оплати товару та не визнавав наявності простроченого зобов`язання, а тому зменшення розміру штрафних санкцій, на думку колегії суддів, не мотивуватиме відповідача на належне виконання договірних зобов`язань в майбутньому.

3.3. чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси за захистом яких мало місце звернення до суду

Порушенням права є такий стан суб`єктивного права, при якому воно зазнавало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок якого суб`єктивне право уповноваженої особи зазнало зменшення або ліквідації як такого. Порушення права пов`язане з позбавленням його носія можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що позивач належними та допустимими доказами довів, що відповідач своїми діями порушив право продавця на своєчасне отримання вартості поставленого товару і таке право підлягає захисту шляхом стягнення штрафних санкцій.

4. ВИСНОВКИ СУДУ ТА ДЖЕРЕЛА ПРАВА:

4.1. висновки за результатами розгляду матеріалів справи

За результатами розгляду справи колегією суддів встановлено наявність підстав для застосування штрафних санкцій передбачених Договором та законом, а отже суд першої інстанції правомірно, з урахуванням строків прострочення та умов Договору, дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

4.2. посилання на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції

За змістом ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За приписами ст. ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають, зокрема, з договору.

Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. (ст. 712 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Статтею 663 Цивільного Кодексу України передбачено, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

У відповідності до ст. 664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов`язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв`язку для доставки покупцеві.

Статтею 688 Цивільного кодексу України на покупця покладено обов`язок повідомити продавця про порушення умов договору щодо кількості, асортименту, якості, комплектності товару в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару.

Згідно з ч. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Частиною 1 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

В ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України зазначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За приписами ст. ст. 525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

Згідно зі статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

У відповідності до ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.

Положеннями ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Згідно з положеннями ст.256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 Цивільного кодексу України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Разом з цим, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

За приписами ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Частиною 1 ст. 233 Господарського кодексу України встановлено, що у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно зі збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкції. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, а й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Частина 3 ст. 551 Цивільного кодексу України встановлює, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

5. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ:

5.1. мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу

Колегія суддів відхиляє твердження відповідача, що позивач фактично визнав неналежне виконання зобов`язання щодо ненадання документації на товар, оскільки відповідач підписуючи первинні бухгалтерські документи сам визнав, що зобов`язання було виконано належним чином, і про порушення позивача не зазначав навіть у відповіді на претензію.

Щодо доводів апелянта, що суд першої інстанції не звернув увагу на специфіку товару, який не можливо було використовувати за призначенням без документів, які не були передані разом з товаром, колегія суддів зазначає, що сторони самостійно урегулювали правовідносини в Договорі, положення якого є чіткими та зрозумілими, а отже мали виконуватись сторонами належним чином, водночас, врахування специфіки товару могло бути здійснено тільки у випадку, якщо відповідні правовідносини не врегульовані.

6. ВИСНОВКИ ПІВНІЧНОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ:

Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що оскаржуване рішення суду прийнято у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, підстав його скасовувати або змінювати не вбачається.

Рішення Господарського суду міста Києва від 07.04.2020 у справі № 910/14556/19 підлягає залишенню без змін.

Апеляційна скарга Акціонерного товариства Українська залізниця в особі регіональної філії Донецька залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця на рішення Господарського суду міста Києва від 07.04.2020 у справі № 910/14556/19 задоволенню не підлягає.

7. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ:

7.1. Судові витрати у вигляді судового збору за розгляд апеляційної скарги, згідно ч. 1 ст. 129 ГПК України покласти на скаржника.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Українська залізниця в особі регіональної філії Донецька залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця на рішення Господарського суду міста Києва від 07.04.2020 у справі № 910/14556/19 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 07.04.2020 у справі № 910/14556/19 залишити без змін.

3. Судовий збір за подачу апеляційної скарги залишити за Акціонерним товариством Українська залізниця .

4. Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Сторони мають право оскаржити постанову в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 20 днів, відповідно до ст. ст. 286-291 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 21.12.2020.

Головуючий суддя К.В. Тарасенко

Судді Т.І. Разіна

І.А. Іоннікова