Постанова

від 02.12.2020 по справі 911/728/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" грудня 2020 р. Справа№ 911/728/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Куксова В.В.

суддів: Тищенко А.І.

Яковлєва М.Л.

при секретарі Пнюшкову В.Г.

за участю представників учасників справи: згідно протоколу судового засідання від 02.12.2020.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Астерс груп"

на рішення Господарського суду Київської області

від 25.05.2020

у справі №911/728/20 (суддя Горбасенко П.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Нанотехнологія"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Астерс груп"

про стягнення 725 522,56 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Нанотехнологія" (далі - позивач) звернулось Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Астерс груп" (далі - відповідач, скаржник) про стягнення 752 522,56 грн. заборгованості, з яких: 665 551,20 грн. основного боргу, 60 221,52 грн. інфляційних втрат та 26 789,84 грн. 3 % річних. Також позивач просить суд вирішити питання щодо розподілу судових витрат, в тому числі 10 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу та 11 287,83 грн. судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором № 1І034051 від 22.06.2016.

Рішенням Господарського суду Київської області від 25.05.2020 позов задоволено повністю.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Астерс груп" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Нанотехнологія" 665 551 (шістсот шістдесят п`ять тисяч п`ятсот п`ятдесят одну гривню) 20 коп. основного боргу, 60 221 (шістдесят тисяч двісті двадцять одну гривню) 52 коп. інфляційних втрат, 26 789 (двадцять шість тисяч сімсот вісімдесят дев`ять гривень) 84 коп. 3 % річних, 10 000 (десять тисяч гривень) 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу та 11 287 (одинадцять тисяч двісті вісімдесят сім гривень) 83 коп. судового збору.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Астерс груп" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Київської області від 25.05.2020 у справі №911/728/20 скасувати в повному обсязі та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову повністю.

Підставою для скасування рішення суду скаржник зазначив, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального та порушено норми процесуального права.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що з видаткових накладних не вбачається за можливе ідентифікувати особу представника покупця так як наявний лише підпис та нерозбірливо написано прізвище, неможливо встановити повноваження особи яка отримала товар, оскільки відсутня посада, та будь-який документ на підтвердження повноважень.

Також скаржник зазначає, що спірним договором передбачено обов`язок покупця сплатити за поставлений товар після реалізації товару, проте, поставлений позивачем товар на даний час не реалізовано.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.06.2020 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Астерс груп" на рішення Господарського суду Київської області від 25.05.2020 у справі №911/728/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Куксова В.В., суддів: Тищенко О.В., Шаптали Є.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.06.2020 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Астерс груп" на рішення Господарського суду Київської області від 25.05.2020 у справі №911/728/20 - залишено без руху, надано скаржнику строк не більше десяти днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених у її мотивувальній частині.

13.07.2020 від скаржника через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої додано: квитанцію про сплату судового збору, докази на підтвердження надсилання копії апеляційної скарги з додатками позивачу.

Розпорядженням в. о. керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 20.07.2020 у зв`язку з перебуванням судді Шаптали Є.Ю. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 911/728/20.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.07.2020 для розгляду справи № 911/728/20 сформовано судову колегію у складі головуючий суддя Куксов В.В., судді: Тищенко А.І., Тищенко О.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.07.2020 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Астерс груп" на рішення Господарського суду Київської області від 25.05.2020 у справі № 911/728/20 прийнято до провадження у визначеному складі суддів: головуючого судді Куксова В.В., судді:Тищенко О.В., Тищенко А.І. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Астерс груп" на рішення Господарського суду Київської області від 25.05.2020 у справі №911/728/20. Призначено справу до розгляду на 06.08.2020.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 06.08.2020 у зв`язку з перебуванням судді Тищенко О.В. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 911/728/20.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.08.2020 для розгляду справи № 911/728/20 сформовано судову колегію у складі головуючий суддя Куксов В.В., судді: Тищенко А.І., Шаптала Є.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.08.2020 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Астерс груп" на рішення Господарського суду Київської області від 25.05.2020 у справі №911/728/20 прийнято до провадження у визначеному складі суддів: головуючого судді Куксова В.В., судді: Тищенко А.І., Шаптала Є.Ю. Призначено справу до розгляду на 07.10.2020.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 05.10.2020 у зв`язку з перебуванням судді Шаптали Є.Ю. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 911/728/20.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.10.2020 для розгляду справи № 911/728/20 сформовано судову колегію у складі головуючий суддя Куксов В.В., судді: Тищенко А.І., Яковлєв М.Л.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.10.2020 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Астерс груп" на рішення Господарського суду Київської області від 25.05.2020 у справі №911/728/20 прийнято до провадження у визначеному складі суддів: головуючого судді Куксова В.В., судді: Тищенко А.І., Яковлєва М.Л. Призначено справу до розгляду на 02.12.2020.

В судовому засіданні 02.12.2020 представник позивача заперечив проти доводів викладених в апеляційній скарзі з урахуванням пояснень на апеляційну скаргу поданих під час апеляційного провадження, та просив відмовити в її задоволенні, а рішення Господарського суду Київської області від 25.05.2020 у справі № 911/728/20 залишити без змін.

Відповідач в судове засідання 02.12.2020 не з`явився.

Частиною 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).

Оскільки явка учасників апеляційного провадження в судові засідання не була визнана обов`язковою, зважаючи на наявні в матеріалах справи докази належного повідомлення відповідача про місце, дату і час судового розгляду, а також враховуючи те, що судочинство здійснюється, зокрема, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими їм процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, суд апеляційної інстанції вирішив розглядати дану справу за відсутності відповідача та його повноваженого представника за наявними у справі матеріалами.

В судовому засіданні 02.12.2020 було оголошено вступну та резолютивну частини постанови суду.

У відповідності до вимог ч. ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, заслухавши пояснення представників позивача, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та перевірено колегією суддів, 22.06.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Нанотехнологія" (далі - Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Астерс груп" (далі - Покупець) укладено договір № 1І034051, за умовами якого постачальник зобов`язався в порядку та на умовах, визначених договором, та у відповідності з замовленням покупця, поставити товар, а покупець - в порядку та на умовах, визначених договором, прийняти товар і оплатити його вартість за цінами, зазначеними в накладній, та які не можуть перевищувати цін, узгоджених в Специфікації.

Товар поставляється постачальником у відповідності з замовленням покупця по асортименту, кількості, цінам та у строк, які вказані у замовленні (п. 3.1 договору).

Згідно з п. 3.6 договору постачальник при поставці партії відповідного товару передає покупцю наступну супровідну документацію: - накладні, в яких повинно бути чітко зазначена кількість відвантаженого товару, ціна за одиницю товару без ПДВ, вартість без ПДВ, сума ПДВ, загальна вартість з ПДВ, а також номер податкової накладної, сформованої під дану поставку. Одиницею виміру кількості товару вважається одиниця виміру товару для продажу його кінцевому споживачеві в магазинах покупця ("шт.", для штучного товару, "кг" для вагового). Постачальник несе відповідальність за арифметичні помилки в накладних; - товарно-транспортні накладні; належним чином завірені копії посвідчення якості, ветеринарних свідоцтв та довідок (для товарів тваринного походження), сертифікатів відповідності, в разі необхідності сертифікат про визнання іноземного сертифікату, гігієнічні висновки (для товарів, що підлягають обов`язковій сертифікації), інструкції з використання, гарантійні сертифікати, технічні паспорти тощо, що вимагається відповідно до законодавства України для оптової чи роздрібно торгівлі; податкові накладні; - належним чином завірені копії посвідчення якості, ветеринарних свідоцтв чи довідок (для товарів тваринного походження), сертифікатів відповідності у разі необхідності сертифікат про визнання іноземного сертифікату, гігієнічні висновки (для товарів, що підлягають обов`язковій сертифікації), інструкції з використання, гарантійні сертифікати, технічні паспорти тощо, що вимагається відповідно до законодавства України для оптової чи роздрібної торгівлі; - погоджений з покупцем примірник замовлення. Податкова накладна повинна бути зареєстрована в ЕРПН протягом 15 календарних днів. Зазначені документи мають бути складені українською мовою та надані в оригіналах чи належним чином посвідчених копіях.

Відповідно до п. 3.7.1. договору у випадку, якщо товар не виходить на необхідний рівень продаж у роздрібній мережі покупця для вказаної категорії товару, або, якщо товар не був реалізований на протязі строку його придатності, або товар виявився не якісним при тестуванні, покупець направляє на адресу уповноваженого представника постачальника повідомлення про обсяг та причини повернення товару, а також перелік торгівельних точок з яких постачальник зобов`язаний протягом 5 календарних днів з моменту одержання повідомлення від покупця вивезти такий товар.

За умовами п. 5.1. вказаного договору перехід права власності на товар від постачальника до покупця здійснюється в момент приймання-передачі товару на складі покупця.

Відповідно до п.п 7.1., 7.2. договору поставки покупець оплачує товар, що поставляється, за цінами, погодженими сторонами в специфікації та підтвердженими у накладних; ціна на товар в специфікації вказується у гривнях. Ціна повинна відповідати законодавству України та включати не більше 2-х знаків після коми (Ціна без ПДВ та з ПДВ). Ціна товару з округленням до цілих копійок зазначається в накладних та при кожній наступній поставці не має перевищувати цін, узгоджених в специфікації.

Пунктом 7.8 договору поставки узгоджено, що загальна сума цього договору складається з суми накладних, за якими здійснена поставка товару.

На виконання договору № 1І034051 від 22.06.2016 позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 679 396,80 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими та товарно-транспортними накладними.

Відповідач за отриманий від позивача товар, в порушення договору № 1І034051 від 22.06.2016, розрахувався частково, внаслідок чого на момент ухвалення судового рішення борг відповідача перед позивачем за отриманий згідно договору № 1І034051 від 22.06.2016 товар склав 665 551,20 грн. (679 396,80 грн. - 13 845,60 грн.), що підтверджується наявними в матеріалах справи актами перевірки розрахунків, підписаними та скріпленими печатками обох сторін договору та не спростовано відповідачем.

Предметом позову є вимоги про стягнення 665 551,20 грн. основного боргу, 60 221,52 грн. інфляційних втрат та 26 789,84 грн. 3 % річних.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції керувався тим, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття судового рішення не погашено, розмір вказаного боргу відповідає фактичним обставинам справи, у зв`язку із чим суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Астерс груп", колегія суддів дійшла висновку, що вона не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України (ч. 1 ст. 175 ГК України).

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України, зокрема, з договорів та інших правочинів (угод).

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Із наведеною нормою узгоджується ч. 1 ст. 265 ГК України.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Так, ст. 691 ЦК України передбачено, зокрема, що покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до абз. 11 ч. 1 ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Згідно із ч. 2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , зокрема, первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Пунктом 2.5 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 (далі Положення) передбачено, що документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Електронний підпис накладається відповідно до законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Відповідно до ст. 666 ЦК України, якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання. Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.

Статтею 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.ст. 526, 625 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Аналогічне положення стосовно господарських зобов`язань міститься у ст. 193 ГК України.

Судова колегія звертає увагу, що правовідносини між сторонами виникли на підставі договору, який за своєю правовою природою є договором поставки, який недійсним у судовому порядку не визнавався, у зв`язку з чим, у силу ст. 629 ЦК України, він є обов`язковим для виконання сторонами.

Судом першої інстанції встановлено та перевірено колегією суддів, що на виконання договору № 1І034051 від 22.06.2016 позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 679 396,80 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими та товарно-транспортними накладними; відповідач за отриманий від позивача товар, в порушення договору № 1І034051 від 22.06.2016, розрахувався частково, внаслідок чого на момент ухвалення судового рішення борг відповідача перед позивачем за отриманий згідно договору № 1І034051 від 22.06.2016 товар склав 665 551,20 грн. (679 396,80 грн. - 13 845,60 грн.), що підтверджується наявними в матеріалах справи актами перевірки розрахунків, підписаними та скріпленими печатками обох сторін договору та не спростовано відповідачем.

Враховуючи те, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття судового рішення складає 665 551,20 грн., який не погашено, розмір вказаного боргу відповідає фактичним обставинам справи, судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції щодо того, що вимога позивача про стягнення з відповідача 665 551,20 грн. основного боргу є обґрунтованою, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягає задоволенню.

Твердження скаржника про те, що видаткові накладні оформлені неналежним чином суд зазначає наступне, судовою колегією суддів відхиляютсья, оскільки, зі змісту зазначених накладних вбачається, що від ТОВ Астерс груп вони підписані та скріплені печаткою, а тому посилання скаржника на недоліки у видаткових накладних не спростовують факт здійснення господарської операції між позивачем та відповідачем.

Твердження скаржника про те, що позивачем не було надано останньому документи, визначені у п. 3.6 Договору, судова колегія до уваги не приймає, оскільки скаржником не було надано суду жодного доказу на підтвердження того, що ТОВ Астерс груп встановлювало строк для подачі таких документів, яке це передбачено положеннями ст. 666 ЦК України. Крім того, скаржник також не скористався правом передбаченим зазначеною нормою закону щодо відмови або повернення відповідного товару.

Твердження скаржника про те, що товар поставлений позивачем на даний час не реалізований, судовою колегією оцінюються критично, оскільки скаржником не було надано суду належних та допустимих доказів у розумінні ст. 76-79 ГПК України на підтвердження зазначеної обставини.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем зобов`язання за договором № 1І034051 від 22.06.2016, позивачем за період з вересня 2018 року по січень 2020 року нараховано 60 221,52 грн. інфляційних втрат та 26 789,84 грн. 3 % річних за період з 01.09.2018 по 15.03.2020.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як зазначалось вище, у п. 7.9 Договору встановлено, що оплата за товар здійснюється в національній валюті в безготівковому порядку шляхом перерахування коштів на банківський рахунок постачальника щосереди кожні 7 днів після реалізації товару. Проте, умовами Договору не передбачено строку оплати товару постачальнику, який не реалізовано покупцем.

Проаналізувавши положення ч. 1 ст. 530 ЦК України, суд зазначає, що реалізація товару, в залежність від якої у п. 7.9 Договору поставлено його оплату, не може вважатись обставиною, яка має неминуче настати у розумінні зазначеної норми закону (аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.02.2018 у справі №910/699/17).

За таких обставин судова колегія дійшла висновку, що за таких умов у Договорі строк виконання зобов`язання з оплати товару не встановлений.

Враховуючи вищевикладене, а також періоди нарахування інфляційних втрат та 3 % річних, що вказані позивачем в поданому розрахунку інфляційних втрат та 3 % річних, арифметично вірний розмір інфляційних втрат, нарахованих за період з вересня 2018 року по січень 2020 року та 3 % річних, нарахованих за період з 01.09.2018 по 15.03.2020 становить загалом 60 221,52 грн. інфляційних втрат та 26 789,84 грн. 3 % річних. Відтак, вимоги про стягнення 60 221,52 грн. інфляційних втрат та 26 789,84 грн. 3 % річних підлягають задоволенню повністю.

Враховуючи все вищевикладене в сукупності, судова колегія дійшла висновку, що позовні вимоги про стягнення 665 551,20 грн. основного боргу, 60 221,52 грн. інфляційних втрат та 26 789,84 грн. 3 % річних є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами ,у зв`язку із чим суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що останні підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у контексті конкретних обставин справи.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсним обставинам справи і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду Київської області від 25.05.2020 у справі №911/728/20 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи. Доводи апеляційної скарги щодо неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження в суді апеляційної інстанції.

Згідно з ст. 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації" зазначено, що одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції.

Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Проніна проти України") і з неї випливає, що ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Так, у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини зазначає, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Відповідно до ст. ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Астерс груп" на рішення Господарського суду Київської області від 25.05.2020 у справі №911/728/20 є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 277, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Астерс груп" - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Київської області від 25.05.2020 у справі №911/728/20 - залишити без змін.

Матеріали справи №911/728/20 повернути до господарського суду першої інстанції.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Cуду в порядку та строки, передбачені ГПК України.

Повний текст постанови підписано 21.12.2020 (після виходу судді-учасника Яковлєва М.Л. з відпустки).

Головуючий суддя В.В. Куксов

Судді А.І. Тищенко

М.Л. Яковлєв