Постанова від 02.12.2020 по справі 910/16857/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" грудня 2020 р. Справа№ 910/16857/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Куксова В.В.

суддів: Яковлєва М.Л.

Тищенко А.І.

при секретарі Пнюшкову В.Г.

за участю представників учасників справи: згідно протоколу судового засідання від 02.12.2020.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Виробничо-комерційна фірма "СТС"

на рішення Господарського суду міста Києва

від 14.05.2020 (повний текст складено 21.05.2020)

у справі № 910/16857/19 (суддя Чинчин О.В.)

за позовом Приватного акціонерного товариства "Виробничо-комерційна фірма "СТС"

до Київської міської ради

про визнання договорів поновленими,

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Виробничо-комерційна фірма "СТС" (далі - позивач, скаржник) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради (далі - відповідач) про визнання договорів оренди земельних ділянок поновленими.

Позовні вимоги обгрунтовані наявністю підстав для поновлення на підставі ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" з дня набрання рішенням суду законної сили Договору №75-6-00175 від 02.03.2005, Договору №75-6-00176 від 02.03.2005, Договору №75-6-00173 від 02.03.2005 та Договору №75-6-00174 від 02.03.2005.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.05.2020 у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Приватне акціонерне товариство "Виробничо-комерційна фірма "СТС" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 14.05.2020 у справі №910/16857/19 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов.

Підставою для скасування рішення суду скаржник зазначив, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального та порушено норми процесуального права.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що так як позивач після закінчення строку дії договорів оренди продовжив користуватися наданими в оренду земельними ділянками, належно виконує умови договору, претензій щодо неналежного виконання умов договору упродовж дії договору та після його закінчення від відповідача не надходило, як і не було отримано позивачем повідомлення відповідача про відмову у поновленні спірного договору на новий строк, існують обґрунтовані підстави вважати спірні договори оренди поновленими.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.06.2020 апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства "Виробничо-комерційна фірма "СТС" у справі № 910/16857/19 передана на розгляд колегії суддів у складі: Калатай Н.Ф. (головуючий), судді Кропивна Л.В., Сітайло Л.Г.

Колегія суддів у складі: головуючий суддя - Калатай Н.Ф. (головуючий), судді Кропивна Л.В., Сітайло Л.Г. заявила самовідвід від розгляду справи № 910/16857/19 з підстав порушення порядку визначення суддів для розгляду справи № 910/16857/19.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.06.2020 заяву колегії суддів у складі: головуючий суддя - Калатай Н.Ф., судді Кропивна Л.В., Сітайло Л.Г. про самовідвід від розгляду справи №910/16857/19 задоволено. Матеріали справи № 910/16857/19 передано на повторний автоматизований розподіл для визначення складу суду для здійснення повторного автоматизованого розподілу та визначення іншого складу суддів відповідно до ст. 32 ГПК України.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.06.2020 апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства "Виробничо-комерційна фірма "СТС" у справі № 910/16857/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя (судді-доповідача) Куксов В.В., судді Шаптали Є.Ю., Станіка С.Р.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.06.2020 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Виробничо-комерційна фірма "СТС" на рішення Господарського суду міста Києва від 14.05.2020 у справі №910/16857/19 - залишено без руху, надано скаржнику строк не більше десяти днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених у її мотивувальній частині.

09.07.2020 від скаржника через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, а саме: платіжне доручення №1039 про сплату судового збору в сумі 5763,00 грн.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 14.07.2020 у зв`язку з перебуванням судді Шаптали Є.Ю. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №910/16857/19.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.07.2020 для розгляду справи № 910/16857/19 сформовано судову колегію у складі головуючий суддя Куксов В.В., судді: Тищенко А.І., Станік С.Р.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.07.2020 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Виробничо-комерційна фірма "СТС" на рішення Господарського суду міста Києва від 14.05.2020 у справі №910/16857/19 прийнято до провадження у визначеному складі суддів: головуючого судді Куксова В.В., суддів: Тищенко А.І., Станіка С.Р. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Виробничо-комерційна фірма "СТС" на рішення Господарського суду міста Києва від 14.05.2020 у справі №910/16857/19. Призначено справу до розгляду на 09.09.2020.

09.09.2020 апеляційний розгляд справи №910/16857/19 не відбувся у зв`язку з відсутню електропостачання, про що складено відповідний акт щодо знеструмлення електромережі суду, вихід з ладу сервера автоматизованої системи та інші умови, що впливають на безперебійність функціонування автоматизованої системи від 09.09.2020.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.09.2020 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Виробничо-комерційна фірма "СТС" на рішення Господарського суду міста Києва від 14.05.2020 у справі №910/16857/19 призначено до розгляду на 07.10.2020.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 05.10.2020 у зв`язку з перебуванням судді Станіка С.Р. на лікарняному, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №910/16857/19.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.10.2020 для розгляду справи № 910/16857/19 сформовано судову колегію у складі головуючий суддя Куксов В.В., судді: Тищенко А.І., Яковлєв М.Л.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.10.2020 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Виробничо-комерційна фірма "СТС" на рішення Господарського суду міста Києва від 14.05.2020 у справі №910/16857/19 прийнято до провадження у визначеному складі суддів: головуючого судді Куксова В.В., суддів: Тищенко А.І., Яковлєва М.Л. Призначено справу до розгляду на 02.12.2020.

01.12.2020 від позивача через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

В судовому засіданні 02.12.2020 представник відповідача заперечив проти доводів викладених в апеляційній скарзі з урахуванням пояснень на апеляційну скаргу поданих під час апеляційного провадження, та просив відмовити в її задоволенні, а рішення Господарського суду міста Києва від 14.05.2020 у справі № 910/16857/19 залишити без змін.

Позивач в судове засідання 02.12.2020 не з`явився.

Частиною 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).

Оскільки явка учасників апеляційного провадження в судові засідання не була визнана обов`язковою, зважаючи на наявні в матеріалах справи докази належного повідомлення позивача про місце, дату і час судового розгляду, а також враховуючи те, що судочинство здійснюється, зокрема, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими їм процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, суд апеляційної інстанції вирішив розглядати дану справу за відсутності позивача та його повноваженого представника за наявними у справі матеріалами, у зв`язку із чим клопотання позивача про відкладення задоволенню не підлягаю.

В судовому засіданні 02.12.2020 було оголошено вступну та резолютивну частини постанови суду.

У відповідності до вимог ч. ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, заслухавши пояснення представника відповідача, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та перевірено колегією суддів, рішенням Київської міської ради від 27.05.2004 №281-2/1491 "Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею" вирішено передати позивачу земельні ділянки загальною площею 1,11 га на вул. Зодчих, 74 у Святошинському районі міста Києва, а саме:

1) земельну ділянку №1 площею 0,33 га та ділянку №2 площею 0,02 га - в короткострокову оренду на 3 роки для будівництва, експлуатації та обслуговування ринку для продажу будівельних та господарських товарів;

2) земельну ділянку №3 площею 0,09 га та ділянку №4 площею 0,62 га в межах червоних ліній - в короткострокову оренду на 5 років для будівництва, експлуатації та обслуговування автостоянок;

3) земельну ділянку №5 площею 0,03 га - в короткострокову оренду на 3 роки для будівництва, експлуатації та обслуговування офісної будівлі;

4) земельну ділянку №6 площею 0,02 га - в короткострокову оренду на 3 роки для будівництва, експлуатації та обслуговування магазину.

22.02.2005 між Київською міською радою (орендодавець) та Приватним акціонерним товариством "Виробничо-комерційна компанія "СТС" (орендар) укладено Договір оренди земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербаковим В.З., зареєстрований в реєстрі за №111, та зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис від 02.03.2005 за №75-6-00175 у книзі записів державної реєстрації договорів.

Відповідно до п. 1.1 Договору №75-6-00175 орендодавець на підставі п. 10 рішення Київської міської ради від 27.05.2004 №281-2/1491 за актом приймання-передачі передає, а орендар приймає в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку, визначену цим договором.

У п. 2.1 Договору №75-6-00175 зазначено, що об`єктом оренди відповідно до цього договору є земельна ділянка з наступними характеристиками: - місце розташування - вул. Зодчих, 74 у Святошинському районі міста Києва; - розмір 303 кв.м.; - цільове призначення - для будівництва, експлуатації та обслуговування офісної будівлі; - кадастровий номер - 8000000000:75:265:0011.

Згідно з п. 3.1 Договору №75-6-00175 договір укладено на 3 (три) роки.

Відповідно до п. 6.1 Договору №75-6-00175 передача земельної ділянки здійснюється за актом приймання-передачі об`єкта оренди в день державної реєстрації цього договору.

Право на оренду земельної ділянки виникає після державної реєстрації цього договору (п. 6.2 Договору №75-6-00175).

Відповідно до п. 11.3 Договору №75-6-00175 договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Згідно з п. 11.7 Договору №75-6-00175 після закінчення строку, на який було укладено цей договір, орендар, за умови належного виконання своїх обов`язків, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 3 (три) місяці до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

У разі припинення або розірвання цього договору орендар зобов`язаний повернути орендодавцю земельні ділянки на умовах, визначених цим договором (п. 11.8 Договору №75-6-00175).

За актом приймання-передачі земельної ділянки від 02.03.2005 Київська міська рада передала Приватному акціонерному товариству "Виробничо-комерційна компанія "СТС" у володіння і користування земельну ділянку за адресою вул. Зодчих, 74 у Святошинському районі міста Києва; розмір 303 кв.м.; цільове призначення - для будівництва, експлуатації та обслуговування офісної будівлі; кадастровий номер - 8000000000:75:265:0011.

22.02.2005 між Київською міською радою (орендодавець) та Приватним акціонерним товариством "Виробничо-комерційна компанія "СТС" (орендар) укладено Договір оренди земельних ділянок, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербаковим В.З., зареєстрований в реєстрі за №110, та зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис від 02.03.2005 за №75-6-00176 у книзі записів державної реєстрації договорів.

Відповідно до п. 1.1 Договору №75-6-00176 орендодавець на підставі п. 10 рішення Київської міської ради від 27.05.2004 №281-2/1491 за актом приймання-передачі передає, а орендар приймає в оренду (строкове платне користування) земельні ділянки, визначені цим договором.

У п. 2.1 Договору №75-6-00176 зазначено, що об`єктом оренди відповідно до цього договору є земельні ділянки з наступними характеристиками: - місце розташування - вул. Зодчих, 74 у Святошинському районі міста Києва; - розмір: ділянка 8000000000:75:265:0009 - 3331 кв.м. та ділянка 8000000000:75:265:0010 - 216 кв.м.; - цільове призначення - для будівництва, експлуатації та обслуговування ринку для продажу будівельних та господарських товарів.

Згідно з п. 3.1 Договору №75-6-00176 договір укладено на 3 (три) роки.

Відповідно до п. 6.1 Договору №75-6-00176 передача земельних ділянок здійснюється за актом приймання-передачі об`єкта оренди в день державної реєстрації цього договору.

Право на оренду земельних ділянок виникає після державної реєстрації цього договору (п. 6.2 Договору №75-6-00176).

Відповідно до п. 11.3 Договору №75-6-00176 договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Згідно з п. 11.7 Договору №75-6-00176 після закінчення строку, на який було укладено цей договір, орендар, за умови належного виконання своїх обов`язків, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 3 (три) місяці до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

У разі припинення або розірвання цього договору орендар зобов`язаний повернути орендодавцю земельні ділянки на умовах, визначених цим договором (п. 11.8 Договору №75-6-00176).

За актом приймання-передачі земельної ділянки від 02.03.2005 Київська міська рада передала Приватному акціонерному товариству "Виробничо-комерційна компанія "СТС" у володіння і користування земельні ділянки за адресою вул. Зодчих, 74 у Святошинському районі міста Києва; розмір: ділянка 8000000000:75:265:0009 - 3331 кв. м. та ділянка 8000000000:75:265:0010 - 216 кв.м.; цільове призначення - для будівництва, експлуатації та обслуговування ринку для продажу будівельних та господарських товарів.

22.02.2005 між Київською міською радою (орендодавець) та Приватним акціонерним товариством "Виробничо-комерційна компанія "СТС" (орендар) укладено Договір оренди земельних ділянок, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербаковим В.З., зареєстрований в реєстрі за №113, та зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис від 02.03.2005 за №75-6-00173 у книзі записів державної реєстрації договорів.

Відповідно до п. 1.1 Договору №75-6-00173 орендодавець на підставі п. 10 рішення Київської міської ради від 27.05.2004 №281-2/1491 за актом приймання-передачі передає, а орендар приймає в оренду (строкове платне користування) земельні ділянки, визначені цим договором.

У п. 2.1 Договору №75-6-00173 зазначено, що об`єктом оренди відповідно до цього договору є земельні ділянки з наступними характеристиками: - місце розташування - вул. Зодчих, 74 у Святошинському районі міста Києва; - розмір: ділянка 8000000000:75:265:0017 - 852 кв.м. та ділянка 8000000000:75:265:0008 - 6243 кв.м.; цільове призначення - для будівництва, експлуатації та обслуговування автостоянок.

Згідно з п. 3.1 Договору №75-6-00173 договір укладено на 5 (п`ять) років.

Відповідно до п. 6.1 Договору №75-6-00173 передача земельних ділянок здійснюється за актом приймання-передачі об`єкта оренди в день державної реєстрації цього договору.

Право на оренду земельних ділянок виникає після державної реєстрації цього договору (п. 6.2 Договору №75-6-00173).

Відповідно до п. 11.3 Договору №75-6-00173 договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Згідно з п. 11.7 Договору №75-6-00173 після закінчення строку, на який було укладено цей договір, орендар, за умови належного виконання своїх обов`язків, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 3 (три) місяці до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

У разі припинення або розірвання цього договору орендар зобов`язаний повернути орендодавцю земельні ділянки на умовах, визначених цим договором (п. 11.8 Договору №75-6-00173).

За актом приймання-передачі земельної ділянки від 02.03.2005 Київська міська рада передала Приватному акціонерному товариству "Виробничо-комерційна компанія "СТС" у володіння і користування земельні ділянки за адресою вул. Зодчих, 74 у Святошинському районі міста Києва; розмір: ділянка 8000000000:75:265:0017 - 852 кв.м. та ділянка 8000000000:75:265:0008 - 6243 кв.м.; цільове призначення - для будівництва, експлуатації та обслуговування автостоянок.

22.02.2005 між Київською міською радою (орендодавець) та Приватним акціонерним товариством "Виробничо-комерційна компанія "СТС" (орендар) укладено Договір оренди земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербаковим В.З., зареєстрований в реєстрі за №112, та зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис від 02.03.2005 за №75-6-00174 у книзі записів державної реєстрації договорів.

Відповідно до п. 1.1 Договору №75-6-00174 орендодавець на підставі п. 10 рішення Київської міської ради від 27.05.2004 №281-2/1491 за актом приймання-передачі передає, а орендар приймає в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку, визначену цим договором.

У п. 2.1 Договору №75-6-00174 зазначено, що об`єктом оренди відповідно до цього договору є земельна ділянка з наступними характеристиками: - місце розташування - вул. Зодчих, 74 у Святошинському районі міста Києва; - розмір 186 кв.м.; - цільове призначення - для будівництва, експлуатації та обслуговування магазину; - кадастровий номер - 8000000000:75:265:0012.

Згідно з п. 3.1 Договору №75-6-00174 договір укладено на 3 (три) роки.

Відповідно до п. 6.1 Договору №75-6-00174 передача земельної ділянки здійснюється за актом приймання-передачі об`єкта оренди в день державної реєстрації цього договору.

Право на оренду земельної ділянки виникає після державної реєстрації цього договору (п. 6.2 Договору №75-6-00174).

Відповідно до п. 11.3 Договору №75-6-00174 договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Згідно з п. 11.7 Договору №75-6-00174 після закінчення строку, на який було укладено цей договір, орендар, за умови належного виконання своїх обов`язків, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 3 (три) місяці до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

У разі припинення або розірвання цього договору орендар зобов`язаний повернути орендодавцю земельні ділянки на умовах, визначених цим договором (п. 11.8 Договору №75-6-00174).

За актом приймання-передачі земельної ділянки від 02.03.2005 Київська міська рада передала Приватному акціонерному товариству "Виробничо-комерційна компанія "СТС" у володіння і користування земельну ділянку за адресою вул. Зодчих, 74 у Святошинському районі міста Києва; розмір 186 кв.м.; цільове призначення - для будівництва, експлуатації та обслуговування магазину; кадастровий номер - 8000000000:75:265:0012.

Відповідно до ст. 9 Земельного кодексу України (в редакції, чинній станом на дату виникнення правовідносин) до повноважень Київської міських рад у галузі земельних відносин на їх території належить, зокрема, розпорядження землями територіальної громади міста; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок із земель державної власності, що проводяться органами виконавчої влади.

Згідно з ч. 1 ст. 93 Земельного кодексу України (в редакції, чинній станом на дату виникнення правовідносин) право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до ч. 3 ст. 93 Земельного кодексу України (в редакції, чинній станом на дату виникнення правовідносин) оренда земельної ділянки може бути короткостроковою - не більше 5 років та довгостроковою - не більше 50 років.

Згідно з ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України (в редакції, чинній станом на дату виникнення правовідносин) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування (ч. 2 ст. 116 Земельного кодексу України (в редакції, чинній станом на дату виникнення правовідносин).

Згідно з ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України (в редакції, чинній станом на дату виникнення правовідносин) передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

У ч. 2 ст. 124 Земельного кодексу України (в редакції, чинній станом на дату виникнення правовідносин) зазначено, що право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

Право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону (ч. 2 ст. 126 Земельного кодексу України (в редакції, чинній станом на дату виникнення правовідносин).

Згідно зі ст. 202 Земельного кодексу України (в редакції, чинній станом на дату виникнення правовідносин) державна реєстрація земельних ділянок здійснюється у складі державного реєстру земель. Державний реєстр земель складається з двох частин: а) книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок; б) Поземельної книги, яка містить відомості про земельну ділянку.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, чинній станом на дату виникнення правовідносин) договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно зі ст. 17 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, чинній станом на дату виникнення правовідносин) передача об`єкта оренди орендарю здійснюється орендодавцем у строки та на умовах, що визначені у договорі оренди землі, за актом приймання-передачі.

Договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації (ст. 18 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, чинній станом на дату виникнення правовідносин).

Згідно зі ст. 20 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, чинній станом на дату виникнення правовідносин) укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Державна реєстрація договорів оренди землі проводиться у порядку, встановленому законом.

За змістом п.1.2 Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель, який затверджено наказом №174 від 02.07.2003 Держкомзему України, державний реєстр земель - це складова частина державного земельного кадастру, який складається з книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок та поземельної книги, яка містить відомості про земельну ділянку і формується за допомогою АС ДЗК.

Таким чином, внаслідок прийняття Київської міською радою Рішення від 27.05.2004 №281-2/1491 "Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею", укладення між позивачем та відповідачем Договору №75-6-00175, Договору №75-6-00176, Договору №75-6-00173 та Договору №75-6-00174 та проведення відповідних реєстраційних дій у книзі записів державної реєстрації договорів позивач став законним користувачем (орендарем) у розумінні норм ст.ст.116, 124, 126 Земельного кодексу України наступних земельних ділянок:

1) земельна ділянка за адресою вул. Зодчих, 74 у Святошинському районі міста Києва площею 303 кв.м., цільове призначення - для будівництва, експлуатації та обслуговування офісної будівлі; кадастровий номер - 8000000000:75:265:0011;

2) земельні ділянки за адресою вул. Зодчих, 74 у Святошинському районі міста Києва; ділянка кадастровий номер 8000000000:75:265:0009 площею 3331 кв.м. та ділянка кадастровий номер 8000000000:75:265:0010 площею 216 кв.м.; цільове призначення - для будівництва, експлуатації та обслуговування ринку для продажу будівельних та господарських товарів;

3) земельні ділянки за адресою вул. Зодчих, 74 у Святошинському районі міста Києва; ділянка кадастровий номер 8000000000:75:265:0017 площею 852 кв.м. та ділянка кадастровий номер 8000000000:75:265:0008 площею 6243 кв.м.; цільове призначення - для будівництва, експлуатації та обслуговування автостоянок;

4) земельна ділянка за адресою вул. Зодчих, 74 у Святошинському районі міста Києва, площею 186 кв.м.; цільове призначення - для будівництва, експлуатації та обслуговування магазину; кадастровий номер - 8000000000:75:265:0012.

Судом встановлено, що позивач звернуся до Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) з листом вих. №203 від 22.11.2007 про поновлення Договору №75-6-00174, Договору №75-6-00175 та Договору №75-6-00176, та листом вих. №05-358/260 від 09.01.2008 Головне управління земельних ресурсів повідомило позивача про те, що для прийняття Київською міською радою рішення про поновлення вказаних договорів позивачу необхідно залучити землевпорядну організацію, яка підготує відповідну землевпорядну документацію, на підставі якої Київрада розгляне питання про поновлення договорів; також необхідно подати документи з податкового органу за місцем розташування земельних ділянок, що підтверджують сплату коштів за користування землею.

Відповідно до Висновку від 19.03.2008 про поновлення договору оренди земельних ділянок (до справи №А-12521), Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) дійшло висновку про можливість поновлення Договору №75-6-00176 від 02.03.2005, так як письмових заперечень від Київради щодо поновлення вказаного договору не надходило, а позивач продовжує користуватися земельною ділянкою та не має заборгованості зі сплати орендної плати.

Відповідно до Висновку від 19.03.2008 про поновлення договору оренди земельних ділянок (до справи №А-12522), Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) дійшло висновку про можливість поновлення Договору №75-6-00174 від 02.03.2005, так як письмових заперечень від Київради щодо поновлення вказаного договору не надходило, а позивач продовжує користуватися земельною ділянкою та не має заборгованості зі сплати орендної плати.

Позивачем долучено до матеріалів справи копію Проекту рішення Київської міської ради, підготовленого Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) від 13.10.2016 №ПР-11813 про поновлення на 5 років Договору №75-6-00175 від 02.03.2005.

Позивачем долучено до матеріалів справи копію Проекту рішення Київської міської ради, підготовленого Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) №ПР-15798 про поновлення на 5 років Договору №75-6-00176 від 02.03.2005.

Також, позивачем долучено до матеріалів справи копію Проекту рішення Київської міської ради, підготовленого Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) №ПР-12522 про поновлення на 5 років Договору №75-6-00174 від 02.03.2005.

Позивачем долучено до матеріалів справи копію Проекту рішення Київської міської ради, підготовленого Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) від 15.12.2015 №ПР-12521 про поновлення на 5 років Договору №75-6-00176 від 02.03.2005.

Звертаючись з даним позовом до суду, позивач вказує на те, що Київська міська рада ухиляється від прийняття рішення стосовно поновлення спірних договорів оренди земельних ділянок, хоча позивач своєчасно звертався з листами про поновлення вказаних договорів.

При цьому, відповідач, не заперечуючи проти продовження спірних договорів, на неодноразові звернення позивача не відреагував, а позивач, в свою чергу, продовжує користуватися земельними ділянками після закінчення строку дії договорів оренди, належно виконує умови договорів, у встановлений законом строк не отримував від відповідача заперечень щодо продовження строку їх дії.

За таких обставин, посилаючись на норми ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", позивач просить суд: 1) вважати поновленими Договір №75-6-00175 від 02.03.2005, Договір №75-6-00176 від 02.03.2005, Договір №75-6-00173 від 02.03.2005 та Договір №75-6-00174 від 02.03.2005; 2) визнати укладеними з дати набрання рішенням законної сили додаткові угоди про продовження строку дії вказаних договорів.

Заперечуючи проти задоволення позову, відповідач вказує на відсутність підстав для поновлення вказаних договорів оренди, так як Київською міською радою було висловлено позицію про відсутність наміру їх поновлювати.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції керувався тим, що враховуючи закінчення строку дії договорів оренди земельних ділянок 02.03.2014 та приймаючи до уваги, що позивач просить суд (у прохальній частині позовної заяви) визнати укладеною з дати набрання рішенням законної сили додаткову угоду до кожного договору, суд першої інстанції дійшов висновку про відмову у задоволенні позову Приватного акціонерного товариства "Виробничо-комерційна компанія "СТС" до Київської міської ради про визнання укладеними додаткових угоди до Договору №75-6-00175 від 02.03.2005, Договору №75-6-00176 від 02.03.2005 та Договору №75-6-00174 від 02.03.2005 (про поновлення вказаних договорів на той самий строк і на тих самих умовах), так як позивачем не було дотримано вимог ст. 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції з 12.03.2011) щодо порядку їх поновлення

Розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Виробничо-комерційна фірма "СТС", колегія суддів дійшла висновку, що вона не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

За змістом частини 2 статті 792 Цивільного кодексу України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Законом України "Про оренду землі" визначено умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі, а статтею 13 передбачено, що договором оренди землі є договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтею 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції з 12.03.2011) регламентовано поновлення договору оренди землі на новий строк як у випадку реалізації переважного права орендаря перед іншими особами (частини 1- 5 цієї норми), так і у випадку, коли орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди (частина 6 цієї норми).

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що для застосування положень частини 1 статті 33 Закону України "Про оренду землі" ( в редакції з 12.03.2011) та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належним чином виконує свої обов`язки за договором; орендар до спливу строку договору повідомив орендодавця у встановлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень і своє рішення.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення із проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (частина 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі").

Водночас, частиною 6 статті 33 зазначеного Закону ( в редакції з 12.03.2011) врегульовано пролонгацію договору на той самий строк і на тих самих умовах, що були передбачені договором, за наявності такого фактичного складу: користування орендарем земельною ділянкою після закінчення строку оренди і відсутність протягом одного місяця заперечення орендодавця проти такого користування (що можна кваліфікувати як "мовчазну згоду" орендодавця на пролонгацію договору).

При цьому необхідно звернути увагу, що повідомлення орендарем орендодавця про намір скористатися правом на поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції з 12.03.2011), не вимагається. Суть поновлення договору оренди згідно з цією частиною статті саме і полягає у тому, що орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку оренди, а орендодавець, відповідно, не заперечує у поновленні договору, зокрема у зв`язку з належним виконанням договору оренди землі.

Відсутність такого заперечення, як уже зазначалося, може мати прояв у "мовчазній згоді".

У контексті поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції з 12.03.2011), необхідно зауважити, що такий договір може бути поновлено виключно на тих самих умовах і на той самий строк. Тобто орендар не може вимагати поновлення договору оренди землі на інших умовах. Щодо прав та обов`язків орендодавця слід акцентувати, що він має право заперечити стосовно поновлення згідно із цією частиною статті 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції з 12.03.2011), і таке заперечення має бути заявлено саме протягом одного місяця після закінчення дії договору оренди землі, що безпосередньо випливає зі змісту частини 6 зазначеної статті.

У подальшому, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення дії договору оренди і орендодавець не надав заперечень стосовно поновлення цього договору протягом одного місяця після його закінчення, орендар має право звернутися із вимогою про визнання укладеною угоди про поновлення договору на тих самих умовах і на той самий строк. Орендодавець, у свою чергу, в будь-який час до укладення додаткової угоди стосовно поновлення договору на той самий строк і на тих самих умовах може звернутися із вимогою про звільнення земельної ділянки. Тобто договір оренди землі вважатиметься поновленим лише у разі укладення додаткової угоди, про що безпосередньо зазначено у частині 8 статті 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції з 12.03.2011). При цьому відмову або зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено у суді.

Правову позицію щодо розрізнення цих підстав було сформульовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 10.04.2018 у справі № 594/376/17-ц.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, Договір №75-6-00175 від 02.03.2005, Договір №75-6-00176 від 02.03.2005 та Договір №75-6-00174 від 02.03.2005 було укладено строком на 3 роки.

Відповідно до ст. 31 Закону України "Про оренду землі" (в редакції станом на 02.03.2008) договір оренди землі припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря; смерті фізичної особи-орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених у статті 7 цього Закону, від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки; ліквідації юридичної особи-орендаря. Договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом. Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Відповідно до статті 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції станом на 02.03.2008) після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору. У разі поновлення договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін.

У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Письмове заперечення здійснюється листом-повідомленням.

Таким чином, Законом України "Про оренду землі" станом на дату закінчення строку дії Договору №75-6-00175, Договору №75-6-00176 та Договору №75-6-00174 (02.03.2008) не передбачалось продовження строку дії договору оренди виключно за умови укладення відповідної додаткової угоди.

Судова колегія звертає увагу, що така умова була внесена до Закону України "Про оренду землі" з 12.03.2011.

Матеріали справи не містять доказів висловлення Київською міською радою заперечень щодо продовження дії Договору №75-6-00175, Договору №75-6-00176 та Договору №75-6-00174 у строки, встановлені ст. 33 Закону України "Про оренду землі" в редакції станом на дату закінчення строку дії вказаних договорів (02.03.2008).

Крім того, як вбачається з висновків про поновлення договір оренди, складених Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) позивач не мав заборгованості зі сплати орендної плати.

Враховуючи викладені обставини, судова колегія дійшла висновку, що Договір №75-6-00175 від 02.03.2005, Договір №75-6-00176 від 02.03.2005 та Договір №75-6-00174 від 02.03.2005 були поновлені на тих самих умовах та на той самий строк, тобто до 02.03.2011.

Так само, зважаючи на те, що обов`язковість укладення додаткової угоди про поновлення строку договору оренди було встановлено в Законі України "Про оренду землі" з 12.03.2011, судова колегія дійшла висновку, що Договір №75-6-00175 від 02.03.2005, Договір №75-6-00176 від 02.03.2005 та Договір №75-6-00174 від 02.03.2005 були поновлені на тих самих умовах та на той самий строк, тобто до 02.03.2014.

При цьому, колегією суддів встановлено, що у 2008 році Приватне акціонерне товариство "Виробничо-комерційна компанія "СТС" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами до Київської міської ради про поновлення договорів оренди земельних ділянок №75-6-00174 від 22.02.2005, №75-6-00175 від 22.02.2005, №75-6-00176 від 22.02.2005, вважаючи укладеними угоди до договорів оренди земельних ділянок від 22.02.2005 за № 75-6-00174, 75-6-00175, 75-6-00176 (про поновлення) в редакції, яка підписана позивачем, з моменту набрання чинності судового рішення на умовах, визначених угодами (справа №25/429).

Позовні вимоги у справі №25/429 обґрунтовані тими обставинами, що 20.11.2007 позивач направив на ім`я Київського міського голови, лист, в якому, зокрема, посилаючись на ст. 33 Закону України "Про оренду землі" просив у зв`язку з закінченням терміну дії договорів оренди земельних ділянок, виходячи з п. 11.7 договорів оренди земельних ділянок "про поновлення договору" поновити їх дії на той самий строк і на тих самих умовах. 14.01.2008 позивач отримав від відповідача листа за № 05-358/260 від 09.01.2008, в якому пропонувалось для прийняття Київською міською радою рішення про поновлення договорів оренди земельних ділянок за № № 75-6-00174, 75-6-00175, 75-6-00176 залучити землевпорядну організацію, яка підготує відповідну землевпорядну документацію, на підставі якої Київська міська рада і розгляне питання про поновлення в установленому порядку договорів оренди земельних ділянок. Також на вимогу Головного управління земельних ресурсів позивач мав надати останньому документи з податкового органу за місцем розташування земельної ділянки, що підтверджують сплату коштів за користування землею відповідно до вищезазначених договорів.

Всі вимоги вказані в вищезгаданому листі позивачем виконані до закінчення строку дії договорів оренди. Однак відповідачем жодне рішення про поновлення договорів оренди земельних ділянок за №№ 75-6-00174, 75-6-00175, 75-6-00176 за №№ 75-6-00174, 75-6-00175, 75-6-00176 не прийняте.

Таким чином, предметом позову у справі №25/429 були вимоги позивача про поновлення вказаних договорів оренди земельних ділянок у зв`язку з реалізацією позивача переважного права на поновлення договорів (тобто, ч. 1 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" в редакції до 12.03.2011).

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.03.2009, яка залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 16.07.2009 у справі №25/429, відмовлено у задоволенні позову Приватного акціонерного товариства "Виробничо-комерційна компанія "СТС".

Суд зазначає, що поновлення договору оренди земельної ділянки у зв`язку з реалізацією переважного права (ч. 1 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" в редакції до 12.03.2011) та поновлення договору оренди земельної ділянки на підставі ч. 3 ст. 33 вказаного закону в редакції до 12.03.2011 (продовження користування земельною ділянкою за відсутності заперечень орендодавця) є два окремі механізми поновлення орендних правовідносин сторін, які підлягають застосуванню незалежно один від одного, з огляду на що орендар не позбавляється можливості реалізувати своє право як на підставі ч. 1, так і на підставі ч. 3 (одночасно або окремо) ст. 33 Закону України "Про оренду землі".

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.04.2019 у справі №905/1292/18.

Таким чином, на переконання колегії суддів, відмова суду у справі №25/429 у задоволенні позову Приватного акціонерного товариства "Виробничо-комерційна компанія "СТС" про поновлення договорів оренди земельних ділянок на підставі реалізації орендарем переважного права, не позбавляє позивача можливості реалізувати право на поновлення таких договорів на підставі ч. 3 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" в редакції до 12.03.2011.

Отже, як встановлено колегією суддів, зважаючи на те, що обов`язковість укладення додаткової угоди про поновлення строку договору оренди було встановлено в Законі України "Про оренду землі" з 12.03.2011, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що Договір №75-6-00175 від 02.03.2005, Договір №75-6-00176 від 02.03.2005 та Договір №75-6-00174 від 02.03.2005 були поновлені на тих самих умовах та на той самий строк, тобто до 02.03.2014.

Судом встановлено, що з 12.03.2011 до ст. 33 Закону України "Про оренду землі" були внесені зміни та було викладено вказану статтю у новій редакції.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" в редакції з 12.03.2011 по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Відповідно до ч. 2 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" в редакції з 12.03.2011 орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

Згідно з ч. 3 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" в редакції з 12.03.2011 до листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється (ч. 4 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" в редакції з 12.03.2011).

Відповідно до ч. 5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" в редакції з 12.03.2011 орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Згідно з ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" в редакції з 12.03.2011 у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

Відповідно до ч. 7 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" в редакції з 12.03.2011 керівник органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, визначається рішенням цього органу.

Відповідно до ч. 8 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" в редакції з 12.03.2011 додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку.

Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді (ч. 9 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" в редакції з 12.03.2011).

Згідно з ч. 10 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" в редакції з 12.03.2011 у разі зміни межі або цільового призначення земельної ділянки поновлення договору оренди землі здійснюється у порядку одержання земельної ділянки на праві оренди.

Таким чином, для застосування частини першої статті 33 Закону України "Про оренду землі" в редакції з 12.03.2011 та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди згідно з частинами другою - п`ятою цього Закону необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належно виконує свої обов`язки за договором; орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення.

Частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі" в редакції з 12.03.2011 передбачено іншу підставу поновлення договору оренди землі: у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Таким чином, для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі" в редакції з 12.03.2011, необхідна наявність таких юридичних фактів:

1) орендар належно виконує свої обов`язки за договором оренди;

2) до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк;

3) до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою;

4) орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди.

Аналогічні висновки Великої Палати Верховного Суду містяться у постанові від 05.06.2019 у справі №709/433/17, у постанові від 10.04.2018 у справі № 594/376/17-ц, постановах Верховного Суду України від 25.02.2015 та від 18.03.2015.

Такий висновок відповідає вимогам абзаців 6-8 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" в редакції з 12.03.2011, зі змісту яких вбачається, що у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, а орендодавець протягом одного місяця після закінчення строку договору не надіслав листа-повідомлення про заперечення у поновленні договору, то необхідно у випадку поновлення договору оренди землі в обов`язковому порядку укласти протягом місяця додаткову угоду із уповноваженим керівником органу виконавчої влади без прийняття органом виконавчої влади рішення про поновлення договору оренди землі щодо земель державної власності.

Тобто, проаналізувавши вищевикладені норми, судова колегія дійшла висновку, що з 12.03.2011 за будь-яких обставин, в обов`язковому порядку продовження чи поновлення договору оренди землі відбувається за укладення сторонами додаткової угоди. При цьому повноваження керівника органу виконавчої влади, уповноваженого підписувати додаткову угоду до договору оренди землі підтверджуються рішенням цього органу і не виникають автоматично при зайнятті відповідної посади.

Таким чином, оскільки строк дії Договору №75-6-00175 від 02.03.2005, Договору №75-6-00176 від 02.03.2005 та Договору №75-6-00174 від 02.03.2005 був поновлений до 02.03.2014, подальше поновлення (продовження) вказаних договорів повинно було відбуватися згідно з нормами ст. 33 Закону України "Про оренду землі" в редакції з 12.03.2011, а саме шляхом укладення відповідної додаткової угоди.

Однак, як вірно встановлено судом першої інстанції, матеріали справи не містять як доказів укладення між сторонами відповідних угод про поновлення Договору №75-6-00175 від 02.03.2005, Договору №75-6-00176 від 02.03.2005 та Договору №75-6-00174 від 02.03.2005 з 02.03.2014, так і доказів звернення позивача до відповідача з відповідними пропозиціями (проектами додаткових угод) про поновлення вказаних договорів оренди земельних ділянок з 02.03.2014.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що строк дії Договору №75-6-00175 від 02.03.2005, Договору №75-6-00176 від 02.03.2005 та Договору №75-6-00174 від 02.03.2005 закінчився 02.03.2014 та в подальшому не продовжувався.

Враховуючи викладені обставини (закінчення строку дії договорів оренди земельних ділянок 02.03.2014) та приймаючи до уваги, що позивач просить суд (у прохальній частині позовної заяви) визнати укладеною з дати набрання рішенням законної сили додаткову угоду до кожного договору, на переконання судової колегії, суд першої інстанції дійшов правомірного та обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову Приватного акціонерного товариства "Виробничо-комерційна компанія "СТС" до Київської міської ради про визнання укладеними додаткових угоди до Договору №75-6-00175 від 02.03.2005, Договору №75-6-00176 від 02.03.2005 та Договору №75-6-00174 від 02.03.2005 (про поновлення вказаних договорів на той самий строк і на тих самих умовах), так як позивачем не було дотримано вимог ст. 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції з 12.03.2011) щодо порядку їх поновлення.

Що стосується позовних вимог Приватного акціонерного товариства "Виробничо-комерційна компанія "СТС" щодо поновлення Договору оренди земельних ділянок №75-6-00173 від 02.03.2005, судова колегія зазначає наступне.

Як встановлено судами, 22.02.2005 між Київською міською радою (орендодавець) та Приватним акціонерним товариством "Виробничо-комерційна компанія "СТС" (орендар) укладено Договір оренди земельних ділянок, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербаковим В.З., зареєстрований в реєстрі за №113, та зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис від 02.03.2005 за №75-6-00173 у книзі записів державної реєстрації договорів.

Згідно з п. 3.1 Договору №75-6-00173 договір укладено на 5 (п`ять) роки, тобто, до 02.03.2010.

Враховуючи, що законодавством України станом на дату закінчення вказаного договору не було встановлено, що поновлення (продовження) строку дії договору оренди земельної ділянки відбувається виключно з укладенням відповідної додаткової угоди, судова колегія дійшла висновку, що строк дії Договору №75-6-00173 було поновлено до 02.03.2015 (на підставі ч. 3 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" в редакції до 12.03.2011).

Водночас, як зазначалось судовою колегією вище, з 12.03.2011 за будь-яких обставин, в обов`язковому порядку продовження чи поновлення договору оренди землі відбувається за укладення сторонами додаткової угоди.

Таким чином, оскільки строк дії Договору №75-6-00173 був поновлений до 02.03.2015, подальше поновлення (продовження) вказаних договорів повинно було відбуватися згідно з нормами ст. 33 Закону України "Про оренду землі" в редакції з 12.03.2011, а саме шляхом укладення відповідної додаткової угоди.

Однак, матеріали справи не містять як доказів укладення між сторонами відповідної угоди про поновлення Договору №75-6-00173 з 02.03.2015, так і доказів звернення позивача до відповідача з відповідними пропозиціями (проектом додаткової угоди) про поновлення Договору №75-6-00173 з 02.03.2015.

За таких обставин, судова колегія дійшла висновку, що строк дії Договору №75-6-00173 закінчився 02.03.2015 та в подальшому не продовжувався.

Враховуючи викладені обставини (закінчення 02.03.2015 строку дії Договору №75-6-00173) та приймаючи до уваги, що позивач просить суд (у прохальній частині позовної заяви) визнати укладеною з дати набрання рішенням законної сили додаткову угоду до вказаного договору, суд першої інстанції дійшов правомірного та обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову Приватного акціонерного товариства "Виробничо-комерційна компанія "СТС" до Київської міської ради про визнання укладеною додаткову угоду до Договору №75-6-00173 від 02.03.2005 (про поновлення вказаного договору на той самий строк і на тих самих умовах), так як позивачем не було дотримано вимог ст. 33 Закону України "Про оренду землі" ( в редакції з 12.03.2011) щодо порядку поновлення вказаного договору з 12.03.2015.

Згідно зі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у контексті конкретних обставин справи.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсним обставинам справи і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду міста Києва від 14.05.2020 у справі №910/16857/19 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи. Доводи апеляційної скарги щодо неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження в суді апеляційної інстанції.

Згідно з ст. 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації" зазначено, що одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції.

Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Проніна проти України") і з неї випливає, що ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Так, у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини зазначає, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Відповідно до ст. ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства "Виробничо-комерційна фірма "СТС" на рішення Господарського суду міста Києва від 14.05.2020 у справі №910/16857/19 є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 277, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Виробничо-комерційна фірма "СТС" - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 14.05.2020 у справі №910/16857/19 - залишити без змін.

Матеріали справи №910/16857/19 повернути до господарського суду першої інстанції.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ГПК України.

Повний текст постанови підписано 21.12.2020 (після виходу судді-учасника Яковлєва М.Л. з відпустки).

Головуючий суддя В.В. Куксов

Судді М.Л. Яковлєв

А.І. Тищенко