Постанова від 22.12.2020 по справі 922/2313/20

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" грудня 2020 р. Справа № 922/2313/20

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Геза Т.Д., суддя Мартюхіна Н.О., суддя Плахов О.В.,

без повідомлення сторін,

розглянувши у приміщенні Східного апеляційного господарського суду

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МК ОЙЛ ТРЕЙД", м. Харків (вх.№3169 Х/2)

на рішення господарського суду Харківської області від 20.10.2020 (суддя Сальнікова Г.І., ухвалене у м.Харків 20.10.2020 о 12 год.00 хв., повний текст складено 26.10.2020),

у справі № 922/2313/20

за позовом Головного управління Держпродспоживслужби в Херсонській області, м. Херсон

до Товариства з обмеженою відповідальністю "МК ОЙЛ ТРЕЙД", м. Харків

про стягнення 30 298,96 грн. витрат, пов`язаних з проведенням випробувань зразка продукції ,

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Головне управління Держпродспоживслужби в Херсонській області звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "МК ОЙЛ ТРЕЙД", в якому просив стягнути 30298,96 грн. витрат, пов`язаних з проведенням випробувань зразка продукції та його придбання.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач поніс витрати у вигляді вартості відібраних зразків, пов`язаних з проведенням експертизи, а відповідач добровільно відмовився їх відшкодувати, тому такі витрати повинні бути стягнуті з відповідача в судовому порядку.

Нормативно позовні вимоги обгрунтовані ч. 8 ст. 27 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції", а також постановою Кабінету Міністрів України № 921 від 31.08.2011.

Рішенням господарського суду Харківської області від 20.10.2020 у справі № 922/2313/20 позовні вимоги задоволено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "МК ОЙЛ ТРЕЙД" на користь Головного управління Держпродспоживслужби в Херсонській області 30298,96 грн. витрат, пов`язаних з проведенням випробувань.

Рішення суду першої інстанції мотивовано доведеністю та обгрунтованістю позовних вимог.

Товариство з обмеженою відповідальністю "МК ОЙЛ ТРЕЙД" звернулося до Східного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою на рішення господарського суду Харківсбкої області від 20.10.2020 у справі № 922/2313/20, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Апелянт посилається на те, що рішення суду першої інстанції ухвалене з порушенням норм процесуального права, оскільки справа за позовом Головного управління Держпродспоживслужби в Херсонській області про стягнення 30298,96 грн. витрат, пов`язаних з проведенням випробувань зразка продукції, не може розглядатися в порядку господарського судочинства. Апелянт, посилаючись на висновки Великої палати Верховного Суду, викладені у постанові від 29.04.2020 у справі №640/7788/19, зазначає, що спір між сторонами повинен вирішуватися у порядку адміністративного судочинства.

Апелянт посилається також на те, що заявлена до стягнення сума позову є завищеною, однак вищенаведеного судом першої інстанції не досліджувалося, що також є підставою для скасування судового рішення.

У відзиві на апеляційну скаргу Головне управління Держпродспоживслужби в Херсонській області просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Головне управління Держпродспоживслужби в Херсонській області посилається на те, що у ним, у відповідності до чинного законодавства, проведено позапланову перевірку суб`єкта господарювання ТОВ "МК ОЙЛ ТРЕЙД" щодо дотримання вимог законодавства в сфері захисту прав споживачів, проте станом на дату звернення з відповідним позовом, відповідач не відшкодував кошти за лабораторні дослідження. Вважає, що витрати позивача, пов`язані з відбором та проведенням випробування повинні відшкодовуватися відповідачем.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.11.2020 сформовано наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Геза Т.Д, суддя Мартюхіна Н.О., суддя Плахов О.В.

16.12.2020 на адресу суду апеляційної інстанції від Товариства з обмеженою відповідальністю "МК ОЙЛ ТРЕЙД" надійшло клопотання б/н від 16.12.2020 (вх.№12648 від 16.12.2020), в якому апелянт просить розглядати справу в порядку загального позовного провадження, а у випадку неможливості розгляду справи в порядку загального позовного провадження - розглядати в порядку спрощеного позовного провадження, але з викликом сторін.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 24.11.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "МК ОЙЛ ТРЕЙД" на рішення господарського суду Харківської області від 20.10.2020 у справі № 922/2313/20, встановлено сторонам справи строк до 09.12.2020 для подання відзивів на апеляційну скаргу, заяв, клопотань та письмових пояснень з доказами їх надсилання учасникам провадження.

Відповідно до ч. 10 ст. 270 ГПК України, вирішено апеляційну скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "МК ОЙЛ ТРЕЙД" на рішення господарського суду Харківської області від 20.10.2020 у справі № 922/2313/20 розглядати без повідомлення учасників справи.

Ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 24.11.2020 про відкриття провадження у справі №922/2313/20 апелянт отримав 30.11.2020, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення.

Статтею 270 ГПК України встановлено, що у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

У ст. 250 ГПК України зазначено, що питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 7 ст. 252 ГПК України, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Згідно з ч. 2 ст.118 ГПК України, заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "МК ОЙЛ ТРЕЙД" б/н від 16.12.2020 (вх.№12648 від 16.12.2020) не містить посилань на наявність поважних причин неможливості його подання у встановлений судом строк.

Судова колегія апеляційної інстанції дійшла висновку про залишення без розгляду клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "МК ОЙЛ ТРЕЙД" б/н від 16.12.2020 (вх.№12648 від 16.12.2020), тому як воно заявлене поза межами встановлених судом процесуальних строків.

Статтею 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.

08.07.2019 до Головного управління Держпродспоживслужби в Херсонській області надійшла скарга за вх.№К-331/06 про порушення прав споживача (а.с. 17), а саме: неякісне пальне суб`єкта господарювання Товариства з обмеженою відповідальністю "МК ОЙЛ ТРЕЙД" (місце здійснення господарської діяльності: Херсонська область, м. Олешки, вул. М. Куліша, 15).

Листом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України №3631-06/32566-03 від 06.08.2019 та листом Держпродспоживслужби України №15.5-4/2/12856-19 від 08.08.2019 погоджено проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) в частині захисту прав споживачів Головним управлінням Держпродспоживслужби в Херсонській області на підставі звернення фізичної особи про порушення її законних прав суб`єктом господарювання TOB "МК ОЙЛ ТРЕЙД".

Наказом Головного управлінян Держпродспоживслужби в Херсонській області №3453 від 27.08.2019 про проведення позапланової перевірки, вирішено провести позапланову перевірку ТОВ "МК ОЙЛ ТРЕЙД" за адресою: вул. М. Куліша, 15, м. Олешки, Херсонська область на предмет дотримання вимог законодавства про захист прав споживачів в частині скарги від 08.07.2019 №К-331/06 (а.с. 17). Підстава перевірки - скарга споживача від 08.07.2019 №К-331/06, погодження Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 06.08.2019 №3631-06/32566-03, погодження Держпродспоживслужби України від 08.08.2019 №15.5/12856-19.

У ході проведеної перевірки прийнято рішення про відбір зразків продукції №1 від 05.09.2019.

Рішенням про призначення експертизи (випробування) від 05.09.2019, на виконання ст. 17 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", з метою здійснення державного нагляду було призначено експертизу продукції, а саме: бензин автомобільний А-95-Євро5-Е5, паливо дизельне (а.с. 18-19).

Актом приймання передачі зразків продукції від 05.09.2019, підписаного заступником начальника управління - начальник відділу контролю у сфері торгівлі, робіт та послуг Управління захисту споживачів Головного управління Держпродспоживслужби в Херсонській області (Мандра О.М.), начальником відділу метрологічного нагляду Управління захисту споживачів ГУ Держпродспоживслужби в Херсонській області (Ванкудра Ю.В.), передано продукцію відібрану у ТОВ «МК ОЙЛ ТРЕЙД» , відповідно до Акту відбору зразків продукції №1 від 05.09.2019, для проведення випробувань.

Вказану продукцію прийнято представником ТОВ «Інспекторат Україна» Довгопол О.А. (т.1, а.с. 21).

Протоколами №1204/19КР від 11.09.2019, №1205/19КР від 11.09.2019, випробувальним центром проведено випробування представленого зразку бензину, палива дизельного (а.с. 22, 23).

З актів приймання-передачі виконаних робіт № UAOPTI19003581 від 26.04.2019, № UAOPTI19003579 від 26.04.2019 вбачається, що позивачем здійснено інспекцію якості бензину, вартість робіт склала 15100,00 грн., інспекцію якості дизельного палива, вартість робіт склала 15100,00 грн (т.1, а.с. 43-44). Загальна сума витрат на проведення випробувань зразка продукції та його придбання склала 30298,96 грн., з яких 98,96 грн. - вартість придбаного бензину та дизельного палива.

Головним управлінням Держпродспоживслужби до TOB «МК ОЙЛ ТРЕЙД» направлено лист №06-3-14/2183-19 від 03.10.2019 про результати лабораторних досліджень із доданими протоколами випробувань на 2 арк. у 1 прим. (а.с. 45, 46).

Крім того, Головним управлінням Держпродспоживслужби в Херсонській області направлено відповідачу лист №06-3-14/241-20 від 16.01.2020 дпро відшкодування коштів за лабораторні дослідження у сумі 30298,96 грн.

Відповідач не відшкодував позивачу кошти за лабораторні дослідження, про що складено службову записку заступника начальника Управління захисту споживачів Головного управління Держпродспоживслужби в Херсонській області.

За розрахунками позивача, вартість здійснених витрат на проведення експертизи складає 30298,96 грн., з яких: 98,96 грн. - вартість зразків, 30200 грн. вартість лабораторних досліджень згідно платіжних доручень №111,112 від 16.12.2019. (т.1, а.с. 41-42, 46).

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Поняття суд, встановлений законом зводиться не лише до правової основи самого існування суду, але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

Згідно зі статтею 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Статтею 19 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (частина перша статті 2 КАС).

Спором адміністративної юрисдикції у розумінні пунктів 1, 2 частини першої статті 4 КАС є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, у тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Поняття суб`єкт владних повноважень визначено статтею 4 КАС України, згідно з якою це - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

При віднесенні спору до тієї чи іншої юрисдикції враховується, що публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад, а участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий, проте сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

При цьому КАС регламентує порядок розгляду не всіх публічно-правових спорів, а лише тих, які виникають у результаті здійснення суб`єктом владних повноважень владних управлінських функцій і розгляд яких безпосередньо не віднесено до підсудності інших судів.

Під час визначення предметної юрисдикції справ необхідно виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Відповідно статті 42 Конституції України держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені Законом України від 5 квітня 2007 року № 877-V Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (далі - Закон № 877-V; у редакції, чинній на час проведення позивачем перевірки) та Законом України від 2 грудня 2010 року № 2735-VI Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції (далі - Закон № 2735-VI; у редакції, чинній на час проведення позивачем перевірки).

Закон № 2735-VI установлює правові та організаційні засади здійснення державного ринкового нагляду і контролю нехарчової продукції.

Згідно зі статтею 1 Закону № 2735-VI державний ринковий нагляд (далі - ринковий нагляд) - це діяльність органів ринкового нагляду з метою забезпечення відповідності продукції встановленим вимогам, а також забезпечення відсутності загроз суспільним інтересам; державний контроль продукції - діяльність органів доходів і зборів із забезпечення відповідності продукції, що ввозиться на митну територію України для вільного обігу, встановленим вимогам, а також забезпечення відсутності загроз від такої продукції суспільним інтересам.

Відповідно до частини першої статті 10 Закону № 2735-VI ринковий нагляд здійснюється органами ринкового нагляду в межах сфер їх відповідальності. Органи ринкового нагляду становлять єдину систему.

Приписами статті 23 Закону № 2735-VI встановлено, що органи ринкового нагляду проводять планові та позапланові перевірки характеристик продукції.

Планові перевірки характеристик продукції проводяться у розповсюджувачів цієї продукції, а позапланові - у розповсюджувачів та виробників такої продукції.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 44 Закону № 2735-VI до особи, яка ввела продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважається такою, що ввела продукцію в обіг, застосовуються штрафні санкції.

Вказана норма передбачає відповідальність особи, яка саме ввела продукцію в обіг, за введення в обіг продукції, що не відповідає технічним регламентам, якщо при цьому на таку продукцію не нанесено знак відповідності технічним регламентам.

Відбір зразків продукції і проведення їх експертизи (випробування) здійснюються відповідно до Закону № 877-V на підставі вмотивованого письмового рішення керівника органу ринкового нагляду або його заступника.

Експертиза (випробування) зразків продукції проводиться у випробувальних лабораторіях чи інших організаціях, акредитованих на право проведення таких робіт Національним органом з акредитації, на підставі договорів, укладених з ними органами ринкового нагляду.

Статтею 27 Закону № 2735-VIпередбачена процедура відбору зразків продукції і проведення їх експертизи (випробування).

Частиною восьмою статті 27 Закону №2735-VI передбачено, що витрати, пов`язані з відбором, доставкою та проведенням експертизи (випробування), у тому числі з оплатою зразків продукції, фінансуються за рахунок органу ринкового нагляду.

Якщо за результатами експертизи (випробування) зразків продукції встановлено, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, відповідний суб`єкт господарювання відшкодовує вартість відібраних зразків та проведення їх експертизи (випробування) в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Частиною другою статті 17 Закону № 877-V встановлено, що посадові особи, які здійснюють державний нагляд (контроль), зобов`язані ознайомити суб`єкта господарювання з рішенням про призначення експертизи (випробування), а після її закінчення - з висновком експертизи (випробування).

За приписами частини другої статті 16 Закону№ 877-V, у разі підтвердження результатами експертизи (випробування) факту порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства суб`єкт господарювання відшкодовує витрати на проведення експертизи (випробування) в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Механізм відшкодування суб`єктом господарювання вартості відібраних у нього зразків нехарчової продукції (далі - продукція) та проведення їх експертизи (випробування) (далі - експертиза) у разі, коли за результатами експертизи встановлено, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає вимогам, встановленим технічними регламентами, визначено Порядком відшкодування суб`єктом господарювання вартості відібраних зразків нехарчової продукції та проведення їх експертизи (випробування), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 серпня 2011 року № 921 (далі - Порядок № 921).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 921 орган державного ринкового нагляду в тижневий строк після ознайомлення суб`єкта господарювання з висновком експертизи, під час проведення якої встановлено, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, готує документи, що підтверджують вартість відібраних зразків та витрати, пов`язані з проведенням експертизи, включаючи витрати на доставку зразків продукції до місця проведення експертизи, та надсилає їх суб`єкту господарювання рекомендованим листом з повідомленням про вручення або листом з оголошеною цінністю чи вручає під розписку.

Суб`єкт господарювання в тижневий строк з моменту надходження зазначених документів відшкодовує органу державного ринкового нагляду вартість відібраних зразків та витрати, пов`язані з проведенням експертизи, шляхом перерахування коштів до державного бюджету. Суб`єкт господарювання відшкодовує вартість відібраних зразків продукції за умови оплати вартості таких зразків органом державного ринкового нагляду.

У разі відмови суб`єкта господарювання від відшкодування органу державного ринкового нагляду вартості відібраних зразків та витрат, пов`язаних з проведенням експертизи, зазначені кошти стягуються в судовому порядку (пункт 4 Порядку № 921).

З наведеного убачається, що вартість відібраних зразків та витрат, пов`язаних з проведенням експертизи, є не штрафною санкцією, а сумою відшкодування органу державного нагляду (контролю) понесених витрат під час здійснення заходів державного контролю.

Судова колегія апеляційної інстанції дійшла висновку, що спір у справі №922/2313/20 виник не у зв`язку зі здійсненням позивачем господарської діяльності в розумінні статті 20 Господарського процесуального кодексу України, оскільки здійснення органом державного нагляду (контролю) перевірки характеристик продукції відповідача, внаслідок якої проведено експертизу відібраних зразків продукції, є функцією органу державної влади, а не результатом його господарської діяльності.

Отже, спір у справі №922/2313/20 є публічно-правовим, що є визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції.

Аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.04.2020 у справі №640/7788/19.

Відповідно до частини третьої статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір.

Держава в особі відповідних органів може брати участь в судових процесах, в тому числі як позивач, за правилами цивільного, господарського або адміністративного судочинства виходячи, насамперед із суті правовідносин та з урахуванням, зокрема, суб`єктного складу сторін та інших чинників, які можуть впливати на визначення юрисдикції судів.

Відповідно до частини першої статті 20 ГПК господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках.

Відповідно до частини першої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. За змістом цієї норми за правилами цивільного судочинства розглядаються спори про захист приватного права або інтересу.

Частиною першою статті 19 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах.

Таким чином, розгляд публічно-правових спорів віднесено до юрисдикції адміністративних судів, що унеможливлює їх розгляд за правилами іншого судочинства.

Державу в судовому процесі, зокрема як позивача, може представляти орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Враховуючи суть спірних правовідносин, спір, який виник між сторонами у справі №922/2313/20, повинен вирішуватись за правилами адміністративного судочинства, оскільки він виник з підстав реалізації Головним управлінням Держпродспоживслужби у Херсонській області своїх владних повноважень та функцій у сфері виявлення та запобігання порушенню вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт і послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього середовища.

Аналогічних висновків Велика Палата Верховного Суду дійшла у постанові від 26 лютого 2019 року у справі № 915/478/18 та у постанові від 29.04.2020 у справі №640/7788/19.

Частиною 4 ст.236 Господарського процесуального кодексу України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи вищенаведене та характер спірних правовідносин у справі №922/2313/20, судова колегія апеляційної інстанції дійшла висновку, що справа №922/2313/20 не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Суд першої інстанцій, ухвалюючи оскаржуване рішення, помилково керувався тим, що цей спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Відповідно до частин першої та другої статті 278 ГПК України, судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку із залишенням позову без розгляду або закриттям провадження у справі у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 226 та 231 цього Кодексу. Порушення правил юрисдикції господарських судів, визначених статтями 20-23 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів апеляційної скарги.

З урахуванням вищенаведеного, судова колегія апеляційної інстанції дійшла висновку, що місцевий господарський суд вирішив по суті спір, на який не поширюється юрисдикція господарського суду, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

За таких обставин, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "МК ОЙЛ ТРЕЙД" на рішення господарського суду Харківської області від 20.10.2020 у справі № 922/2313/20 підлягає частковому задоволенню.

Рішення господарського суду Харківської області від 20.10.2020 у справі № 922/2313/20 підлягає скасуванню.

Провадження у справі №922/2313/20 підлягає закриттю відповідно до пункту 1 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку з тим, що спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

У відповідності до ч. 2 ст. 231 ГПК України, якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд роз`яснює позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи. Суд апеляційної інстанції також роз`яснює позивачеві про наявність у нього права протягом десяти днів з дня отримання відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією. Заява подається до суду, який прийняв постанову про закриття провадження у справі.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 129, 231, 269, 270, 275, 277, 278, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МК ОЙЛ ТРЕЙД" на рішення господарського суду Харківської області від 20.10.2020 у справі № 922/2313/20 задовольнити частково.

Рішення господарського суду Харківської області від 20.10.2020 у справі № 922/2313/20 скасувати.

Провадження у справі №922/2313/20 закрити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Порядок та строки оскарження постанови передбачені статтями 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 22.12.2020.

Головуючий суддя Т.Д. Геза

Суддя Н.О. Мартюхіна

Суддя О.В. Плахов