Рішення

від 05.09.2007 по справі  30/263-07-6931

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 30/263-07-6931

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" вересня 2007 р.Справа  № 30/263-07-6931

Позивач: Одесько-Балтське єпархіальне управління Української Православної церкви Київського Патріархату  

Відповідач: Релігійна громада Свято-Троїцької парафії Української Православної церкви Київського Патріархату  міста Одеси

Про  визнання договору  недійсним та визнання права власності

                                                                                                               Суддя                 Рога Н.В.

                                                            Представники:

Від  позивача: Яків Макарчук - єпископ

Від  відповідача: Вирозуб В.Д.- протоієрей

Суть спору: Позивач, Одесько-Балтське єпархіальне управління Української Православної церкви Київського Патріархату, звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Релігійної громади Свято-Троїцької парафії Української Православної церкви Київського Патріархату  міста Одеси    про  визнання недійсним  договору дарування нежитлового приміщення, укладеного між сторонами по справі 13.06.2001р. стосовно приміщення кінотеатру „Супутник” загальною площею 882,4 кв.м, розташованого за адресою: м. Одеса, 2-й Артилерійський провулок,7 та про визнання за позивачем права власності на зазначене нежитлове приміщення..

Представник позивача позовну заяву підтримує,  наполягає на задоволенні позову.

Відповідач проти позову не заперечує.  

Розглянувши  у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши  пояснення представників сторін, суд встановив:

31 жовтня 2000р. Одеською міською радою було прийнято рішення №1689-ХХІІІ „Про відчуження у власність Одесько-Балтського єпархіального управління Української Православної церкви Київського Патріархату комунального майна –будівлі кінотеатру „Супутник” загальною площею 882,4 кв.м, розташованої за адресою: м. Одеса, 2-й Артилерійський провулок,7” яким вирішено передати безкоштовно у власність Одесько-Балтського єпархіального управління Української Православної церкви Київського Патріархату для перебудови під храм Української Православної церкви Київського патріархату  будівлю кінотеатру „Супутник” загальною площею 882,4 кв.м, розташовану за адресою: м. Одеса, 2-й Артилерійський провулок ,7.

13 червня 2001р. між Одесько-Балтським єпархіальним управлінням Української Православної церкви Київського Патріархату та Релігійною громадою Свято-Троїцької парафії Української Православної церкви Київського Патріархату  міста Одеси   був укладений Договір дарування нежитлового приміщення  , згідно якого Одесько-Балтське єпархіальне управління Української Православної церкви Київського Патріархату подарувало, а Релігійна громада Свято-Троїцької парафії Української Православної церкви Київського Патріархату  міста Одеси прийняла в дар будівлю кінотеатру „Супутник”, що знаходиться у м. Одесі по пров.2-й Артилерійський, буд..7, загальною площею 882, 4 кв.м. Договір був нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Кіріченко І.Є., зареєстрований у реєстрі за №4961.

Позивач по справі вважає, що даний Договір був укладений з порушенням п.ХУ Цивільного Статуту Єпархіального управління Одесько-Балтської єпархії Української Православної церкви Київського Патріархату  та має бути визнаний недійсним на підставі  ст.48 Цивільного кодексу УРСР (ст.215 Цивільного кодексу України).

Позивач зазначив, що згідно п.ХУ  Цивільного Статуту Єпархіального управління Одесько-Балтської єпархії Української Православної церкви Київського Патріархату   розпорядження всім рухомим і нерухомим майном Єпархіального управління здійснюється згідно Статуту і чинного законодавства за участю представника Управління Патріархії.  На день укладення Договору дарування (13.06.2001р.) від Одесько-Балтського єпархіального управління Української Православної церкви Київського Патріархату в особі Єпархіального архієрея виступав єпископ Іоан-Зіновєв  Сергій Петрович, який діяв, згідно тексту Договору дарування, на підставі Статуту. Але, у даному випадку єпископ  Іоан-Зіновєв  Сергій Петрович діяв як керівник єпархії, а не як представник Управління Патріархії, як того вимагає Статут, отже, діяв з перевищенням повноважень, що є порушенням вимог законодавства.

На підставі зазначеного, позивач просить суд про визнання недійсним  договору дарування нежитлового приміщення, укладеного між сторонами по справі 13.06.2001р. стосовно приміщення кінотеатру „Супутник” загальною площею 882,4 кв.м, розташованого за адресою: м. Одеса, 2-й Артилерійський провулок,7 та про повернення сторін за цим договором у первісний стан, а саме - визнання за позивачем права власності на зазначене нежитлове приміщення.

Представник позивача також зазначив, що рішенням Приморського районного суду                м. Одеси від 14.12.2005р., залишеним без змін ухвалою апеляційним судом Одеської області від 25.05.2006р., визнано недійсним договір дарування від 19.11.2003р., згідно якого Релігійна громада Свято-Троїцької парафії Української Православної церкви Київського Патріархату  міста Одеси подарувала гр..Дудко В.А. нежитлове кінотеатру „Супутник” загальною площею 882,4 кв.м, розташоване за адресою: м. Одеса, 2-й Артилерійський провулок,7, а також визнано недійсним договір купівлі-продажу від 06.12.2004р., укладений між Малюдченко В.Б. та Шастіною Л.А. стосовно цього ж приміщення.  Згідно ухвали Приморського районного суду від 09.06.2006р.  після визнання судом зазначених договорів недійсними сторони повернені в попередній стан, тому власником нежилого приміщення колишнього  кінотеатру „Супутник” загальною площею 882,4 кв.м, розташованого за адресою : м. Одеса, 2-й Артилерійський провулок,7 є Релігійна громада Свято-Троїцької парафії Української Православної церкви Київського Патріархату  міста Одеси.

Позивач вважає, що даний факт порушує його право власності на зазначений об'єкт, який вибув з  власності позивача поза його волею, що є підставою для звернення до суду за захистом порушеного права.

Відповідач проти позову не заперечує, вважає, що позивач правомірно вимагає визнання недійсним договору дарування від 13.06.2001р. та визнання права власності на   нежиле приміщення колишнього  кінотеатру „Супутник” загальною площею 882,4 кв.м, розташоване за адресою: м. Одеса, 2-й Артилерійський провулок,7.

Розглянув матеріали справи, суд доходить до висновку про  задоволення позовних вимог  за таких підстав:     

Згідно ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Відповідно до ст.. 16 цього ж кодексу, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а одним із способів захисту є визнання права.

        Як вбачається з матеріалів справи,  згідно п.ХУ  Цивільного Статуту Єпархіального управління Одесько-Балтської єпархії Української Православної церкви Київського Патріархату   розпорядження всім рухомим і нерухомим майном Єпархіального управління здійснюється згідно Статуту і чинного законодавства за участю представника Управління Патріархії.  На день укладення Договору дарування (13.06.2001р.) від Одесько-Балтського єпархіального управління Української Православної церкви Київського Патріархату в особі Єпархіального архієрея виступав єпископ Іоан - Зіновєв  Сергій Петрович, який діяв, згідно тексту Договору дарування, на підставі Статуту. Але, у даному випадку єпископ  Іоан-Зіновєв  Сергій Петрович діяв як керівник єпархії, а не як представник Управління Патріархії, як того вимагає Статут, отже, діяв з перевищенням повноважень, що є порушенням вимог законодавства.

Відповідно до ст.62 Цивільного кодексу УРСР, що діяв на момент укладення оскаржуваного договору, угода, укладена однією особою (представником) від імені другої особи (яку представляють)  в силу повноваження, що ґрунтується  на довіреності, законі або адміністративному акті, безпосередньо створює, змінює або припиняє цивільні права і обов'язки особи, яку представляють. Згідно ст.63 цього ж Кодексу  угода, укладена від імені другої особи особою, не уповноваженою на укладення угоди або з перевищенням  повноважень, створює, змінює і припиняє цивільні права і обов'язки для особи, яку представляють , лише в разі дальшого схвалення угоди цією особою.

Згідно ст.48 Цивільного кодексу УРСР недійсною є угода, що не відповідає вимогам закону.  За таких обставин, Договір дарування нежитлового приміщення від 13.06.2001р. є  недійсним з моменту його укладення.

Відповідно до ч.2 ст.48 Цивільного кодексу УРСР по недійсній угоді кожна із сторін зобов'язана повернути іншій стороні все отримане по угоді.

Відповідно до ст.71 Цивільного кодексу УРСР  загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено , встановлюється у три роки. Ця ж норма міститься і у ст.257 Цивільного кодексу України. Відповідно до ч.2 ст.267 Цивільного кодексу України заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності . Згідно ч.5 цієї ж статті якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності , порушене право підлягає захисту.

Розглянув матеріали справи, враховуючи те, що об'єкт нерухомості вибув із власності позивача  поза його волею , шляхом вчинення посадовою особою неправомірних дій, суд вважає за  можливе визнати поважними причини пропущення строку позовної давності, у зв'язку з чим порушене право власності позивача підлягає захисту.  

Відповідно до ст. 177 Цивільного кодексу України  об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші, цінні  папери,  інше  майно,  майнові  права,  результати  робіт, послуги,   результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.

Згідно ст. 41 Конституції України та ст. 321 Цивільного кодексу  України, право власності є непорушним і ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні . Згідно зі ст. 316 Цивільного кодексу  України правом  власності  є право особи на річ (майно),  яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею,  незалежно від  волі інших осіб. Зміст права власності визначений ст. 317 цього ж Кодексу, згідно з якою власникові   належать  права  володіння,  користування  та розпорядження своїм майном. Згідно зі ст. 319 Цивільного кодексу України  власник  володіє,  користується,   розпоряджається   своїм майном на власний розсуд і  має  право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав (ст. 319 ЦК України).   

Відповідно до ч.1 ст.392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

За таких обставин, суд вважає за можливе задовольнити вимогу позивача щодо визнання за ним права власності на нежитлове приміщення колишнього кінотеатру „Супутник” загальною площею 882,4 кв.м, розташоване за адресою: м. Одеса, 2-й Артилерійський провулок,7.    

Судові витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу покласти на відповідача  відповідно до ст..ст.44.49 ГПК України.

                                 Керуючись ст.ст. 44,49,82-85 ГПК України, суд -

                                                              ВИРІШИВ:

1.Позовну заяву Одесько-Балтського єпархіального управління Української Православної церкви Київського Патріархату  –задовольнити.

2.Визнати  недійсним договір  дарування нежитлового приміщення, укладений між Одесько-Балтським єпархіальним управлінням Української Православної церкви Київського Патріархату та Релігійною громадою Свято-Троїцької парафії Української Православної церкви Київського Патріархату  міста Одеси  13.06.2001р. стосовно нежитлового приміщення колишнього кінотеатру „Супутник” загальною площею 882,4 кв.м, розташованого за адресою: м. Одеса, 2-й Артилерійський провулок,7 .

3. Визнати право власності Одесько-Балтської єпархії Української Православної церкви Київського Патріархату  на нежитлове приміщення колишнього кінотеатру „Супутник” загальною площею 882,4 кв.м, розташоване за адресою: м. Одеса, 2-й Артилерійський провулок,7.

4. Стягнути з Релігійної громади Свято-Троїцької парафії Української Православної церкви Київського Патріархату  міста Одеси  (м. Одеса, вул. Гімназична, 17, кв.7, код ЄДРПОУ 26015246) на користь Одесько-Балтського єпархіального управління Української Православної церкви Київського Патріархату  (м. Одеса, вул. Пастера, 5-а, код ЄДРПОУ 24775835) витрати по сплаті державного мита у сумі 85 грн. та витрати на ІТЗ судового процесу у сумі 118 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

           Накази видати після набрання рішенням законної сили.

                              Рішення підписане 05 вересня  2007р.

                      Суддя