Рішення

від 17.12.2020 по справі 902/962/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" грудня 2020 р. Cправа № 902/962/20

Господарський суд Вінницької області у складі

головуючого судді Тварковського А.А. ,

за участю секретаря судового засідання Німенко О.І.,

у відсутності представників сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження матеріали господарської справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід Агробізнес" (вул. Будівельників, 1, м. Рівне, Рівненська область, 33016)

до: Фермерського господарства "Подолянка" (вул. Шевченка, 14, с.Літинка, Літинський район, Вінницька область, 22342)

про стягнення 91970,9 грн,

В С Т А Н О В И В :

Товариством з обмеженою відповідальністю "Захід Агробізнес" подано позов до Фермерського господарства "Подолянка" про стягнення 91970,9 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач вказує на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за Договором поставки №76-Н-ЗВ-18 насіння соняшнику від 31.01.2018 в частині оплати за поставлений товар, внаслідок чого Товариством з обмеженою відповідальністю "Захід Агробізнес" заявлено до стягнення з Фермерського господарства "Подолянка" 91970,9 грн заборгованості, з яких: 43187,15 грн - основного боргу; 22131,96 грн - пені; 20173,72 грн - відсотків річних та 6478,07 грн - штрафу.

Ухвалою суду від 26.10.2020 за вказаним позовом відкрито провадження у справі № 902/962/20 в порядку спрощеного позовного провадження та призначено розгляд справи по суті на 19.11.2020.

За результатами слухання справи 19.11.2020 за участю представника позивача розгляд справи відкладено на 17.12.2020, про що постановлено відповідну ухвалу у протокольній формі.

На визначену дату та час у судове засідання представники сторін не з`явилися. При цьому 17.12.2020 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" надійшла заява представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід Агробізнес" про слухання справи 17.12.2020 без участі представника позивача.

Обізнаність відповідача про дату, час та місце розгляду справи підтверджується наявним у матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення ухвали суду від 30.11.2020 у даній справі.

Відзиву відповідача на позовну заяву до суду не надійшло.

За частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України (ГПК України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині 9 статті 165 ГПК України.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 ГПК України.

Розглядаючи дану справу, суд з урахуванням ч. 2 ст. 11 ГПК України та ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" приймає до уваги припис ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою закріплене право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

31.01.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Захід Агробізнес" (Постачальник, позивач) та Фермерським господарством "Подолянка" (Покупець, відповідач) укладено Договір поставки насіння соняшнику №76-Н-ЗВ-18 (Договір), відповідно до п. 1.1. якого Постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлений строк Покупцеві насіння соняшнику (товар), а Покупець зобов`язується прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з п. 2.1. Договору загальна кількість та асортимент товару, що підлягає поставці, його часткове співвідношення, упаковка та маркування, строк поставки й інші умови визначаються специфікаціями (додатками до цього Договору), які є невід`ємною частиною Договору.

Ціна товару, загальна вартість, строки оплати вказуються у специфікаціях (пункти 4.1., 4.2. Договору).

Пунктом 4.3. Договору сторони погодили, що оплата товару здійснюється Покупцем у безготівковій формі, шляхом перерахування коштів у національній валюті платіжним дорученням на зазначений в кінці тексту Договору розрахунковий рахунок Постачальника. Оплата товару здійснюється з урахуванням положень п. 4.4 даного Договору.

Відповідно до п. 4.4. сторони домовились визначити еквівалент ціни та загальної вартості товару в іноземній валюті (в доларах США/ЄВРО). Еквівалент ціни товару в доларах США/ЄВРО визначається шляхом ділення ціни товару згідно специфікацій в гривнях на курс продажу долара США/ЄВРО на Міжбанківському валютному ринку України (МВРУ) до української гривні на дату, що передує даті укладання (підписання) сторонами відповідної специфікації.

Ціна товару, що постачається на умовах попередньої оплати визначаться шляхом множення еквівалента ціни товару в доларах США/ЄВРО на курс продажу долара США/ЄВРО на міжбанківському валютному ринку на дату, що передує даті фактичної оплати.

Ціна товару, що постачається на умовах товарного кредиту визначається шляхом множення еквівалента ціни товару на курс продажу долара США/ЄВРО на міжбанківському валютному ринку на дату, що передує даті фактичного відвантаження.

Зміна ціни Товару на дату відвантаження фіксується Постачальником у видатковій накладній та не потребує додаткових угод чи погоджень обома сторонами Договору.

Сторони погодились, що сума в гривнях, яку Покупець повинен сплатити Постачальнику як оплата вартості товару, що поставлений на умовах товарного кредиту (авансу та післяоплати), визначається шляхом множення грошового еквівалента вартості товару в доларах США/ЄВРО на курс продажу долара США/ЄВРО на міжбанківському валютному ринку до української гривні, на дату, що передує даті здійснення такої оплати. При цьому курс продажу долара США/ЄВРО на МВРУ визначається виходячи із середнього курсу продажу долара опублікованого на сайті: http://finance.ua/ua/currency/#interbank.

Положення цього пункту 4.4. застосовуються при збільшенні курсу продажу долару США/ЄВРО на МВРУ до гривні на 1 і більше % (різниця між курсом, що зазначений у специфікації та курсом, що діє на момент здійснення оплати за товар або на дату відвантаження товару).

Пунктом 6.4.1. Договору визначено, що у випадку порушення термінів або умов оплати товару Покупець зобов`язаний, на вимогу Постачальника, сплатити останньому пеню від суми простроченого або неналежно здійсненого платежу у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня за кожний день прострочення, а також проценти на суму прострочення згідно ст. 625 Цивільного кодексу України у розмірі 25 % річних.

Відповідно до п. 6.5. Договору сторони дійшли згоди, що стягнення штрафних санкцій за прострочення виконання грошових зобов`язань за даним Договором не припиняється строком, визначеним п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, і здійснюється до моменту повного розрахунку, а строк позовної давності щодо стягнення таких санкцій, відповідно до положень ст. 259 Цивільного кодексу України, продовжується до трьох років.

Крім того, відповідно до п. 6.8. Договору за невиконання чи/або неналежне виконання даного договору Покупець сплачує Постачальнику штраф в розмірі 15% від суми заборгованості.

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і є укладеним на строк до 31.12.2018, а щодо невиконаних до цього дня зобов`язань та відповідальності - до повного їх виконання (п. 9.5. Договору).

Згідно зі специфікацією №3 від 04.04.2018 до Договору сторони погодили поставку насіння соняшнику PR64F50 в кількості 10 пак. на загальну суму 39 999,96 грн (еквівалент вартості товару у доларах США - 1524,97$), визначивши кінцеву дату оплати - 15.11.2018.

Відповідно до видаткової накладної №1379 від 04.05.2018 та товарно-транспортної накладної №З-1379 від 04.05.2018 позивачем здійснено поставку відповідачу обумовленого Специфікацією №3 до Договору насіння на суму 39 999,96 грн.

Несплата Фермерським господарством "Подолянка" вартості отриманого товару в обумовлений Договором строк слугувала підставою для звернення Товариством з обмеженою відповідальністю "Захід Агробізнес" із даним позовом до суду.

З огляду на встановлені обставини, суд враховує таке.

За своєю правовою природою правовідносини між позивачем та відповідачем в межах даного спору врегульовано положеннями глави 54 Цивільного кодексу України (ЦК України), враховуючи укладений між сторонами Договір поставки №303/18-В від 11.09.2018.

Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).

Як передбачено п. 2 ч. 1 ст. 664 ЦК України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін (ст.632 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 693 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 538 ЦК України у разі невиконання однією із сторін у зобов`язанні свого обов`язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов`язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов`язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

В силу положень ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як встановлено статтею 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 526 ЦК України, ст. 193 Господарського кодексу України (ГК України) зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України, ч.7 ст. 193 ГК України).

Відповідно до ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов`язанні має право вимагати доказів того, що обов`язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред`явлення такої вимоги.

Факт поставки відповідачу товару, обумовленого у Специфікації №3 до Договору, підтверджено належними первинними документами. При цьому відповідачем в порушення прийнятих на себе зобов`язань за Договором не було здійснено оплати вартості поставленого позивачем товару на суму 39 999,96 грн, доказів протилежного матеріали справи не містять.

Разом з тим, позивачем заявлено до стягнення основний борг в сумі 43187,15 грн з урахуванням курсової різниці згідно з п. 4.4. Договору.

Статтею 533 ЦК України передбачено, що грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Ця норма кореспондується із приписами статті 524 ЦК України, згідно з якою зобов`язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті.

Отже, положення чинного законодавства, хоч і передбачають обов`язковість застосування валюти України при здійсненні розрахунків, але не містять заборони визначення грошового еквіваленту зобов`язань в іноземній валюті. Відтак коригування платежів, в основі якого лежить зміна курсової різниці (зміна курсу гривні стосовно долара США), прямо не заборонена та не суперечить чинному законодавству України (Правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 21.02.2020 у справі № 910/10191/17).

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 07.10.2014 у справі №910/763/13 та у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.03.2018 у справі №916/706/17.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість визначення позивачем основного боргу з урахуванням курсової різниці в сумі 43187,15 грн, а відтак, про задоволення позову щодо суми основного боргу у повному обсязі.

Крім суми основного боргу позивач просить стягнути з відповідача 22131,96 грн - пені; 20173,72 грн - відсотків річних та 6478,07 грн - штрафу.

Згідно з ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст. 230 ГК України встановлено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання, він зобов`язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).

Відповідно до ст. 549 ЦК України - неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч.1 ст. 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Умовами п. 6.4.1. Договору сторони визначили, що у випадку порушення термінів або умов оплати товару Покупець зобов`язаний, на вимогу Постачальника, сплатити останньому пеню від суми простроченого або неналежно здійсненого платежу у розмірі подвійної облікової ставки НБУ , що діяла у період, за який сплачується пеня за кожний день прострочення, а також проценти на суму прострочення згідно ст. 625 Цивільного кодексу України у розмірі 25 % річних .

Крім того, за умовами пункту 6.8. Договору за невиконання чи/або неналежне виконання даного договору Покупець сплачує Постачальнику штраф в розмірі 15% від суми заборгованості .

За приписами ч.6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Разом з тим відповідно до п. 6.5. Договору сторони дійшли згоди, що стягнення штрафних санкцій за прострочення виконання грошових зобов`язань за даним Договором не припиняється строком, визначеним п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, і здійснюється до моменту повного розрахунку, а строк позовної давності щодо стягнення таких санкцій, відповідно до положень ст. 259 Цивільного кодексу України, продовжується до трьох років.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені та відсотків річних за допомогою програми "ЛІГА.ЗАКОН" за період прострочення з 16.11.2018 по 28.09.2020 на суму 43187,15 грн, суд дійшов висновку про обґрунтованість нарахування пені у сумі 22133,67 грн та відсотків річних у сумі 20181,32 грн.

Оскільки зазначені вимоги позивачем заявлено у менших сумах: 22131,96 грн та 20173,72 грн відповідно, суд дійшов висновку про задоволення таких вимог у повному обсязі в сумах, визначених позивачем.

Окрім того, арифметичною перевіркою правильності нарахованого позивачем до стягнення штрафу помилок не виявлено.

Таким чином, з відповідача підлягають стягненню, окрім суми основного боргу, 22131,96 грн - пені; 20173,72 грн - відсотків річних та 6478,07 грн - штрафу.

За змістом ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (ч. 2 ст. 14 ГПК України).

Відповідно до ст.ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Враховуючи вищевикладене, факт існування заборгованості відповідача перед позивачем витікає з умов укладеного між сторонами Договору, положень чинного законодавства та підтверджується матеріалами справи.

Всупереч наведеним вище нормам відповідач не подав до суду відзиву, доказів в спростування позовних вимог чи доказів погашення заборгованості.

За таких обставин суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Витрати на судовий збір підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст.129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фермерського господарства "Подолянка" (вул. Шевченка, 14, с.Літинка, Літинський район, Вінницька область, 22342; код ЄДРПОУ 30803796) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід Агробізнес" (вул. Будівельників, 1, м. Рівне, Рівненська область, 33016; код ЄДРПОУ 37022936) 43187,15 грн - основного боргу; 22131,96 грн - пені; 20173,72 грн - відсотків річних, 6478,07 грн - штрафу та 2102 грн - витрат на сплату судового збору.

3. Згідно з приписами ч.1 ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

4. Відповідно до положень ч.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

5. Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Повне рішення складено 22 грудня 2020 р.

Суддя А.А. Тварковський

віддрук. прим.:

1 - до справи;

2 - позивачу - вул. Будівельників, 1, м. Рівне, Рівненська область, 33016;

3 - відповідачу - вул. Шевченка, 14, с.Літинка, Літинський район, Вінницька область, 22342.