Рішення

від 22.12.2020 по справі 903/976/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22 грудня 2020 року Справа № 903/976/19

Господарський суд Волинської області у складі:

головуючого судді - Гарбара Ігоря Олексійовича

секретар судового засідання - Коваль Олександр Миколайович

за участю представників сторін:

від позивача: н/з

від відповідача: н/з

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку у приміщенні Господарського суду Волинської області справу №903/976/19 за позовом Товариства з обмежено відповідальністю «Аміла» до VIVAGAS GmbH про стягнення 5306,99 євро,

ВСТАНОВИВ:

Товариства з обмежено відповідальністю «Аміла» звернулося до Господарського суду Волинської області з позовом до VIVAGAS GmbH про стягнення заборгованості у розмірі 5306,99 Євро, з них: 5264,16 євро основного боргу та 42,83 євро пені за контрактом №01/140319 від 14.03.2019.

Ухвалою суду від 12.12.2019 р. позовну заяву залишено без руху. Позивачу не пізніше 10-ти календарних днів з дня вручення ухвали усунути недоліки позовної заяви та подати суду докази направлення відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів; читабельну копію контракту, додатків до нього, CMR, рахунків; нотаріально засвідчений переклад на українську мову доданих до позовної заяви документів.

Від позивача на адресу суду надійшла заява від 27.12.2019р. про усунення недоліків позовної заяви. Крім того, подано клопотання про долучення нотаріально засвідчених перекладів на українську мову контракту від 14.03.2019 року з додатками.

Ухвалою суду від 03.01.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Провадження у справі зупинено до надходження відповіді від компетентного органу іноземної держави на судове доручення про вручення виклику до суду чи інших документів. Зобов`язано позивача в строк до 17.01.2020 надати суду три примірники нотаріально засвідченого перекладу на німецьку мову позовної заяви з доданими до неї документами та ухвали про відкриття провадження у справі № 903/976/19 від 03.01.2020.

Представник позивача подав до суду клопотання про надання додаткового строку, в якому просить суд визнати поважними причини неподання документів визначених ухвалою суду від 03.01.2020. Продовжити строк для надання суду документів визначених ухвалою суду від 03.01.2020 до 15.02.2020.

Ухвалою суду від 24.01.2020 провадження у справі поновлено з 24.01.2020 для розгляду клопотання представника позивача про надання додаткового строку. Клопотання представника позивача про надання додаткового строку задоволено. Продовжено строк для надання суду документів визначених ухвалою суду від 03.01.2020 до 15.02.2020. Провадження у справі зупинено до надходження відповіді від компетентного органу іноземної держави на судове доручення про вручення виклику до суду чи інших документів.

Представник позивача подав до суду клопотання про надання додаткового строку, в якому просить суд визнати поважними причини неподання документів визначених ухвалою суду від 03.01.2020. Продовжити строк для надання суду документів визначених ухвалою суду від 03.01.2020 до 07.03.2020.

Ухвалою від 24.02.2020 провадження у справі поновлено для розгляду клопотання представника позивача про надання додаткового строку. Клопотання представника позивача про надання додаткового строку задоволено частково. Продовжено строк для надання суду документів визначених ухвалою суду від 03.01.2020 до 24.02.2020. Провадження у справі зупинено до надходження відповіді від компетентного органу іноземної держави на судове доручення про вручення виклику до суду чи інших документів.

Судом надіслано судове доручення з документами до Центрального Органу - Bundesministerium der Justiz und fur Verbraucherschutz (MohrenstraBe 37, 10117 Berlin) для вручення документів відповідачу: VIVAGAS GmbH, оскільки відповідно до інформації, розміщеної на веб-сайті Гаазької конференції з міжнародного приватного права http://www.hcch.net, Центральним органом Німеччини є Bundesministerium der Justiz und fur Verbraucherschutz (Федеральне міністерство юстиції та захисту прав споживачів), який знаходиться за адресою: MohrenstraBe 37, 10117 Berlin.

На адресу суду повернулось повідомлення про вручення №RD430847025UA відповідних процесуальних документів, які надсилались судом до компетентного органу.

Разом з тим, суд направляв ухвалу суду від 03.01.2020 на адресу відповідача, зазначену в позовній заяві: Тоrgauer Strabe 231-233, Leipzig, Deutschland, яку відповідач отримав 17.01.2020, що підтверджується повідомленням про вручення №RD430436651UA.

Ухвалою суду від 03.01.2020 розгляд підготовчого засідання призначено на 04.06.2020 о 10:00. У разі, якщо документи не буде вручено своєчасно, суд призначив резервну дату 11.06.2020 о 10:00год.

Оскільки від Центрального органу Федеративної республіки Німеччини відповіді не надходило, суд провадження справи на 04.06.2020 не поновлював.

Разом з тим, згідно оголошення розміщеного на сайті Судової влади України від 09.06.2020 у зв`язку із підтвердженням захворювання працівника Господарського суду Волинської області коронавірусом COVID-19 з вівторка 09.06.2020 приміщення суду закрито для сторін та їх представників з метою проведення дезінфекції приміщення суду і профілактичних заходів. Судові засідання проводитись не будуть.

Отже, суд не поновлював провадження на резервну дату 11.06.2020, оскільки судові засідання не проводилися.

Ухвалою суду від провадження у справі поновлено. Підготовче засідання призначено на 14.07.2020 о 11:45 год.

Ухвалою суду від 14.07.2020 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті. Провадження у справі зупинено до надходження відповіді від компетентного органу іноземної держави на судове доручення про вручення виклику до суду чи інших документів. Зобов`язано позивача в строк до 03.08.2020 надати суду три примірники нотаріально засвідченого перекладу на німецьку мову ухвали Господарського суду у справі № 903/976/19 від 14.07.2020 та прохання про вручення за кордоном судових або позасудових документів. Направити через Господарський суд Волинської області нотаріально завірену копію перекладу на німецьку мову ухвали суду від 14.07.2020 до Центрального органу запитуваної Держави Федеративної Республіки Німеччина: Bundesministerium der Justiz und fьr Verbraucherschutz, MohrenstraЯe 37, 10117 Berlin для їх подальшого вручення відповідачу - VIVAGAS GmbH, за адресою місцезнаходження: Torgauer Strabe 231-233, Sparkasse Leipzig, Germany.

07.08.2020 на адресу суду надійшов лист від Посольства України у Федеративній республіці Німеччина щодо некоректного направлення запиту про правову допомогу. В додаток до зазначеного листа повернуто до Господарського суду Волинської області надісланий запит (прохання про вручення за кодоном судових та позасудових документів від 27.02.2020, провадження у справі №03/903/976/19 від 25.10.2019).

Ухвалою суду від 25.08.2020 провадження у справі поновлено з 25.06.2020 для розгляду листа Посольства України у Федеративній республіці Німеччина щодо некоректного направлення запиту про правову допомогу. Суд звернувся до Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) для отримання інформації в строк до 07.09.2020 щодо найменування та місцезнаходження відповідного компетентного органу відповідної федеральної землі Німеччини за місцезнаходженням відповідача, VIVAGAS GmbH, Torgauer Strabe 231-233, 04347, Leipzig, Deutschland, уповноваженого на виконання судових доручень іноземних судових органів. Провадження у справі зупинено до надходження відповіді від Головного територіального управління юстиції у Волинській області та компетентного органу іноземної держави на судове доручення про вручення виклику до суду чи інших документів.

Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Львів) 02.09.2020 надіслало на адресу суду лист, в якому повідомило, що інформація щодо адрес компетентних органів Федеративної Республіки Німеччини, визначених відповідно до ст.2 Конвенції про вручення за кордон судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах від 15.11.1965, розміщена на офіційному сайті Гаазької конференції з міжнародного приватного права за адресою: www.hcch.net.

Разом з тим, надіслало інформацію, викладену у листі Міністерства юстиції України від 30.04.2020 №4054/12.1.2/19-20, щодо переліку компетентних органів Федеративної Республіки Німеччини, уповноважених отримувати прохання про вручення документів на підставі Конвенції.

07.09.2020 провадження у справі №903/976/19 поновлено.

Ухвалою суду від 08.09.2020 зупинено провадження у справі №903/976/19 до надходження відповіді від компетентного органу іноземної держави на судове доручення про надання правової допомоги, вручення виклику до суду та інших документів виконання судового доручення про вручення судових документів відповідачу VIVAGAS GmbH, Torgauer Strabe 231-233, 04347, Leipzig, (Німеччина). Надіслано документи до Центрального органу землі Саксонії Федеративної Республіки Німеччина Prаsident des Oberlandesgerichts Dresden Schlossplatz 1, 01067 Dresden. Засідання призначено на 22.12.2020 о 10:00 год. У разі, якщо виклик (повідомлення) не буде вручено своєчасно, суд врахує це та розгляне справу в день наступного судового засідання, що відбудеться 29.12.2020 о 10:00 год. Зобов`язано позивача в строк до 18.09.2020 надати суду три примірники нотаріально засвідченого перекладу на німецьку мову ухвали Господарського суду у справі № 903/976/19 від 08.09.2020 та прохання про вручення за кордоном судових або позасудових документів (1 примірник). Запропонувано відповідачу протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі надати суду: відзив на позов в порядку статті 165 Господарського процесуального кодексу України з доданням доказів, що підтверджують обставини викладені в ньому, та докази направлення відзиву позивачу; документи у підтвердження свого правового статусу, станом на день подання таких документів до суду.

30.11.2020 на адресу суду надійшов лист від компетентного органу Федеративної Республіки Німеччина щодо вручення відповідачу виклику до суду та інших документів.

Ухвалою суду від 08.12.2020 провадження у справі №903/976/19 поновлено та призначено судове засідання. Позивачу, у строк до 21.12.2020, надати нотаріально засвідчений переклад з німецької мови на українську мову документів щодо вручення відповідачу виклику до суду та інших документів, що повернулись від компетентного органу Федеративної Республіки Німеччина.

14.12.2020 представник позивача подав до суду примірник нотаріально засвідченого перекладу з німецької мови на українську мову посвідчення про вручення виклику до суду та інших документів відповідачу.

Представник позивача в призначене судове засідання не з`явився, 22.12.220 подав заяву, в якій просить розгляд справи проводити за відсутності представника, позов підтримує повністю та просить задовольнити. Просить стягнути з відповідача витрати зі сплати судового збору у розмірі 2127,04 та витрати понесені позивачем за переклад документів з української на німецьку мову і навпаки у розмірі 24840,00 грн.

Представник відповідача в призначене судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про час та дату судового засідання, що підтверджується посвідченням про вручення (т.2, а.с.200-201; т.3, а.с.2-5).

Оскільки неявка позивача та відповідача не перешкоджає розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути спір за відсутності представників, за наявними в ній матеріалами.

Враховуючи, що норми ст. 74 ГПК України щодо обов`язку суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, відсутність відзиву з відповідними вказівками на незгоду відповідача з будь-якою із обставин справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, що позбавляє відповідача відповідно до ч.4 ст. 165 ГПК України заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи, суд вважає, що ним, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за необхідне розгляд справи проводити за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, 14.03.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Аміла» (далі- продавець, позивач) та VIVAGAS GmbH (далі - покупець, відповідач) укладено контракт №01/140319 (т.1, а.с.12-15, 109-113).

Згідно п.1.1 контракту, продавець за умовами договору продав Покупцю, а Покупець купив обрізні пиломатеріали хвойних порід за умовами FСА-Україна, склад вантажовідправника, в подальшому Товар, відповідно до доданих специфікацій якості та кількості.

Відповідно до п.2.1-2.2 контракту, ціна товару, вказаного в пункті 1.1, визначена в EUR і приймається Сторонами за умовами доставки FСА - Україна, склад вантажовідправника (Інкотермс 2010) відповідно до специфікацій, які є невід`ємною частиною цього договору. Передбачувана загальна сума договору 57000,00 EUR. Вказані в специфікації ціни дійсні для цього договору і не можуть бути прецедентом при складанні інших договорів. Зміна цін можлива тільки за згодою сторін, при наявності вагомих причин.

База поставки: FСА - Україна, склад вантажовідправника (Інкотермс 2010). Умови поставки можуть бути змінені за взаємною згодою сторін в ході поставки кожної окремої партії товару з їх зазначенням в рахунку та специфікації (п.4.2 контракту).

Згідно п. 5.1 контракту, оплата в розмірі 100% оплачується Покупцем по факту оформлення митних документів і завантаження Товару в транспортний засіб. Відправка вантажу і відповідної документації виробника проводиться при 100% оплаті.

Якщо між Сторонами виникають такі спірні питання, що виникають з цього Договору, і які неможливо врегулювати, у такому випадку відбувається судовий розгляд відповідно до законодавства Європейського Союзу, за місцем реєстрації позивача (п.9.2 контракту).

Відповідно до п.10.4 контракту цей Договір набуває чинності з моменту підписання і дійсний до 31.12.2019. Сторони не звільняються від обов`язків за цим Договором до повного виконання обов`язків і врегулювання фінансових зобов`язань.

На виконання умов контракту ТОВ Аміла поставило відповідачу товар на суму 47195,86 євро, що підтверджується рахунками-фактури та CMR (т.1, а.с.116-117, 220-221, 124-125, 128-129, 132-133, 136-137, 141-142,144,146-147,150-151).

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач часткового оплатив суму боргу в розмірі 41931,70 євро, що підтверджується випискою по рахунку позивача (т.1, а.с.25-35).

Таким чином, на день розгляду справи сума основного боргу становить 5264,16 євро.

Відповідно до ст. 144 ГК України, майнові права та майнові обов`язки суб`єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Згідно ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до ч. 1 ст. 181 ГК України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу,

Відповідно до ст. 664 ЦК України, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент надання товару в розпорядження покупця.

У відповідності до положень ч.1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

В силу статей 610, 611 Цивільного кодексу України передбачено, що порушення зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання); у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вказана норма є спеціальним видом цивільно-правової відповідальності за прострочення грошового зобов`язання. Сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.

Згідно з представленими господарському суду розрахунками позивачем відповідно до ст. 625 ЦК України нараховано відповідачу 42,83 євро - 3% річних (т.1, а.с.7).

Суд перевіривши методику та правильність розрахунків позивача щодо нарахування 3% річних, враховуючи умови контракту, погоджується з ними частково.

У відповідності до умов контракту, оплата в розмірі 100% оплачується Покупцем по факту оформлення митних документів і завантаження Товару в транспортний засіб (п.5.1 контракту).

Статтею 251 ЦК України визначено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Згідно статті 252 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

У відповідності до ст. 254 ЦК України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Відтак, з урахуванням положень статті 253 ЦК України щодо початку перебігу строку, період у часі, упродовж якого має місце прострочення боржника (відповідача) щодо виконання зобов`язання з оплати перед кредитором (позивачем), починається з наступного дня після настання події, з якою пов`язано його початок, а саме з наступного дня після проведення реєстрації податкової накладної позивачем-постачальником в Єдиному реєстрі податкових накладних. Якщо останній день строку для оплати товару припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, то в силу частини п`ятої статті 254 ЦК України, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Як вбачається з матеріалів справи, рахунок-фактури №9 від 13.08.2019, митна декларація від 16.08.2019 (т.1, а.с.123-125), CMR від 16.08.2020, в якій в.п.4 зазначено: дата завантаження вантажу 16.08.2020 , а отже період нарахування 3% річних повинен становити з 17.08.2019 по 21.11.2019, однак 17.08.2020 - субота (вихідний день).

З огляду на встановлені судом обставини та зважаючи на те, що 17.08.2019 є вихідним днем (субота), то днем початку строку нарахування 3% річних є перший робочий день - 19.08.2019 (понеділок).

Враховуючи викладене, за період з 19.08.2019 по 21.11.2019 підлягає до стягнення з відповідача 41,10 євро. В іншій частині стягнення 30% річних слід відмовити, оскільки останні безпідставно нараховані.

При цьому, судом було застосовано розрахунки, здійснені за допомогою встановленої в господарському суді системи інформаційно-правового забезпечення «ЛІГА:ЗАКОН» .

Контррозрахунку 3% річних відповідачем не подано.

Оцінюючи подані стороною докази, що ґрунтуються на повному, всебічному й об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлена позивачем вимога щодо стягнення з відповідача за контрактом №01/140319 від 14.03.2019 підтверджена матеріалами справи, відповідачем не спростована підлягає до задоволення в сумі 5305,26євро, в т.ч.: 5264,16 євро основна заборгованість та 41,10 євро 3% річних. В решті позову слід відмовити.

Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідача, то витрати по сплаті судового збору в сумі 2095,20 грн. (платіжне доручення №280 від 03.12.2019) відповідно до ст.ст. 129, 130 ГПК України слід віднести на нього.

Що стосується витрат, пов`язаних з вчиненням процесуальних дій, необхідних для розгляду справи в сумі 24840,00 грн. (витрати понесені позивачем за переклад документів з української на німецьку мову і навпаки), суд зазначає наступне.

За приписами ч.4 ст.129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи (у даному випадку - витрати пов`язані з вчиненням процесуальних дій, необхідних для розгляду справи та підготовки до її розгляду), покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

На підтвердження понесення зазначених позивачем витрат додано засвідчену копію актів здачі-приймання виконаних робіт №9 від 13.02.2020, №10 від 14.02.2020, №11 від 20.02.2020, №12 від 27.07.2020, №13 від 16.09.2020, №1 від 11.12.2020 (т.3, а.с.7-12).

Враховуючи викладене, витрати пов`язані з вчиненням процесуальних дій, необхідних для розгляду справи та підготовки до її розгляду в розмірі 24840,00 грн. (витрати понесені позивачем за переклад документів з української на німецьку мову і навпаки) слід покласти на відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно зі ст.78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Частинами 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Проте, якщо подання сторони є вирішальним для результату проваджень, воно вимагає конкретної та прямої відповіді ("Руїс Торіха проти Іспанії").

Завданням національних судів є забезпечення належного вивчення документів, аргументів і доказів, представлених сторонами ("Ван 7де Гурк проти Нідерландів)".

Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті ("Гірвісаарі проти Фінляндії").

Згідно ж із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Отже, вказані рішення Європейського суду з прав людини суд застосовує у даній справі як джерело права.

На підставі викладеного, керуючись ст. 129, 233, 236, 237, 238, 240, 256 ГПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з VIVAGAS GmbH (Torgauer Strabe 231-233, 04347, Leipzig, Sparkasse Leipzig, Germany, HRB:26903, USt-IDNr: DE276491372) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Аміла (вул.Привокзальна, 26, смт.Турійськ, Волинська обл., 44800, код ЄДРПОУ 25090493) 5305,26 євро заборгованості, 2095,20 грн. (дві тисячі дев`яносто п`ять гривень двадцять копійок) витрат по сплаті судового збору та 24840,00 грн. (двадцять чотири тисячі вісімсот сорок гривень) витрати понесені позивачем за переклад документів з української на німецьку мову, і навпаки.

3. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст. 255-256, п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Повний текст рішення складено 22.12.2020.

Суддя І. О. Гарбар