Рішення

від 10.12.2020 по справі 904/2340/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.12.2020м. ДніпроСправа № 904/2340/20 Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Петренко Н.Е., за участю секретаря судового засідання Безрідної Ю.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу:

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО "МІКОНТ", м. Запоріжжя

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРШОТРАВЕНСЬКИЙ РЕМОНТНО-МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД", Дніпропетровська область, м. Першотравенськ

про стягнення основної заборгованості у розмірі 770 880,00грн., пені у розмірі 38 544,00грн., інфляційних втрат у розмірі 5 396,16грн., 3% річних у розмірі 9 620,58грн.

Представники:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО "МІКОНТ" (далі позивач) звернулось до Господарського суду з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРШОТРАВЕНСЬКИЙ РЕМОНТНО-МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД" (далі - відповідач) основної заборгованості у розмірі 770 880,00грн., пені у розмірі 38 544,00грн., інфляційних втрат у розмірі 15 417,60 грн., 3% річних у розмірі 15 039,00 грн.

Короткий зміст позовних вимог та узагальнення доводів позову.

18.09.2019 року між позивачем та відповідачем укладено договір поставки № 8459 ПРМЗ-УМТС-Т.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов Договору позивач поставив відповідачу Продукцію - Перетворювач ПНГ-ТПП-2000/12-1300-УХЛ4 в кількості 4 одиниці та Перетворювач ПНГ-ТПП-2000/24-0300-УХЛ4 в кількості 2 одиниць на загальну суму 770 880,00 грн., у т.ч. ПДВ, що підтверджується видатковою накладною № 55 від 05.11.2019 р. та нарядом № 746 від 31.10.2019 р. на отримання цінностей.

Ухвалою господарського суду від 08.05.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження. Учасників процесу повідомлено, що розгляд справи буде здійснюватися за правилами загального позовного провадження. Підготовче судове засідання призначено на 28.05.2020.

27.05.2020 на електронну адресу суду від позивача надійшло клопотання про

відкладення підготовчого засідання, з метою дотримання процесуальних прав сторін, у зв`язку із тим, що станом на 27.05.2020 позивачем не отримано відзив на позов, внаслідок чого позивач не може надати відповідь на відзив.

27.05.2020 на електронну адресу суду від відповідача надійшло клопотання, відповідно до якого останній просить суд продовжити строк на подання відзиву на позовну заяву та відкласти підготовче судове засідання на іншу дату, у зв`язку із встановленням карантину на території України та строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаним із запобіганням поширенню короновірусної хвороби.

28.05.2020 в підготовче судове засідання повноважні представники сторін не з`явились.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 28.05.2020 відкладено підготовче судове засідання.

17.08.2020 від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог.

Короткий зміст позовних вимог та узагальнення доводів уточненого позову.

Позивач повідомив суд, що відповідач здійснив розрахунок за поставлену продукцію, згідно Договору поставки № 8459-ПРМЗ-УМТС-Т від 18.09.2019, у повному обсязі на суму 770 880,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 1642169 від 17.07.2020 р. на суму 50 000.00 грн., №1649820 від 24.07.2020р. на суму 66 600,00 грн., № 1653965 від 29.07.2020р. на суму 665 280,00 грн. та Довідкою від 11.08.2020р. про надходження коштів за період з 17.07.2020р. по 29.07.2020р., наданого обслуговуючим банком АТ Райфайзен Банк Аваль .

Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України для запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" постановлено внести зміни до Господарського процесуального кодексу України (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1992, № 6, ст.56), а саме:

1. Пункт 4 Розділу Х «Прикінцеві положення» викласти в такій редакції:

« 4. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України для запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у випадках наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює строки, встановлені у статтях 46, 157, 174, 195, 229, 248, 256, 260, 263, 273, 288, 292, 295, 306, 321, 325, 341, 342, 346, 349, 354, а також продовжує процесуальні строки, які встановлені законом чи судом, на строк дії карантину.» .

1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

2. Процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 Розділу X Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 540-IX від 30.03.2020, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом.

Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у випадках наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), мають право на продовження процесуальних строків на підставах, встановлених цим Законом.

Вказаний Закон набрав чинності 17.07.2020, тобто строки для подання заяв сторін щодо продовження процесуальних строків, встановлених судом на підставах, встановлених цим Законом, скінчилися 06.08.2020.

Жодної заяви сторін щодо продовження процесуальних строків до Господарського суду у вказаний період не надійшло.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 20.08.2020 призначено підготовче судове засідання на 22.09.2020.

18.09.2020 до господарського суду від відповідача надійшов відзив на позов.

Короткий зміст відзиву та узагальнення його доводів.

Відповідач у відзиві на позов, вважає позовні вимоги безпідставними та просить відмовити в їх задоволенні. Так, відповідач стверджує, що відповідно до п.4.3. Договору та Податкового Кодексу України позивач має статус платника податку на прибуток за основною ставкою.

Таким чином, відповідач зазначає, що позивач повинен був зареєструвати податкову накладну в ЄРПН протягом 3-х днів з дати її складання. Проте, відповідач вказує, що не висуває вимог щодо стягнення штрафних санкцій за порушення умов Договору позивачем та не подає зустрічної позовної заяви.

Також, відповідач просить суд зменшити розмір нарахованих штрафних санкцій, а саме пені, посилаючись на те, що критичне становище української теплової генерації майже повністю паралізувало роботу підприємств вугільної галузі, внаслідок чого вугледобувні підприємства були вимушені оголосити простій і припинити повноцінну роботу. Ця інформація неодноразово і досі висвітлювалась в ЗМІ та відома широкому загалу, та не дивлячись на всю критичність даної ситуації, відповідач продовжує виконувати зобов`язання перед позивачем, доказом чого є додане до відзиву платіжне доручення № 1579471 від 2020 року.

Крім того, Відповідав вказує, що йому незрозуміло, яку саме суму витрат на правову допомогу вимагає стягнути Позивач, адже до позовної заяви додано два різних Акти здачі - приймання послуг № 01 від 30.04.2020 та № 02 від 11.08.2020 року, в яких зазначені різні суми вартості наданих адвокатом послуг. Також, відповідач вказує, що до позовної заяви додано платіжне доручення № 793, яке підтверджує оплату послуг адвокат, лише за Актом здачі-приймання послуг № 01 на суму 5557,75 грн.

Відповідач не погоджується із заявленою сумою і вважає її штучно збільшеною з огляду на доданий до позовної заяви Акт здачі-приймання послуг № 01 від 30.04.2020 року. Так, в даному Акті здачі-приймання послуг №01 зазначена послуга Перевірка наявності підстав для подання позову й повноти матеріалів для його обґрунтування та підготовка (складення) позовної заяви про стягнення заборгованості , на яку адвокат витратила 4 години і яка оцінена у 4042,00 грн.

По-перше, у даному пункті не визначено скільки саме часу на яку конкретно послугу витратив адвокат.

По-друге, варто припустити, що у той момент, коли Позивач звернувся за правовою допомогою та представництвом своїх інтересів до адвоката, Позивачу вже було відомо щодо наявності правових підстав для подання позову, адже правовідносини Позивача і Відповідача ґрунтуються на Договорі, який підписував Позивач, а отже стверджувати, що адвокат витратив час на перевірку таких підстав неможливо. Щодо перевірки повноти матеріалів для обґрунтування позову, то у даному випадку також незрозуміло, яку саме роботу виконав адвокат, адже під повнотою матеріалів Відповідач розуміє всі первинні документи, які підтверджують фактичне виконання зобов`язання Позивачем.

По-третє, у переліку наданих адвокатом послуг міститься пункт Здійснення розрахунку штрафних санкцій за неналежне виконання грошового зобов`язання, а саме: пені, інфляційних втрат та трьох процентів річних . Адвокат дуже буквально сприйняла даний пункт, витративши на нього цілу годину попри те, що всі розрахунки штрафних санкцій робляться у спеціалізованих програмах, які призначені для таких розрахунків 1 час, витрачений на розрахунки штрафних санкцій обмежується щонайбільше 20-ти хвилинами, відтак оцінювати дану послугу у 1010,50 грн. є неспівмірним із витраченим часом.

Також, Відповідач вважає, що дана позовна заява не є складною, підготовка позовної заяви та додатків до неї не вимагала надмірного обсягу юридичної і технічної роботи для досвідченого спеціаліста.

22.09.2020 від позивача до господарського суду надійшли дві заяви про надання доказів понесення судових витрат.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 22.09.2020 відкладено підготовче судове засідання на 01.10.2020.

28.09.2020 до господарського суду від позивача надійшла: заява про виправлення арифметичної помилки та уточнення позовних вимог; відповідь на відзив.

01.10.2020 від відповідача надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання.

01.10.2020 в підготовче судове засідання з`явився повноважний представник позивача. В свою чергу повноважний представник відповідача в судове засідання не з`явився.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 01.10.2020 продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів. Відкладено підготовче судове засідання на 19.10.2020.

19.10.2020 до суду від відповідача електронної поштою надійшли:

- заява про проведення підготовчого засідання без участі представника відповідача;

- заперечення.

Короткий зміст заперечень та узагальнення їх доводів.

Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру пені, позивач вказує, що у даному випадку можливо врахувати наступні підстави для зменшення розміру нарахованих штрафних санкцій, а саме:

- повне виконання зобов`язання перед позивачем;

- порушення зобов`язань позивачем (пункт 4.3. Договору);

- складене фінансове становище відповідача.

Позивачем до позовної заяви було додано Попередній (орієнтований) розрахунок суми судових витрат, які Позивач поніс і очікує понести в зв`язку з розглядом справи, в якому було заявлено суму витрат на професійну правничу допомогу відповідно до Договору № 22/04-20 від 22.04.2020 р. у розмірі 20 000,00 грн.

Зі змісту Договору № 22/04-20 від 22.04.2020 р. про надання правової допомоги адвоката впливає, що Адвокат приймає на себе обов`язки надати професійну правничу допомогу (юридичні послуги) щодо стягнення з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ПЕРШОТРАВЕНСЬКИЙ РЕМОНТНО-МЕХАШЧНИЙ ЗАВОД , (код ЄДРПОУ 34245509), заборгованості за поставлений товар, пені за прострочення виконання зобов`язання, інфляційних втрат та трьох процентів річних за договором поставки № 8459-ПРМЗ-УМТС-Т від 18.09.2019р., орієнтована вартість якої становить 20 000,00 грн.

При цьому пунктом 5 Договору № 22/04-20 від 22.04.2020 р. про надання правової допомоги адвоката передбачає, що загальна вартість наданих послуг визначається Сторонами згідно вартості, вказаній в додатку до цього Договору, залежно від обсягу фактично наданої правничої допомоги та вказується в Акті здачі-приймання послуг.

Сторонами у Додатку до цього Договору було узгоджено вартість послуг адвоката, яка була розрахована на кожну конкретну послугу залежно від норми часу, із врахуванням вартості роботи Адвоката за годину у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на дату укладення договору.

Твердження Відповідача, що сума витрат за Актом приймання-передачі послуг № 01 від 30.04.2020р. є штучно збільшеною є необґрунтованою, бо безпосередньо до послуги з підготовки (складення) позовної заяви про стягнення заборгованості з Відповідача включено роботу з перевірки наявності підстав для подання позову й повноти матеріалів для його обґрунтування, у т.ч. дослідження наявних у Позивача первинних документів, що становить 4 години роботи адвоката. Підготовка (складання) позовної заяви без здійснення перевірки наявності підстав для подання позову й повноти матеріалів для його обґрунтування, без перевірки та дослідження первинних документів є неможливим, тому така робота є складовою частиною послуг з підготовки (складання) позовної заяви та обрахована Сторонами загальним розміром витраченого часу.

Що стосується часу витраченого на здійснення розрахунку ціни позову та здійснення його у спеціалізованих програмах, то такі заперечення Відповідача спростовуються наданням до позовної заяви окремого документа - Додатку № 3 Розрахунок ціни позову , який підтверджує, що всі розрахунки були самостійно здійснені адвокатом та оформлені належним чином, що достовірно підтверджує надання такої послуги в межах укладеного між Сторонами Договору № 22/04-20 від 22.04.2020 р.

Заперечення Відповідача, що Позивачем не надано доказів оплати послуг за Актом здачі-приймання послуг № 02 від 11.08.2020 р. спростовується наданням до суду та Відповідачу платіжного доручення № 1349 від 13.08.2020 р. про оплату правничої допомоги в сумі 2 526,25грн.

Що стосується заперечення Відповідача на витрачення адвокатом 2-х годин для підготовки Заяви про уточнення позовних вимог, то таки зауваження є суб`єктивними та не свідчать про необґрунтованість розміру понесених Позивачем витрат. Крім того, Відповідачем не було враховано здійснення адвокатом Розрахунку уточнених позовних вимог, підготовка та оформлення якого не оформлялось окремою послугою.

Отже, до складу витрат на правову допомогу адвоката згідно Акту приймання-передачі послуг № 01 від 30.04.2020 р., № 02 від 11.08.2020 р., № 03 від 17.09.2020 р. Позивачем було включено дійсні та фактично понесені витрати, необхідність понесення яких обумовлено конкретними обставинами справи та розмір яких підтверджено умовами укладеного з адвокатом Договору № 22/04-20 від 22.04.2020 р., які є реальними, необхідними для здійснення захисту порушених прав ТОВ НВП МІКОНТ .

Заперечуючи щодо розміру адвокатських послуг, Відповідач разом з тим не звертає увагу, що безпосередньо ним порушені умови Договору поставки на 245 календарних днів, ним не було надано відповідь на претензію та не вчинено жодних дій на досудове врегулювання спору, що стало й підставою для звернення за правничою допомогою та до суду за захистом порушених прав.

Звертаю увагу суду, що Відповідачем було порушено строк надання Відзиву на позовну заяву, передбачений п. 8 ст. 165 ГПК України, внаслідок чого Позивач не отримав відзив на позовну заяву до дати підготовчого судового засідання, призначеного судом ухвалою від 20.08.2020 р. Зазначене стало підставою для відкладення підготовчого судового засідання та, як наслідок, збільшення витрат Позивача на правову допомогу.

Крім того, у Відзиві на позовну заяву Відповідач зазначає недостовірну інформацію про порушення Позивачем обов`язків щодо дати реєстрації податкової накладної, внаслідок чого Позивач повинен був спростувати цю інформацію шляхом підготовки Відповіді на відзив, що також є додатковими витратами на правничу допомогу та обумовлено п. 5 Додатку до Договору № 22/04-20 від 22.04.2020 р. про надання правової допомоги адвоката.

Що стосується заперечення Відповідача, що позовна заява не є складною та не вимагає надмірного обсягу роботи, то Позивач звертає увагу Відповідача, що справу № 904/2340/20 було порушено Господарським судом Дніпропетровської області від 08.05.2020 р. за правилами загального позовного провадження, врахувавши категорію та складність справи.

Таким чином, станом на 24.09.2020 р. Позивачем понесені витрат на професійну правничу допомогу адвоката у сумі 11 115,50 грн., розмір яких є співрозмірним із складністю справи та обсягом фактично наданих адвокатом послуг.

19.10.2020 в судове засідання з`явився повноважний представник позивач.

В свою чергу повноважний представник відповідача в підготовче судове засідання не з`явився. Жодних пояснень щодо причини неявки або інших клопотань до господарського суду не надходило.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 19.10.2020 закрито підготовче провадження. Справу призначено до судового розгляду по суті в засіданні на 17.11.2020.

05.11.2020 до суду від позивача надійшла заява про надання доказів понесених судових витрат.

17.11.2020 до суду від відповідача надійшла заява про перенесення судового засідання.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 17.11.2020 відкладено розгляд справи на 10.12.2020.

09.12.2020 до суду електронною поштою від представника позивача надійшло клопотання про відкладення судового засідання, у зв`язку із хворобою представника останнього. Відповідно до вказаного клопотання, представник позивача просить суд призначити наступне судове засідання не раніше ніж через два тижні. Господарський суд відхиляє вказане клопотання представника позивача, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 195 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

Господарським судом розпочато розгляд справи по суті 17.11.2020, тобто тридцяти денний строк розгляду справи по суті спливає 17.12.2020. А представник позивача просить суд призначити наступне судове засідання не раніше ніж через два тижні. Відтак, Господарський суд не може відкласти розряд справи на два тижні, оскільки тоді судом буде перевищенню строк розгляду справи.

10.12.2020 в судове засідання представники сторін не з`явились.

В судовому засіданні, яке відбулося 10.12.2020 здійснено розгляд справи по суті.

Господарський суд констатує, що сторони мали реальну можливість надати всі існуючі докази в обґрунтування своїх позовних вимог та заперечень суду першої інстанції.

Судовий процес, враховуючи неявку представників сторін та на виконання статті 222 Господарського процесуального кодексу України, не фіксувався за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні, яке відбулося 10.12.2020, в порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, беручи до уваги, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, а є результатом оцінки належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, надаючи оцінку зібраним у справі доказам в цілому, і кожному доказу який міститься у справі, окремо, мотивуючи відхилення або врахування кожного доказу, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

22.03.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "МІКОНТ" (далі - Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Першотравенський ремонтно-механічний завод" (далі - Покупець) укладено договір поставки №8459-ПРМЗ-УМТС-Т (далі -Договір).

Пунктом 1.1. Договору встановлено, що в порядку та на умовах, які передбачені цим договором, Постачальник зобов`язується поставити у власність Покупця продукцію і/або обладнання виробничо-технічного призначення (далі - Продукція), в асортименті, кількості, в рядки, за ціною і з якісними характеристиками, узгодження сторонами в даному договорі і Специфікаціях, що є невід`ємними частинами до цього договору.

Покупець зобов`язаний прийняти та оплатити продукцію, що поставляється в його власність Продукцію відповідно до умов цього договору. (пункт 1.2. Договору).

Загальна сума договору визначається загальною сумою всіх специфікацій, які є невід`ємною частиною цього договору. У разі відхилення кількості фактично поставленої Продукції від узгодженого до постачання кількості, загальна вартість договору, змінюється пропорційно кількості фактично поставленої Продукції з розрахунку її ціни, зазначеної у відповідних Специфікаціях до Договору. У будь-якому випадку, загальна орієнтована сума договору не повинна перевищувати 5 000 000,00 без ПДВ на дату укладення договору. Сума Договору може бути збільшена шляхом підписання сторонами відповідного Додаткової угоди після отримання дозволу уповноваженої на те органу управління Покупця. (пункт 5.1. Договору).

Пунктом 5.4. Договору встановлено, що розрахунки за поставлену Постачальником Продукцію за цим Договором здійснюються Покупцем шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника протягом 5 (п`яти) робочих днів з 14 (чотирнадцятого) календарного дня з дати поставки відповідної Продукції на підставі отриманого Покупцем рахунку і за умови надання Постачальником належним чином оформленої податкової накладної, а також документів передбачених розділом 4 цього договору. Датою оплати вважається дата списання грошових коштів з поточного рахунку Покупця.

У разі несвоєчасної оплати продукції, Покупець, за письмовою вимогою Постачальника, сплачує Постачальнику неустойку у вигляді пені, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення оплати від вартості своєчасно не сплаченої продукції, але не більше 5% від вартості своєчасно несплаченої продукції. (пункт 6.8. Договору).

Даний договір може бути скріплений печатками сторін, вступає в силу з дати його підписання уповноваженими представниками сторін. Сторони дійшли згоди, що у випадку належного виконання обома сторонами своїх зобов`язань, строк дії договору встановлюється до 31.12.2020 року включно. (пункт 8.1. Договору)

Так, на виконання умов договору Позивач поставив відповідачу Продукцію - Перетворювач ПНГ-ТПП-2000/12-1300-УХЛ4 в кількості 4 одиниці та Перетворювач ПНГ-ТПП-2000/24-0300-УХЛ4 в кількості 2 одиниць на загальну суму 770 880.00 грн., у т.ч. ПДВ, що підтверджується видатковою накладною № 55 від 05.11.2019 р. та нарядом № 746 від 31.10.2019 р. на отримання цінностей. Вказана видаткова накладна підписана та скріплена печатками сторін без зауважень та заперечень до них.

Відповідач розрахувався з позивачем за поставлений товар на загальну суму 770 880,00грн., а саме:

- 17.07.2020 на поточний рахунок позивача від відповідача надійшли 50 000,00грн. (платіжне доручення №1642169 від 17.07.2020);

- 24.07.2020 на поточний рахунок позивача від відповідача надійшли 55 600,00грн. (платіжне доручення №1649820 від 24.07.2020);

- 29.07.2020 на поточний рахунок позивача від відповідача надійшли 665 280,00грн. (платіжне доручення №1653965 від 29.07.2020).

Господарський суд констатує, що відповідач розрахувався з позивачем за Договором №8459-ПРМЗ-УМТС-Т від 22.03.2019 із порушенням строків встановлених пунктом 5.4. вказаного Договору.

Господарський суд прийшов до висновку про закриття провадження в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 770 880,00 грн. відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Відповідно до положень статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з частиною 2 статті 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до частини 1 статті 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання, згідно з частини 2 статті 217 та частини 1 статті 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частини 6 статті 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

У разі несвоєчасної оплати продукції, Покупець, за письмовою вимогою Постачальника, сплачує Постачальнику неустойку у вигляді пені, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення оплати від вартості своєчасно не сплаченої продукції, але не більше 5% від вартості своєчасно несплаченої продукції. (пункт 6.8. Договору).

Позивачем нараховано пеню у сумі 38 544,00грн. за загальний період з 27.11.2019 по 30.04.2020.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок, Господарський суд встановив, що останній відповідає чинному законодавству України, дійсним обставинам справи та не містить арифметичних помилок.

Відтак, Господарський суд дійшов висновку, що позовна вимога щодо стягнення з відповідача пені в сумі 38 544,00грн. підлягає задоволенню.

Відповідачем заявлено клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій.

Відповідно до статті 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Згідно з частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Зі змісту зазначених норм вбачається, що зменшення розміру заявленої до стягнення пені є правом суду, а за відсутності переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені та штрафу.

Здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, суд забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

Дослідивши матеріали справи та врахувавши те, що відповідач розрахувався з позивачем за наданий товар та відсутність заперечень з боку позивача, Господарський суд вважає за доцільне зменшити суму пені на 50 %.

Таким чином, Господарський суд дійшов висновку, що позовна вимога щодо стягнення з відповідача пені підлягає часткову задоволенню у розмірі в сумі 19 272,00грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем нараховано відповідачу 3% річних за загальний період з 27.11.2019 по 16.07.2020 у сумі 15 039,00грн. та інфляційні втрати за загальний період з січня 2020 по червень 2020 у сумі 9 250,56грн.

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, приходить до висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 15 039,00грн. та інфляційних втрат у розмірі 9 250,56грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо посилання відповідача на порушення позивачем умов договору в частині порушення строків реєстрації податкових накладних, то суд не приймає ці заперечення до уваги оскільки це не є підставою для відмови у розрахунку за поставлений товар.

Статтею 129 Конституції України визначено принципи рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, як однієї з основних засад судочинства.

Отже, будь-яке рішення господарського суду повинно прийматися з дотриманням цих принципів, які виражені також у статтях Господарського процесуального кодексу України.

Згідно статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

За частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (частина 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України покладено на сторони та інших учасників справи, однак, не позбавляє суд. у випадку, передбаченому статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, витребувати у сторони ті чи інші докази.

На підставі статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, встановивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і. відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.

Таким чином, Відповідач не довів, що порушення строків реєстрації податкової накладної є підставою для відмови у розрахунку за поставлений товар.

Відтак, Господарський суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог, а саме пені у розмірі 19 272,00грн., інфляційних втрат у розмірі 9 250,56грн., 3% річних у розмірі 15 039,00грн.

Щодо суми витрат на правничу допомогу.

Також, позивач просив суд про відшкодування на його користь з відповідача витрат на правову допомогу адвоката в розмірі 11 115,50 грн.

Статтею 1 Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. (стаття 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Аналіз наведених норм частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України, а також статті 129 цього Кодексу дає підстави для висновку, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес до справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 Господарського процесуального кодексу України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, - яка вказує на неспівмірність витрат, - доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у пункті 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, пунктах 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, пункті 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, пункті 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 вказано, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

В підтвердження факту понесених позивачем судових витрат, пов`язаних з розглядом даної справи останнім надано наступні документи:

- копію договору № 22/04-20 про надання правової допомоги адвокати від 22.04.2020

року;

- копію акту здачі-приймання послуг № 01 від 30.04.2020 року;

- копію платіжного доручення № 793 від 30.04.2020 року;

- копію акту здачі-приймання послуг № 02 від 11.08.2020 року;

- копію акту здачі-приймання послуг № 03 від 17.09.2020 року;

- копію платіжного доручення № 1596 від 17.09.2020 року;

- копію платіжного доручення № 1349 від 13.08.2020 року;

- копію рахунку № 01 від 30.04.2020 року;

- копію рахунку № 02 від 11.08.2020 року;

- копію рахунку № 03 від 17.09.2020 року;

- копію рахунку № 04 від 02.10.2020 року;

- копію акту здачі-приймання послуг № 04 від 02.10.2020 року;

- копію платіжного доручення № 1698 від 02.10.2020 року;

- копію рахунку № 05 від 20.10.2020 року;

- копію акту здачі-приймання послуг № 05 від 20.10.2020 року;

- копію платіжного доручення № 1793 від 20.10.2020 року.

Договором № 22/04-20 від 22.04.2020 про надання правової допомоги адвоката передбачено, що Адвокат приймає на себе обов`язки надати професійну правничу допомогу (юридичні послуги) щодо стягнення з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ПЕРШОТРАВЕНСЬКИЙ РЕМОНТНО-МЕХАШЧНИЙ ЗАВОД , (код ЄДРПОУ 34245509), заборгованості за поставлений товар, пені за прострочення виконання зобов`язання, інфляційних втрат та трьох процентів річних за договором поставки № 8459-ПРМЗ-УМТС-Т від 18.09.2019р. (пункт 1 Договору).

Орієнтована плата за надання професійної правничої допомоги за цим Договором визначається Сторонами в розмірі 20 000,00 грн., є гонораром Адвокату та остаточно визначається по факту надання послуг. (п. 4 Договору).

Пунктом 5 Договору встановлено, що загальна вартість наданих послуг визначається Сторонами згідно вартості, вказаній в додатку до цього Договору, залежно від обсягу фактично наданої правничої допомоги та вказується в Акті здачі-приймання послуг.

Сторонами у Додатку до цього Договору було встановлено, що вартість конкретної послуги розраховано залежно від норми часу, при цьому вартість послуг за годину роботи Адвоката становить 50 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на дату укладення договору, тобто 1010,50грн.

Господарським судом не приймаються твердження Відповідача, що сума витрат за Актом приймання-передачі послуг № 01 від 30.04.2020р. є штучно збільшеною та необґрунтованою, з огляду на наступне.

Підготовка (складання) позовної заяви без здійснення перевірки наявності підстав для подання позову й повноти матеріалів для його обґрунтування, без перевірки та дослідження первинних документів є неможливим, тому така робота є складовою частиною послуг з підготовки (складання) позовної заяви та обрахована Сторонами загальним розміром витраченого часу.

Заперечення Відповідача, що Позивачем не надано доказів оплати послуг за Актом здачі-приймання послуг № 02 від 11.08.2020 р. спростовується наданням до суду платіжного доручення № 1349 від 13.08.2020 р. про оплату правничої допомоги в сумі 2 526,25грн.

Господарський суд констатує, що до складу витрат на правову допомогу адвоката згідно Акту приймання-передачі послуг № 01 від 30.04.2020 р., № 02 від 11.08.2020 р., № 03 від 17.09.2020 р. Позивачем було включено дійсні та фактично понесені витрати, необхідність понесення яких обумовлено конкретними обставинами справи та розмір яких підтверджено умовами укладеного з адвокатом Договору № 22/04-20 від 22.04.2020 р., які є реальними, необхідними для здійснення захисту порушених прав ТОВ НВП МІКОНТ .

Відповідач контррозрахунок витрат на професійну правничу допомогу не надав.

З огляду на викладене, враховуючи подані позивачем докази щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, оцінюючи пов`язаність цих витрат з розглядом справи; пропорційність до предмета спору, порядок обчислення гонорару, порядок його сплати, Господарський суд прийшов до висновку про задоволення заяви позивача.

Таким чином, господарський суд вирішив задовольнити заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО "М1КОНТ" та покласти на відповідача понесені позивачем витрати на оплату професійної правничої допомоги у розмірі 11 115,50 грн.

Відповідно до вимог ст. 129 ГПК України судовий збір покласти на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 46, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 124, 129, 130, 233, 236-238, 240, 241, п. 17.5 розділу XI Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО "МІКОНТ" про відкладення розгляду справи - відмовити.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО "МІКОНТ" (69089, м. Запоріжжя, вул. Піщана, буд. 3; код ЄДРПОУ 32040463) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРШОТРАВЕНСЬКИЙ РЕМОНТНО-МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД" про стягнення основної заборгованості у розмірі 770 880,00грн., пені у розмірі 38 544,00грн., інфляційні втрати у розмірі 5 396,16грн., 3% річних у розмірі 9 620,58грн. - задовольнити частково.

Закрити провадження в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 770 880,00 грн. відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Першотравенський ремонтно-механічний завод" про зменшення розміру штрафних санкцій - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРШОТРАВЕНСЬКИЙ РЕМОНТНО-МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД" (52800, Дніпропетровська область, м. Першотравенськ, вул. Шахтарської слави, буд. 7; код ЄДРПОУ 34245509) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО "МІКОНТ" (69089, м. Запоріжжя, вул. Піщана, буд. 3; код ЄДРПОУ 32040463) пеню у розмірі 19 272,00 грн. (дев`ятнадцять тисяч двісті сімдесят дві грн. 00 коп.), інфляційні втрати у розмірі 15 417,60 грн. (п`ятнадцять тисяч чотириста сімнадцять грн. 60 коп.), 3% річних у розмірі 15 039,00 грн. (п`ятнадцять тисяч тридцять дев`ять грн. 00 коп.), судовий збір у розмірі 2 102,00 грн. (дві тисячі сто дві грн. 00 коп.), та витрати на професійну правову допомогу у розмірі 11 115,50 грн. (одинадцять тисяч сто п`ятнадцять грн. 50 коп.).

Наказ видати після набрання рішенням законної сили

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення. Апеляційна скарга подається до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області.

Відповідно до п. 17.5 Розділу ХІ Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення складено та підписано 21.12.2020.

Суддя Н.Е. Петренко