Рішення

від 21.12.2020 по справі 906/1373/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" грудня 2020 р. м. Житомир Справа № 906/1373/20

Господарський суд Житомирської області у складі: судді Соловей Л.А.

при секретарі судового засідання: Пеньківській О.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: Тартачник Ю.М., ордер серія АМ 1006398 від 20.11.20;

від відповідача: не з`явився;

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу

за позовом Дочірнього підприємства "Коростенський лісгосп АПК" Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Житомироблагроліс" Житомирської обласної ради (м.Коростень Житомирської області)

до Приватного підприємства "Павітол" (м.Житомир)

про стягнення 36811,45грн

Дочірнє підприємство "Коростенський лісгосп АПК" Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Житомироблагроліс" Житомирської обласної ради звернулось до Господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з Приватного підприємства "Павітол" 36811,45грн заборгованості, яка виникла на підставі договору купівлі-продажу №48 від 15.01.18, з яких: 30953,64грн основного боргу, 3743,81грн інфляційних та 2114,00грн 3% річних.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору купівлі-продажу №48 від 15.01.18 в частині проведення розрахунків за передану у власність лісопродукцію.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 26.11.20 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін; судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 21.12.20.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач не скористався правом надання відзиву на позовну заяву, представник відповідача в судове засідання не з`явився, про причину неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений вчасно та належним чином, про що свідчить інформація з офіційного сайту ПАТ "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, відправлення за №1000232125822 (копія ухвали суду від 26.11.20 у справі №906/1373/20), надіслане відповідачу, станом на 05.12.20 вручено адресату за довіреністю (а.с.36).

Заяв про відкладення судового засідання на адресу суду не надходило.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений ст.165 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

15.01.18 між Дочірнім підприємством "Коростенський лісгосп АПК" Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Житомироблагроліс" Житомирської обласної ради (продавець, позивач) та Приватним підприємством "Павітол" (покупець, відповідач) укладено договір №48 купівлі-продажу лісопродукції (а.с.11-12), за умовами якого продавець зобов`язується поставити та передати у власність покупцю дров`яну деревину для технологічних потреб, а покупець зобов`язується прийняти лісопродукцію та оплатити її на умовах даного договору (п.1.1 договору).

Згідно із п.2.2 договору загальна кількість лісопродукції 300,00куб. метрів.

Пунктом 5.1 договору передбачено, що оплата за товар проводиться покупцем на умовах 100% попередньої оплати за кожну заявлену партію лісопродукції по банківським реквізитам продавця вказаним у договорі.

Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до моменту остаточного виконання, але в будь-якому випадку до 31.03.18, якщо жодна із сторін не вимагає розірвання договору (п.10.1 договору).

Протоколом погодження договірної ціни сторони погодили найменування продукції - дров`яна деревина для технологічних потреб хвойних порід діам.8 і б.,L-1,25м і кр. (сухостійна); ціна без ПДВ - 610,00 грн за 1 м.куб (а.с.13).

На виконання умов договору купівлі-продажу №48 від 15.01.18 позивач здійснив поставку товару на суму 32797,80грн, що підтверджується товарно-транспортною накладною №033081 від 10.08.18 (а.с.15).

Однак відповідач в повній мірі не виконав зобов`язання щодо проведення розрахунків за отриманий товар.

Внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов`язань, за останнім утворилась заборгованість перед позивачем за поставлений товар на підставі договору купівлі-продажу №48 від 15.01.18 у розмірі 30953,64грн.

02.05.19 позивач направив на адресу ПП"Павітол" претензію з вимогою сплатити заборгованість, що виникла на підставі договору №48 (а.с.16-18), яку останній залишив без відповіді та задоволення.

За вказаних обставин, позивач звернувся до Господарського суду Житомирської області з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості, яка виникла на підставі договору №48 купівлі-продажу лісопродукції від 15.01.18 у розмірі 36811,45грн, з яких: 30953,64грн основного боргу, 3743,81грн інфляційних та 2114,00грн 3% річних.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази та всі обставини справи, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню повністю виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше осіб, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

Приписами ч.ч.1, 2 ст.193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання, в тому числі підприємці, повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до Закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони.

За своєю правовою природою правовідносини, що склалися між позивачем та відповідачем, є господарськими правовідносинами з купівлі-продажу товару, згідно яких у відповідача, внаслідок передання йому позивачем товару (дров`яна деревина) на загальну суму 32797,80грн, виник кореспондуючий обов`язок оплатити його.

Договором купівлі-продажу передбачено 100% передоплату продукції, втім сторони відійшли від цієї умови договору, оскільки позивач здійснив поставку продукції без передплати з боку відповідача, а останній прийняв її без зауважень.

Згідно ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як передбачено ст.692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Таким чином, оскільки відповідач прийняв поставлену позивачем продукцію, він був зобов`язаний оплатити товар після його прийняття, що відповідає положенням ст. 692 ЦК України.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Незважаючи на умови договору, відповідач не здійснив відповідних розрахунків у повному обсязі за отриманий товар у встановлені договором строки.

Матеріалами справи підтверджено, що у відповідача станом на день розгляду справи існує прострочення в оплаті отриманого від позивача товару на загальну суму 30953,64грн.

Відповідач не надав суду доказів сплати вказаної заборгованості, доводів позивача не спростував.

За таких обставин, вимоги позивача в частині стягнення основного боргу в сумі 30953,64грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Також позивач просить стягнути з відповідача за порушення виконання грошового зобов`язання відповідно до ст.625 ГПК України 3743,81грн інфляційних та 2114,42грн 3%.

Як унормовано приписами ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом ч.2 ст.625 ЦК України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції а також 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.

Перевіривши за допомогою калькулятора сертифікованої комп`ютерної програми інформаційно-правового забезпечення "ЛІГА:ЗАКОН" розрахунок інфляційних та 3% річних суд дійшов висновку, інфляційні у сумі 3743,81грн та 3% у розмірі 2114,00грн нараховані обґрунтовано та підлягають задоволенню.

Згідно зі ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно ст.ст.13, 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести належними і допустимими доказами ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч.1 ст. 76 ГПК України).

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст.77 ГПК України).

Відповідач доказів сплати заборгованості не надав, доводів позивача не спростував.

За таких обставин, позовні вимоги обґрунтовані, заявлені відповідно до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, наявними в матеріалах справи, та підлягають задоволенню на суму 36811,45грн, з яких: 30953,64грн основного боргу, 2114,00грн 3% річних та 3743,81грн інфляційних.

Витрати по сплаті судового збору згідно ст.129 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Позов Дочірнього підприємства "Коростенський лісгосп АПК" Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Житомироблагроліс" Житомирської обласної ради до Приватного підприємства "Павітол" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Павітол" (10003, м.Житомир, вул.Покровська, 73, офіс №1, код ЄДРПОУ 41737485)

на користь Дочірнього підприємства "Коростенський лісгосп АПК "Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Житомироблагроліс" Житомирської обласної ради (11500, Житомирська область, м.Коростень, вул.Шевченка, 61, код ЄДРПОУ 30913009)

- 30953,64грн основного боргу;

- 3743,81грн інфляційних;

- 2114,00грн 3% річних;

- 2102,00грн судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Соловей Л.А.

Віддрукувати: 3 прим.

1- в справу

2,3- сторонам (рек. з повід)