Рішення

від 25.11.2020 по справі 908/3604/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 24/3/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.11.2020 Справа № 908/3604/19

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Азізбекян Тетяна Анатоліївна, при секретареві судового засідання Вака В.С., розглянувши у судовому засіданні матеріали справи № 908/3604/19

за позовом: Державної екологічної інспекції у Запорізькій області (вул. Незалежної України, буд. 72А, м. Запоріжжя, 69035, ідентифікаційний код 38025388)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Співдружність Авіа Буд» (вул. Офіцерська, буд. 32, м. Запоріжжя, 69068, ідентифікаційний код 34535784)

про стягнення шкоди в сумі 56686,71 грн.

за участю представників:

ід позивача: Галагуз М.О., довіреність № 01-40/12 від 08.01.2020

від відповідача: Мельніков О.А., адвокат, ордер на надання правової допомоги серія ЗП № 71683 від 19.02.2020

СУТЬ СПОРУ:

Державна екологічна інспекція у Запорізькій області звернулась до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Співдружність Авіа Буд» про стягнення шкоди, завданої державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства, в сумі 56686,71 грн.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.12.2019 позовну заяву передано для розгляду судді Азізбекян Т.А.

Ухвалою суду від 02.01.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/3604/19 за правилами загального позовного провадження. Присвоєно справі номер провадження 24/3/20. Підготовче судове засідання призначено на 27.01.2020.

Ухвалою суду від 27.01.2020 відкладено підготовче засідання на 19.02.2020.

17.02.2020 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (від 13.02.2020), в якому зазначає, в розрахунку збитків за наднормативний викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря позивач посилається на Методику розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферу (номер та дата документа відсутня), яка в базі нормативних документів відсутня. В той же час. на сьогоднішній день чинний Наказ Міністерства охорони навколишнього середовища № 639 від 10.12.2008 про затвердження Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднених речовин в атмосферне повітря . Пунктом 4.1 чинної Методики передбачена формула, за якою розраховується розмір збитків. Одним з коефіцієнтів, які застосовуються є Аі , який визначається як 1/ГДК. Де ГДК середньодобова граничнодопустима концентрація або орієнтовно безпечний рівень впливу. В колонці №6 Розрахунку позивачем наведені дані ГДК або ОБРВ, але жодного нормативного обґрунтування застосування саме наведених розмірів позивачем не надано. Крім того, для розрахунку коефіцієнта Кзі також застосовується значення середньорічної концентрації забруднюючих речовин. При цьому, в розрахунку позивач посилається на лист Запорізького ЦГМ від 12.012018 № 26-13/133. Також зазначає, що в претензії позивач вказує період, за який розрахована сума збитків з 01.03.2018 по 30.09.2018 включно. Таким чином, незрозуміло, як позивач застосовує дані Запорізького ЦГМ за період, який не включає розрахунковий. Звернув увагу на той факт, що згідно офіційних даних Запорізького обласного центра з гідрометеорології, середня концентрація забруднюючих речовин по постах спостережень в кратності ГДК є досить різною. Згідно офіційних даних, розміщених на сайті на посту № 13 взагалі не було допущено перевищення ГДК з фенолу. Отже, на думку відповідача, позивач жодним чином не обґрунтував та не довів розмір шкоди. Просить суд в позові відмовити.

Ухвалою від 19.02.2020 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів та відкладено підготовче засідання на 11.03.2020.

05.03.2020 позивачем надана відповідь на відзив, в якій позивач зокрема наголошує на необґрунтованості аргументів відповідача щодо неправильності застосування Інспекцією даних при здійсненні розрахунку розміру шкоди.

Ухвалою суду від 11.03.2020 відкладено підготовче засідання на 25.03.2020.

Ухвалою суду від 24.03.2020 зупинено провадження у справі № 908/3604/19 до 29.04.2020 та поновлено з 29.04.2020. Підготовче судове засідання призначено на 29.04.2020.

Ухвалою від 27.04.2020 продовжено розгляд підготовчого засідання у справи № 908/3604/19 на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Ухвалою суду від 15.06.2020 підготовче засідання у справі № 908/3604/19 призначено на 04.08.2020.

Ухвалою суду від 04.08.2020 закрито підготовче провадження у справі № 908/3604/19. Призначено справу до судового розгляду по суті на 17.08.2020.

В судовому засіданні оголошено перерву до 14.09.2020, до 23.09.2020, 12.10.2020.

14.09.2020 та 10.11.2020 позивачем надані суду письмові пояснення, в яких заперечує проти доводів відповідача та вважає, що відповідач повинен відшкодувати завдані його протиправними діями шкоду в повному обсязі.

Ухвалою суду від 12.10.2020 судове засідання з розгляду справи № 908/3604/19 по суті перенесено на 20.10.2020.

Ухвалою від 20.10.2020 відкладено розгляд справи по суті, призначено судове засідання на 11.11.2020, яке перенесено на 25.11.2020.

Відповідно до ст. 222 ГПК України здійснювалося повне фіксування судового засідання 25.11.2020 за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Позивач вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позові. В обґрунтування позовних вимог вказує, що Інспекцією з 30.08.2018 по 05.09.2018 проведено планову перевірку дотримання відповідачем вимог природоохоронного законодавства. За результатами перевірки 05.09.2018 складено акт планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства. Перевіркою встановлено, що ТОВ СПІВДРУЖНІСТЬ АВІА БУД здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноваженого органу виконавчої влади, що є порушенням статей 10 та 11 Закону України Про охорону атмосферного повітря . На підставі довідки відповідача від 24.01.2019 №38/19 щодо фактичного часу роботи джерела викидів, відповідно до Методики, сума збитків, заподіяних державі відповідачем за період з 01.03.2018 по 30.09.2018 включно становить 56686,71 грн. Інспекцією на адресу відповідача направлено претензії від 24.04.2019 №1497/12 з вимогою відшкодувати завдану державі шкоду. Однак, відповідач збитки у розмірі 56686,71 грн. не відшкодував, що і стало причиною звернення до суду з позовом до відповідача про стягнення шкоди.

Відповідач проти позову заперечує, свою правову позицію виклав у відзиві на позовну заяву. Просить суд в позові відмовити.

В засіданні 25.11.2020 судом, в порядку ст. 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Суд повідомив строк виготовлення повного тексту рішення та роз`яснив порядок і строк його оскарження.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд

УСТАНОВИВ:

Наказом Державної екологічної інспекції у Запорізькій області № 359 від 28.08.2018 «Про проведення планової перевірки» наказано організувати проведення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства ТОВ «Співдружність Авіа Буд» у період з 30.08.2018 по 05.09.2018.

28.08.2018 Державною екологічною інспекцією у Запорізькій області видано направлення № 299 на проведення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства ТОВ «Співдружність Авіа Буд» . Підстава для здійснення перевірки: план здійснення заходів державного нагляду (контролю) Державної екологічної інспекції України на 2018 рік.

Державною екологічною інспекцією у Запорізькій області у період з 30.08.2018 по 05.09.2018, відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» , проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства Товариством з обмеженою відповідальністю «Співдружність Авіа Буд» .

За результатами вказаної перевірки 05.09.2018 складено акт планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства.

Перевіркою встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Співдружність Авіа Буд» здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноваженого органу виконавчої влади, що є порушенням ст.ст. 10, 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» .

Відносно посадової особи ТОВ «Співдружність Авіа Буд» складено Протокол № 008289 від 03.09.2018 про адміністративне правопорушення щодо порушення ст. ст. 10, 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» та зазначено, що унаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства державі заподіяна шкода, яка буде розрахована.

Постановою про накладення адміністративного стягнення від 06.09.2018 було притягнуто до адміністративної відповідальності посадову особу відповідача - начальника виробництва ТОВ «Співдружність Авіа Буд» .

З метою усунення порушень природоохоронного законодавства, виявлених під час проведення заходу державного нагляду (контролю), відповідачу надано припис №011/053/359/05 від 12.09.2018.

11.09.2018 ТОВ «Співдружність Авіа Буд» видано дозвіл № 2310137500-207на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

На підставі листа ТОВ «Співдружність Авіа Буд» від 24.01.2019 №38/19 щодо фактичного часу роботи джерела викидів, згідно з приписами Методики розрахунку розмірів відшкодування в атмосферне збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин повітря, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008 № 639, розраховано сума заподіяних з боку відповідача державі збитків за період з 01.03.2018 по 30.09.2018 включно, яка становить 56686,71 грн.

Претензією № 1497/12 від 24.04.2019 позивач пропонував ТОВ «Співдружність Авіа Буд» відшкодувати заподіяну державі шкоду у розмірі 56686,71 грн в добровільному порядку та про результати розгляду претензії повідомити у місячний строк у письмовій формі. Разом з претензіями відповідачу наданий розрахунок збитків.

Оскільки, відповідач збитки у розмірі 56686,71 грн не відшкодував, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Згідно з частиною третьою статті 16 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» державними органами управління в галузі охорони навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів є центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища та інші державні органи.

Компетенцію центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, визначено у статті 202 вказаного Закону, до якої зокрема належить організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами-нерезидентами вимог природоохоронного законодавства.

Частиною другою статті 1 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» передбачено, що Кабінет Міністрів України здійснює виконавчу владу безпосередньо та через міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, Раду Міністрів Автономної Республіки Крим та місцеві державні адміністрації, спрямовує, координує та контролює діяльність цих органів.

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 № 275, Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністраекології та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Держекоінспекція відповідно до покладених на неї завдань пред`являє претензії про відшкодування шкоди, збитків і витрат, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції, та розраховує їх розмір, звертається до суду з відповідними позовами (підпункт 8 пункту 4 Положення).

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну екологічну інспекцію у Запорізькій області (далі - Інспекція, Позивач), затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 22.11.2018 № 249 (далі - Положення), Державна екологічна інспекція у Запорізькій області є територіальним органом Державної екологічної інспекції України.

Таким чином, позивач мав право на проведення спірної перевірки.

Відповідно до ст. 10 Закону України Про охорону атмосферного повітря підприємства, установи, організації та громадяни суб`єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов`язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов`язані: здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо.

Згідно приписів ст. 11 Закону України Про охорону атмосферного повітря викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб`єкту господарювання.

У відповідності до ст. 33 Закону України Про охорону атмосферного повітря особи, винні у викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноважених на те органів виконавчої влади відповідно до закону несуть відповідальність згідно з законом.

Статтею 34 Закону України Про охорону атмосферного повітря передбачено, що шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню у порядку та розмірах, встановлених законом.

У відповідності до приписів статей 68, 69 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Статтею 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлений принцип необхідності повної компенсації заподіяної шкоди внаслідок порушення природоохоронного законодавства.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Згідно зі статтею 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як неправомірність поведінки особи; вину заподіювача шкоди; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.

Наявність всіх зазначених умов є обов`язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.

З урахуванням вищевикладених обставин суд дійшов висновку, що матеріалами справи доведено, що у діях відповідача вбачається наявність всіх елементів складу правопорушення, необхідних для застосування такої міри відповідальності як відшкодування шкоди (збитків):

1) протиправність поведінки, яка полягає у порушенні правових норм, статей 10 та 11 Закону України Про охорону атмосферного повітря ;

2) наслідком діяльності відповідача, що пов`язана зі здійсненням викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу, закон визначає спричинення шкоди;

3) причинний зв`язок між протиправною поведінкою і шкодою полягає в тому, що протиправна поведінка завжди передує в часі шкідливому результату, що настав, а шкідливий результат є наслідком саме цієї протиправної поведінки. Відповідач, в процесі своєї діяльності здійснив викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря без спеціального дозволу, в порушення статей 10 та 11 Закону України Про охорону атмосферного повітря , спричинивши державі шкоду (причинно-наслідковий зв`язок);

4) вина відповідача полягає у здійсненні викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноваженого органу виконавчої влади.

Стосовно аргументів відповідача, наведених у відзиві на позовну заяву суд зазначає таке.

Порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів, забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами суб`єктів господарювання врегульовані Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, Затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 0.12.2008 №639.

Згідно з пп 2.1.2. п. 2.1. Методики наднормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря, зокрема, вважаються викиди забруднюючих речовин, на які відсутній дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, включаючи окремі забруднюючі речовини, ;викиди яких підлягають регулюванню відповідно до законодавства.

Пунктом 2.7. Методики передбачено, що розрахункові методи визначення наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне : повітря та об`ємної витрати газопилового потоку застосовуються у випадках викиду забруднюючих речовин від джерел викидів, які здійснюються без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами суб`єктів господарювання.

Згідно з пунктом 3.6. Методики, розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне, повітря від джерела: викиду, який здійснюється без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, здійснюється за параметрами джерела викиду (джерела утворення), зафіксованими у відповідній документації суб`єкта господарювання (матеріали інвентаризації стаціонарних джерел викидів, технологічні регламенти виробництва, режимні карти роботи паливовикористовувального обладнання, питомі викиди (показники емісії), дані державних статистичних спостережень з охорони атмосферного повітря за формою №2-ТП (повітря), або згідно з методиками для розрахунків маси викидів забруднюючих речовин за час роботи джерела без дозволу на викиди.

Відповідно до пункту 3.6 зазначеної Методики в редакції, чинній на момент проведення перевірки, визначено можливість проведення розрахунку збитків за спеціальною формулою, якщо є відомими параметри джерела викиду (джерела утворення), зафіксовані у відповідній документації суб`єкта господарювання (матеріалах інвентаризації стаціонарних джерел викидів, технологічних регламентах виробництва, режимних картах роботи паливовикористовувального обладнання, питомі викиди (показники емісії), дані державних статистичних спостережень з охорони атмосферного повітря за формою №2-ТП (повітря), або згідно з методиками для розрахунків маси викидів забруднюючих речовин за час роботи джерела без дозволу на викиди.

Використання Інспекцією звіту з інвентаризації викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел ТОВ Співдружність Авіа Буд та листування з відповідачем є одним із джерел отримання необхідної інформації для розрахунку завданих збитків згідно з пунктом 3.6. Методики, що виключає необхідність проведення лабораторних вимірювань та розрахунку збитків згідно з пунктом 3.7. цієї Методики.

З викладеного вбачається, що розрахунок Інспекцією 56 686,71 грн. збитків, завданих державі відповідачем здійснено розрахунковим методом, твердження відповідача про зворотне є необґрунтованими та не мають жодного правового значення.

Згідно з п. 3.11 Методики розрахунок розмірів відшкодування збитків час роботи джерела в режимі наднормативного викиду визначається з моменту вчинення порушення до моменту його усунення, з урахуванням фактично відпрацьованого часу.

Також необґрунтовані аргументи відповідача щодо неправильності застосування Інспекцією даних при здійсненні розрахунку розмиру шкоди.

Обґрунтування застосування відповідних формул згідно положень Методики зазначено у самому розрахунку розміру шкоди.

Так, зокрема коефіцієнт, що залежить від рівня забруднення атмосферного повітря населеного пункту і-тою забруднюючою речовиною (Кзі), визначається за формулою: Кзі= РоВІ / ГДКсді. Де РоВІ середньорічна концентрація і-тої забруднюючої речовини за даними прямих інструментальних вимірів на стаціонарних постах за попередній рік, мг/куб.м (формула 15, пункт 4.4. Методики), про що інспекції було надано інформацію за 2017 рік Запорізьким ЦГМ згідно листа від 12.01.2018 №26-13/138.

Доводи відповідача щодо необхідності взяття в розрахунку розміру шкоди коефіцієнт, що залежить від рівня забруднення атмосферного повітря району м. Запоріжжя, а не м. Запоріжжя в цілому, як населеного пункту є необґрунтованими.

Діюче законодавство України встановлює, що на території України існують міські і сільські населені пункти. До міських належать міста республіканського, обласного, районного підпорядкування і селища міського типу, до сільських - села і селища незалежно від їх адміністративної підпорядкованості. Зазначене також повідомляється у листі-роз`ясненні Міністерства юстиції України від 27.01.2016 №27/13/32-16. ?

Положення методики (формула 15, пункт 4.4. Методики) визначає коефіцієнт, що залежить від рівня забруднення атмосферного повітря населеного пункту, яким є м. Запоріжжя, а не окремі його райони.

Отже, доводи відповідача, в частині необґрунтованості застосування Інспекцією коефіцієнту, що залежить від рівня забруднення атмосферного повітря населеного пункту і-тою забруднюючою речовиною (Кзі), є необґрунтованими.

Щодо застосування середньодобових граничнодопустимих концентрацій або орієнтовно безпечний рівень впливу (ОБРВ) і-тої забруднюючої речовини, мг/куб.м. згідно формули Кзі =р ві ІГДКСДі , формула 15 Методики, то за інформацією Головного управління Держсанепідслужби в Запорізькій області наданої листом від 28.04.2015 № 023-14/1194 вичерпний список Гранично допустимі концентрації хімічних і біологічних речовин в атмосферному повітрі населених місць затверджені т.в.о. головного державного санітарного лікаря України 03 березня 2015 року та розміщені на офіційному сайті Держсанепідслужби України. В частині застосування орієнтовно безпечного рівня впливу і-тої забруднюючої речовини використано постанову Держсанепідслужби України від 15.04.2013 № 9 Про затвердження значень гігієнічних нормативів хімічних речовин в атмосферному повітрі населених місць .

Зазначені показники було застосовано Інспекцією при здійсненні розрахунку розміру шкоди згідно положень Методики.

Щодо визначення коефіцієнту, що враховує територіальні соціально-екологічні особливості (Кт), слід зазначити, що Методикою встановлено залежність даного значення від чисельності мешканців населеного пункту, його народногосподарського значення населеного пункту і розраховується за формулою 14 Методики Кт=Кнас*Кф. Коефіцієнт Кнас- залежить від чисельності жителів населеного пункту та визначається згідно з додатком 1 Методики та складає 1,55 для населеного пункту з чисельністю населення від 500,1 тисяча осіб до 1 мільйона осіб. Місто Запоріжжя відноситься до населених пунктів з чисельністю населення від 500,1 тисяча осіб до 1 мільйона осіб, тому при розрахунку розміру шкоду правомірно застосовано значення коефіцієнту Кнас 1,55, що відповідає нормативним положенням Методики.

Стосовно аргументи відповідача про незрозумілість йому порядку здійснення розрахунку завданої шкоди, то відповідачем не надано пояснень, доказів та обґрунтування доводів на їх підтвердження щодо необґрунтованості здійсненного посадовими особами Інспекції розрахунку шкоди. Відповідачем не спростовано факту вчиненого порушення вимог природоохоронного законодавства. Доказів необґрунтованості здійсненого Інспекцією розрахунку розміру шкоди або іншого розрахунку відповідачем не надано.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (справа «Руїс Торіха проти Іспанії» ).

Відповідно до ст. ст. 7, 13 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

За приписами статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. ст. 73, 77 ГПК України).

Згідно ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищенаведене та те, що судом встановлено наявність всіх складових правопорушення, а саме, факт неправомірної поведінки відповідача, наявність шкоди (збитки в розмірі 56686,71 грн.) та наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою та шкодою, адже шкода виступає об`єктивним наслідком поведінки відповідача через недотримання вимог природоохоронного законодавства; самої шкоди. Відповідач відсутність своєї вини належними доказами не спростував.

Доказів сплати суми шкоди відповідачем суду не надано.

Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 129, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Державної екологічної інспекції у Запорізькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Співдружність Авіа Буд» задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Співдружність Авіа Буд» (вул. Офіцерська, буд. 32, м. Запоріжжя, 69068, ідентифікаційний код 34535784) шкоду, завдану державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства у розмірі 56 686 (п`ятдесят шість тисяч шістсот вісімдесят шість) грн 71 коп. та перерахувати за такими реквізитами: отримувач - Управління Державної казначейської служби України у Шевченківському районі м. Запоріжжя/Шевченківський район м. Запоріжжя; р/р № UА258999980000033110331008009; код за ЄДРПОУ 38025367; МФО 899998; код бюджетної класифікації 24062100, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Співдружність Авіа Буд» (вул. Офіцерська, буд. 32, м. Запоріжжя, 69068, ідентифікаційний код 34535784) на користь Державної екологічної інспекції у Запорізькій області (69035, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, 72а на р/р UA498201720343160002000081154, код ЄДРПОУ 38025388, банк ОПЕРУ Державного казначейства України) судовий збір в розмірі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн 00 коп.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 22.12.2020.

Суддя Т.А. Азізбекян