Рішення

від 22.12.2020 по справі 908/2717/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 32/145/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.12.2020 Справа № 908/2717/20

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Колодій Н.А., розглянувши в письмовому позовному провадженні без виклику представників сторін справу:

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-НВ» (03170, м. Київ, вул. Перемоги, буд. 20)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ІН-ТАЙМ ФРАНЧАЙЗІНГ" (69063, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 17 )

про стягнення 226551,40 грн.

Без виклику представників сторін

СУТЬ СПОРУ:

23.10.2020 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява вих. б/н від 15.10.2020 (вх. № 2938/08-07/20 від 23.10.2020) Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-НВ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІН-ТАЙМ ФРАНЧАЙЗІНГ» про стягнення 226551,40 грн., які складаються з 193764,46 грн. заборгованості за договором суборенди № 3 від 27.12.2019, пені в сумі 6728,97 грн. та 48 % річних в сумі 26057,97 грн.

Також, позивач просить стягнути з відповідача на користь позивача 3398,27 грн. судового збору та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 22500,00 грн.

Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.10.2020 справу № 908/2717/20 за вище вказаною позовною заявою розподілено судді Колодій Н.А.

Ухвалою суду від 28.10.2020 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/2717/20, присвоєний номер провадження 32/145/20, постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Ухвала суду від 28.10.2020 про відкриття провадження у справі № 908/2717/20, яка направлялася на зазначену адресу відповідача, повернулася на адресу Господарського суду Запорізької області без вручення, з відміткою поштового відділення за закінченням терміну зберігання .

Згідно зі ст. 93 ЦК України місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до Витягу (безкоштовного) з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, юридичною адресою Товариства з обмеженою відповідальністю "ІН-ТАЙМ ФРАНЧАЙЗІНГ" є: 69063, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 17, що відповідає юридичній адресі відповідача, зазначеній у позовній заяві.

Нормами Господарського процесуального кодексу України визначено, що учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає. (ч. 7 ст. 120 ГПК України ).

В постанові Верховного Суду від 08.04.2019 у справі № 922/2887/16 викладена правова позиція, що сам лише факт не отримання скаржником кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, вказує на суб`єктивну поведінку сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що неотримання ухвали суду у даній справі відповідачем та повернення її до суду з відповідною відміткою є наслідком діяння (бездіяльності) відповідача щодо її належного отримання та неповідомлення суду про зміну свого місцезнаходження, тобто його власною волею.

Отже, суд вважає, що ним вжито достатньо заходів для повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі № 908/2717/20.

Судом також враховано, що відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні у справі Пономарьов проти України від 03.04.2008, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Таким чином, не лише на суд покладається обов`язок належного повідомлення сторін про час та місце судового засідання, але й сторони повинні вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Про хід розгляду справи відповідач міг дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України Єдиний державний реєстр судових рішень ://reyestr.court.gov.ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України Про доступ до судових рішень № 3262-IV від 22.12.2005 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.

У відповідності до частин 2 і 3 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву. (ч., ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України ).

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.

Згідно ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 28.10.2020 у справі № 908/2717/20 відповідачу запропоновано у відповідності ст. ст. 165, 251 ГПК України, подати відзив на позовну заяву і всі можливі докази у підтвердження його заперечень проти позову або його визнання.

Відзив на адресу суду від відповідача у зазначений в ухвалі суду від 28.10.2020 у справі № 908/2717/20 процесуальний строк для подачі відзиву не надійшов, як і будь-яких клопотань чи заяв до суду від відповідача не надходило, правову позицію у справі не висловив.

Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

За таких обставин, суд визнав наявні в матеріалах справи № 908/2717/20 письмові докази достатніми для всебічного, повного та об`єктивного розгляду спору.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення - 22.12.2020.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ :

Позов мотивовано тим, що 27.12.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю АГРО-НВ (позивач, орендар) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ІН-ТАЙМ ФРАНЧАЙЗІНГ" (відповідач, суборендар) був укладений договір суборенди № 3 (надалі- Договір).

Відповідно до п. 1.1 договору, Орендар (позивач) передає, а Суборендар (відповідач) приймає у тимчасове платне користування нежитлове приміщення - склад № 3 загальною площею 1181,8 кв м. та кімнату у будівлі КПП № 3 загальною площею 52. 4 кв.м. за адресою м. Кривий ріг, вул. Окружна, буд. 14, (далі- приміщення). Приміщення передається в суборенду з усіма існуючими лініями комунікацій, обладнанням та пристроями, які безпосередньо в ньому знаходяться (за їх наявності) за актом приймання - передачі, який є невід`ємною частиною Договорів. Перелік ліній комунікацій, обладнання та пристроїв, які передаються разом із приміщенням наведений в Акті приймання - передачі приміщення.

Договір набирає чинності з 01.01.2020 та діє 31 грудня 2020 року. Використання суборендарем приміщення відповідно до цілей цього Договору та нарахування суборендної плати, починається з дня приймання приміщення суборендарем за актом приймання - передачі, який є невідємною частиною Договору (п. 2.1 Договору).

Як свідчать матеріали справи, 27 грудня 2019 між сторонами було підписано Акт приймання передачі приміщення до Договору суборенди № 3 від 27.12.2019, відповідно до якого орендар передав, а суборендар прийняв приміщення в суборенду в задовільному стані.

Згідно п. 2.2 Договору визначено, що строк суборенди починає свій перебіг в момент отримання суборендарем Приміщення за відповідним актом приймання -передачі та закінчується в момент припинення/закінчення строку дії цього договору. Повернення суборендарем приміщення орендарю оформляється Актом приймання-передачі, який підписується уповноваженими представниками сторін і з моменту такого підписання є невід`ємною частиною Договору.

Суборендар зобов`язаний повністю звільнити приміщення та передати його орендарю на дату припинення цього Договору, відповідно до п. 11.3. або на дату набуття чинності рішення суду щодо розірвання/припинення цього договору в судовому порядку (пп. b) п. 11.4).

Рішенням господарського суду Запорізької області від 12.08.2020 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-НВ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІН-ТАЙМ ФРАНЧАЙЗІНГ" було задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІН-ТАЙМ ФРАНЧАЙЗІНГ" основний борг із суборендної плати в сумі 148104 грн. 00 коп. за період з грудня 2019 по березень 2020, пеню в сумі 5 282 грн. 78 коп. та відсотки річних в сумі 11 751 грн. 20 коп., витрати зі сплати судового збору в сумі 2477 грн. 07 коп., витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10000 (десять тисяч) грн. 00 коп. Також, було розірвано Договір суборенди № 3 від 27.12.2019 укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРО-НВ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ІН-ТАЙМ ФРАНЧАЙЗІНГ" та зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "ІН-ТАЙМ ФРАНЧАЙЗІНГ" повернути з тимчасового користування Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-НВ", нежитлове приміщення - склад № 3 загальною площею 1181,8 кв.м. та кімнату у будівлі КПП № 3 загальною площею 52,4 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Окружна, буд. 14.

Рішення у справі № 908/1028/20 не було оскаржено в апеляційному порядку та набрало законної сили 08.09.2020.

Позивач в позові вказує, що відповідач не виконав належним чином впродовж дії Договору (до 08.09.2020) взяті на себе зобов`язання щодо своєчасного перерахування суборендної плати, відтак в нього виникла заборгованість по вказаним платежам за період з квітня 2020 року по 07 вересеня 2020 року (по дату розірвання договору) на загальну суму 193764,46 грн., яку позивач і намагається стягнути.

Згідно з п. п. 3.1, 3.2., 3.3 Договору за користування приміщенням встановлюється щомісячна суборендна плата в розмірі, вказаному у Додатку № 1, що є невід`ємною частиною Договору. Розмір суборендної плати на кожний наступний рік підлягає перегляду сторонами до 31 грудня поточного року в якому надаються послуги суборенди. Суборендна плата сплачується суборендарем щомісячно, не пізніше останнього числа місяця в якому надаються послуги з суборенди на підставі виставленого орендарем рахунку незалежно від фактичного використання приміщення, якщо інше не передбачено відповідним додатком до Договору. Неотримання суборендарем відповідного рахунку від орендаря не звільняє суборендаря від здійснення своєчасної оплати суми суборендної плати. Bci та будь-які витрати (в тому числі, але не виключно: електроенергія, опалення, водопостачання та водовідведення, послуги охорони тощо) на утримання приміщення оплачуються орендарем. Суборендар компенсує орендарю ці витрати на підставі окремо виставлених орендарем рахунків, протягом 5ти днів з дня отримання суборендарем відповідного рахунку. Суми компенсації перераховуються за реквізитами, визначеними згідно п. 3.5 договору. На вимогу суборендаря орендар зобов`язаний надати обґрунтований розрахунок сум компенсації .

Суборендна плата повинна сплачуватися суборендарем у безготівковій формі за реквізитами орендаря, що визначені цим договором або за іншими реквізитами, наданими орендарем у письмовому вигляді, при умові, якщо здійснення такої оплати не буде суперечити законодавству України, що визначено у п. 3.5 Договору.

Додатком № 1 до Договору сторони погодили, що загальна вартість суборенди приміщення, яке передається в суборенду та яку суборендар сплачує орендарю за 1 місяць суборенди становить 37026,00 грн. разом із ПДВ (п. 2).

Відповідно до п. 6.2.3. Договору встановлено обов`язок суборендаря своєчасно і в повному обсязі сплачувати суборендну плату та інші платежі відповідно до умов договору.

На виконання умов договору за період з квітня 2020 року по 07 вересня 2020 позивач надав відповідачу послуги з оренди на загальну суму 193764,46 грн., про що свідчить розрахунок заборгованості, а також рахунки на оплату за вказаний період: № 1194 від 01.01.2020 (на суму 37026,00 грн.), № 1195 від 04.05.2020 (на суму 37026,00 грн.), № 1543 від 03.06.2020 (на суму 37026 грн.), № 2163 від 29.07.2020 (на суму 37026,00 грн.), № 2645 від 01.09.2020 (на суму 37026,00 грн.), № 2629 від 07.09.2020 (на суму 8634,46 грн.).

До матеріалів справи також позивачем додано акти виконання робіт (наданих послуг) за період з квітня 2020 по 07 вересня 2020: № 1213 від 30.04.2020 (на суму 37026 грн.), № 1465 від 31.05.2020 (на суму 37026,00 грн.), № 1987 від 30.06.2020 (на суму 37026,00 грн.), № 2880 від 31.07.2020 (на суму 37026,00 грн.), № 3265 від 31.08.2020, № 3563 від 07.09.2020 (на суму 8634,46 грн.).

Вищезначені Акти не підписані відповідачем.

В матеріалах справи міститься докази направлення вищезазначених Актів та рахунків на адресу відповідача, про що свідчить опис вкладення, фіскальні чеки від 01.10.2020 та поштова накладна 5002501086097.

Пунктами 3.6 Договору передбачено, що сторони підписують щомісячно двосторонній Акт про надання послуг, який підтверджує факт суборенди приміщення за відповідний місяць. Підписаний сторонами Акт про надання послуг, з моменту його підписання є невід`ємною частиною договору.

Відповідно до п. 3.6.1 Договору суборендар повинен підписати та провернути орендарю один примірник Акту про надання послуг протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту його отримання від орендаря. У випадку не повернення суборендарем Акту про надання послуг та/або не надання суборендарем мотивованої відмови від підписання Акту у вказаний в даному пункті строк (термін), послуги вважаються наданими належним чином, а Акт про надання послуг таким, що є підписаним з двох сторін.

Згідно з пунктами 8.4 та 8.5 Договору орендар не несе відповідальності перед суборендарем або будь-якою іншою особою за невиконання своїх обов`язків за цим Договором та за будь-які завдані прямі чи непрямі збитки, коли вони є наслідками дії обставин непереборної сили (форс-мажору), зокрема, але не виключно: стихійного лиха, громадських заворушень, урядових дій, обставин крайньої необхідності, інших обставин, що знаходяться поза контролем сторін, якщо сторона, яка підпала під дію форс-мажору робить все можливе для ліквідації впливу таких обставин. Належним підтвердженням настання форс-мажору с довідка Торгово-промислової палати або іншого уповноваженого органу. Якщо дія таких обставин продовжується більш ніж дев`яносто днів, Сторони укладуть відповідну Додаткову угоду до цього договору щодо подальшого виконання його умов.

Пунктом 12.2. сторони домовились, що будь-які повідомлення відповідно до умов цього Договору повинні бути зроблені в письмовій формі й підписані Стороною, яка надає такі повідомлення, або її уповноваженим представником i надсилаються факсом, поштою з повідомленням про вручення або кур`єром за зазначеними далі в цьому Договорі адресами Сторін.

Оцінивши наявні у матеріалах справи документи (докази) суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 3 статті 774 Цивільного кодексу України до договору піднайму застосовуються положення про договір найму.

Частина перша статті 759 ЦК України, як загальна норма права визначає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Стаття 283 ГК України передбачає, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (ч. 5 ст. 762 ЦК України). Статтею 286 ГК України унормовано, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством (ч. 1 ст. 286 ГК України). Орендна плата встановлюється в грошовій формі (ч. 3 ст. 286 ГК України).

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема договорів та інших правочинів.

Відповідно до частин 1-3 статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно до статті 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю АГРО-НВ (позивач, орендар) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ІН-ТАЙМ ФРАНЧАЙЗІНГ" (відповідач, суборендар) був укладений договір суборенди № 3, відповідно до якого п. 3.1. за користування Приміщенням встановлено щомісячну суборендну плату в розмірі, вказаному в Додатку № 1, що є невід`ємною частиною Договору. Відповідно до п. 2 Додатку № 1 до Договору суборенди (копія додається), загальна вартість суборенди Приміщення за 1 місяць суборенди становить - 37 026,00 грн. з ПДВ. Суборендна плата сплачується Суборендарем щомісячно не пізніше останнього числа місяця, в якому надаються послуги з суборенди (п. 3.2. Договору суборенди).

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на те, що внаслідок невиконання відповідачем умов договору суборенди, сума основного боргу за договором складає 193764,46 грн.

Фактичні обставини справи та докази на їх підтвердження свідчать, що відповідач не розрахувався з позивачем за надані послуги суборенди за період з квітня 2020 року по вересень 2020, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість в сумі 193764,46 грн.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

На момент розгляду спору по суті сума основного боргу підтверджена матеріалами справи, не спростована відповідачем та підлягає задоволенню в повному об`ємі.

Частиною 1 статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно частини 3 статті 193 Господарського кодексу України застосування господарських санкцій до суб`єкта, який порушив зобов`язання, не звільняє цього суб`єкта від обов`язку виконати зобов`язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов`язання.

В силу статті 216, частини 1 статті 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання.

Згідно частини 2 статті 217 Господарського кодексу України, у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Статтею 230 Господарського кодексу України до штрафних санкцій віднесено господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня) яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання.

Згідно з частин 1-3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відповідних відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Відповідно п. 8.3. Договору суборенди, у випадку несвоєчасної або не в повному обсязі оплати Суборендарем суборендної плати та/або будь-яких платежів, належних з нього за цим Договором, Суборендар сплачує Орендарю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми прострочених платежів за кожний день прострочення, а також 48% річних від суми заборгованості за весь час прострочення суборендної плати та/або будь-яких платежів, належних до оплати Суборендарем за цим Договором.

Надані позивачем розрахунки пені в сумі 6728,97грн та 48% річних в розмірі 26057,97грн. судом перевірені та встановлено, що сума пені та річних розраховані вірно, вимоги щодо їх стягнення позивачем доведені та підлягають задоволенню.

Отже, проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд вважає позовні вимоги доведеними та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивачем було заявлено клопотання про стягнення з відповідача витрат на надання професійної правничої допомоги в розмірі 22500,00 грн.

З данного приводу суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ч. 1-4 ст. 129 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути спів розмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

В обґрунтування заявленого клопотання, позивач надав копію Договір про надання правової допомоги № АО-0015 від 11.09.2019 у справі 908/2717/20.

Згідно до додаткової угоди, що укладена між Позивачем та Адвокатським об`єднанням ЛЕГАЛЛІТІС до Договору про надання правової допомоги № АО-0015 від 11 вересня 2019 року, розрахована загальна вартість послуг (гонорар).

Позивач поніс при поданні даної позовної заяви витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 22 500,00 грн.

Доказів оплати адвокатських послуг в розмірі 22 500,00 грн. позивачем суду не надано.

Відповідно до ч. 2 та 3 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» , порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції.

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду при розгляді справи № 902/347/18 (Постанова від 22.11.2019) дійшов до висновку, що у розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

Враховуючи те, що відповідач не надав суду клопотання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку, що розмір адвокатських витрат в сумі 22500,00 грн. є співрозмірним, наданому об`єму адвокатських послуг.

Суд дослідивши матеріали даної справи, констатує, що розмір витрат на оплату послуг адвоката співмірний з обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а тому підлягає стягненню в повному обсязі в сумі 22500,00грн.

У статті 237 ГПК України визначено, що при ухваленні рішення суд вирішує як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно зі ст. 129 ГПК України з відповідача слід стягнути суму судового збору в розмірі 3398,27грн. та суму адвокатських послуг в розмірі 22500,00грн.

Керуючись ст.ст. 129, 233, 236 - 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІН-ТАЙМ ФРАНЧАЙЗІНГ" (69063, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 17, код ЄДРПОУ 36065633) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-НВ» (03170, м. Київ, вул. Перемоги, буд. 20, код ЄДРПОУ 32015568) основний борг із суборендної плати в сумі 193764 (сто дев`яносто три тисячі сімсот шістдесят чотири) грн. 46 коп. , пеню в сумі 6728 (шість тисяч сімсот двадцять вісім) грн. 97 коп. та 48 % річних в сумі 26 057 (двадцять шість тисяч п`ятдесят сім) грн. 97 коп., витрати зі сплати судового збору в сумі 3398 (три тисячі триста дев`яносто вісім) грн. 27 коп. , витрати на професійну правничу допомогу в сумі 22 500 (двадцять дві тисячі п`ятсот) грн. 00 коп.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Повне судове рішення складено « 22» грудня 2020 р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Запорізької області, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Н.А. Колодій