Рішення

від 17.12.2020 по справі 909/814/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.12.2020 м. Івано-ФранківськСправа № 909/814/20 Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Кобецької С. М., секретар судового засідання Савчин Т. О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Фінансового управління виконавчого комітету Івано-Франківської міської

ради, вул. Дністровська, буд.28, м. Івано-Франківськ,76015;

представник позивача: адвокат Чекайло Василь Михайлович,

АДРЕСА_1 ;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради,

вул. Грушевського, 21, м.Івано-Франківськ,76004;

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "АТК ПЛЮС",

вул. Б.Хмельницького, буд.73а, м.Івано-Франківськ,76007;

про стягнення 403 999,01грн, з яких: 388 883,55грн - основний борг, 10 939,74грн - пеня,

4 175,72грн - 3% річних.

Представники сторін в судове засідання не з"явились.

ВСТАНОВИВ:

Фінансове управління виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АТК ПЛЮС" про стягнення 403 999,01грн, з яких: 388 883,55грн - основний борг, 10 939,74грн - пеня, 4 175,72грн - 3% річних за неналежне виконання договору про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста №21 від 23.03.2020.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 05.10.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради.

Представник позивача в судове засідання не з`явився про причини неявки суду не повідомив, хоча про дату час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений ухвалою суду від 30.11.2020. Позовні вимоги обґрунтовані укладенням між сторонами в судовому порядку договору про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Івано-Франківська та невиконанням відповідачем пункту 3.3. договору, яким обумовлено зобов"язання замовника сплатити 20 % попереднього розміру пайового внеску у сумі 388 883,55грн, протягом 30-ти робочих днів з дня набрання рішенням суду законної сили. За порушення грошового зобов"язання позивачем на підставі пунктів 5.1. договору та частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України нараховано відповідачу 10 939,74грн - пені, 4 175,72грн - 3% річних. Позовні вимоги мотивовані приписами статей 11, 526, 530, 610, 625, 626 Цивільного кодексу України, статей 173, 216, 217 Господарського кодексу України.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився. Ухвали суду від 05.10.2020, від 05.11.2020, від 30.11.2020 з відомостями про дату, час та місце розгляду справи направлені Товариству з обмеженою відповідальністю "АТК ПЛЮС" рекомендованою кореспонденцією за адресою вказаною позивачем у позовній заяві, яка є тотожною адресі зазначеній у відомостях з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - вул. Б.Хмельницького, буд.73а, м.Івано-Франківськ,76007, повернулись на адресу суду підприємством зв"язку. Повідомлення про зміну місцезнаходження ТОВ "АТК ПЛЮС" суду не подано, як і не зазначено інформації про офіційну електронну адресу чи інші засоби зв`язку з відповідачем.

Згідно з частиною 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місцезнаходження місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає. Слід зазначити, що відповідно до частини 5 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

За таких обставин беручи до уваги приписи статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стосовно розгляду спору впродовж розумного строку, норми частин 1, 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України згідно з якими неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті і суд розглядає справу за відсутності такого учасника, враховуючи те, що позивач, відповідач та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, а у суду є всі необхідні матеріали (докази) для вирішення спору по суті - спір вирішується у відсутності сторін за матеріалами справи.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 17.12.2019, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 19.03.2020 у справі №909/1008/19 визнано укладеним договір про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Івано-Франківська між Виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради, Фінансовим управлінням виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "АТК ПЛЮС".

За цим договором замовник, що здійснює будівництво багатоквартирного житлового будинку з приміщеннями громадського призначення на вул. Б. Хмельницького, 73 А , в порядку та на умовах, визначених договором, бере участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Івано-Франківська (пункт 1.1.договору).

Згідно пунктами 3.1.-3.3. договору розрахунок попереднього розміру пайового внеску здійснюється відповідно до додатку 1 до договору. Попередній розмір пайового внеску складає 1 944 417,75грн. Величина пайового внеску визначена на підставі загальної кошторисної вартості будівництва об"єкта. Загальна кошторисна вартість будівництва об"єкта розрахована згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами та становить 52 604 000,00грн. Замовник сплачує 20 % попереднього розміру пайового внеску у сумі 388 883,55грн, протягом 30-ти робочих днів з дня набрання рішенням суду законної сили.

Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 17.12.2019 у справі №909/1008/19 набрало законної сили 19.03.2020, а договір про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Івано-Франківська, зареєстровано у фінансовому управлінні 23.03.2020 за №21 (а.с.18-20).

Позивач звертався до відповідача з вимогою №212/16.5-15/18в від 27.05.2020 (а.с.20-22) про оплату 388 883,55грн.

Однак доказів сплати попереднього розміру пайового внеску на створення і розвиток інженерно - транспортної та соціальної інфраструктури м.Івано-Франківська в розмірі 388 883,55грн відповідачем суду не подано.

Предметом судового розгляду є матеріально-правова вимога позивача про стягнення з відповідача в судовому порядку 388 883,55грн - основного боргу, 10 939,74грн - пені, 4 175,72грн - 3% річних за неналежне виконання грошового зобов`язання за договором про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста №21 від 23.03.2020.

Із змісту статті 11 Цивільного кодексу України вбачається, що цивільні права та обов`язки виникають, зокрема з договору.

Договір є обов"язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України).

У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України, частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Нормою статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України).

Оскільки відповідач не довів перед судом належного виконання взятого на себе зобов`язання, встановленого договором та законом, то вимога позивача про стягнення з відповідача 388 883,55грн - попереднього розміру пайового внеску підлягає задоволенню в повному обсязі.

Приписами статті 599 Цивільного кодексу України обумовлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов"язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"яаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (стаття 625 Цивільного кодексу України).

Виходячи з положень вище зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов"язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох відсотків річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Крім того згідно з приписами пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пунктом 5.1. договору встановлено, що при простроченні платежу, визначеного пунктом 3.3 договору, замовник сплачує до міського бюджету суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, три проценти річних від простроченої суми та пеню у розмірі 120 % річних облікової ставки НБУ, що діє у період, за який нараховується пеня, від суми заборгованості за кожний прострочений день.

Позивачем за прострочення виконання грошового зобов`язання правомірно нараховано відповідачу 10 939,74грн - пені, 4 175,72грн - 3% річних за період вказаний у розрахунку (а.с.12), який перевірено судом та визнано арифметично правильним.

З огляду на вимоги частин 1,3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (частини 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).

Пунктом 2 статті 614 Цивільного кодексу України обумовлено, що відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов"язання. Відповідач в судові засідання жодного разу не не з"явився, своїми правами, наданим йому статтями 42, 46, 165, 251 Господарського процесуального кодексу України не скористався, будь - яких заперечень проти позову чи доказів належного виконання своїх зобов"язань не надав, доводи позивача не спростував.

З урахуванням вище викладеного стягненню з відповідача в судовому порядку підлягають 388 883,55грн - пайового внеску, 10 939,74грн - пені, 4 175,72грн - 3% річних.

Відповідно до частини 1, пункту 1 частини 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи до яких належать зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Частинами 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Приписами частини 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України обумовлено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, а згідно з частиною 8 статті 129 цього Кодексу, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Як вказує частина 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору

Нормою статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" обумовлено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Водночас Європейський суд з прав людини у пункті 95 рішення від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України", пунктах 34-36 рішення від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інші проти України", пункті 80 рішення від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України", пункті 88 рішення від 30.03.2004 у справі "Меріт проти України" неодноразово наголошує про те, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведе, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Позивачем заявлено вимогу про відшкодування за рахунок відповідача понесених Фінансовим управлінням виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради витрат на оплату послуг адвоката Чекайло В.М. (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю Серія ІФ №001374 від 28.09.2018, довіреність від 03.07.2020) в підтвердження чого суду подано договір про надання юридичних послуг №1 від 12.02.2020, додаткову угоду №3 від 16.09.2020 до договору №1 від 12.02.2020, акт виконаних робіт №3 від 09.12.2020, платіжне доручення №455 від 09.12.2020 на суму 3 000,00грн.

Зважаючи на вищевикладене правове визначення обставин, які склались в даному випадку, беручи до уваги наявні в матеріалах справи докази, враховуючи характер спору, принципи співрозмірності та розумності судових витрат, відсутність клопотання відповідача про зменшення судових витрат, суд приходить до висновку про відшкодування позивачу за рахунок відповідача понесених витрати на правову допомогу в розмірі 3 000,00грн.

Враховуючи приписи статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір слід покласти на відповідача.

Керуючись статтею 1291 Конституції України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950, статтями 11, 509, 525, 526, 530, 599, 610, 611, 612, 625, 629 Цивільного кодексу України, статтями 173, 193 Господарського кодексу України, статтями 73-79, 86, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Фінансового управління виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "АТК ПЛЮС" про стягнення 403 999,01грн - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АТК ПЛЮС", вул. Б. Хмельницького, буд. 73а, м.Івано-Франківськ,76007 (ідентифікаційний код 39001640) на користь фінансового управління виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, вул. Дністровська, буд.28, м. Івано-Франківськ,76015 (ідентифікаційний код 02314062; одержувач платежу: УК у м.Івано-Франківськ/Івано-Франківська міська ОТГ 24170000 код: 37952250 р/р 548999980314181921000009612, призначення платежу: на інфраструктуру міста) 388 883,55грн (триста вісімдесят вісім тисяч вісімсот вісімдесят три грн 55коп.) - заборгованості, 10 939,74грн (десять тисяч дев"ятсот тридцять дев"ять грн 74коп.) - пені,

4 175,72грн (чотири тисячі сто сімдесят п"ять грн 72коп.) - 3% річних.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АТК ПЛЮС", вул. Б. Хмельницького, буд.73а, м.Івано-Франківськ,76007 (ідентифікаційний код 39001640) на користь фінансового управління виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, вул. Дністровська, буд.28, м. Івано-Франківськ,76015 (ідентифікаційний код 02314062) 6 059,99грн (шість тисяч п"ятдесят дев"ять грн 99коп.) - судового збору, 3 000,00грн (три тисячі грн 00коп.) - витрат на професійну правничу допомогу.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повне рішення складено 22.12.2020

Суддя С.Кобецька