Рішення

від 16.12.2020 по справі 910/14473/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

16.12.2020Справа № 910/14473/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Сівакової В.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Південного територіального квартирно-експлуатаційного управління

до Товариства з обмеженою відповідальністю Спецвантаж Лоджістік

про стягнення 29.996,31 грн

Представники сторін: не викликались

СУТЬ СПОРУ:

23.09.2020 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Південного територіального квартирно-експлуатаційного управління до Товариства з обмеженою відповідальністю Спецвантаж Лоджістік про стягнення 29.996,31 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на підставі укладеного між сторонами договору поставки № 133/19 від 08.07.2019 відповідач був зобов`язаний у визначені договором строки поставити позивачу товар - тверде паливо (вугілля кам`яне марки ДГ (13-100) у загальній кількості 810 тон, а саме 250 тон до 30.07.2019, 250 тон до 15.08.2019 та 310 тон до 15.09.2019. Відповідачем товар поставлено в повному обсязі, проте з порушенням строків визначених договором (275,850 тон -13.08.2019, 276 тон - 23.08.2019, 140 тон - 30.08.2019 та 121,150 тон - 13.09.2019), у зв`язку з чим позивач звернувся до відповідача з претензією № 514/2/2074 від 09.06.2020 щодо сплати штрафних санкцій у розмірі 29.996,31 грн. У зв`язку з тим, що відповідачем не було надано відповіді на вказану претензію та суму штрафних санкцій не сплачено, позивач звернувся до суду з вимогою стягнути з відповідача пеню у розмірі 29.996,31 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/14473/20 від 28.09.2020 вказану позовну заяву залишено без руху та встановлено п`ятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання відповідних документів.

06.10.2020 позивачем усунено недоліки позовної заяви шляхом подання до суду відповідних документів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.10.2020 відкрито провадження у справі № 910/14473/20; прийнято позовну заяву до розгляду; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Даною ухвалою суду зобов`язано відповідача протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали подати суду відзив на позов в порядку ст. 165 Господарського процесуального кодексу України з доданням доказів, що підтверджують обставини викладені в ньому, та докази направлення цих документів позивачу.

У відповідності до ст. 242 Господарського процесуального кодексу України ухвалу про відкриття провадження у справі від 12.10.2020 було направлено відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення за адресою, що зазначена в позовній заяві, а саме: 02100, м. Київ, вул. Бажова, 9 (номер відправлення 0105473621920), яка згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на 28.09.2020 є місцезнаходженням відповідача.

Відповідно до п. 3 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.

Відповідач ухвалу суду від 12.10.2020, надіслану за вказаною вище адресою, отримав 03.11.2020, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за № 0105473621920, а отже відповідач мав подати відзив на позовну заяву в строк до 18.11.2020 включно.

23.11.2020 від відповідача до суду надійшов відзив на позов (поданий до поштового відділення зв`язку 18.11.2020), відповідно до якого відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує повністю посилаючись на те, відповідачем здійснено всі можливі дії щодо постачання вугілля за договором вчасно відповідно до встановленого додатковою угодою № 1 від 12.07.2019 графіку, проте прострочення відбулось не з його вини. Так, відповідач зазначає, що доставка вугілля здійснювалась залізницею у вантажних вагонах, і прострочення доставки вантажу було з вини залізниці.

14.12.2020 від позивача до суду надійшла відповідь на відзив (подана до поштового відділення зв`язку 09.12.2020), в якій позивач зазначає наступне. У поданих відповідачем залізничних накладних відсутні відмітки про затримання вантажу та збільшення терміну доставки, що передбачено п. 2.9 Правил обчислення термінів доставки вантажу. З п. 5.3 договору вбачається, що обов`язок доставити товар до місць постачання покладено виключно на відповідача, договірні відносини між останнім та іншими організаціями з перевезення не мають впливати на забезпечення поставки товару у визначені строки.

Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

08.07.2019 між Південним територіальним квартирно-експлуатаційним управлінням (замовник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальність Спецвантаж Лоджистік (постачальник, відповідач) було укладено договір № 133/19 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору постачальник зобов`язується у 2019 році поставити замовникові, код предмета закупівлі (за Державним класифікатором продукції та послуг ДК 021:2015, 09110000-3 - Тверде паливо (вугілля кам`яне марки ДГ (13-100)) (надалі - товар), а замовник забезпечити приймання та оплату товару в кількості, у строки (терміни) і виключно за цінами згідно положень договору на суму 2.510.000,00 грн.

Згідно з п. 1.3 договору визначено, що постачається товар у кількості 810 тонн, ціна за одиницю - 3.098,76 грн без ПДВ.

Спір виник в зв`язку з тим, що відповідач в порушення взятих на себе зобов`язань за договором поставку товару здійснив не своєчасно, в зв`язку з чим має сплатити пеню в розмірі 29.996,31 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до п. 1. ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Згідно з п. 10 договору він набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31.12.2019, а в частині проведення розрахунків сторін до їх повного виконання.

Пунктом 3.1 договору визначено, що ціна договору складає 2.510.000,00 грн.

Відповідно до п. 5.1 договору строк поставки товару до 15.09.2019, згідно графіку поставки (додаток № 2).

Згідно з п. 5.2 договору місце поставки товару зазначається представником замовника (одержувачем у відповідності з рознарядкою, яка додається з обов`язковим дотриманням передбачених нею вимог до асортименту, кількості, адреси представників замовника (додаток № 1).

Доставка товару здійснюється постачальником до складів представників замовника (одержувача), визначених у рознарядці.

Згідно додатку № 1 до договору Рознарядка на постачання вугілля марки ДГ 13-100 узгоджено наступне

Замовник та одержувачПредставник замовника, одержувачРеквізити відвантаженняКількість Південне територіальне КЕУ 65063, м. Одеса, вул. Армійська, 18КЕВ м. Кропивницький, 25002, м. Кропивницький, пров. Училищний, 8 М. Кропивницький, вул. Короленко, 4-Г 810

Згідно додатку № 2 до договору сторонами встановлено наступний графік поставки товару

№ п/пПовна назва товаруАдреса поставки товаруОд. вим.КількістьТермін поставки 1Вугілля ДГ 13-100м. Кропивницький, вул. Короленко, 4-гтон 250до 15.07.2019 2Вугілля ДГ 13-100м. Кропивницький, вул. Короленко, 4-гтон 250до 15.08.2019 3Вугілля ДГ 13-100м. Кропивницький, вул. Короленко, 4-гтон 310до 15.09.2019

Додатковою угодою № 1 від 12.07.2019 до договору викладено додаток № 2 Графік поставок в наступній редакції

№ п/пПовна назва товаруАдреса поставки товаруОд. вим.КількістьТермін поставки 1Вугілля ДГ 13-100м. Кропивницький, вул. Короленко, 4-гтон 250до 30.07.2019 2Вугілля ДГ 13-100м. Кропивницький, вул. Короленко, 4-гтон 250до 15.08.2019 3Вугілля ДГ 13-100м. Кропивницький, вул. Короленко, 4-гтон 310до 15.09.2019

Відповідно до п. 5.3 договору доставка товару до місць постачання вказаних у п. 5.2 здійснюється постачальником повністю за його рахунок (з врахуванням маркування товару, вартості тари, вантажних, розвантажувальних робіт тощо). Всі зобов`язання по укладення транспортних договорів з перевізниками (відправниками) по найму транспортних засобів покладено виключно на постачальника.

З матеріалів справи вбачається що відповідачем поставлено позивачу вугілля загальною кількістю 810 тонн наступні терміни та розмірах

згідно акту приймання № 1 від 13.08.2019 у розмірі 272,85 тонн;

згідно акту приймання № 2 від 23.08.2019 у розмірі 276,00 тонн;

згідно акту приймання № 3 від 30.08.2019 у розмірі 140,00 тонн;

згідно акту приймання № 4 від 30.08.2019 у розмірі 121,15 тонн.

Відповідач зазначає, що на виконання умов договору було здійснено постачання вугілля у вантажних вагонах до станції Кропивницький за залізничними накладними:

№ п/пНомер залізничної накладноїНомер вагонуКількість вугілля, тоннКалендарний штемпель станції відправленняКалендарний штемпель прибуття вантажу 1 35042183 67878207 67905703 62508577 60145471 272,85 26.07.2019 11.08.2019 2 51058436 67854489 60225489 138,00 11.08.2019 20.08.2019 3 51088193 67845560 67917112 138,00 13.08.2019 21.08.2019

Також відповідач зазначив, що в подальшому від станції Кропивницький до місця розвантаження вугілля за договором здійснювалось автомобільним транспортом у зв`язку з відсутністю залізничної вантажної колії у місці розвантаження за адресою: м. Кропивницький, вул. Короленко, 4-г.

Відповідно до підпункту 1.1.1 пункту 1.1 Правил обчислення термінів доставки вантажу (далі - Правила) у разі перевезення вантажною швидкістю залізниці надається термін доставки вантажу: одна доба на кожні повні та неповні 320 км щодо маршрутних відправок, та одна доба на кожні повні та неповні 200 км щодо вагонних відправок.

Пунктом 2.1 Правил передбачено, що обчислення терміну доставки починається з 24-ї години дати приймання вантажу до перевезення, зазначеної в перевізних документах. При прийманні від відправника вантажу до перевезення раніше дня, на який призначено навантаження, термін доставки обчислюється з 24-ї години того дня, на який призначено навантаження, про що в накладній робиться відмітка в графі Навантаження призначено на число місяць .

Згідно з пунктом 2.4 Правил терміни доставки вантажів, які обчислюються згідно з пунктом 1, збільшуються, зокрема, на одну добу на операції, пов`язані з відправленням і прибуттям вантажу.

Відповідно до пункту 2.10 Правил вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки.

З матеріалів справи вбачається, що враховуючи відстань від станції відправлення до станції призначення (із розрахунку 200 км за добу) + 1 доба (на операції, пов`язані з відправленням-прибуттям) вантаж мав бути доставлений у такі строки

згідно залізничної накладної № 35042183 від 26.07.2019 відстань перевезення 905 км, термін доставки 6 днів;

згідно залізничної накладної № 51058436 від 11.08.2019, відстань перевезення 609 км, термін доставки 5 днів;

згідно залізничної накладної № 51088193 від 13.08.2019, відстань перевезення 609 км, термін доставки 5 днів.

З урахуванням терміну доставки вантажу залізницею та встановленого строку поставки першої партії товару (30.07.2019) відповідач мав передати вантаж до відправлення залізницею не пізніше 25.07.2019, тоді як фактично передано 26.07.2019 (згідно залізничної накладної № 35042183).

З урахуванням терміну доставки вантажу залізницею та встановленого строку поставки другої партії товару (15.08.2019) відповідач мав передати вантаж (частина у кількості 138,00 тонн) до відправлення залізницею не пізніше 06.08.2019, тоді як фактично передано 11.08.2019 (згідно залізничної накладної № 51058436).

З урахуванням терміну доставки вантажу залізницею та встановленого строку поставки другої партії товару (15.08.2019) відповідач мав передати вантаж (частина у кількості 138,00 тонн) до відправлення залізницею не пізніше 08.08.2019, тоді як фактично передано 13.08.2019 (згідно залізничної накладної № 51058436).

Враховуючи відстань перевезення, що потребує певну кількість днів на його доставку, відсутність залізничної вантажної колії у місці розвантаження за адресою м. Кропивницький, вул. Корленко, 4-г відповідач мав передати вантаж до відправлення товару залізницею раніше.

Проте як свідчать матеріали справи відповідач передав вантаж до перевезення без врахування вказаних термінів доставки, що підтверджує наявність вини в діях відповідача.

Судом не приймаються до уваги посилання відповідача на залізничні накладні № 51228112 від 22.08.2019, № 51256246 від 24.08.2019 та № 51447225 від 05.09.2019, оскільки нарахування пені за прострочення поставки товару, яка мала відбутись до 15.09.2019 не є предметом спору.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно з приписами статей 662, 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу; продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується що відповідач, в порушення умов договору, у визначені строки зобов`язання щодо поставки товару не здійснив, та є таким, що прострочив виконання зобов`язання.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Пунктом 1 ст. 546 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися зокрема неустойкою.

При цьому, відповідно до п. 1 ст. 547 Цивільного кодексу України всі правочини щодо забезпечення виконання зобов`язань боржника перед кредитором повинні здійснюватися виключно у письмовій формі.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно ч. 4 ст. 213 Господарського кодексу України штраф як різновид неустойки, може бути встановлений договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Пунктом 7.3.2 договору передбачено, що за порушення строків виконання умов договору з вини постачальника він сплачує пеню в розмірі 0,2 відсотки від вартості недопоставленого товару за кожну добу затримки, а за прострочення понад 30 днів з постачальника додатково стягується штраф у розмірі 10 відсотків від вартості недопоставленого товару.

Позивачем нараховано пеню в розмірі 29.996,31 грн за прострочення поставки товару

- першої партії товару у кількості 250 тонн, яка мала бути здійснена у строк до 30.07.2019 за період з 31.07.2019 по 12.08.2019 (13 днів) наступним чином: 250 х 3.098,76 грн х 0,2% х 13 = 20.141,94 грн;

- другої партії товару у кількості 227,15 тонн, яка мала бути здійснена у строк до 15.08.2019 за період з 16.08.2019 по 22.08.2019 (7 днів) наступним чином: 227,15 х 3.098,76 грн х 0,2% х 7 = 9.854,37 грн.

Частиною 2 статті 231 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

за порушення умов зобов`язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);

за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Аналіз наведеної норми матеріального права дає підстави для висновку, що застосування до боржника, який порушив господарське зобов`язання, санкції у вигляді штрафу, передбаченого абз. 3 ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України, можливо за сукупності таких умов:

- якщо інший розмір певного виду штрафних санкцій не передбачено договором або законом;

- якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки;

- якщо допущено прострочення виконання не грошового зобов`язання, пов`язаного з обігом (поставкою) товарів, виконанням робіт, наданням послуг, з вартості яких і вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафу.

Оскільки прострочення з постачання товару мало місце, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача 29.996,31 грн пені (за обґрунтованими розрахунками позивача).

Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Посилання відповідача на те, що відповідач належним чином виконував обов`язок з поставки товару у строки, визначені договором, але прострочення відбулось з вини залізниці, не приймаються судом до уваги, оскільки не підтверджені належними засобами доказування в розумінні ст.ст. 73-79 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що позовні вимоги Південного територіального квартирно-експлуатаційного управління обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Враховуючи наведене та керуючись ст. 129, ст.ст. 237, 238, 240 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Спецвантаж Лоджістік (02100, м. Київ, вул. Бажова, 9, код ЄДРПОУ 41528092) на користь Південного територіального квартирно-експлуатаційного управління (65058, м. Одеса, вул. Армійська, 18, код ЄДРПОУ 24981994) 29.996 (двадцять дев`ять тисяч дев`ятсот дев`яносто шість) грн 31 коп. пені, 2.102 (дві тисячі сто дві) грн 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

СуддяВ.В. Сівакова