Рішення

від 15.12.2020 по справі 910/15304/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

15.12.2020Справа № 910/15304/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Сівакової В.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

За позовом Комунального підприємства Київський метрополітен

до Товариства з обмеженою відповідальністю Метротунельпроект

про стягнення 85.282,01 грн

Представники сторін: не викликались

СУТЬ СПОРУ:

07.10.2020 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Комунального підприємства Київський метрополітен до Товариства з обмеженою відповідальністю Метротунельпроект про стягнення 85.282,01 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі укладеного між сторонами договору № 163-ІТЗ-19 від 27.02.2019 та на підставі наданого відповідачем рахунку на оплату № 5 від 15.03.2019, позивачем було перераховано відповідачу 50% попередньої оплати у розмірі 82.500,00 грн. У зв`язку з тим, що відповідачем не було виконано своїх зобов`язань за договором, сторони уклали угоду від 28.12.2019 про розірвання договору № 163-ІТЗ-19 від 27.02.2019, відповідно до умов якої відповідач зобов`язався протягом 10 календарних днів повернути позивачу отриману попередню оплату. Враховуючи те, що відповідачем не було виконано взяті на себе зобов`язання та кошти не повернуто, позивач звернувся до суду з вимогою стягнути з останнього 85.282,01 грн, з яких 82.500,00 грн основного боргу, 990,00 грн інфляційних втрат та 1.792,01 грн 3% річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.10.2020 відкрито провадження у справі № 910/15304/20; прийнято позовну заяву до розгляду; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Даною ухвалою суду зобов`язано відповідача протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали подати суду відзив на позов в порядку ст. 165 Господарського процесуального кодексу України з доданням доказів, що підтверджують обставини викладені в ньому, та докази направлення цих документів позивачу.

У відповідності до ст. 242 Господарського процесуального кодексу України ухвалу про відкриття провадження у справі від 15.10.2020 було направлено відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення за № 0105473622420 за адресою, що зазначена в позовній заяві, а саме: 03150, м. Київ, вул. Ямська, 44, яка згідно з інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань є місцезнаходженням відповідача.

Проте, конверт разом з ухвалою від 15.10.2020 (номер відправлення 0105473622420) було повернуто до суду поштовим відділенням зв`язку без вручення адресату з довідкою форми Ф-20 від 20.11.2020 з позначкою за закінченням терміну зберігання .

Відповідач вимог ухвали про відкриття провадження у справі від 15.10.2020 не виконав, письмовий відзив на позовну заяву не подав.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

27.02.2019 між Комунальним підприємством Київський метрополітен (замовник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Метротунельпроект (підрядник, відповідач) укладено договір № 163-ІТЗ-19 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору підрядник зобов`язується виконати проектні роботи: Технічне переоснащення оптоволоконних мереж Святошинсько-Броварської лінії Київського метрополітену з провадженням комплексної акустичної системи контролю проникнення сторонніх осіб та діагностики обладнання (далі - роботи) (код 45314000-1 за ДК 021:2015 Встановлення телекомунікаційного обладнання ), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити їх.

Спір виник внаслідок того, що відповідач у визначений строк не виконав роботи за договором, у зв`язку з чим позивач відмовився від договору, а тому відповідач має повернути позивачу сплачену ним суму авансу в розмірі 82.500,00 грн основного боргу, та за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання позивачем нараховано інфляційні втрти в сумі 990,00 грн та 3% річних в сумі 1.792,01 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до п. 10.1 договору договір набирає чинності з дня його підписання сторонами та скріплення печатками і діє до 31.12.2019, але у будь-якому випадку до моменту повного виконання зобов`язань за договором.

Додатковою угодою № 1 від 11.09.2019 строк дії договору продовжено до 31.01.2020.

Згідно з ч. 1 ст. 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або спроби її визначення.

Згідно з п. 3.2 договору вартість робіт за договором становить 165.000,00 грн.

Згідно зі ст. 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до п. 4.3 договору замовник після направлення письмового замовлення підряднику здійснює попередню оплату в розмірі 50% від суми договору на підставі виставленого підрядником рахунку-фактури.

Позивач звернувся до відповідача з листом № 8/10-445 від 14.03.2019 в якому просив відповідача розпочати проектні роботи по договору після здійснення попередньої оплати в розмірі 50% від суми договору та просив надати рахунок фактуру для здійснення попередньої оплати.

Відповідачем виставлено позивачу рахунок на оплату № 5 від 15.03.2019 на суму 165.000,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до платіжного доручення № 1989 від 18.03.2019 позивач здійснив попередню оплату робіт та перерахував відповідачу кошти в сумі 82.500,00 грн.

Відповідно до п. 5.2 договору підрядник розпочинає виконання робіт з дати отримання попередньої оплати згідно п. 4.3 договору.

Згідно з п. 5.3 договору строк виконання робіт - протягом 120 (сто двадцяти) робочих днів з дати отримання підрядником попередньої оплати від замовника.

Оскільки попередня оплата сплачена позивачем 18.03.2019 відповідач мав закінчити виконання робіт за договором у строк до 16.07.2019 включно.

Відповідно до п. 5.6 договору здавання та приймання виконаних робіт здійснюється сторонами шляхом підписання акта виконаних робіт.

Матеріали справи не містять жодних доказів виконання відповідачем робіт за договором, а саме відсутні підписані сторонами акти здачі-приймання виконаних робіт.

У зв`язку з цим 28.12.2019 між Комунальним підприємством Київський метрополітен (замовник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Метротунельпроект (підрядник, відповідач) укладено угоду про розірвання договору 163-ІТЗ-19 від 27.02.2019 (далі - угода).

Відповідно до п. 1 угоди сторони дійшли згоди розірвати договір 163-ІТЗ-19 від 27.02.2019 з 28.12.2019.

Згідно з п. 3 угоди підрядник зобов`язується протягом 10 (десяти) календарних днів з дати набрання чинності цією Угодою повернути на поточний рахунок замовника № НОМЕР_1 в АТ УкрСиббанк попередню оплату, отриману підрядником відповідно до п. 4.3 договору в розмірі 82.500,00 грн, в тому числі ПДВ (20%) - 13.750,00 грн.

Відповідно до п. 4 угоди дана угода набирає чинності з моменту підписання її обома сторонами та скріплення печатками сторін.

Отже, відповідач прийняв на себе зобов`язання повернути позивачу грошові кошти в розмірі у сумі 82.500,00 грн до 07.01.2020 включно, що здійснено відповідачем не було.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За приписами статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Доказів того, що відповідачем виконано зобов`язання по сплаті коштів в повному обсязі не подано.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про наявність передбачених чинним законодавством правових підстав для стягнення з відповідача 82.500,00 грн, сплачених за роботи, які фактично виконано не було.

Також, позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути з відповідача 990,00 грн інфляційних втрат та 1.792,01 грн - 3% річних.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.

Умовами договору не визначено інший розмір процентів.

Суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача 1.792,01 грн - 3% річних (за обґрунтованими розрахунками позивача).

Відповідно до ч.ч. 3, 4 п. 3.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача 990,00 грн інфляційних втрат та 1.792,01 грн - 3% річних (за обґрунтованими розрахунками позивача).

Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Зважаючи на вищевказане, позовні вимоги Комунального підприємства Київський метрополітен є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. 129, ст.ст. 237, 238, 240 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Метротунельпроект (03150, м. Київ, вул. Ямська, 44, код ЄДРПОУ 39542859) на користь Комунального підприємства Київський метрополітен (03056, м. Київ, просп. Перемоги, 35, код ЄДРПОУ 03328913) 82.500 (вісімдесят дві тисячі п`ятсот) грн 00 коп. основного боргу, 990 (дев`ятсот дев`яносто) грн 00 коп. інфляційних втрат, 1.792 (одна тисяча сімсот дев`яносто дві) грн 01 коп. - 3% річних, 2.102 (дві тисячі сто дві) грн 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

СуддяВ.В.Сівакова